Вирок від 07 травня 2026 р. у справі №153/735/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2026 р. Справа153/735/26

Провадження1-кп/153/31/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за до ЄРДР №12026025170000017 від 18 квітня 2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Писарівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , із середньою освітою, непрацюючу, громадянку України, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.357 КК України,

за участю прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської

окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

16 квітня 2026 року у період часу орієнтовно з 19:00 год. по 21:30 год. ОСОБА_3 знаходячись на території домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1 в кімнаті приміщенні літньої кухні, під час чого, у неї виник корисливий умисел, спрямований на викрадення банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка згідно з ст.1 Закону України "Про інформацію" п.п.1.4, 1.14,1.27, 1.31, ст. 1 , п.15.2, ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку ОСОБА_5 . Так, 16 квітня 2026 року приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_3 , з метою реалізації свого протиправного умислу, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи, що за її діями ніхто не слідкує, таємно з корисливих спонукань за вищевказаних обставин, здійснила крадіжку банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , після чого переконавшись, що її дії продовжують носити таємний характер та за нею ніхто не спостерігає, із банківською карткою з місця події зникла.

ОСОБА_6 обвинувачується за ч.1 ст.357 КК України, тобто викрадення офіційного документа.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину у скоєному визнала. Своїми показами підтвердила фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, підтвердила місце, час та обставини вчинення кримінального правопорушення. У скоєному розкаюється, запевнила, що більше такого не повториться.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Досліджені та проаналізовані зібрані по справі докази, тобто фактичні дані, які містяться в показаннях обвинуваченої, їх об`єктивна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України, дають підставу суду вважати про обґрунтованість пред`явленого органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_3 про викрадення офіційного документа.

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 встановленою, а її дії кваліфікує за ч.1 ст.357 КК України, тобто, викрадення офіційного документа.

Призначаючи покарання обвинуваченій у відповідності зі ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної.

До обставини, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання суд відносить щире каяття.

До обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

При призначенні покарання судом також враховуються характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_3 , а саме те, що вона раніше не судима, що підтверджується Довідкою про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітничної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» від 21 квітня 2026 року, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, що підтверджується листом КНП «Ямпільської територіальної лікарні» Ямпільської міської ради від 23.04.2026 року. Має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , що підтверджується листом начальника управління ЦНАП Ямпільської міської ради від 22.04.2026 року.

Тому, із врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ураховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.357 КК України.

Призначаючи ОСОБА_3 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченої, її перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає її особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався, підстав передбачених ст.ст.176,177 КПК України для його застосування - суд не вбачає.

Згідно ч.4 ст.174 КПК скасувати арешт застосований ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року у справі №153/680/26.

Долю речових доказів, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-374, 392-393, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Скасувати арешт застосований ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року у справі №153/680/26 на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 .

Речовий доказ: банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яку було поміщено до спец пакету НПУ СУ PSP №1192737 - повернути власнику ОСОБА_5 .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачений ст.394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1