Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №130/1201/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/323/2026

130/1201/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П. розглянувши в приміщенні міськрайсуду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.5 ст.126, КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2026 року о 09 год. 50 хв. на дорозі М21 – 308 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «Mercedes Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, вчинивши дане правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1а правил дорожнього руху.

Поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції Тарасюком Б.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 581855 від 03.02.2026 р. за вчинення правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Смірнов С.М. подав клопотання наступного змісту вказав, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення вважає безпідставним та незаконним, матеріали справи сформовані з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не відповідністю вимогам КУпАП та без підтвердження належними на допустимими доказами, що підтверджується наступним.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ще раз зауважую на тому, що саме співробітники поліції мають доводити наявність в діях водія склад адміністративного правопорушення, а не водій свою невинуватість.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23- рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Так, за ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, якими передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Варто зазначити, що в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, що 03.02.2026 року саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz С270» рухаючись а/д М21 308 км. Відеозапис подій того дня відсутній, не зафіксовано ні рух транспортного засобу, ні перебування за водійським місцем ОСОБА_1 , ні складання відповідних матеріалів. Відсутні свідки події, які б могли підтвердити відповідні обставини.

Враховуючи вищевикладене, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП складений на основі спотвореної інформації, яка не доведена доказами, що не відповідає дійсним обставинам справи, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В даному випадку протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 581855 складено уповноваженою особою (поліцейський Тарасюк Б.М.) та з повним додержанням вимог ст. 256 КУпАП (зміст протоколу про адміністративне правопорушення), тому суддя не може повертати матеріали на доопрацювання, крім того така дія повинна виконуватися у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП (орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення), а не на стадії розгляду справи.

Тому захисник Смірнов С.М. просить суд провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч, 5 ст. 126 КУпАП.

Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Згідно п.п.1 п.2 п.5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції здійснюється застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог п.2,5 розділу ІІ вказаної Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Судом встановлений той факт, що в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Mercedes-Benz С270» на автодорозі М21 308 км. Відеозапис подій того дня відсутній, не зафіксовано ні рух транспортного засобу, ні перебування за водійським місцем ОСОБА_1 , а також відсутні свідки події, які б могли підтвердити відповідні обставини.

З наведених підстав представлені в справі письмові документів суд визнає недопустимими доказами, оскільки вони здобуті не у відповідності до порядку, що передбачено вказаною інструкцією.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За викладених обставин та у сукупності із іншими фактами по справі суд дійшов висновку щодо недоведеності винуватості особи за критерієм "поза розумним сумнівом" - доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п. 65 рішення "Коробов проти України").

Отже, оскільки огляд особи на стан наркотичного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, він вважається недійсним, а тому провадження у справ на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 33, 124, 130, 221, 252, 266, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за частиною п`ятою статті 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Порощук П.П.