Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №357/18076/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18076/25

Провадження № 2/357/304/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 12.09.2008 року, від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичні шлюбні відносини припинено, в сім`ї відсутнє взаєморозуміння, втрачені почуття, а тому позивач просив розірвати шлюб.

Ухвалою судді від 29.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 27.01.2026 року провадження у справі було зупинено та надано сторонам строк для примирення терміном на 3 місяці. Провадження у справі було зупинено до 27 квітня 2026 року.

27.02.2026 року позивач ОСОБА_1 подав суду клопотання про прискорення розгляду справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того, позивач в письмово викладеній заяві від 27.02.2026р. суду повідомив, що фактичні шлюбні відносини з відповідачем прининено два роки тому, позивач має намір укласти інший шлюб, а тому примирення з відповідачем неможливе.

В судовому засіданні 27.04.2026 року відповідач просила надати ще час для можливого примирення, однак в судове засідання 07.05.2026 року не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що сторони 12.09.2008 року зареєстрували шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, був вчинений актовий запис №1193, від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що сторони припинили подружні відносини, в сім`ї виник розлад через відсутність взаєморозуміння та різні погдяди на життя, близько двох років сторони проживають окремо, позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, не бажає відновлювати стосунки.

Позивач вказав на підстави розірвання шлюбу - відсутність розуміння, втрата почуттів.

Відповідач ствердила, що сімейні відносини припинені, бо позивач в лавах ЗСУ, у сторін відсутнє розуміння, наразі позивач у відносинах з іншою жінкою.

Наданий судом строк для примирення подружжя, не надав позитивного результату.

Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.

Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач у позовній заяві просить залишити за ним судові витрати по справі, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113,115 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12.09.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №1193 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідача - « ОСОБА_5 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 /

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 /

Повний текст рішення виготовлено 07.05.026 року.

Суддя О. Я. Ярмола