Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №359/7631/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/549/2026

Справа №359/7631/25

РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Наприкінці червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, який обґрунтувала тим, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2025 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 26 листопада 2024 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . За період з 26 листопада 2024 року по 31 травня 2025 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість зі сплати аліментів розмір якої становить 44998 гривень 27 копійок. ОСОБА_2 ухиляється від добровільного погашення заборгованості. Тому станом за період з 26 листопада 2024 року по 24 червня 2025 року розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 43161 гривень 96 копійок. За таких обставин ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 43161 гривень 96 копійок.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.26).

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2025 року, цивільну справу №359/7631/25 було передано для розгляду судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавському В.В. (а.с.47-48).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2025 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.55-56).

3. Ставлення сторін до пред`явленого позову.

ОСОБА_1 підтримала пред`явлений позов та наполягала на його задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 надала до суду письмові пояснення, якими просила позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 8286 гривень 77 копійок. В обґрунтування заперечень проти пред`явленого позову представник відповідача ОСОБА_4 вказала про те, що у відповідача відсутня вина у виникненні заборгованості зі сплати аліментів за період з грудня 2024 року по лютий 2025 року.

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2025 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 26 листопада 2024 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14-15).

06 березня 2025 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області виданий виконавчий лист №359/12751/24 з метою примусового виконання цього заочного рішення.

28 березня 2025 року державним виконавцем Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі ЦМУМЮ (м. Київ) Смірновим І.Є. відкрито виконавче провадження №77646114 з примусового виконання виконавчого листа №359/12751/24, виданого 06 березня 2025 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області (а.с.18-19).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості №95426 від 24 червня 2025 року за період з 26 листопада 2024 року по 31 травня 2025 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 44998 гривень 27 копійок (а.с.20).

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються гл.15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» СК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Відповідно до ч.2 ст.141 СК розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.1 ст.180, ч.3 ст.181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670сво19) неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо). Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі №278/725/20 (провадження №61-690св21) вказав про те, що для застосування до платника аліментів санкції, передбаченої ст.196 СК України, необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.3 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За правилами ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що 24 січня 2025 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було ухвалено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням вимог ч.1 ст.191 ЦПК України, аліменти на утримання малолітньої дитини присуджені, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 26 листопада 2024 року.

Враховуючи умови проведення заочного розгляду справи, передбачені ст.280 ЦПК України, ОСОБА_2 не був обізнаний про обов`язок сплачувати аліменти на утримання дочки, починаючи з 26 листопада 2024 року. За таких обставин, суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_4 щодо відсутності у відповідача умислу на ухилення від сплати аліментів на утримання дочки за період з 24 листопада 2024 року по 03 березня 2025 року, тобто до часу набрання законної сили судовим рішенням.

Зі змісту листа ГУНП в Київській області №234597-2025 від 15 жовтня 2025 року (а.с.79-83) вбачається, що на виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 22 квітня 2025 року в межах виконавчого провадження №77646114, виданої головним державним виконавцем Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі ЦМУМЮ (м. Київ) Сорокою В.І., здійснено нарахування заборгованості за сплати аліментів з заробітної плати ОСОБА_2 , починаючи з 24 листопада 2024 року. Після повного утримання заборгованості (у вересні 2025 року) утримання аліментів проводяться в розмірі частини заробітку ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку. Станом на 01 серпня 2025 року розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 0,00 гривень.

З цих міркувань розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, викладений позивачем у позовній заяві, за період з 26 листопада 2024 року по 24 червня 2025 року, є необґрунтованим.

Крім цього, з розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, наведеного позивачем, вбачається, що для розрахунку взяті за основу суми заробітку (доходу) відповідача без урахування утримання з цього заробітку (доходу) податків, внаслідок чого сума пені за прострочення сплати аліментів розрахована у завищеному розмірі. Вказана обставина підтверджується відомостями щодо нарахування аліментів з заробітної плати ОСОБА_2 , викладеними у листі ГУНП в Київській області №234597-2025 від 15 жовтня 2025 року (а.с.79-83), а також в розрахункових листах щодо виплати заробітної плати ОСОБА_2 за період з листопада 2024 року по вересень 2025 року (а.с.84-87).

Тому розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 8286 гривень 77 копійок, виходячи з розрахунку (а.с.76-77), наданого представником відповідача ОСОБА_4 . Вказаний розрахунок заборгованості пені за прострочення сплати аліментів, складений з урахуванням фактичних даних про розмір заробітної плати ОСОБА_2 , а тому є достовірним та таким, що складений з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) щодо формули обрахування пені за прострочення сплати аліментів.

З огляду на викладене, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 8286 гривень 77 копійок.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При пред`явленні позову ОСОБА_1 не сплатила судовий збір, оскільки вона звільнена від сплати судового збору за пред`явлення даної позовної вимоги на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Тому із ОСОБА_2 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.196 СК України, ч.1 та ч.6 ст.81, ч.1 та ч.6 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 8286 грн. 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

В задоволенні позову вимог про стягнення пені у більшому розмірі відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду – 05 травня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський