Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №761/27506/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27506/24

Провадження №1-кп/761/2795/2026

В И Р О К

іменем України

29 квітня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинувачених (in absentia) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023000000001045, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 12.10.2023, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації (далі - РФ), уродженця міста Сміла Черкаської області Української РСР, помічника президента РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина РФ, уродженця міста Москва РСФСР (СРСР), ректора Московського державного інституту міжнародних відносин, члена Президії РАН і Колегії МЗС РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України)

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

установив:

Так, 24.10.1945 набув чинності Статут ООН, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено дану організацію. До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН, усі Члени зазначеної організації утримуються у своїх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (ХХ) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (ХХV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки та № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить визначення агресії, встановлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплені обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців або посилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у ст.ст. 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974 серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські чи повітряні сили чи морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з державою, що приймає, порушуючи умови, передбачені в угоді або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівносильно наведеним вище актам, або її значну участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового або іншого характеру не можуть бути виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання суперечок та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництву у Європі від 01.08.1975, який був підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту та неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.

Відповідно до п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 Російська Федерація, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні свої зобов`язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництву у Європі від 01.08.1975 поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою або її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що жодна їхня зброя ніколи не використовуватиметься проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Відповідно до п.п. 3, 8 Меморандуму про підтримання миру та стабільності у Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995, укладеного між державами СНД, серед яких є Україна та Російська Федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів одна одної та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їх непорушність, а також вирішувати всі суперечки, що виникають з питань кордонів та територій, лише мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо вони виникнуть; не встановлювати із нею політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій та комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічну, фінансову, військову та іншу допомогу.

Відповідно до положень Статуту ООН та зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки та співробітництву в Європі, Україна та Російська Федерація 31.05.1997 уклали Договір про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 та Федеральним Законом РФ № 42-ФЗ від 02.03.1999). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного Договору, Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів і зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, не застосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, дотримання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису та карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифікований Російською Федерацією 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей належить до території України.

Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною та незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.

Згідно ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу і не може бути узурповане державою, її органами чи посадовими особами.

Згідно статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Стаття 69 Конституції України зазначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно до статті 85 Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції, належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до ст. ст. 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, АР Крим є невід`ємною складовою України та в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її ведення.

Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, у березні - квітні 2014 року в Луганській та Донецькій областях України розпочалася збройна агресія РФ шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської та Донецької областей та порушення територіальної цілісності України.

За поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, 07.04.2014 на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.

Через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України 13.04.2014 виконуючий обов`язки Президента України Указом від 14.04.2014 № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.

24 лютого 2022 року о 05 годині президент РФ оголосив про рішення розпочати військову операцію, після чого здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому правовий режим військового стану продовжувався і триває дотепер.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 визначений «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

У подальшому, службовими особами країни-агресора - Російською Федерацією 04.10.2022 прийняті Федеральні конституційні закони №№ 5-ФКЗ, 6 ФКЗ, 7-ФКЗ, 8-ФКЗ щодо прийняття в Російську Федерацію Донецької народної республіки, Луганської народної республіки, Запорізької та Херсонської областей та утворення у складі РФ нових суб`єктів.

Розуміючи важливу роль освіти, як важливого інструменту формування громадянської та національної ідентичності, політичним керівництвом РФ, у 2022 році, після окупації частини території України, запроваджено курс на знищення української ідентичності у дітей та підлітків шкільного віку, у зв`язку з тим, що саме в рамках курсу шкільної освіти в учнів формуються уявлення про власну та сусідні держави, уявлення про інші народи та ставлення до них.

Так, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду помічника президента РФ, розуміючи, що держава Україна є суверенною і незалежною, а її території в межах існуючого державного кордону є цілісними і недоторканими, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, як службова особа, з метою підтримки злочинних дій військово-політичного керівництва РФ та виправдовування їх політичного курсу спрямованого на знищення української державності, у 2023 році, за невстановлених слідством обставин, вступив у злочинну змову з ректором Московського державного інституту міжнародних відносин ОСОБА_5 , для вчинення злочинних дій пов`язаних із розповсюдженням матеріалів із закликами до вчинення умисних дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі.

У 2023 році під редакцією помічника Президента РФ ОСОБА_4 та ректора Московського державного інституту міжнародних відносин ОСОБА_5 , на виконання пункту 4 переліку доручень президента РФ № Пр-19 від 12.01.2023, пункту 5 переліку доручень заступника голови уряду РФ ОСОБА_11 № ТГ-П12-610 від 20.01.2023, підготовлено та видано підручник з Історії Росії під назвою «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень», який містить розділи проілюстровані зображеннями, вербальний зміст яких виражений у формі закликів-гасел, які у стислій формі імплікують ідею правильності/доцільності від`єднання від України частини території та приєднання її до Росії, а отже містить заклики до зміни меж території та державного кордону України. Крім того, у даному підручнику викладено навчальний матеріал, зміст якого направлений на формування в учнів переконання у тому, що збройна агресія РФ проти України, розпочата у 2014 році, та тимчасова окупація її території мають своє логічне пояснення та відповідні підстави, з яких країна-агресор діє вимушено (виправдано), а також на возвеличення і прославлення учасників цієї збройної агресії та на розпалювання ворожнечі між жителями самопроголошених утворень та підконтрольній Україні території.

Підручник «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складається з 2 глав (1 глава: СССР у 1945-1991 рр.; 2 глава: Російська Федерація у 1992 - початку 2020-х рр) та 37 параграфів, всього на 447 аркушах. Встановлено, що у загальному контексті своєї реалізації зміст підручника спрямований на громадянсько-патріотичне виховання учнів 11 класів загальноосвітніх установ РФ, а текстові матеріали, викладені в ньому, на лінгвістичному рівні містять ознаки з вираженою негативною оцінною конотацією, конструкції і асоціації, які мають образливу семантику і викликають поняття ворога, війни, терору, жорстокості і деградації, а також розумової, моральної, політичної та етичної неповноцінності політичного та військового керівництва України, патріотично налаштованих українців та військовослужбовців ЗСУ.

У підручнику «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснюється висвітлення процесу окупації української території через ідентифікацію окупованих Росією українських територій як «освобожденных» та від`єднання внаслідок цієї окупації від України окремих її територій і приєднання їх до Росії у виключно позитивному світлі (трактується як «восстановление исторической справедливости», «возвращение в единую страну»). Вживаються мовні конструкції, які за своїм семантико-синтаксичним наповненням та відповідно до ситуації розповсюдження виражають значення закликів-гасел, які у стислій формі імплікують ідею правильності/доцільності від`єднання від України частини території та приєднання її до Росії: «РОССИЯ СЕВАСТОПОЛЬ КРЫМ», «КРЫМ - ЭТО РОССИЯ», «ВМЕСТЕ НАВСЕГДА! ВЫБОР ЛЮДЕЙ! ДОНЕЦК, ЛУГАНСК, ЗАПОРОЖЬЕ, ХЕРСОН, РОССИЯ!». Здійснюється акцентуація на мовній, культурній та ідеологічній несумісності і нерівності жителів різних регіонів України, зокрема йдеться про привілейоване становище вихідців із Західної України та штучність сучасної української мови.

Підручник «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з 01 вересня 2023 року по сьогоднішній день використовується для навчання учнів 11 класів шкіл у РФ та на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим на підставі наказу Міністерства просвіти РФ від 21.07.2023 № 556 «О внесении изменений в приложения № 1 и № 2 к приказу Министерства просвещения Российской Федерации от 21 сентября 2022 г.

№ 858 «Об утверждении федерального перечня учебников, допущенных к использованию при реализации имеющих государственную аккредитацию образовательных программ начального общего, основного общего, среднего общего образования организациями, осуществляющими образовательную деятельность, и установления предельного срока использования исключённых учебников». Випуск вказаного підручника здійснено Акціонерним товариством «Просвещение», у відповідності до «Концепции преподования учебного курса «История России» в образовательных организациях Российской Федерации, реализующих основные общеобразовательные программы» від 2020 року, а також у відповідності до федеральної освітньої програми затвердженої Наказом Міністерства просвіти РФ від 18.05.2023 № 371.

Зміст підручника «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 01.09.2023 по сьогоднішній день поширено та використано для навчання українських учнів 11 класів на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим, а також доведено до відома невизначеному колу осіб в РФ та на тимчасово окупованій території України.

Крім того, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду помічника президента РФ, розуміючи, що держава Україна є суверенною і незалежною, а її території в межах існуючого державного кордону є цілісними і недоторканими, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, як службова особа, з метою підтримки злочинних дій військово-політичного керівництва РФ та виправдовування їх політичного курсу спрямованого на знищення української державності, у 2023 році, за невстановлених слідством обставин, вступив у злочинну змову з ректором Московського державного інституту міжнародних відносин ОСОБА_5 , для вчинення злочинних дій пов`язаних із виготовленням, поширенням матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, вчинені службовою особою, з використанням засобів масової інформації, за попередньою змовою групою осіб.

Так, у 2023 році під редакцією помічника Президента РФ ОСОБА_4 та ректора Московського державного інституту міжнародних відносин ОСОБА_5 , на виконання пункту 4 переліку доручень президента РФ № Пр-19 від 12.01.2023, пункту 5 переліку доручень заступника голови уряду РФ ОСОБА_11 № ТГ-П12-610 від 20.01.2023, підготовлено та видано підручник з Історії Росії під назвою «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень», який містить розділи проілюстровані зображеннями, вербальний зміст яких виражений у формі закликів-гасел, які у стислій формі імплікують ідею правильності/доцільності від`єднання від України частини території та приєднання її до Росії, а отже містить заклики до зміни меж території та державного кордону України. Крім того, у даному підручнику викладено навчальний матеріал, зміст якого направлений на формування в учнів переконання у тому, що збройна агресія РФ проти України, розпочата у 2014 році, та тимчасова окупація її території мають своє логічне пояснення та відповідні підстави, з яких країна-агресор діє вимушено (виправдано), а також на возвеличення і прославлення учасників цієї збройної агресії та на розпалювання ворожнечі між жителями самопроголошених утворень та підконтрольній Україні території.

Підручник «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складається з 2 глав (1 глава: СССР у 1945-1991 рр.; 2 глава: Російська Федерація у 1992 - початку 2020-х рр) та 37 параграфів, всього на 447 аркушах. Встановлено, що у загальному контексті своєї реалізації зміст підручника спрямований на громадянсько-патріотичне виховання учнів 11 класів загальноосвітніх установ РФ, а текстові матеріали, викладені в ньому, на лінгвістичному рівні містять ознаки з вираженою негативною оцінною конотацією, конструкції і асоціації, які мають образливу семантику і викликають поняття ворога, війни, терору, жорстокості і деградації, а також розумової, моральної, політичної та етичної неповноцінності політичного та військового керівництва України, патріотично налаштованих українців та військовослужбовців ЗСУ.

У підручнику «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вживаються висловлювання, які імплікують повідомлення про те, що у післямайданній Україні культивується і на рівні керівництва держави підтримується нацистська ідеологія, відбувається знищення історичної пам`яті, «приниження» значення святкування Дня перемоги Радянського Союзу над німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років та, натомість, здійснюється героїзація представників націоналістичних рухів, які діяли на території України під час Другої світової війни, що у загальному контексті своєї реалізації культивує ідею щодо доцільності/правильності ведення Росією війни проти України та боротьби з «українським неонацизмом». Вживаються слова та конструкції з вираженою позитивною і возвеличувальною конотацією для характеристики учасників СВО, зокрема збройних сил РФ, чеченського загону спеціального призначення «Ахмат», незаконних військових формувань, що діють на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, та їх героїзації. Використовуються мовні засоби, які виражають переконувальну семантику і за своїм об`єктивним змістом спрямовані на формування в учнів упевненості в тому, що саме Україна винна в розпочатих проти неї військових діях з боку РФ, та культивують ідеї щодо доцільності/правильності ведення Росією війни проти України. Наявне висловлювання стверджувально-викривального змісту, в якому Україна та НАТО звинувачуються у підготовці агресії проти РФ та планах розмістити бази НАТО в Криму, і в такий спосіб виправдовується збройна агресія РФ проти України, що має на меті попередження конфлікту з НАТО, який став би неминучим після вступу України до Альянсу. Вживаються мовні засоби та лінгвістичні прийоми (негативно оцінної лексики, протиставлення за принципом «свої-чужі», «друг-ворог», «добро-зло», де «чужі/зло/ворог» - це Україна, українська влада і ЗСУ, а «свої/добро/друг» - це незаконні військові формування, що діють на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, Росія, політичне керівництво РФ та ЗС РФ, жителі тимчасово окупованих українських територій, а також вживаються у цьому контексті мовні конструкції «возвращение наших исторических земель в состав Федерации», «возвращение в единую страну», які ідентифікують ці території як такі, що історично належать РФ і в загальному контексті своєї реалізації виражають значення переконування учнів у їх доцільності/правильності.

Підручник «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з 01 вересня 2023 року по сьогоднішній день використовується для навчання учнів 11 класів шкіл у РФ та на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим на підставі наказу Міністерства просвіти РФ від 21.07.2023 № 556 «О внесении изменений в приложения № 1 и № 2 к приказу Министерства просвещения Российской Федерации от 21 сентября 2022 г. № 858 «Об утверждении федерального перечня учебников, допущенных к использованию при реализации имеющих государственную аккредитацию образовательных программ начального общего, основного общего, среднего общего образования организациями, осуществляющими образовательную деятельность, и установления предельного срока использования исключённых учебников». Випуск вказаного підручника здійснено Акціонерним товариством «Просвещение», у відповідності до «Концепции преподования учебного курса «История России» в образовательных организациях Российской Федерации, реализующих основные общеобразовательные программы» від 2020 року, а також у відповідності до федеральної освітньої програми затвердженої Наказом Міністерства просвіти РФ від 18.05.2023 № 371.

Зміст підручника «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 01.09.2023 по сьогоднішній день поширено та використано для навчання українських учнів 11 класів на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим, а також доведено до відома невизначеному колу осіб в РФ та на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, ОСОБА_4 розповсюджував матеріали із закликами до вчинення умисних дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі, вчинені особою, яка є представником влади, за попередньою змовою групою осіб, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України; виготовляв, поширював матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, вчинені службовою особою, з використанням засобів масової інформації, за попередньою змовою групою осіб, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

ОСОБА_5 розповсюджував матеріали із закликами до вчинення умисних дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі, за попередньою змовою групою осіб, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України; виготовляв, поширював матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, вчинені з використанням засобів масової інформації, за попередньою змовою групою осіб, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинувачених (in absentia) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які показань суду не надавали, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду також не надходило.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.03.2025 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні № 22023000000001045 від 12.10.2023 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинувачених (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст.6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знали про розпочате кримінальне провадження проти них, отримали оголошену підозру, повістки про їх виклик надсилались захиснику, а інформація про такі документи та повістки про виклик обвинувачених публікувались у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду, останні обізнані з усіма правами, у тому числі, на захист та доступ до правосуддя.

Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду, з дотриманням загальних засад кримінального провадження, вжила необхідні заходи для забезпечення обвинуваченої гарантій: бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безоплатно. Вказані обставини узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Отже, суд, на підставі викладеного та враховуючи висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004, згідно із якими, при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження, зобов`язаний обґрунтувати чи були здійснені всі можливі, передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, дійшов висновку, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скористалися своїми правами на власний розсуд, за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останніх.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, передбаченого ч. 3 ст. 323 КПК України суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України, з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення.

На підставі ч. 2 ст. 349 КПК України судом досліджено сукупність доказів, наданих стороною обвинувачення, згідно із якими, повністю підтвердилось висунуте ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення.

Так, згідно даних витягу з ЄРДР кримінального провадження № 22023000000001045 від 12.10.2023 на підставі матеріалів правоохоронних органів про виявлення фактів чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, до ЄРДР внесено відомості про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - громадянами РФ, які проводять інформаційну діяльність на шкоду державній безпеці України здійснено випуск навчальних підручників під назвою «Історія Росії» (рос. «История России»), який з 01.09.2023 використовується як навчальний посібник в закладах освіти держави-агресора та на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим. Як установлено у вказаному виданні запроваджується інформаційна політика щодо імплементації російських окупаційних адміністрацій на ТОТ України та їх легалізації в складі РФ, які утворилися в ході т.зв «спеціальної військової операції», тим самим здійснюючи посягання на територіальну цілісність та недоторканість України. Крім того, на підставі самостійно виявленого слідчим кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування до ЄРДР внесено відомості про те, що ОСОБА_4 обіймаючи посаду помічника Президента РФ, вступивши у 2023 році у злочинну змову, за невстановлених досудовим слідством обставинах, з ректором Московського державного інституту міжнародних відносин ОСОБА_5 , виступив співавтором підручника «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень», у якому викладений так званий матеріал, зміст якого направлений на формування в учнів переконання у тому, що збройна агресія РФ проти України, розпочата у 2014 році, та тимчасова окупація її території мають своє логічне пояснення та відповідні підстави, з яких країна-агресор діє вимушено (виправдано), а також на возвеличення і прославлення учасників цієї збройної агресії.

Згідно інформації, що міститься у листі 5/4/2-14730 від 06.11.2023 Управління контррозвідувальних заходів із захисту національної інформаційної сфери України на виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні встановлено, що АТ «Просвещение» випущено навчальний посібник під назвою «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень», авторами якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно інформації, що міститься у листі Управління контррозвідувальних заходів із захисту національної інформаційної сфери України від 19.10.2023 №5/4/2-13980 на території РФ та ТОТ України Акціонерним товариством «Просвещение» здійснено випуск навчального посібника під назвою «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень», авторами якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу огляду мережі Інтернет від 19.10.2023 встановлено наявність підручника, який використовується як навчальний посібник в навчальних закладах РФ під назвою: «История. История России. 11 класс. 1945 год - начало XIX века. Базовый уровень. ОСОБА_21. ОСОБА_5 ».

Протоколом огляду мережі Інтернет від 19.10.2023 встановлено наявність підручника, який використовується як навчальний посібник в навчальних закладах РФ під назвою: «История. История России. 11 класс. 1945 год - начало XIX века. Базовый уровень. ОСОБА_21. ОСОБА_5 ».

Протоколом огляду мережі Інтернет від 01.11.2023 встановлено наявність інформаційного матеріалу, зокрема такого змісту: Нові підручники з історії будуть готові для учнів 5-9 класів до 1 вересня 2024 року, повідомив помічник президента РФ ОСОБА_12 ». У них повністю переписали розділи про 70-і, 80-і, 90-і та нульові роки, розповів помічник президента Росії ОСОБА_12 . Як повідомляли у Міносвіти, нові підручники з історії для 10-11-х класів використовуватимуть в освітньому процесі вже з 1 вересня. Видання складається з чотирьох книг: Історія Росії (10-й клас), Всесвітня історія (10-й клас), Історія Росії (11-й клас) та Всесвітня історія (11-й клас). Таким чином, вперше синхронізовано два курси - історія Росії та загальна історія. Авторами підручників з історії Росії виступили ОСОБА_13 .

Згідно протоколу огляду мережі Інтернет від 02.11.2023 встановлено наявність відеоматеріалу під назвою: «Презентація нового підручника історії», кількість переглядів на момент складання протоколу становить 24,1 тисячі. За участі: помічник президента Російської Федерації ОСОБА_12 . Міністр освіти Російської Федерації ОСОБА_14 . Академік Російської академії наук, ректор Московського державного інституту міжнародних відносин ОСОБА_15 . По відеозв`язку науковий керівник Інституту загальної історії російської академії наук, академік ОСОБА_16 .

Протоколом огляду мережі Інтернет від 08.05.2024 встановлено наявність відео під назвою: «Пряма лінія з ОСОБА_17 », яка відбулася 25.04.2013. Задум про розробку єдиного навчального матеріалу.

Протоколом огляду мережі Інтернет від 17.05.2024 встановлено наявність інформаційного матеріалу під назвою: «Наказ Міністерства освіти Російської Федерації від 21.07.2023 № 556 «Про внесення змін до додатків № 1 та № 2 до наказу Міністерства освіти Російської Федерації від 21 вересня 2022 р. № 858 "Про затвердження федерального переліку підручників, допущених до використання при реалізації освітніх програм, що мають державну акредитацію освітніх програм початкової загальної, основної загальної, середньої загальної освіти організаціями, що здійснюють освітню діяльність, та встановлення граничного терміну використання виключених підручників (Зареєстровано 28.07.2023 № 74502).

Протоколом огляду мережі Інтернет від 10.05.2024 встановлено наявність інформаційного матеріалу датованого 2014 роком, що містить інформацію про створення «робочої групи з підготовки концепції нового навчально-методичного комплексу вітчизняної історії. Концепція нового навчально-методичного комплексу з вітчизняної історії від 2014 (об`єм становить 80 сторінок).

Відповідно до протоколу огляду мережі Інтернет від 27.06.2024 встановлено наявність відомостей про призначення ОСОБА_5 ректором Московського державного інституту міжнародних відносин на новий термін. Оглянуто інформаційний матеріал під назвою: «УСТАВ ФЕДЕРАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АВТОНОМНОЇ ОСВІТНОЇ УСТАНОВИ ВИЩОЇ ОСВІТИ «Московського державного інституту міжнародних відносин МІНІСТЕРСТВА ІНОЗЕМНИХ СПРАВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ».

Відповідно до протоколу огляду мережі Інтернет від 27.06.2024 встановлено наявність інформаційного матеріалу такого змісту: «Наказ Президента Российской Федерации от 24.01.2020 № 59 «Про помічника президента РФ» від 24.01.2020, що підтверджує статус помічника президента РФ ОСОБА_4 .

Висновком експертів за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи від 16.04.2024 встановлено, що у тексті підручника «История. История России. 1945 год - начало XXI века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - містяться заклики до зміни меж території або державного кордону України; містяться виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації-частини її території, глорифікація осіб, які задіяні в збройній агресії РФ проти України.

Згідно протоколу огляду від 28.05.2024 встановлено, що до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина РФ, ректора Московського державного інституту міжнародних відносин Міністерства закордонних справ РФ, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкціях).

Згідно протоколу огляду від 16.07.2024 встановлено, що до ОСОБА_4 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Згідно довідки спеціаліста Центру стратегічних комунікаційній та інформаційної безпеки, дослідивши підручник «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» авторства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , встановлено, що в оновленій версії підручника значно більше уваги присвячено «українській проблемі». Зокрема обґрунтовується необхідність російської агресії проти України: окупації територій та проведення так званої «спеціальної воєнної операції». У підручнику присутні ідеологічні кліше, псевдонаукові міфи про Україну та українців, твердження про штучність української нації та заперечення права українців на власну державу.

Згідно досліджень Громадської організації «Інститут масової інформації» на тему: «Культурний геноцид: хто і як впроваджує російську освіту на окупованих територіях України», Росія намагається впровадити на окупованих територіях свою систему освіти й. відповідно, усі схеми та заходи, які на це спрямовувались, варто розглядати в контексті культурного геноциду проти українського народу.

Згідно досліджень Громадської організації «Інститут масової інформації» від 22.06.2023 на тему: «Культурний геноцид: хто і як впроваджує російську освіту на окупованих територіях України», основна задача російських педагогів на окупованих територіях - знищити національну ідентичність українців через освіту. Інстиутут масової інформації наголосив, що намагання Росії впровадити на окупованих територіях свою систему освіти, й відповідно, усі схеми та заходи, які на це спрямовувалися, варто розглядати в контексті культурного геноциду проти українського народу.

Досліджений безпосередньо в судовому засіданні додаток до протоколу огляду від 17.05.2024, а саме DVD-R диск, містить відеозапис, зміст якого детально описано та повністю відповідає даним, викладеним у протоколі.

Досліджений безпосередньо в судовому засіданні додаток до протоколу огляду від 10.05.2024, а саме DVD-R диск, містить відеозапис, зміст якого детально описано та повністю відповідає даним, викладеним у протоколі.

Досліджений безпосередньо в судовому засіданні додаток до протоколу огляду від 27.06.2024, а саме DVD-R диск, містить відеозапис, зміст якого детально описано та повністю відповідає даним, викладеним у протоколі.

Досліджений безпосередньо в судовому засіданні підручник «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який містить так званий матеріал, зміст якого направлений на формування в учнів переконання у тому, що збройна агресія РФ проти України, розпочата у 2014 році, та тимчасова окупація її території мають своє логічне пояснення та відповідні підстави, з яких країна-агресор діє вимушено (виправдано), а також на возвеличення і прославлення учасників цієї збройної агресії.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , який обіймав посаду директора закладу загальної середньої освіти, зазначив, що працює вчителем із 2009 року, а директором з 2019 року. Йому було відомо, що починаючи з жовтня активно знищувалися українські підручники, і у нього це викликало інтерес щодо того, які нові матеріали пропонуються натомість. Про згаданий підручник він дізнався навесні 2023 року, його надіслали учні 11 класу та повідомили, що навчаються за ним. Зазначений підручник роздавався учням.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , який обіймав посаду директора ліцею, зазначив, що працює у школі з 1989 року, а на посаді директора з 2018 року. Йому було відомо, що з 01.09.2022 на окупованій території запроваджувалися російські стандарти освіти. У серпні 2023 року з`явився вищезазначений підручник, авторами якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , він був централізовано завезений до навчальних закладів.

Крім того, судом досліджено надані стороною обвинувачення процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування, якими підтверджуються законність проведених під час досудового розслідування процесуальних дій, прийнятих процесуальних рішень та їх відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у їх сукупності, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Таким чином, провівши згідно зі ст. 337 КПК України судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені безпосередньо досліджені докази, суд визнає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинувачених:

- ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України, як розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення умисних дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі, вчинені особою, яка є представником влади, за попередньою змовою групою осіб; а також виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, вчинені службовою особою, з використанням засобів масової інформації, за попередньою змовою групою осіб;

-ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України, як розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення умисних дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі, за попередньою змовою групою осіб; а також виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, вчинені службовою особою, з використанням засобів масової інформації, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є особливо тяжким злочином (ч. 2 ст. 110 КК України) та тяжким злочином (ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України);

- особу винного ОСОБА_4 ;

- особу винного ОСОБА_5 ;

- відсутність обставин, які пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинувачених.

Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинувачених під час та після вчинення злочинних дій.

На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинувачених та обставин справи, суд вважає за пропорційне призначити обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 110 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також в межах санкції ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити обвинуваченим остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таке покарання обвинуваченим, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та особою винних, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру відсутні.

Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні у зв`язку з відсутністю викривача у цьому кримінальному провадженні.

Під час досудового розслідування понесені процесуальні витрати за проведення судової експертизи, які підлягають стягненню з обвинувачених.

Питання про долю речового доказу необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 2, 7, 84, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 110 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту звернення цього вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати за проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи № 630/24-36/631/24-61, які складають 15 145 (п`ятнадцять тисяч сто сорок п`ять) гривень 60 копійок, на користь держави.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 110 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обраховувати з моменту звернення цього вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати за проведення за проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи № 630/24-36/631/24-61, які складають 15 145 (п`ятнадцять тисяч сто сорок п`ять) гривень 60 копійок, на користь держави.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме заклеєний поліетіленовий пакет, в якому міститься оригінал примірника підручника «История. История России. 1945 год - начало ХХІ века. 11 класс. Базовый уровень» під редакцією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на 447 аркушах - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297 - 5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя ОСОБА_20