Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №357/2882/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2882/26

3/357/1511/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. роглянувши об`єднані матеріали справи, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України місце роботи судом не встановлено, зараеєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ст.124 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого серії ЕПР1 № 594081 від 17.02.2026, 17.02.2026 о 15 год. 35 хв. в м. Біла Церква вул. Фастівська, буд. 1 водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «Skoda Octavia» днз НОМЕР_2 не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості внаслідок чого здійснив зіткнення з т/з «Audi Q8» днз НОМЕР_3 який рухався попереду під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті зіткнення т/з отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушив п.12.1 ПДР України про що було складено протокол за ст.124 КУпАП.

До суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що копію протоколу про адміністративне правопорушення йому не вручали, а також йому не були роз`яснені права, передбачені статтею 268 КУпАП. Із викладеними у протоколі обставинами він не погоджується та вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Також у письмових поясненнях він звертав увагу на відсутність у протоколі відомостей щодо фактичної швидкості руху транспортного засобу, гальмівного шляху, свідків дорожньо-транспортної пригоди, а також належних та допустимих доказів порушення ним вимог Правил дорожнього руху України. Зазначені письмові пояснення долучені до матеріалів справи. На запитання судді відповів, що водій автомобіля Ауді різко не гальмував, видимість була добра, він побачив автомобіль Ауді завчасно, вважає винуватим службу, яка відповідає за очищення доріг. Також зазначив, що вже після ДТП бачив, як працювала техніка по очищенню доріг.

Крім того, у судовому засіданні 15.04.2026 року ОСОБА_1 пояснив, що керував автомобілем по вул. Фастівська в м. Біла Церква в напрямку бульвару Олександрійського. Під час руху він виявив на проїзній частині автомобіль Audi Q8, який був зупинений. За його словами, він рухався з невеликою швидкістю та розпочав гальмування, однак у зв`язку з незадовільним станом дорожнього покриття, зокрема наявністю ожеледиці та неприбраним дорожнім полотном, автомобіль не відреагував належним чином на гальмування та продовжив рух, внаслідок чого сталося зіткнення з вказаним транспортним засобом. Також ОСОБА_1 зазначив, що Правил дорожнього руху України він не порушував, а подія сталася внаслідок складних дорожніх та погодних умов, а не його неправомірних дій.

У судовому засіданні адвокат Вдовиченко А.В. який представляє інтереси правопорушника ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 124 Кодексу України, стосовно його підзахисного. Адвокат у судовому засіданні пояснив, що складений відносно ОСОБА_1 протокол серії ЕПР1 № 594081 від 17.02.2026 року не відповідає вимогам КУпАП щодо повноти, належності та допустимості доказів, а також не може бути покладений в основу висновку про вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема, адвокат зазначив, що під час оформлення матеріалів справи було порушено право особи на захист, оскільки ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також статтями 59, 62, 63 Конституції України. В матеріалах справи відсутні будь-які належні підтвердження факту такого роз`яснення або відмітки про відмову від підпису, що свідчить про істотне порушення процесуальної процедури. Крім того, адвокат звернув увагу суду, що протокол не містить належного та повного опису обставин дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, відсутні відомості щодо фактичної швидкості руху транспортного засобу Skoda Octavia, не зафіксовано гальмівного шляху, не наведено даних щодо технічних засобів фіксації правопорушення, а також не визначено дорожніх умов та конкретної дорожньої обстановки на момент події. Також у матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували порушення саме пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, а викладені в протоколі обставини носять загальний та припущений характер без належного доказового підтвердження. Окремо адвокат наголосив, що у справі не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням дорожньо-транспортної пригоди, а також не досліджено дії іншого учасника ДТП, які могли вплинути на її виникнення. Крім того, не встановлено повного кола фактичних обставин події, зокрема не досліджено причини перебування іншого транспортного засобу на проїзній частині, не визначено механізм зіткнення, а також не наведено показань свідків події, що унеможливлює об`єктивне встановлення істини у справі. У зв`язку з цим адвокат вказав, що надані матеріали є неповними, суперечливими та не містять належних, допустимих і достатніх доказів вини ОСОБА_1 , а всі сумніви щодо доведеності вини відповідно до ст. 62 Конституції України повинні тлумачитися на користь особи.

Крім того, захисником Вдовиченком А.В. у судовому засіданні було подано письмову заяву-клопотання, в якій він просив суд приєднати до матеріалів справи адвокатський запит від 25.04.2026 року та відповідь приватного підприємства «Шляхбудпроект» від 01.05.2026 року № 63. У зазначеному клопотанні адвокат посилався на положення статей 268 та 270 КУпАП, наголошуючи на праві особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника подавати докази, заявляти клопотання та брати участь у їх дослідженні. Адвокат зазначив, що відповідно до укладених договорів між органами місцевого самоврядування та ПП «Шляхбудпроект» останнє здійснює зимове утримання дорожньої інфраструктури, зокрема на вулиці Фастівській у м. Біла Церква, із використанням відповідної техніки та GPS-контролю виконання робіт. Разом із тим, надана ПП «Шляхбудпроект» відповідь на адвокатський запит не містить конкретної інформації щодо фактичного виконання робіт із прибирання снігу та обробки дорожнього покриття 17.02.2026 року, не містить даних про графік виконання робіт, використані транспортні засоби та обсяг проведених заходів із протиожеледної обробки. У зв`язку з цим адвокат вказав, що така відповідь має формальний характер та не дає можливості встановити фактичні обставини стану дорожнього покриття на момент події, що має істотне значення для правильного вирішення справи. Враховуючи викладене, адвокат просив суд долучити подані документи до матеріалів справи та врахувати їх при оцінці всіх доказів у сукупності.

Крім того, за клопотанням адвоката у судовому засіданні було допитано свідка представника Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, головного спеціаліста організаційного відділу Кравчук - ОСОБА_3 . Свідок у своїх поясненнях зазначила, що основним завданням Департаменту є організація та проведення процедур закупівель послуг для потреб Білоцерківської міської територіальної громади, у тому числі послуг із утримання автомобільних доріг у зимовий період. Вона пояснила, що відповідно до укладених договорів проводяться тендерні процедури на закупівлю відповідних послуг, а також здійснюється контроль за їх виконанням. Зокрема, між Департаментом житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради та ПП «Шляхбудпроект» укладено договір № 17/2026 від 12.01.2026 року щодо надання послуг із зимового утримання автомобільних доріг на ділянці від вул. Ярослава Мудрого до житлового району Гайок (включно). Свідок також зазначила, що виконавцем робіт здійснюється посипання дорожнього покриття протиожеледними матеріалами відповідно до умов договору та додатків до нього. Разом із тим, контроль за виконанням зазначених робіт здійснюється Департаментом, однак у межах визначених повноважень, при цьому постійне цілодобове чергування та оперативний контроль за фактичним станом дорожнього покриття не є прямим обов`язком працівників Департаменту. Окремо свідок вказала, що в зимовий період 2025–2026 років на території м. Біла Церква спостерігалися складні погодні умови, значна кількість опадів та утворення ожеледиці, що ускладнювало забезпечення належного стану дорожнього покриття.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Сологуб А.М. висловив думку, що доводи ОСОБА_1 та адвоката Вдовиченка А.В. є безпідставними.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав викладені ним раніше пояснення та зазначив, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини. Він пояснив, що керував належним йому транспортним засобом та рухався по вул. Фастівська в м. Біла Церква у напрямку перехрестя з бульваром Олександрійським. Під`їжджаючи до перехрестя, він здійснив зупинку перед світлофором, оскільки на той момент горів забороняючий (червоний) сигнал. Перед ним стояло більше трьох автомобілів, до світлофора було метрів 60. Потерпілий зазначив, що під час перебування транспортного засобу у нерухомому стані відчув удар у задню частину автомобіля, після чого сталося зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia», який рухався позаду. Після зіткнення ОСОБА_4 кричав, що його відволік телефон. На думку потерпілого, саме невиконання водієм автомобіля «Skoda Octavia» вимог Правил дорожнього руху щодо дотримання безпечної дистанції та уважності під час керування транспортним засобом призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Потерпілий також зазначив, що його транспортний засіб був повністю зупинений відповідно до вимог сигналу світлофора, а будь-яких дій, які могли б створити аварійну ситуацію, з його боку не вчинялося.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», у світлі вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок забезпечення розумних строків судового розгляду покладається передусім на державні судові органи. Розумність тривалості провадження визначається з урахуванням складності справи, поведінки сторін та предмета спору. Нездатність суду ефективно протидіяти штучним перепонам у розгляді справи може свідчити про порушення зазначених гарантій Конвенції.

Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає форму та основні елементи змісту постанови у справі. У ній повинні бути викладені всі встановлені обставини правопорушення, підтверджені сукупністю досліджених доказів, які обґрунтовують наявність складу адміністративного правопорушення та правильність його юридичної кваліфікації..

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст.124 КУпАП порушення, учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна– тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що п. 12.1 «Правил дорожнього руху України» зобов`язує водія обирати безпечну швидкість, враховуючи дорожню обстановку, стан авто та вантаж, щоб постійно контролювати рух. Безпечна швидкість - це не лише обмеження знаками, а й можливість вчасно відреагувати на небезпеку (гальмування, маневр).

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Audi Q8» на момент події перебував у зупиненому стані перед перехрестям на забороняючий сигнал світлофора, після чого відбулося зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia» який рухався позаду.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні послідовно пояснив, що він здійснив повну зупинку транспортного засобу відповідно до сигналу світлофора, після чого відчув удар у задню частину автомобіля. Його пояснення є логічними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи.

Пояснення правопорушника ОСОБА_1 про наявність ожеледиці та ускладнені дорожні умови суд оцінює критично, оскільки такі обставини самі по собі не звільняють водія від обов`язку дотримуватися безпечної дистанції, швидкості руху та постійного контролю за дорожньою обстановкою відповідно до вимог Правил дорожнього руху України.

Суд не ставить під сумнів ускладнені дорожні умови, оскільки вони підтверджуються актом обстеження ділянки від 17.02.2026, а саме із зазначенням «ожеледиця, ковзанка», проте констатує, що водій ОСОБА_1 мав стежити за зміною дорожньої обстановки та обрати безпечну швидкість.

Водій ОСОБА_1 мав врахувати, що автомобіль – це джерело підвищеної небезпеки. Як вбачається з показів правопорушника, останній мав можливість завчасно загальмувати з врахуванням погодних умов. Крім того, водій мав врахувати небезпечність руху за таких умов.

Суд критично оцінює доводи захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Вдовиченка А.В. щодо відсутності вини особи, зокрема посилання на неналежний стан дорожнього покриття та ожеледицю, оскільки зазначені обставини самі по собі не виключають обов`язку водія дотримуватися безпечної дистанції, швидкості руху та контролю за дорожньою обстановкою відповідно до вимог «Правил дорожнього руху України».

Крім того, відповідно до доводів адвоката Вдовиченка А.В. щодо відсутності фіксації швидкості руху та гальмівного шляху не є підставою для висновку про недоведеність вини, оскільки наявність факту зіткнення транспортного засобу ззаду з автомобілем, який перебував у нерухомому стані перед світлофором, у сукупності з іншими доказами у справі свідчить про порушення водієм обов`язку щодо дотримання безпечної дистанції та уважності під час керування транспортним засобом.

Посилання сторони захисту адвоката Вдовиченка А.В. на відсутність причинно-наслідкового зв`язку суд відхиляє як такі, що спростовуються фактичними обставинами справи, оскільки саме дії водія, який допустив зіткнення з транспортним засобом, що перебував у нерухомому стані, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Суд також надає оцінку поясненням свідка представника Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради ОСОБА_5 . Свідок у судовому засіданні пояснила загальні засади діяльності Департаменту, зокрема щодо організації та проведення закупівель послуг із утримання автомобільних доріг, а також зазначила про наявність договорів із підрядними організаціями щодо зимового утримання дорожньої інфраструктури. Разом із тим, надані пояснення не містять конкретних відомостей, які мають безпосереднє значення для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: фактичного стану дорожнього покриття на момент події 17.02.2026 року, часу та обсягу проведення робіт із прибирання снігу та протиожеледної обробки на вул. Фастівська, а також фактичного виконання відповідних робіт у місці події. Пояснення свідка носять загальний характер та стосуються організаційної діяльності Департаменту, однак не підтверджують і не спростовують безпосередньо обставини дорожньо-транспортної пригоди. У зв`язку з цим суд оцінює зазначені пояснення як такі, що мають допоміжний характер та не містять даних, які б впливали на встановлення факту порушення Правил дорожнього руху або визначення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та наслідками ДТП.

Не заслуговують на увагу і доводи адвоката Вдовиченка А.В. про те, що водії не були освідувані на стан сп`яніння, адже дане освідування проводиться виключно у випадках встановлення наявних ознаків сп`яніння.

Суд критично ставиться до доводів адвоката Вдовиченка А.В. щодо необхідності складання протоколу в присутності свідків та відібрання показань від них, оскільки таких клопотань після приїзду працівників поліції від учасників ДТП не надходило.

Посилання адвоката Вдовиченка А.В. на те, що працівники поліції мали встановити швидкість водіїв на момент ДТП є таким, що не заслуговує на увагу, виходячи з наступного.

Під час розгляду вказаного протоколу клопотань про проведення експертизи від учасників не надходило. Працівники поліції не є експертами та не вправі визначати швидкість руху автомобілів, виходячи з гальмівного шляху, як про те зазначає адвокат Вдовиченка А.В.

Момент руху автомобілів до ДТП відсутній, а тому й відсутні технічні можливості для проведення експертизи, навіть якби дане клопотання було б заявлене учасниками процесу.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 12.1 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується сукупністю досліджених доказів.

Виходячи з представлених суду матеріалів справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 594081 від 17.02.2026, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України; даними схеми наслідків ДТП, яка сталася 17.02.2026, якою зафіксовано обстановку місця події та пошкодження транспортного засобу письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, відеодисків.

Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 мала технічну можливість уникнути зіткнення.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Суддя враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, дійшов висновку, що необхідним і достатнім буде застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст.7, 9, 221,245- 247,251-252, 283,284 КУпАП та відповідно до ст. 124 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяО.Л. Гавенко