Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №160/14511/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 07 травня 2026 р.

Справа: №160/14511/25

Суддя: Семененко Я.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14511/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року (суддя Голобутовський Р.З.) у справі №160/14511/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №160/14511/25, яке набрало законної сили 25.09.2025, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 :

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії ОСОБА_1 , вказаних у довідці №ФД122831 від 17.03.2025;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 17.07.2023 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, зазначених у довідці №ФД122831 від 17.03.2025 та зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних у довідці №ФД122831 від 17.03.2025.

Супровідним листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 на адресу позивача направлений виконавчий лист та рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили.

23.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/14511/25, в обґрунтування якої позивач посилається на неналежне виконання відповідачем рішення суду в даній справі, зазначає, що ознайомившись з складовими виданої

на виконання рішення довідки про розмір грошового забезпечення, помітив, що відповідачем в порушення чинного законодавства протиправно зменшено відсоткове значення премії з 624% до 251%.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року заяву повернуто без розгляду.

Підставою для повернення заяви без розгляду стали висновки суду першої інстанції про те, що така заява не відповідає вимогам, встановлених ст.383 КАС України.

Такі висновки суд обгрунтував тим, що в заяві позивача відсутня інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач фактично посилається на обставини, які, на його думку, свідчать про неправомірність визначення відповідачем (боржником) розміру пенсії у відсотковому значенні.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, підставою для повернення заяви без розгляду стали висновки суду першої інстанції про те, що заяву подана без додержання вимог, встановлених п.7, 8 ч.2 ст.383 КАС України.

Відповідно до частин 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно із ч.2 ст.383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Отже, положеннями ч.2 ст.383 КАС України дійсно передбачено те, що в заяві зазначається інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження (п.8 ч.2 ст.383 КАС України).

В той же час, судом першої інстанції не враховано того, що згідно із ч.1 ст.383 КАС України подана заява може стосуватися як дій/рішень відповідача, вчинених на виконання рішення суду так і бездіяльності, допущеної відповідачем при виконанні рішення суду.

У випадку оскарження особою-позивачем допущеної відповідачем бездіяльності при виконанні рішення суду, безумовно можливо б було погодитися з позицією суду першої інстанції, оскільки повноваження щодо вчинення дій по примусовому виконанню рішення суду належать передусім виконавцю. А тому, у такому випадку, подана заява повинна містити інформацію про хід виконавчого провадження, а також про результати виконавчого провадження, які не призвели до бажаного результату, що фактично і стало б підставою для звернення до суду, оскільки вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

У спірному ж випадку позивач оскаржує дії та рішення відповідача, які вчиненні ним на виконання рішення. При цьому, такі дії та рішення (видача довідки про розмір грошового забезпечення) вчиненні відповідачем не з огляду на примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби, а тому вони (дії та рішення) не пов`язані з результатами виконавчого провадження, про щоб необхідно було зазначати в поданій заяві. Натомість, вказані обставини (вчинення відповідачем дій та прийняття рішень без примусового виконання рішення суду), не можуть свідчити про відсутність у позивача права на звернення до суду, в порядку ст.383 КАС України, оскільки прийняті відповідачем рішення та вчиненні дії на виконання рішення суду є юридично значимими для позивача, оскільки результатом цих дій/рішень є розрахунок розміру пенсії позивача.

З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність посилання суду першої інстанції на положення п.7, 8 ч.2 ст.383 КАС України як на підставу для повернення заяви без розгляду.

Стосовно посилань суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду слід зазначити те, що такі висновки стосуються оскарження в судовому порядку (в порядку ст.383 КАС України) саме бездіяльності відповідачів щодо невиконання зобов`язальних рішень суду і саме за таких обставинах Верховним Судом зроблені висновки про обов`язковість звернення позивача до органів виконавчої служби.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, ст.321, 322, 325 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №160/14511/25 – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 08.05.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua