Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №167/495/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Суд: Рожищенський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №167/495/26

Суддя: Шептицька Н. В.

Справа № 167/495/26

Номер провадження 3/167/193/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Шептицька Н.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності №1 м.Рожище Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , не працює,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

за участі:

ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

08.04.2026 року близько 17 год 36 хв ОСОБА_1 за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , ухилилася від передбачених законом обов`язків по догляду та вихованню за малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 08.04.2026 року близько 15 год 00 хв здійснив завідомо неправдивий виклик до спеціальної служби, а саме поліції, через спецлінію 911.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, визнала повністю, щиро розкаялась, просила суворо не карати.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, виходячи з такого.

Згідно ч.1 ст.184 КУпАП, адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, доведена дослідженими в ході судового розгляду: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №432108 від 08.04.2026 року (ас 4); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.04.2026 року (ас 5); письмовими поясненнями малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 08.04.2026 року (ас 6); письмовими поясненнями малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 08.04.2026 року (ас 7).

Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 і зазначені документи, суддя доходить переконання, що вони є доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме: невиконання обов`язків щодо виховання дитини.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире каяття.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.

Обираючи вид адміністративного стягнення, суддя зазначає наступне.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частиною 2 ст. 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер,

Вищевказана норма Конституції України свідчить про те, що відповідальність особи за вчинення правопорушення у кожному випадку є окремою та персональною за своїми ознаками.

Чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними, а тому орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи вищевказане, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням особи правопорушниці, враховуючи її складну життєву ситуацію, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, суддя виносить постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 22, ч.1 ст.184, ст.ст.252, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, та звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 184 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неподання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Рожищенського районного суду

Волинської області Шептицька Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua