Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №522/457/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/457/26

Провадження № 3/522/964/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання – Єрьоміної К.М., розглянувши у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Подольної Т.А., адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

07.01.2025 року об 11:36 год. в м. Одеса, узвіз Віталія Блажка (Маринеско), 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер, водій погодився, результат позитивний прилад 0280 тест 1173, результат 0,50 проміле, чим порушив п. 2.9 ПДР. Від керування відсторонений.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 561012 від 07.01.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що в день події, коли він їхав по узвісу Марінеско в м. Одеса, йому зателефонував племінник та сказав, що у батьків заливає квартиру, треба було терміново перекрити кран. На передодні ввечері, він сидів з кумами на святий вечір, оскільки на наступний день мав бути вихідний. Однак оскільки зателефонував племінник треба було їхати допомогти. Просив суд звернути увагу на те, що за 50 років керування транспортним засобом в нього не було жодних порушень правил дорожнього руху. З приводу проходження огляду на стан сп`яніння пояснив, що працівники поліції не роз`яснили йому, як користуватись Драгером, він був у шоковому стані, казали писати пояснення з їх слів. Відверто повідомив працівникам поліції про те, що ввечері вживав алкоголь. Зазначив, що 28 років працює у фірмі водієм та він ніколи не дозволяв собі сідати за кермо в нетверезому стані. На місці не став сперечатись з працівниками поліції, а вже потім дізнався, що можливо було проїхати до медичного закладу. Вказав, що працівники поліції запропонували йому проїхати до медичного закладу вже після того, як склали протокол та дали тимчасове посвідчення.

Від захисника ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про таке:

- відеозапис №474893, долучений до протоколу серії ЕПР1 №561012, не містить доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння;

- з відеозапису №474893, долученого до протоколу вбачається, що при складанні протоколу серії ЕПР1 №5610125 поліцейськими не було роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що грубо порушує права ОСОБА_1 , оскільки позбавило особу належного правового захисту, та позбавило особу можливості розуміти наслідки такого притягнення до відповідальності;

- при ознайомленні з матеріалами справи в суді та отримавши відеозаписи, які були долучені працівниками поліції до матеріалів справи вбачається, що працівники поліції долучили ще один відеозапис №471808, який не було внесено до протоколу серії ЕПР1№561012. З другого відеозапису №471808, який не внесено до протоколу, вбачається, що працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 права вже після складання протоколу, проведення огляду на стан сп`яніння та надання письмових пояснень, що грубо порушує його права та було вчинено формально вже після проведення працівниками поліції всіх процедур, що позбавило особу права на ефективний захист. Крім того, захисник просила визнати недопустимим доказом відеозапис №471808, долучений до матеріалів справи, з огляду на те, що його не було внесено до протоколу;

- поліцейськими було використано «Drager Alcotest 7510» серійний номер ARMF-0280, відносно якого закінчився строк дії сертифікату відповідності. На підтвердження своїх доводів, захисником було долучено відповідну документацію, отриману на адвокатський заптит.

У зв`язку із вищевикладеним захисник просила провадження у справі відносно її підзахисного закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, клопотання захисника, оглянувши відеозаписи в судовому засіданні, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується: 1) протоколом серії ЕПР1 № 561012 від 07.01.2026 року; 2) довідкою про отримання особою посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.04.2023 року; 3) довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; 4) роздруківкою результату приладу «Drager Alcotest 7510 ARLM-0280», результат – 0,50 ‰ проміле; 5) актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; 6) відеозаписами на DVD-R диску, на яких зафіксовано факт керування транспортним засобом та факт проходження ОСОБА_1 , на вимогу поліцейського, огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «DRAGER»; 7) поясненнями ОСОБА_1 від 07.01.2026 року; 8) витягом з ІПНП.

Так, захисник у своїх поясненнях зазначила, що відеозапис №474893 долучений до протоколу серії ЕПР1 №561012 не містить доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника про відсутність на відеозаписі моменту руху транспортного засобу суд розцінює критично, оскільки вони повністю спростовуються особистими поясненнями ОСОБА_1 , наданими як під час складання протоколу, що зафіксовано на відеозаписі, так і під час розгляду справи в суді, де останній факт керування не заперечував.

Крім того, не заперечував і факт вживання ним спиртних напоїв напередодні ввечері з нагоди свята.

Також, захисник зазначила, що з відеозапису №474893 долученого до протоколу вбачається, що при складанні протоколу серії ЕПР1 №5610125 поліцейськими не було роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що грубо порушує права ОСОБА_1 , оскільки позбавило особу належного правового захисту, та позбавило особу можливості розуміти наслідки такого притягнення до відповідальності. З другого відеозапису №471808, який не внесено до протоколу, вбачається, що працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 права вже після складання протоколу, проведення огляду на стан сп`яніння та надання письмових пояснень, що грубо порушує його права та було вчинено формально вже після проведення працівниками поліції всіх процедур, що позбавило особу права на ефективний захист.

Твердження захисника про те, що особі не були роз`яснені її права, суд вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Зокрема, у протоколі серії ЕПР1 №561012 від 07.01.2026 року наявний особистий підпис ОСОБА_1 , який засвідчує ознайомлення з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Будь-яких зауважень щодо порушення процедури оформлення матеріалів або нероз`яснення прав під час підписання протоколу від особи не надходило.

Окрім цього, суд зазначає, що в судовому засіданні ОСОБА_1 , повторно та в повному обсязі було роз`яснено його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. ОСОБА_1 підтвердив суду, що права йому зрозумілі. Таким чином, право особи на захист та справедливий розгляд справи було також повністю забезпечено безпосередньо в суді, що нівелює твердження захисника про порушення прав ОСОБА_1 та позбавлення його права належного правового захисту.

Також, захисник просила визнати недопустимим доказом відеозапис №471808, долучений до матеріалів справи, з огляду на те, що його не було внесено до протоколу.

Так, з аналізу норм діючого законодавства, можливо дійти висновку, що відсутність відомостей про відеозапис безпосередньо в тексті протоколу не є автоматичною підставою для визнання його недопустимим доказом, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП, саме орган, який складав протокол збирає докази, які надає долучає до матеріалів справи та надає до суду.

Таким чином, твердження захисника про недопустимість відеозапису як доказу через відсутність посилання на нього в протоколі суд вважає хибними.

Слід зазначити, що стаття 251 КУпАП не містить вичерпного переліку вимог до фіксації джерел доказів саме в протоколі. Оскільки відеозапис наданий суду разом із матеріалами справи, є безперервним, дозволяє ідентифікувати учасників події та безпосередньо підтверджує обставини правопорушення, він визнається судом належним та допустимим доказом.

Крім того, захисник вказала, що поліцейськими було використано «Drager Alcotest 7510» серійний номер ARMF-0280, відносно якого закінчився строк дії сертифікату відповідності. Однак суд не бере до уваги вказані дані, з огляду на таке.

Під час судового розгляду справи судом було задоволено клопотання захисника та за запитом суду від 03.03.2026 року витребувано з УПП в Одеській області наступну інформацію: сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Drager», який був використаний екіпажом при огляді ОСОБА_1 ; інструкцію до приладу «Drager», який був використаний екіпажом при огляді ОСОБА_1 ; дані щодо повірки газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» серійний номер ARMF-0280.

На виконання вказаного запиту УПП в Одеській області було направлено до суду копію декларації про відповідність №СДІ-0710-ЗВТ від 05.08.2019; копію настанови з експлуатації Газоаналізатора «Dager Alcotest 7510OIM»; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51 QM 149710324 від 03.10.2024; копію свідоцтва № П51 QM 140510325 від 02.10.2025; копію відомості про операції «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання», «Повірка».

Відповідно до п. 1 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 року №94, Технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері регульованої метрології, коли вони надаються ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюванням.

Таким чином, оскільки газоаналізатор алкотестер «Drager Alcotest 7510» прилад ARLM-0391» вже був введений в експлуатацію, тому не повинен мати оновлені сертифікати/декларації про відповідність вимогам Регламенту за умови своєчасного проведення повірки засобів вимірювальної техніки.

Так відповідно до даних свідоцтва про повірку газоаналізатор алкотестер «Drager Alcotest 7510» прилад Drager Alcotest 7510» прилад ARLM-0391», встановлено, що даний засіб вимірювальної техніки відповідає встановленим вимогам.

Дане свідоцтво чинне до 02.10.2026 року, тобто на момент проведення огляду ОСОБА_1 пристрій пройшов повірку та згідно роздруківки результатів тесту датою останнього градуювання є 02.10.2025 року, яке чинне протягом року.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за що передбачено адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, з викладеного вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Будь-яких доказів щодо наявності пільг, які передбачають звільнення особи від сплати судового збору, матеріали справи не містять та суду на момент розгляду справи надано не було.

Підстав для закриття провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 9, 24, 33, 34, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ