Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №760/17358/23 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/11797/26

В справі 760/17358/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

08 травня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

ІІ. Описова частина

Позивач ОСОБА_1 в липні 2023 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», у якому просить стягнути з Відповідача на свою користь вихідну допомогу у розмірі 1.314.675,35 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 29.04.2023 по дату ухвалення судом рішення, а також судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 101.233,77 грн.

Свої вимоги Позивач мотивує наступними обставинами.

01.08.2019 на підставі наказу від 31.07.2019 № 444-к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ТОВ «Оператор ГТС України» в порядку переведення з філії «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на посаду начальника відділу охоронної діяльності. В подальшому Позивач переводився на інші посади, а з 16.12.2021 на підставі наказу Відповідача від 13.12.2021 № 1040/к займав посаду начальника управління охоронних заходів апарату.

28.04.2023 на підставі наказу Відповідача від 28.04.2023 № 327/к Позивача було звільнено із займаної посади за угодою сторін, пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. Підставою для видання наказу слугувала особиста заява ОСОБА_1 від 28.04.2023, зареєстрована за вхідним № 223.

Позивач вважає, що в день звільнення Відповідач не виплатив йому всіх належних сум, оскільки у відповідності до пункту 2.4 Колективного договору ТОВ «Оператор ГТС України» на 2020 - 2022 роки йому належала виплата вихідної допомоги в розмірі дванадцяти місячних середніх заробітних плат, що в грошовому еквіваленті становить 1.314.675,35 грн.

При цьому Позивач посилається на те, що 28.04.2023 його викликав директор з безпеки ОСОБА_2 та поставив перед фактом необхідності написати заяву про звільнення, погрожуючи в іншому випадку застосуванням заходів мобінгу. Як зазначає Позивач, керівник запевнив його, що в разі написання заяви будуть виплачені всі компенсаційні виплати, у тому числі вихідна допомога при звільненні за угодою сторін, посилаючись на приклад іншого начальника управління, який погодився на звільнення і отримав цю вихідну допомогу.

Посада, яку обіймав Позивач, на його думку, охоплюється Переліком посад, наведеним у Додатку 13 до Колективного договору, а отже, при звільненні за угодою сторін він мав право на отримання вихідної допомоги в розмірі дванадцяти місячних середніх заробітних плат відповідно до пункту 2.4 Колективного договору.

Невиплату Позивачу вихідної допомоги в день звільнення Позивач розцінює як порушення Відповідачем вимог статті 116 КЗпП України, що, в свою чергу, є підставою для застосування до Відповідача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, у вигляді стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Ухвалою судді Кушнір С.І. від 08.08.2023 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом сплати судового збору. Після усунення Позивачем недоліків ухвалою судді Кушнір С.І. від 07.11.2023 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.

22.11.2023 до суду надійшов відзив ТОВ «Оператор ГТС України», в якому представник Відповідача виклав свої заперечення проти заявлених Позивачем вимог.

Зазначив, що 28.04.2023 ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади на підставі його власної заяви від 28.04.2023, тобто за угодою сторін з ініціативи самого працівника, в останній робочий день якому нараховано та виплачено всі належні суми при звільненні у відповідності до чинного законодавства та положень Колективного договору Товариства.

Представник Відповідача наголосив, що пунктом 2.4 Колективного договору передбачено виплату вихідної допомоги в розмірі дванадцяти місячних середніх заробітних плат у двох випадках: у разі припинення трудового договору за угодою сторін з ініціативи органів Товариства (загальних зборів учасників або Генерального директора) щодо працівників, посади яких зазначені у Додатку 13 до Колективного договору; та у разі припинення трудового договору за угодою сторін з ініціативи працівника, посада якого включена до програм з трансформації, реорганізації, оптимізації, які затверджені Роботодавцем за погодженням з Профспілкою. Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулось саме за ініціативою самого працівника, а доказів включення посади Позивача до програм трансформації, реорганізації, оптимізації не існує, правових підстав для виплати йому вихідної допомоги в розмірі дванадцяти місячних середніх заробітних плат немає.

Вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні представник Відповідача вважає похідною від основної вимоги, а отже, безпідставною.

Відповіді на відзив від Позивача до суду не надходило, інших доказів на обґрунтування позовних вимог Позивачем не подано.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1233 від 11.04.2024 у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл справи. 11.04.2024 повторним автоматизованим розподілом судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., ухвалою якого від 17.04.2024 справу прийнято до свого провадження.

ІІІ. Мотивувальна частина

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Оператор ГТС України» з 01.08.2019, з 16.12.2021 на підставі наказу Відповідача від 13.12.2021 № 1040/к займав посаду начальника управління охоронних заходів апарату Товариства.

28.04.2023 ОСОБА_1 подав на ім`я Генерального директора Товариства заяву про звільнення його з роботи 28.04.2023 за угодою сторін, яка зареєстрована за вхідним №223.

На підставі вказаної заяви наказом ТОВ «Оператор ГТС України» від 28.04.2023 № 327/к ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за угодою сторін, на підставі пункт 1 статті 36 КЗпП України.

В останній робочий день (28.04.2023) Позивачу нараховано та виплачено всі належні суми, передбачені чинним законодавством України, що Позивачем не оспорюється. Спір стосується невиплати йому вихідної допомоги в розмірі дванадцяти місячних середніх заробітних плат, передбаченої пунктом 2.4 Колективного договору ТОВ «Оператор ГТС України» на 2020 - 2022 роки.

Згідно з пунктом 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін.

Статтею 44 КЗпП України визначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. У разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Згідно з частиною першою статті 91 КЗпП України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що оскільки законодавством встановлено мінімальні гарантії щодо виплати вихідної допомоги, то більший, ніж визначений у КЗпП України, її розмір (а так само додаткові підстави для її виплати) може бути встановлений, зокрема, у колективному договорі.

Пунктом 2.4 Колективного договору ТОВ «Оператор ГТС України» на 2020 - 2022 роки передбачено, що працівникам, посади яких зазначені в додатку 13 «Перелік посад ТОВ «Оператор ГТС України», які мають стаж роботи не менше 1 року, визначений відповідно до додатку 7 «Порядок визначення стажу роботи працівників ТОВ «Оператор ГТС України» у разі припинення трудового договору за угодою сторін з ініціативи органів Товариства (загальних зборів учасників або Генерального директора) та працівникам, посади яких включені до програм з трансформації, реорганізації, оптимізації, які затверджені Роботодавцем за погодженням з Профспілкою, у разі припинення трудового договору за угодою сторін з ініціативи працівника, - виплачується вихідна допомога в розмірі дванадцяти місячних середніх заробітних плат. Нарахування та виплата вихідної допомоги працівникам здійснюється за рахунок коштів Товариства та за його погодженням.

Системний аналіз наведеного пункту Колективного договору дає підстави для висновку, що ним передбачено два самостійні юридичні склади, з настанням яких пов`язується виникнення у працівника права на отримання вихідної допомоги в розмірі дванадцяти місячних середніх заробітних плат:

1.припинення трудового договору за угодою сторін з ініціативи органів Товариства (загальних зборів учасників або Генерального директора) щодо працівників, посади яких зазначені у Додатку 13 до Колективного договору, та які мають стаж роботи не менше 1 року;

2.припинення трудового договору за угодою сторін з ініціативи працівника, посада якого включена до програм з трансформації, реорганізації, оптимізації, які затверджені Роботодавцем за погодженням з Профспілкою.

Отже, для виникнення у Позивача права на виплату вихідної допомоги у розмірі дванадцяти місячних середніх заробітних плат необхідним є доведення однієї з двох обставин: або того, що ініціатива припинення трудового договору за угодою сторін виходила від органів Товариства (загальних зборів учасників або Генерального директора), або того, що посада, яку обіймав Позивач, була включена до програм з трансформації, реорганізації, оптимізації, які затверджені Роботодавцем за погодженням з Профспілкою.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, на які Позивач посилається як на підставу позовних вимог, а саме те, що написання заяви про звільнення відбулось внаслідок тиску з боку безпосереднього керівника директора з безпеки ОСОБА_2 під загрозою застосування заходів мобінгу; те, що працедавцем були обіцяні виплати, у тому числі вихідної допомоги, при написанні такої заяви; те, що іншому начальнику управління, який погодився на звільнення, така виплата нібито була здійснена, - належними та допустимими доказами не підтверджені. Жодних документальних доказів цих тверджень (письмових повідомлень, листування, наказів, доказів про застосування мобінгу, доказів виплати вихідної допомоги іншим начальникам управлінь у подібних обставинах тощо) Позивачем суду не надано. Більше того, Позивач не звертався до суду з клопотанням про витребування таких доказів, якщо самостійно надати їх він не міг.

Натомість матеріалами справи, у тому числі заявою Позивача від 28.04.2023, копією наказу про звільнення від 28.04.2023 № 327/к, підтверджується, що підставою припинення трудового договору слугувала саме особиста заява ОСОБА_1 про звільнення за угодою сторін. Доказів того, що ініціатива припинення трудового договору виходила від загальних зборів учасників Товариства або від Генерального директора Товариства, у матеріалах справи немає.

У позові Позивач не стверджує і не надає доказів того, що посада начальника управління охоронних заходів апарату ТОВ «Оператор ГТС України», яку він обіймав, була включена до будь-яких програм з трансформації, реорганізації, оптимізації, затверджених Роботодавцем за погодженням з Профспілкою.

За викладених обставин відсутні правові підстави для виплати Позивачу вихідної допомоги в розмірі дванадцяти місячних середніх заробітних плат, передбаченої пунктом 2.4 Колективного договору ТОВ «Оператор ГТС України» на 2020 - 2022 роки, а отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 29.04.2023 по дату ухвалення судом рішення суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника або такий спір не розглянуто і вирішено не з вини працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.

Передумовою застосування статті 117 КЗпП України та стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку є невиплата роботодавцем у визначений законом строк належних працівникові при звільненні сум. Оскільки судом встановлено, що вихідна допомога у розмірі 1.314.675,35 грн Позивачу не належала, а інші суми, які підлягали виплаті при звільненні, виплачені у день звільнення в повному обсязі (що Позивачем не оспорюється), правові підстави для застосування статті 117 КЗпП України відсутні. За таких умов вимога Позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є похідною від необґрунтованої вимоги про стягнення вихідної допомоги і також не підлягає задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, понесені заявлені Позивачем витрати на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 101.233,77 грн відшкодуванню за рахунок Відповідача не підлягають (стаття 141 ЦПК України).

ІV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 36, 44, 91, 116, 117 Кодексу законів про працю України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», адреса: 03065, м. Київ, пр-т Любомира Гузара, 44; код ЄДРПОУ: 42795490.

Суддя: