Вирок від 07 травня 2026 р. у справі №295/10406/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10406/25

Категорія 94

1-кп/295/511/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12025060600001083 від 05.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, непрацюючого, розлученого, не маючого на утриманні дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2025 близько 23 год, ОСОБА_4 перебував поблизу сходів до магазину «АТБ» по вул. Київській, 89 в м. Житомирі, де помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , який мав при собі наплічну сумку з документами та перебуваючи у безпорадному стані, присівши на асфальтне покриття тримав в руках мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Armor 20 WT», з якого намагався викликати швидку медичну допомогу.

В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та заволодіння паспортом, іншим важливим особистим документом ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, запропонував ОСОБА_6 передати йому мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Armor 20 WT», з метою виклику швидкої медичної допомоги, хоча в дійсності таких намірів не мав та запевнив ОСОБА_6 , що відразу його поверне, тим самим, ввівши в оману стосовно правдивості своїх намірів.

В свою чергу, ОСОБА_6 , будучи впевненим у щирості намірів ОСОБА_4 передав йому свій мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Armor 20 WT» вартістю 10617 грн 40 коп.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в цей день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_4 витягнув із наплічної сумки, яка була одягнена на ОСОБА_6 паспорт громадянина України серії № НОМЕР_1 та військовий квиток серії НОМЕР_2 видані на ім`я ОСОБА_6 , та таким чином заволодів вказаними документами.

Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Armor 20 WT», паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 та військовий квиток серії НОМЕР_2 , місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився вказаним майно на власний розсуд, завдавши ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 10617 грн 40 коп.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні по зміненому обвинувальному акту від 04.03.2026 визнав повністю та показав, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин, зазначених у зміненому обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Зазначив, що заволодів майном ОСОБА_6 , а саме: мобільним телефоном, його паспортом та військовим квитком, скориставшись безпорадним станом потерпілого, та розпорядився ним на власний розсуд. Щиро розкаюється у вчиненні кримінального правопорушення та шкодує про вчинене. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Просив суворо не карати.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується показами потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 , які надавались суду до зміни правової кваліфікації дій ОСОБА_4 , та які відповідають фактичним обставинам справи після зміни обвинувачення, а саме за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що до події обвинуваченого не знав, неприязних відносин з ним не мав, та 04.07.2025 близько 23 год перебував біля магазину «АТБ», що за адресою: вул. Київській, 89, м. Житомир, де йому стало зле, через те, що невідома особа розпилила йому в очі вміст газового балончику, у зв`язку із чим у нього стали текти сльози з очей та він погано бачив, тому присів поблизу сходів магазину і намагався зі свого мобільного телефону викликати швидку допомогу. В цей час до нього підійшов обвинувачений та запитав, що сталося, якому він все розповів. ОСОБА_4 запропонував йому допомогти викликати швидку допомогу, на що він погодився і добровільно передав свій мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Armor 20 WT», з метою, щоб обвинувачений викликав йому швидку допомогу. В подальшому, ОСОБА_4 мабуть витягнув із його відкритої наплічної сумки, яка була на ньому паспорт громадянина України та військовий квиток на його ім`я і разом з його телефоном пішов у невідомому напрямку. Він кричав йому « ОСОБА_8 , куди пішов?». Але обвинувачений не реагував. Потім приїхала швидка допомога та поліція, яку викликали перехожі та його забрали у лікарню. За його участі проводили слідчу дію впізнання за фотокартками, під час якої він впізнав ОСОБА_4 за зовнішніми ознаками і голосом, як особу, яка заволоділа його речами за обставин викладених в обвинувальному акті та слідчий експеремент, де він відтворив обставини вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що телефон і документи йому повернуто, тому претенцій до ОСОБА_4 не має. Щодо визначення міри покаранні обвинуваченому, то покладається на розсуд суду, або не суворо карати останнього.

Відповідно до показів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , який обвинуваченого та потерпілого до подій, зазначених в обвинувальному акті не знав, на початку липня 2025 року близько 23 год він перебував в м. Житомирі по вул. Київській та ішов сам до магазину АТБ, де перед сходами до магазину помітив двох осіб, а саме: потерпілого та обвинуваченого. В цей час обвинувачений намагався допомогти викликати швидку допомогу потерпілому. Також, свідок чув як обвинувачений питав у потерпілого, як розблокувати мобільний телефон і кого викликати на допомогу. В подальшому, свідок запитав у ОСОБА_6 чи потрібна допомога, він відповів що не потрібно, бо йому допоможе обвинувачений, який тримав мобільний телефон потерпілого в себе в руках. Після цього він пішов в магазин АТБ, з якого через 10-15 хв повернувся із своїм знайомим та побачив потерпілого, який сидів на тому самому місці та вже був сам, попросив його викликати поліцію та швидку допомогу, бо він нічого не бачить. ОСОБА_6 йому повідомив, що в нього зник телефон, паспорт та військовий квиток. Тоді свідок викликав швидку допомогу, а його знайомий поліцію. Самого викрадення телефона та документів потерпілого він не бачив, як і особу, яка їх викрала. Вказав, що за його участю проводили слідчу дію впізнання особи за фотокартками, де він впізнав особу ОСОБА_4 , який перебував поряд з потерпілим в період вчинення злочину.

Разом з тим, винуватість обвинуваченого, окрім визнання своєї вини підтверджується також наступними письмовими доказами, дослідженими судом до зміни правової кваліфікації та які відповідають фактичним обставинам справи після зміни обвинувачення:

- витягом з ЄРДР № 12025060600001083 підтверджується, що 05.07.2025 зареєстровано кримінальне провадження за ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України відповідно до заяви ОСОБА_6 ;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення відібраним у ОСОБА_6 від 05.07.2025, про те, що 04.07.2025 близько 23 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_2 , невідома особа відкрито викрала у нього мобільний телефон, паспорт громадянина України та військовий квиток;

- протоколом огляду місця події від 04.07.2025 з фототаблицею, відповідно до якого проведено огляд місця вчинення кримінального правопорушення, за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 87, де поблизу сходів виявлено та вилучено, перцевий балончик, запальничку та навушники;

- протоколом пред`явлення особи за фотознімками від 05.07.2025, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав особу ОСОБА_4 , якого 04.07.2025 року бачив о 23 год по вул. Київська, 89 в м. Житомирі;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.07.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 , як особу, яка перед вчиненням кримінального правопорушення перебувала поблизу ОСОБА_6 ;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 05.07.2025, де у ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Armor 20 WT», паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 та військовий квиток серії НОМЕР_2 ;

- протоколом огляду предмету від 06.07.2025, в ході якого проведено огляд мобільного телефону марки «Ulefone», моделі «Armor 20 WT», паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 та військового квитока серії НОМЕР_2 , які в подальшому постановою про визнання предметів речовими доказами від 05.07.2025 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні та згідно розписки ОСОБА_6 повернуті йому на відповідальне зберігання;

- висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 14.07.2025, згідно з яким ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки «Ulefone», моделі «Armor 20 WT», з об`ємом пам`яті 12/256 GB станом на 04.07.2025 з урахуванням відсотку втрати якості становить 10617 грн 40 коп;

- протоколом огляду предметів, а саме відео з камери відеоспостереження, яка знаходиться на фасаді магазину АТБ, що за адресою: м. Житомир, вул. Київська 87-93, яке отримано органами досудового слідства відповідно до постанови та протоколу зняття показань технічних приладів (засобів), що мають функції відеозапису від 06.07.2025. Згідно протоколу, дослідивши відеозапис з назвою: «Ch5_20250704225922» зафіксовано 04.07.2025 о 23 год 21 хв 52 сек біля сходинок за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 89, приїзд працівників поліції та швидкої допомоги за викликом до потерпілого ОСОБА_6 . Зазначене відео з камер спостереження в подальшому постановою від 06.07.2025 визнано речовим доказом;

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 16.07.2025 за участі потерпілого ОСОБА_6 та понятих, згідно якого останній відтворив обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме відкритого викрадення мобільного телефону та привласнення особистих документів.

Рапорти є офіційними документами, що містять інформаційний характер та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами.

Вищевказані докази, здобуті під час досудового розслідування у законний спосіб та досліджені судом є логічними, послідовними і узгодженими між собою.

За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, потерпілого та свідка, досліджені письмові докази, відеозаписи, які відповідають фактичним обставинам справи і не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його дії:

- за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно;

- за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшуютьє покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст. 66 КК України не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст. 67 КК України, є рецедив злочинів.

Суд не вважає, що обставиною, яка б пом`якшувала покарання ОСОБА_4 можна вважати щире каяття, оскільки останній не вибачився перед потерпілим, хоча мав таку можливість неодноразово, перебуваючи в залі судових засідань під час розгляду справи. Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення суд також не може визнати як пом`якшуючою обставиною, оскільки прокурором вона не визначалась і доказів такої обставини стороною захисту суду не надано, зокрема протоколу проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого під час якого останній розповів про обставини справи, інше.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання, виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, який незважаючи на те, що свою вину визнав у повному обсязі, вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності, не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, при цьому вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення повторно та у період відбування покарання у виді пробаційного нагляду, крім того на розгляді у Корольовському суді м. Житомира на даний час перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, що негативно характеризує обвинуваченого та вказує про небажання останнього стати на шлях виправлення. Останній не має на утриманні дітей, звертався до лікаря нарколога 04.02.2025 року, яким встановлено ОСОБА_4 захворювання, не перебуває на психіатричному обліку, тому суд вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт, накладений ухвалою Богунського районного суду від 08.07.2025 у справі № 295/9221/25 на мобільний телефон «Ulefone» з сім картою Life, який належить ОСОБА_6 , слід скасувати.

Процесуальні витрати на проведення експертизи на загальну суму 4240 грн 80 коп, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, у зв`язку з чим, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

З урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_4 у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 24.01.2025 та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання - 05.07.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 днів, а саме до 06.07.2026 (включно).

Процесуальні витрати на проведення експертизи на загальну суму 4240 грн 80 коп стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Богунського районного суду від 08.07.2025 у справі № 295/9221/25 на мобільний телефон «Ulefone» з сім картою Life, який належить ОСОБА_6 .

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Armor 20 WT», паспорту

громадянина України серії НОМЕР_3 та військового квитка серії НОМЕР_2 – залишити у власності потерпілого ОСОБА_6 ;

- газовий балончик, запальничку, навушники, змив – знищити;

- CD-диск – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту проголошення вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1