Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №755/4663/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4663/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000308 від 06 лютого 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яхнівці, Волочиського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого директором ТОВ «КРЕАТИВ ГРУП УКРАЇНА», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

відповідно до Примітки 1. п. 1 ст. 364 КК України: службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Згідно з вказаною нормою працівники патрульної поліції є службовими особами.

Крім того, відповідно до положень ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції (стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Згідно з вказаними нормами працівники патрульної поліції є службовими особами.

Під час досудового розслідування встановлено, що 06.02.2026 патрульний екіпаж «Рубін-208» Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції у складі інспектору взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) ОСОБА_6 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) ОСОБА_7 з 05.02.2026 по 06.02.2026 перебували на чергуванні на території Дніпровського району міста Києва.

Протягом патрулювання 06.02.2026 близько о 00 години 40 хвилин ОСОБА_7 зателефонував заступник командира роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 , якому попередньо зателефонували працівники відділу ВМАЗ ДПП та повідомили, що ними за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, поворот на лісництво виявлено громадянина, який, керуючи транспортним засобом, мав виражені ознаки алкогольного сп`яніння.

В подальшому патрульний екіпаж «Рубін-208» прибув за вищевказаною адресою, де було виявлено транспортний засіб, а саме автомобіль марки «SEAT», моделі «TOLEDO», д.н.з. « НОМЕР_1 » та водія вищевказаного транспортного засобу громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на місці з очевидними ознаками алкогольного сп`яніння, що проявлялися у поведінці, що не відповідає обстановці, порушенні координації рухів, різкому запаху алкоголю з порожнини рота та порушенні мови.

Надалі водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015.

Водій від проходження огляду на місці відмовився, при цьому висловив згоду пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, як це передбачено вказаними нормативно-правовими актами.

В подальшому ОСОБА_3 , розуміючи подальші несприятливі наслідки для себе, почав пропонувати неправомірну вигоду працівникам патрульної поліції відносно себе, за для уникнення від складання матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме ним були висловлені фрази: «Можна підполковника простить», на що йому було поставлено уточнююче запитання: «Якого підполковника?». У відповідь водій повідомив, що його після чого уточнив: «За долари».

Зрозумівши суть пропозиції, працівник УПП у м. Києві ДПП поліцейський ОСОБА_7 попередив ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 369 КК України та роз`яснив, що за пропозицію, а також надання неправомірної вигоди службовій особі, зокрема працівникам поліції, настає кримінальна відповідальність.

Надалі, будучи неодноразово попереджений про кримінальну відповідальність, ОСОБА_3 умисно з метою уникнення притягнення адміністративного правопорушення, незважаючи на неодноразові попередження від працівника патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 , продовжував свої дії задля уникнення адміністративної відповідальності, а саме після прибуття до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на стан сп`яніння, під час спілкування з працівниками поліції громадянин ОСОБА_3 висловив наступну фразу: «права віддайте, закриєм це діло і я вам сто доларів дам».

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, висловив пропозицію службовій особі, а саме працівнику Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 , надати неправомірну вигоду у розмірі 100 (ста) доларів США за не складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, визнав повністю, надав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення.

Пояснив, що 06.02.2026 він підвозив свого знайомого, який після прибуття до місця призначення пішов у власних справах, оскільки особа, яка мала його забрати, не виходила на зв`язок. У зв`язку з тим, що його автомобіль буксирувався, він залишився на місці. Близько 00 год. 40 хв. у м. Києві на Бориспільському шосе до нього підійшли працівники поліції.

У подальшому працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння. Він погодився пройти відповідний огляд у медичному закладі, після чого працівники поліції доставили його до такого закладу охорони здоров`я.

Також пояснив, що під час перебування у медичному закладі він необдумано висловив фразу щодо 100 доларів. Вину визнає повністю, щиро кається.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив суд визнати як пом`якшуючу обставину покарання обвинуваченого щире каяття, визнання вини в повному обсязі.

Також долучив до матеріалів справи документи, а саме посвідчення особи з інвалідністю 3 групи, документи про те, що обвинувачений має сталі соціальні зв`язки, власне житло, офіційну роботу, історії хвороб, нагороди зі служби та подяки СБУ, не судимий, на обліках нарколога та психіатра не перебуває. Просив застосувати покарання у вигляді штрафу розміром одна тисяча неоподаткованих мінімумів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями зробив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, таку вигоду, дії з використанням службового становища, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 369 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (кримінального проступку), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_9 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, те, що він є раніше не судимим, має міцні соціальні зв`язки, має інвалідність ІІІ групи, те, що офіційно працевлаштований, думку прокурора, особу винуватого, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України, у виді штрафу.

При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: оптичний диск для лазерних систем зчитування у кількості 1 одиниці DVD-R диск «HP» 16х 4.7 Gb, 120 min фірми, поміщений до білого паперового конверту з наклеєною печаткою Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за підписом слідчого - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Суддя: ОСОБА_10