Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №520/33788/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 р. № 520/33788/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи м. Дніпро про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров??я України» Центр оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) м. Дніпро від 05.06.2025р. №ЦО 2911 про не визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 10.01.2023р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, відповідачем прийнято рішення з порушенням Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15.111.2024 року № 1338, а саме без передбачених на те підстав, без виклику позивача та без проведення повного медичного обстеження та всіх необхідних досліджень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 року відкрито спрощене провадження по справі № 520/33788/25 в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, вказаною ухвалою суду на відповідача було покладено обов`язок, у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі, подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи, а також документи, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

05.03.2026 року через систему “Електронний суд” від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідного до якого він заперечив проти адміністративного позову та зазначив, що експертна команда в своїй роботі керувалася постановою КМУ від 15.11.2024 року № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”; наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 “Про покладення прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи”; наказом МОЗ України від 10.12.2024 року № 2067 “Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи”, Положенням про медико - соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико - соціальної експертизи» та Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 р. № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності». Відповідач зауважив на тому, що 05.06.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико - експертної справи Позивача було встановлено, що ІІІ група інвалідності, загальне захворювання, строком на 1 рік, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево судинної системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності з 10.01.2023 року (Постанова КМУ 1317 від 03.12.2009 року). Відповідач вважає помилковим висновок представника позивача про порушення процедури перевірки та визначення проведеного повторного оцінювання особи (повного медичного обстеження) як обов`язкової передумови прийняття рішення ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості МСЕК, оскільки в спірному випадку відповідачем не проводилася повторне оцінювання щодо ОСОБА_1 , а здійснювалася перевірка обгрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією. Відповідач вважає, що у контексті ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, рішення прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема, відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 року № 1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 693005 від 11.01.2023, виданою Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною медико- соціальною експертною комісією № 1, виписки з акту огляду Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії № 1, датованої 11.01.2023, ОСОБА_1 було встановлено III групу інвалідності з 10.01.2023 року «за загальним захворюванням» на строк до 01.02.2024 року. Дата чергового переогляду - 10.01.2024 року. Видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.02.2023.

На підставі довідки серії 12 ААГ № 321015 від 07.02.2024 Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 до акту огляду медико- соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 за повторним оглядом встановлено за «загальним захворюванням» III групу інвалідності з 06.02.2024 по 01.03.2026.

Дата чергового переогляду - 06.02.2026 року. Видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.02.2024 з терміном дії до 28.02.2026.

На підставі акту огляду МСЕК № 2121/5 від 17.12.2025 та довідки до акта огляду Полтавської обласної медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААД № 125292, датованої 17.12.2024, ОСОБА_1 встановлено з 17.12.2024 р. II групу інвалідності «за загальним захворюванням». Інвалідність встановлена до 01.01.2026.

З листа № 20435-21046/К-03/8/-2000/25 від 30.07.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності 3 групи з 10.01.2023 року, призначену відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі зави від 25.01.2023 року № 619 та виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 693005 від 11.01.2023 року, виданої міжрайонною спеціалізованою Кардіологічною медико-соціальною експертною комісією № 1 м.Харків.

24.06.2025 року від Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" надійшов Витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 05.06.2025 року № ЦО 2911. Також, ОСОБА_1 , зокрема, було поставлено до відома, що за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи, його не визнано особою з інвалідністю з 10.01.2023 року та повідомлено про відсутність підстав для здійснення виплат пенсії на підставі виписки з акта огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 321015 від 07.02.2024, виданої Міжрайонною спеціалізованою Кардіологічною медико-соціальною експертною комісією № 1 м.Харків, якою ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю ІІ групи.

Враховуючи вищевказані обставини, представник позивача звернувся з адвокатським запитом № 114 від 26.12.2025 року до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи м. Дніпро, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_1 , якого безпосередньо стосується вищезазначене рішення державної установи, витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.06.2025 № ЦО 2911 та інші документальні матеріали, що стосуються прийнятого рішення, не отримував. Просив надати належним чином засвідчені копії всіх матеріалів справи щодо перевірки обґрунтованості рішення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не визнання його інвалідом III групи з 10.01.2023, а саме: повний текст рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.06.2025 № ЦО 2911, яким вирішено, що ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 10.01.2023; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.06.2025 № ЦО 2911, яким вирішено позбавити ОСОБА_1 статусу інвалідності з 10.01.2023 року; документи, що стали підставою для призначення проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності; медичні матеріали, медичні документи повного медичного обстеження, які використовувалися при прийнятті експертною командою рішення про те, що ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 10.01.2023; Документальні матеріали щодо листування та виклику ОСОБА_1 на проведення огляду, який мав передувати прийняттю рішення про те, що ОСОБА_2 не визнано особою з інвалідністю з 10.01.2023.

З матеріалів справи, судом встановлено, що 23.10.2024 року Слідче управління Головного управління Національної поліції в Харківській області звернулося до директора Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи м. Дніпро з листом № 27032/119/24-2024, відповідно до якого повідомило, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000000850 від 12.07.2024 року. У зв`язку із встановленням ряду справ із сумнівними підставами для призначення групи інвалідності, просило переглянути та, за наявності підстав, скасувати рішення відповідних комісій МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ». В якості додатків до звернення надано пакет медико-експертних справ, зокрема, щодо ОСОБА_1 .

Як встановлено судом та підтверджується позицією відповідача, викладеною у відзиві на адміністративний позов, 05.06.2025 року, Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” було прийнято рішення №2911 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії, відповідно до п. 11 якого, команда, вивчивши надану медико-експертну документацію, прийшла висновку, що ІІІ група інвалідності строком на 1 рік, загального захворювання, встановлено необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеженості життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної, які не відповідають критеріям встановленої жодної групи інвалідності з 10.01.2023 року (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 року).

З п. 1 рішення № 2911 від 05.06.2025 року судом встановлено, що перевірка проводилася заочно щодо обґрунтованості прийняття рішення щодо ОСОБА_1 за № 23 від 11.01.2023 року.

З п. 6.2. вказаного рішення судом встановлено, що підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, слугувала постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, визначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді. Кримінальне провадження № 12024220000000850 від 12.07.2024 року (п. 6.2. рішення № 2911 від 05.06.2025 року).

Рішення № 2911 від 05.06.2025 року підписано всіма членами експертної команди (п.12.3. рішення № 2911 від 05.06.2025 року).

Розгляд справи фіксувався у відповідному протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії.

Одночасно, дослідивши зміст вказаного Протоколу судом встановлено, що датою перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці був період з 12.07.2024 року по 05.06.2025 року.

Так, відповідно до п. 10 Протоколу від 05.06.2025 року, команда, вивчивши надану медико-експертну документацію, прийшла висновку, що ІІІ група інвалідності строком на 1 рік, загального захворювання, встановлено необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеженості життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної, які не відповідають критеріям встановленої жодної групи інвалідності з 10.01.2023 року (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 року).

Вказані обставини відповідають змісту обставинам, викладеним у п. 11 рішення № 2911 від 05.06.2025 року.

Одночасно, дослідивши зміст п. 11 Протоколу від 05.06.2025 року, суд встановив, що команда, вивчивши надану медико-експертну документацію, прийшла висновку, що ІІ група інвалідності безстроково, загального захворювання встановлено необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеженості ОСОБА_3 мають місце помірні патологічні зміни з боку серцево-судинної, які відповідають критеріям ІІІ групи інвалідності загального захворювання безстроково з 23.04.2018 року (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 року).

Протокол підписаний усіма членами експертної команди.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі; дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

Положення пункту 9 частини першої статті 19 КАС України передбачають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року №2073-IX (далі - Закон №2073-IX) адміністративним органом є будь-який суб`єкт, уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації. Відповідно до пункту 11 частини першої цієї ж статті, функції публічної адміністрації охоплюють, зокрема, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності та вирішення справ за власною ініціативою. Таким чином, здійснюючи перевірку обґрунтованості раніше прийнятих рішень нижчестоящих комісій, відповідач виступав як адміністративний орган у межах адміністративного провадження, що зобов`язує його дотримуватися принципів, визначених статтею 4 цього Закону.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі №804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, предметом судового контролю у цій справі є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі статтею 3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

На підставі частини другої статті 6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону №2073-IX та/або в судовому порядку.

Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024 в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Вказане рішення ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки.

На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25 жовтня 2024 року №1207 та «;Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317» від 08 листопада 2024 року №1276, якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03 грудня 2009 року №1317.

На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26 жовтня 2024 року №1809:

- права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на відповідача у справі з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення №1809);

- зазначено, що виконуючій обов`язки головного лікаря державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі;

- в процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення №1809 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ утворюється Міністерством охорони здоров`я України. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Таким чином, з 26 жовтня 2024 року на Установу було покладено права та обов`язки ЦМСЕК МОЗ України.

Згідно з абзацами першим - п`ятим пункту 4 Положення №1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров`я обласної (міської) держадміністрації.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік.

МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Згідно з пунктом 13 Положення №1317 ЦМСЕК МОЗ:

- здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

- розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

- проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;

- узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;

- повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

- проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

- надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

- направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;

- забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;

- впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

- бере участь в акредитації обласних. Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

- проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

- бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

Отже визначальним для перевірки дотримання відповідачем порядку здійснення перевірки оскаржуваного рішення є встановлення підставності його перегляду.

Відповідач, посилаючись у відзиві на адміністративний позов, на вимоги Порядку №1338, зазначав, що на його адресу надійшов запит Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000000850 від 12.07.2024 року, яким відповідачу було запропоновано здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатку до запиту осіб (зокрема й позивача – ОСОБА_1 ), що й стало підставою для здійснення перегляду його справи.

Станом на час звернення Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону до відповідача із вищевказаним запитом було чинне Положення №1317.

Отже, відповідно до абзаців четвертого та десятого пункту 13 Положення №1317, відповідач мав право ініціювати проведення перевірку обґрунтованості рішень стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Суд вважає за необхідним зазначити, що Установа є самостійним суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В такому випадку наявність будь-якого листа чи запиту від правоохоронних органів не звільняє відповідача від обов`язку застосовувати норми права, чинні безпосередньо на дату ухвалення рішення.

Втім, постанова КМУ від 03.12.2009 року № 317 втратила чинність на підставі Постанови КМ № 1338 від 15.11.2024.

Так, з 01.01.2025 в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 Постанови від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" встановлено, що з моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи: встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі- Положення), затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Порядок), затвердженого цією постановою. Перевірка обґрунтованості рішень та розгляд скарг на рішення медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості та/або оскарження рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Як вбачається судом з рішення № 2911 від 05.06.2025 року та Протоколу до нього від 05.06.2025 року, відповідачем фактично було проведено перевірку щодо підстав набуття інвалідності позивачем за період з 12.07.2025 року по 05.06.2025 року за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальної експертної команди за № 23 від 11.01.2023 року.

Отже, враховуючи те, що таку перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно ОСОБА_1 було по факту проведено у червні 2025 року, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення мав керуватися норми права, чинними безпосередньо на дату ухвалення рішення, а саме положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 Постанови від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією Постановою.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Так, підпунктом 3 пункту 10 Положеннями про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року № 2022 визначено, що Центр оцінювання: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, з підстав, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, зокрема на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу у сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

У контексті оцінки підставності ініціювання перевірки суд враховує правову позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07 серпня 2019 року у справі №826/2212/17, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прийняті у межах кримінального провадження, до моменту їх скасування у встановленому КПК України порядку.

Якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку №1338.

Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку №1338, необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.

При дослідженні вказаного питання, суд враховує висновки Верховного Суду, які викладені в Постанові від 20.02.2026 року по справі № 280/4630/25 щодо кореспонденції принципу офіційного з`ясування всіх обставин з принципом офіційності адміністративної процедури, закріпленим у пункті 11 статті 4 Закону №2073-IX, та вважає за необхідним зазначити, що позивачем при зверненні до суду із даним адміністративним позовом не ставиться під сумнів правові підстави перегляду відповідачем рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023 року.

Відповідно до пункту 51 Порядку (в редакції чинні на момент проведення перевірки обґрунтованості рішення та прийняття рішення №2911) Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

Згідно з пунктом 51 Порядку за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.

Пунктом 7 Положення передбачено, що склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізацій лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до пунктів 31 і 32 Порядку під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.

Отже, в межах процедур, встановлених пунктами 8 Положення та 51 Порядку, перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності здійснюється Центром оцінювання функціонального стану особи шляхом дослідження документів та відповідних медичних записів, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, або шляхом дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, проведеного на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, за наявності відповідного рішення експертної команди.

З урахуванням приписів пункту 10 Порядку рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

За змістом пунктів 30 - 32 Порядку головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи. Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.

Додатком 1 до Порядку встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Критерії).

За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.

Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв.

Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Таким чином експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов`язково відображаються в протоколі засідання.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про дату засідання експертної команди, з метою перевірки обґрунтованості рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023 року про встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи, позбавивши позивача права на участь у засіданні. Фактично перегляд рішення МСЕК про встановлення інвалідності позивачу в порядку здійснення контролю відповідачем відбувся заочно та за відсутності повного медичного обстеження ОСОБА_1 , та проведення необхідних досліджень.

Також, суд вважає за доцільне звернути увагу на розбіжності по тексту рішення № 2911 від 05.06.2025 року та Протоколу до нього від 05.06.2025 року, які полягають в тому, що за наслідком прийняття вказаного рішення, відповідач дійшов висновку, що ІІІ група інвалідності строком на 1 рік, встановлена рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023 року є необґрунтованою (п. 11 рішення). В той час, як згідно з Протоколом від 05.06.2025 року команда, вивчивши надану медико-експертну документацію, прийшла висновку, що ІІ група інвалідності безстроково, загального захворювання встановлено необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеженості ОСОБА_3 мають місце помірні патологічні зміни з боку серцево-судинної, які відповідають критеріям ІІІ групи інвалідності загального захворювання безстроково з 23.04.2018 року (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 року) (п. 11 Протоколу).

Пунктом 36 Порядку передбачено, що розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Відповідно до вимог пункту 37 Порядку, протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію: форма проведення розгляду; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду; спосіб участі кожної особи в розгляді; думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання; рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання; інша інформація, визначена МОЗ.

Проаналізувавши вищевказані пункти Порядку, можна дійти висновку, що процес ухвалення рішення експертною командою передбачає чітку та структуровану процедуру, спрямовану на забезпечення об`єктивності, прозорості й точності. Усі результати оцінювання, включно з висновками й ухваленими рішеннями, заносяться до протоколу розгляду експертною командою обов`язковість складання якого передбачена Порядком.

Згідно з частинами1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що особливість зазначеного розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати "сумніви" інакше, як неспроможність суб`єкта владних повноважень, до якого звернено позовом, переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, результати оцінювання медико-експертної документації ОСОБА_1 з ухваленими рішенням, які занесені до протоколу розгляду експертною командою (п. 11 Протоколу), відрізняються від висновку, який прийняв відповідач за фактом проведеної перевірки рішенням МСЕК № 23 від 11.01.2023 року, що знайшло своє відображення в рішенні відповідача № 2911 від 05.06.2025 року.

По-друге, відповідачем не надано жодних пояснень з приводу того, яке відношення має ОСОБА_3 та його медико-експертна документація по відношенню до ОСОБА_1 , що знайшло відображення в тексті Протоколу від 05.06.2025 року.

По-третє, відповідачем на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, не обґрунтовано підстав для проведення перевірки медико-експертної документації ОСОБА_1 за період з 12.07.2024 року по 05.06.2025 року, зважаючи на ту обставину, що, в порядку здійснення контролю відповідачем згідно з п. 1 рішення перевірялося рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023 року, яким інвалідність було установлено на строк до 01.02.2024 року. Доказів того, що експертною командою перевірялися рішення МСЕК № 98 від 07.02.2024 року та рішення МСЕК № 2121/5 від 17.12.2024 року не містять ані матеріали справи, ані рішення № 2911 від 05.06.2025 року та Протокол до нього від 05.06.2025 року.

В силу вимог абзаців 11, 12 і 13 пункту 51 Порядку присутність особи на засіданні експортної команди є обов`язковою лише у разі, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання. У цьому випадку така особа повідомляється про прийняте рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти.

Однак, передумовою для застосування положень абзаців 11, 12 і 13 пункту 51 Порядку є прийняття експертною комісією за результатами перевірки рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи. Таке рішення експертна команда не приймала.

Разом з тим, відповідно до приписів пункту 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком, зокрема, щодо забезпечення права особи бути присутньою під час оцінки експертною комісією обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності, результатом якого є прийняття рішення про скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Верховний Суд у постановах від 29 січня 2021 року у справі №638/2723/16-а та від 12 жовтня 2021 року у справі №280/4820/19, у яких спір виник у зв`язку з незгодою позивачів із висновками медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення комісіями приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Пунктом 31 Порядку передбачено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

Отже, під час розгляду справи дослідженню підлягають не тільки записи, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, а й інші надані особою документи.

Додатково суд вважає за необхідне зауважити на тому, що позиція відповідача, яка полягає в тому, що він здійснював лише «перевірку обґрунтованості» рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023 року, що не передбачає участь особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда, не відповідає висновкам рішення № 2911 від 05.06.2025 року, згідно яких експертною командою було проведено оцінювання функціональних порушень та ступінь життєдіяльності ОСОБА_1 , встановлено наявність незначних патологічних змін з боку серцево-судинної, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності з 10.01.2023 року.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з`явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану здоров`я позивача, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення.

Таким чином, порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 11.1.2023 року № 23 про встановлення позивачу інвалідності, надання ним додаткових документів, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.

Щодо посилань відповідача на те, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023 року не вимагає в силу вимог законодавства проведення повторного оцінювання позивача, і як наслідок його повідомлення, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Межі дискреційних повноважень органу вищого рівня при перевірці рішень нижчестоящих комісій зумовлені обов`язком дотримання принципів адміністративної процедури. Судовий контроль у таких правовідносинах має здійснюватися за наступним алгоритмом перевірки: наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки; належної мотивованості акта, що скасовує попереднє рішення (викладення конкретних медичних та юридичних невідповідностей); дотримання балансу між суспільним інтересом та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

Повноваження на скасування рішення за результатами перевірки не є абсолютним та не може реалізовуватися довільно. Таке повноваження підлягає застосуванню виключно за умови встановлення очевидної невідповідності медичних матеріалів критеріям, визначеним нормативними актами, або істотних порушень процедури первинного встановлення інвалідності. У протилежному випадку орган зобов`язаний ініціювати проведення повноцінної медико-соціальної експертизи.

Однак, ані зі змісту оскаржуваного рішення та протоколу до нього, ані з наданих відповідачем доказів, на підтвердження своєї правової позиції, ані з обставин, якими відповідач обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення, не можна встановити яку саме невідповідність медичних матеріалів критеріям, визначеним нормативними актами, було встановлено експертною командою чи які істотні порушення процедури первинного встановлення інвалідності було допущено МСЕК при прийнятті рішення № 2911 від 05.06.2025 року про встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності.

Суд звертає увагу відповідача на те, що обрання заочної форми не звільняє контролюючий орган від обов`язку забезпечити високий стандарт доказування при перевірці рішень нижчестоящих комісій про скасування раніше встановленого статусу особи з інвалідністю. Заочна процедура перевірки є правомірною лише у тому разі, якщо вона ґрунтується на всебічному аналізі наявних медичних даних.

Додатково суд зауважує на тому, що забезпечення права особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної команди чи повідомлення цієї особи про здійснення функції контролю із процедурою встановлення інвалідності, є дотриманням принципу гласності та пропорційності прийняття рішень, який суб`єкт владних повноважень мав би застосувати в даному спірному випадку, оскільки прийняте ним рішення має несприятливі наслідки для ОСОБА_1 , зокрема, у вигляді звернення Головного Управління Пенсійного фонду України з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманої пенсій в результаті скасування його інвалідності.

Таким чином, порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК № 23 від 11.01.2023 року за період з 12.07.2024 року по 05.06.2025 року про невизнання

ОСОБА_1 особою з інвалідністю з ІІІ групи, наданої строком на 1 рік, не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути як обізнаним, так і присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення вищевказаного рішення МСЕК, надання ним додаткових документів, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами експертної комісії.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що переглядаючи рішення експертної комісії в порядку здійснення контролю, відповідач діяв без дотримання балансу між суспільним інтересом та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу, обмежуючи його право бути обізнаним про рішення, яке стосується його прав, свобод та обов`язків, є фундаментальним принципом справедливості та правової визначеності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем приймалося оскаржуване рішення з порушенням процедури проведення перевірки та без належного дотримання вимог Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”, а відтак вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, частина 2 КАС України закріплює загальні критерії для оцінювання рішень суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені в практиці Європейських країн. Так, прийняття обґрунтованого рішення свідчить про те, що воно має бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення для конкретної ситуації. Задля чого, суб`єкт владних повноважень мав ретельно зібрати та дослідити матеріали, що мають доказове значення при прийнятті, зокрема, оскаржуваного рішення.

Таким критеріям, з огляду на наведене, оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

Приписами ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин, беручи до уваги всі докази, що містяться у справі в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат підлягає відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи м. Дніпро про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №2911 від 05.06.2025 Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга Горшкова