Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №274/8294/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8294/25 Провадження № 2/0274/1135/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовомОСОБА_1 ,

доОСОБА_2 , представником якої є ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_4 ,

простягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки – ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше, ніж до досягнення 23-х років.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шлюб між останніми розірваний. ОСОБА_4 досягла повноліття та навчається у Поліському національному університеті на денній формі, термін навчання – по ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим не має можливості працевлаштуватись, а отримувана нею стипендія у розмірі 2 000,00 грн. є недостатньою для покриття базових витрат. ОСОБА_1 надає допомогу дочці, проте на даний час її матеріальний стан та стан здоров`я є незадовільними. ОСОБА_2 працевлаштований та отримує заробітну плату, має задовільний стан здоров`я, тому може надавати матеріальну допомогу на утримання ОСОБА_4 .

Ухвалою від 21.01.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 06.05.2026 р. поновлено строк на подання відзиву.

ОСОБА_2 просить задовольнити позов частково та стягувати з нього аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) щомісячно, посилаючись на те, що він перебуває у шлюбі та на його утриманні перебувають дочка дружини та спільна з дружиною дочка, вони усі проживають у гуртожитку, проживання є платним, при цьому його дружина не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

ОСОБА_4 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яке було змінено на ОСОБА_6 у зв`язку з державною реєстрацією ІНФОРМАЦІЯ_2 шлюбу з ОСОБА_7 , а. с. 10) ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом від 21.11.2007 р. про народження (а. с. 12) та встановлено рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.12.2021 р. у справі № 274/5957/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_9 про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили 10.01.2022 р., яким шлюб між ними розірвано (а. с. 11).

ОСОБА_4 з 01.09.2025 р. навчається у Поліському національному університеті, станом на 10.11.2025 р. була студенткою першого курсу агрономічного факультету денної форми навчання спеціальності "Агрономія", термін навчання – з 01.09.2025 р. по 30.06.2029 р., що підтверджується договором від 01.09.2025 р. про навчання у закладі вищої освіти № 250 та довідкою від 10.11.2025 р. № 423/06-25 цього навчального закладу (а. с. 15 – 16, 17).

На думку Суду, очевидним є те, що навчання ОСОБА_4 на денній формі перешкоджає або суттєво обмежує їй можливість працевлаштуватись або займатися іншою діяльністю, направленою на отримання регулярного та стабільного доходу, що, в свою чергу, значно ускладнює задоволення її потреб у харчуванні, одязі та інших необхідних для життя потреб.

Крім того, з зазначено вище випливає, що ОСОБА_2 частково визнав позов, що розцінюється Судом як визнання ним того, що у зв`язку з навчанням його дочка – ОСОБА_4 , потребує матеріальної допомоги.

За таких обставин Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням після досягнення повноліття навчання.

Відповідно до частин першої та другої статті 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Таким чином ОСОБА_2 зобов`язаний утримувати повнолітню дочку – ОСОБА_4 , до припинення останньою навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, однак за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

Часткове визнання ОСОБА_2 позову свідчить про те, що він може надавати матеріальну допомогу дочці – ОСОБА_4 .

Визначаючи розмір аліментів, які ОСОБА_2 має сплачувати на утримання дочки – ОСОБА_4 , Суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Наявна у справі виписка № 43 від 17.11.2025 р. із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого мстить дані про захворювання ОСОБА_4 у 2025 р. та лікарські препарати, які та приймала на дату складення виписки (а. с. 20), проте ця виписка не містить даних про те, що ОСОБА_4 страждає за стійки та/або хронічні захворювання, які потребують регулярного періодичного та/або постійного лікування, через яке вона має купувати лікарські препарати, з виписки випливає, що ОСОБА_4 потребує лише нагляду окремих лікарів, тому Суд виходить з того, що ОСОБА_4 має задовільний стан здоров`я, що не потребує від неї суттєвого витрачання грошових коштів на придбання лікарських препаратів.

ОСОБА_4 отримує стипендію у розмірі 2 000,00 грн. на місяць, про що зазначено у позовній заяві.

Частково заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 не посилався на незадовільний стан здоров`я, тому Суд виходить з того, що він має задовільний стан здоров`я.

ОСОБА_2 має постійне місце роботи, де отримує регулярний та стабільних дохід, за 2025 р. сума його доходу після сплати передбачених законодавством України платежів становила 383 874,00 грн., тобто у середньому 31 989,50 грн. на місяць, що підтверджується відомостями від 29.01.2026 р. з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (а. с. 87 – 88).

ОСОБА_2 має дружину – ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом від 27.04.2022 р. про шлюб (а. с. 81), яка має дитину – ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом від 04.09.2018 р. про народження (а. с. 82).

ОСОБА_2 та ОСОБА_10 мають спільну дитину – ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом від 05.09.2024 р. про народження (а. с. 83).

Дружина ОСОБА_2 – ОСОБА_10 , з 28.10.2024 р. перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, термін якої – до ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується довідкою від 02.02.2026 р. № 06-07/23 та наказом від 28.10.2024 р. № 107-к Ліцею № 130 імені Данте Аліг`єрі м. Києва (а. с. 85, 86).

Наведене свідчить про те, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває його дружина, її дитина та їхня спільна дитина.

З додаткових угод № 5 від 31.12.2025 р. та № 6 від 30.01.2026 р. до договору тимчасового розміщування у гуртожитку Державного підприємства "Центр оцінки та інформації" № 85-06/105/3 від 01.01.2024 р. випливає, що ОСОБА_2 з дружиною та дітьми проживають у гуртожитку, проживання є платним, за 2026 р. вартість проживання становить 108 602,10 грн., тобто у середньому 9 050,16 грн. на місяць (а. с. 90, 91).

Після оплати вартості проживання у власності ОСОБА_2 залишатиметься у середньому 22 939,34 грн. (31 989,50 грн. – 9 050,16 грн.) на місяць.

Суд враховує, що статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2 817,00 грн., дітей віком від 6 до 18 років – 3 512,00 грн., працездатних осіб – 3 328,00 грн.

Абзацом першим статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Тобто для достатнього забезпечення нормального функціонування організму, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, ОСОБА_2 та його родині необхідно витрачати не менше 12 985,00 грн. на місяць.

Таким чином для сплати вартості проживання у гуртожитку та мінімального матеріального забезпечення ОСОБА_2 та його родини необхідно у середньому не менше 22 035,16 грн. (9 050,16 +12 985,00) на місяць.

Якщо задовольнити позов ОСОБА_1 , то у власності ОСОБА_2 залишатиметься у середньому 23 992,16 грн. (31 989,50 – 31 989,50 / 4) на місяць, що дозволить йому сплатити вартість проживання у гуртожитку та трохи більше, ніж на мінімальному рівні матеріально забезпечити себе та родину, проте у такому разі ОСОБА_4 матиме від ОСОБА_2 у власності у середньому 7 997,36 грн. на місяць, а також 2 000,00 грн. на місяць стипендії, тобто усього 9 997,36 грн. (тобто більше, ніж у три рази за прожитковий мінімум для працездатної особи), тоді як ОСОБА_2 та його родина матимуть у середньому по 5 998,04 грн. (23 992,16 / 4) на місяць на кожного, тобто менше, ніж ОСОБА_4 , з яких ще необхідно сплатити вартість проживання у гуртожитку, після чого вони матимуть у середньому лише по 3 735,50 грн. на місяць на кожного, тобто у 2,7 рази менше, ніж ОСОБА_4 .

На думку Суду, це суперечитиме таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Також Суд зважає на те, що за змістом норм Сімейного кодексу України обов`язок батьків утримувати дітей, у тому числі тих, які потребують матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням після досягнення повноліття навчання, є рівним, тому ОСОБА_1 також має приймати участь в утриманні дочки – ОСОБА_4 .

Матеріали справи містять медичну документацію, яка вказує, що ОСОБА_1 має захворювання (а. с. 28 – 30), проте з цієї документації не вбачається, що ці захворювання перешкоджають або обмежують її можливість працювати, та/або що вона потребує що регулярного періодичного та/або постійного лікування, через яке вона має купувати лікарські препарати, з наведеної документації випливає, що вона потребує лише нагляду окремих лікарів.

За таких обставин Суд вважає, що ОСОБА_2 має сплачувати аліменти на утримання дочки – ОСОБА_4 , у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) щомісячно, що становить у середньому 3 198 95 грн., у такому разі вона матиме у власності від ОСОБА_2 у середньому 3 198 95 грн. на місяць, а також 2 000,00 грн. на місяць стипендії, тобто усього 5 198 95 грн. (що перевищуватиме прожитковий мінімум для працездатної особи), при цьому у власності ОСОБА_2 після сплати вартості проживання у гуртожитку залишатиметься у середньому 19 740,39 грн. (22 939,34 – 3 198,95 грн.) на місяць, тобто у середньому по 4 935,10 грн. на нього та кожного члена родини, та буде співмірним з тим, що матиме ОСОБА_4 (без врахування матеріальної допомоги, яку може їй надавати мати – ОСОБА_1 ).

Статтею 201 Сімейного кодексу України визначено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 – 192 і 194 – 197 цього Кодексу.

Частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме – з ОСОБА_2 на її користь підлягають стягненню аліменти на утримання дочки – ОСОБА_4 , у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від 03.12.2025 р., і до закінчення ОСОБА_4 навчання у Поліському національному університеті, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Тобто рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає допущенню до негайного виконання.

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування витрат на правничу допомогу (а. с. 48) підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 800,00 грн., а на користь держави –судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 – 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), задовольнити частково.

2. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки – ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від 03.12.2025 р. і до припинення ОСОБА_4 навчання у Поліському національному університеті, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування витрат на правничу допомогу грошові кошти у розмірі 800,00 грн.

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 484,48 грн.

6. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут