Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №371/1474/24 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1474/24

Номер провадження № 2/371/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Геліч Т.В.

секретаря судового засідання Синявської О.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ (Центр) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222910100:04:026:0054 загальною площею 0,1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1773220532229, номер відомостей про речове право:30445223 від 21 лютого 2019 року, зареєстроване на підставі Рішення третьої сесії сьомого скликання Миронівської міської ради Обухівського району Київської області № 71-03-VII від 25 січня 2019 року, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ (Центр) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру виявилося, що надана йому земельна ділянка АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м для будівництва жилого одноповерхового будинку на праві особистої власності вже зареєстрована в Державному земельному кадастрі та має кадастровий номер 3222910100:04:026:0054, право власності зареєстровано за громадянином ОСОБА_2 . Таким чином ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, яку згідно Рішення №496 від 29.04.1993 виконавчого комітету ради народних депутатів Миронівської міської ради надано позивачу у безстрокове користування для будівництва жилого одноповерхового будинку на праві особистої власності. У зв`язку з вище вказаними обставинами до Миронівського районного суду Київської області було подано цивільний позов в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , та Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про скасування рішення про затвердження проекту із землеустрою. Миронівський районний суд Київської області позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Київським апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 та рішення Миронівського районного суду Київської області залишене без змін. Тобто, рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого зареєстровано праве власності ОСОБА_2 скасовано. Проте, відомості щодо зареєстрованого права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3222910100:04:026:0054 в Державному земельному кадастрі залишилися. Тому, позивач не може завершити реєстрацію права власності на земельну ділянку, яку надано йому у безстрокове користування.

Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 09.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження із копією позовної заяви з додатками надіслано на адресу місця реєстрації відповідача, проте поштове відправлення повернуто до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки справа розглядається за відсутності сторін (частина друга статті 247 ЦПК).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Фактичні обставини справи.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з рішенням виконавчого комітету ради народних депутатів Миронівської міської ради №46 від 29.04.1993 громадянину ОСОБА_1 надано у безстрокове користування земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м для будівництва жилого одноповерхового будинку на праві особистої власності.

15 березня 1999 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Миронівського району Терновенку Володимиру Олександровичу, надано Дозвіл №10 на виконання будівельних робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення №1545-39-V від 26 листопада 2009 року тридцять дев`ятої сесії п`ятого скликання Миронівської міської ради Миронівського району Київської області Терновенку Володимиру Олександровичу, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , на території Миронівської міської ради, загальною площею 0,1000 га, в тому числі: 0,1000 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

16 серпня 2021 року Відділом у Новоград-Волинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області прийнято Рішення № РВ-1801736662021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Згідно висновку перевірки електронного документа відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що: Перетин ділянок з ділянкою кадастровий номер 32229101:04:026:0054, площа співпадає на 100% (повне співпадіння).

13 грудня 2023 року рішенням Миронівського районного суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення третьої сесії сьомого скликання Миронівської міської ради Обухівського району Київської області №71-03-VII від 25 січня 2019 року «Про затвердження проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_2 ».

02 квітня 2024 року Київським апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 та рішення Миронівського районного суду Київської області від 13.12.2023 залишене без змін.

Відомості щодо зареєстрованого права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3222910100:04:026:0054 в Державному земельному кадастрі залишилися. Вказаний факт підтверджується інформацією, яку містить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Норми права та мотиви суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Основним критерієм об`єкта цивільних правовідносин є його оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України унормовано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом положень частин першої - четвертої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З наведеного вбачається, що позивач не може реалізувати своє право на реєстрацію права власності на земельну ділянку під номером АДРЕСА_1 , яку відповідно до Рішення №496 від 29.04.1993 виконавчого комітету ради народних депутатів Миронівської міської ради йому надано у безстрокове користування з огляду на те, що спірна земельна ділянка вже зареєстрована за відповідачем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125, 126 Земельного кодекс України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (частина перша статті 3 вказаного Закону).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, окрім іншого, під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок), державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Згідно з пунктом 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.

З огляду на зазначене та враховуючи чинні рішення суду, які визнають не дійсними та скасовують документи, на підставі яких державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав, а саме рішення третьої сесії сьомого скликань Миронівської міської ради Обухівського району Київської області N971-03-VII від 25 січня 2019 року «Про затвердження проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_2 , з урахуванням положень ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону, дійшов висновку, що задоволення позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222910100:04:026:0054 загальною площею 0,1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1773220532229, номер відомостей про речове право:30445223 від 21 лютого 2019 року, зареєстроване на підставі Рішення третьої сесії сьомого скликання Миронівської міської ради Обухівського району Київської області № 71-03-VII від 25 січня 2019 року, призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів Позивача.

Подібні позиції містяться, зокрема, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 672/1790/18 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 924/144/20, від 31.01.2023 у справі № 924/504/20.

За вказаних обставин позов слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат

В порядку визначеному ч.1 ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений та документально підтверджений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 141, 247, 264-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222910100:04:026:0054 загальною площею 0,1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1773220532229, номер відомостей про речове право: 30445223 від 21 лютого 2019 року, зареєстроване на підставі Рішення третьої сесії сьомого скликання Миронівської міської ради Обухівського району Київської області № 71-03-VII від 25 січня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 1544 грн. 77 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3

Повний текст рішення суду виготовлено 08.05.2026 р.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ