Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №161/4425/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4425/26

Провадження № 2/161/3575/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої – судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань – Маєвської Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2026 року позивачка звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що з 26 травня 2002 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , за час якого у них народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2019 року у справі №161/3617/19 шлюб між нами розірвано. У подальшому, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2019 року у справі № 161/10538/19 задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів, яким вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 червня 2019 року; стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 червня 2019 року. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 їх донька ОСОБА_3 досягла повноліття, наразі проживає та працює закордоном, а стягнення аліментів з того часу припинено. Разом з тим, їх спільна донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжує проживати з нею за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час вона навчається в Луцькому кооперативному фаховому коледжі Львівського торговельно-економічного університету на 1-му курсі 1-го року навчання, за рахунок коштів фізичних осіб (на договірних умовах). Розмір щомісячної плати за навчання становить 2150 грн. Крім того, їх донька ОСОБА_5 потребує одягу, взуття, ліків, належного харчування, відпочинку, гармонійного розвитку, а тому розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн., який встановлений рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2019 року у справі № 161/10538/19, не відповідає нинішнім реаліям та потребам дитини. Вказує, що разом з донькою веде підрахунок сімейного бюджету та витрат на дитину, зокрема за її даними в період з грудня 2025 року по лютий 2026 року середньомісячний розмір витрачених коштів становить близько 16000 грн. (23814 + 11500 + 13109 / 3). Вказує, що працює у ТОВ «Баярд 9» за договором виконання робіт (надання послуг) цивільно-правового характеру з контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей на об?єкті та в період з серпня 2025 року до січня 2026 року фактично отримала 109698, 79 грн., тобто в середньому по 18283,13 грн. в місяць. Відповідач самостійно сплачує щомісяця лише 1598 грн., що не відповідає навіть мінімальному гарантованому розміру (50%) на дитину від 6 до 18 років у 2026 році на рівні 1756 грн. Зазначає, що їй відомо, що відповідач офіційно працевлаштований (наразі проходить службу у ЗСУ), тобто його майновий стан покращився у порівнянні з 2019 роком, інших осіб, які він зобов?язаний утримувати немає. З огляду на наведене просить суд: змінити спосіб стягнення аліментів, які на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2019 року у справі №161/10538/19, стягуються із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням у справі законної сили і проводити стягнення до досягнення дитиною повноліття.

До початку судового засідання представник позивачки подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся судом за адресою реєстрації судовим повідомленням/повісткою з рекомендованим повідомленням, які повернуті суду без вручення, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв?язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 травня 2002 року, за час якого у них народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2019 року у цивільній справі №161/3617/19 шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2019 року у цивільній справі № 161/10538/19 вирішено: стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 (одна тисяча триста) грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 червня 2019 року; стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 червня 2019 року.

У своїй позовній заяві позивачка зазначає, що з ІНФОРМАЦІЯ_3 їх донька ОСОБА_3 досягла повноліття, наразі проживає та працює закордоном, а стягнення аліментів з того часу припинено.

Разом з тим, спільна донька сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжує проживати разом зі своєю матір`ю – позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з реєстру Луцької міської територіальної громади про задеклароване/зареєстроване місце проживання №6336 від 08 липня 2022 року та Витягом з реєстру територіальної громади №2026/002924466 від 24 лютого 2026 року.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Суд зауважує, що позивачем не заявляється вимога про збільшення розміру аліментів, а заявляється вимога про зміну способу стягнення аліментів.

Законодавство надає стягувачу право вибору способу стягнення аліментів. Це право стягувача є безумовним. Суд не може на власний розсуд змінювати спосіб стягнення аліментів. Проте, стягувач вправі звертатися до суду із відповідним позовом у разі зміни життєвих обставин, які впливали на його/її попередній вибір, і закон не обмежує стягувача у кількості таких звернень. Можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Судом встановлено, що спільна дитина сторін проживає разом з матір`ю. Відповідач є батьком дитини та на нього покладено однаковий з позивачкою обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини. Відповідач є здоровим, інших осіб на утриманні немає. Доказів іншого суду надано не було.

Враховуючи матеріальне становище позивачки, яка самостійно в достатній мірі немає змоги забезпечити доньку, яка на даний час навчається у Луцькому кооперативному фаховому коледжі Львівського торговельно-економічного університету на 1-му курсі 1-го року навчання, за рахунок коштів фізичних осіб (на договірних умовах), так і обов`язок батька брати участь в матеріальному утриманні дитини, суд вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на неповнолітню дочку, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу).

Суд вважає, що стягнення аліментів на дитину в розмірі 1/4 частки доходу відповідача відповідатиме принципам розумності та справедливості і не становитиме для відповідача надмірного фінансового тягаря. У випадку виникнення умов, передбачених ст. 192 СК України, відповідач матиме право ініціювати питання про зменшення розміру аліментів.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням безумовного права стягувача на визначення і зміну способу стягнення аліментів, зміна розміру аліментів відповідає законодавчо орієнтованій частці, а також з врахуванням потреб неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку, що у розглядуваному випадку існують усі передбачені законодавством підстави для зміни способу аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2019 року в цивільній справі № 161/10538/19.

Аліменти у зміненому розмірі на користь позивача підлягають стягненню з моменту набранням даним рішенням законної сили.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Оскільки, позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1331, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 263, 280 ЦПК України, на підставі ст.ст. 181, 182 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2019 року у цивільній справі №161/10538/19 стягуються із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення в повному обсязі складено 07 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій