Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №754/14678/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1290/26

Справа №754/14678/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленка І.І. за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 25 595,00 грн, та ухвалив за відсутності учасників справи таке рішення

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", як новий кредитор за кредитним договором № 318544580 від 06.08.2021, звернувся до суду з позовом до Відповідачки, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 25 595,00 грн, яка складається з 8 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 17 595,00 грн відсотків.

Також Позивач просить покласти на Відповідачку судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Представник Позивача просив розглядати справу без його участі.

Відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася, в судове засідання не з`явилася. Судова повістка надсилалась за адресою місця проживання Відповідачки, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Поштовий конверт повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України). Отже, Відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи.

Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування певних умов. Зокрема, відповідач має бути належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явитися в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подати відзив. Також необхідною умовою є відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (частини перша та друга статті 280 ЦПК України). Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

06.08.2021 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (Первісний кредитор) та Відповідачка, ОСОБА_1 , уклали договір № 318544580 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Укладенню договору передувала реєстрація Відповідачки в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора. Відповідачка подала заявку на отримання кредиту 06.08.2021, вказавши свої персональні дані, номер телефону ( НОМЕР_1 ) та адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Під час оформлення заявки Відповідачка підтвердила ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у кредит та надала згоду на обробку персональних даних.

Згідно з пунктом 1.1 укладеного Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 8 000,00 грн. Як визначено умовами Договору та Додатком № 1 до нього (Графіком платежів), строк кредитування становить 14 днів.

Отже, кінцевим терміном повернення кредиту є 20.08.2021.

06.08.2021 Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

Згідно з вказаним платіжним дорученням, ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перерахувало 8 000,00 грн Відповідачці, ОСОБА_1 , на платіжну картку № НОМЕР_2 . Саме цей номер банківської картки Відповідачка вказала у поданій нею заявці під час оформлення та укладення Кредитного договору. Призначенням платежу вказано переказ коштів згідно договору № 318544580 від 06.08.2021.

Відповідачка порушила умови договору та не повернула кредитні кошти у встановлений строк - до 20.08.2021. Згідно з наданим розрахунком заборгованості, Відповідачка здійснювала часткові оплати на погашення боргу на загальну суму 685,00 грн (23.08.2021, 31.08.2021 та 16.09.2021).

Позивач просить стягнути 8 000,00 грн тіла кредиту та 17 595,00 грн відсотків за користування кредитом, що нараховані за період з 06.08.2021 по 17.11.2021.

Пункт 1.9 Договору передбачає, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих пять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються і застосовується Базова відсоткова ставка в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

У пункті 1.12.2 Договору сторони також погодили, що з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять девять цілих пять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником (пункт 1.13 Договору).

Відповідно до висновку Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).

Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Зокрема, у пункті 4.3 сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України. Позивач вимоги щодо стягнення процентів згідно з частиною другою статті 625 ЦК України не заявляв.

Суд виходить з того, що строк кредитування протягом якого кредитор мав право нараховувати договірні відсотки, за Договором становив 14 днів та сплив 20.08.2021. Докази продовження строку кредитування відсутні.

Суд бере до уваги також те, що у пункті 1.12 Договору встановлено, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять девять цілих пять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Отже, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, беручи до уваги відкладальну обставину - не пізніше, ніж 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Відповідачка не повернула кошти в строк, встановлений договором, тому до розрахунку підлягає застосуванню Базова відсоткова ставка в розмірі 1,70 відсотка в день за весь строк Дисконтного періоду (тобто за 14 днів), як це передбачено пунктом 1.9.3 Договору.

Суд здійснив власний розрахунок та визначив розмір відсотків, що підлягають стягненню за 14 днів строку кредитування. Щоденна сума відсотків становить 136,00 грн (8 000,00 грн х 1,70 %). Загальна сума нарахованих відсотків за 14 днів дорівнює 1 904,00 грн (136,00 грн/день х 14 днів). Суд встановив, що Відповідачка здійснювала платежі на погашення заборгованості в загальному розмірі 685,00 грн. Отже, загальна сума відсотків за 14 днів, що підлягає стягненню, становить 1 219,00 грн (1 904,00 грн - 685,00 грн). У цій частині вимоги є обґрунтованими

Щодо стягнення процентів, що нараховані після 20.08.2021, тобто протягом 90 днів після визначеного строку кредитування (Дисконтного періоду, що становить 14 днів), то Суд виходить з того, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 (пункт 6.20)).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту (див. постанову Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду і від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24)).

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами, та враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Суд вважає за можливе зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків за користування кредитними коштами до розміру основного боргу та стягнути з Відповідачки на користь Позивача відсотки за Договором у сумі 1 219,00 грн, тобто ті, що нараховані в межах строку кредитування. Інше не відповідало б принципам справедливості, розумності і пропорційності.

Отже, за висновком Суду вимога Позивача про стягнення решти відсотків, нарахованих поза межами строку дії договору, тобто після 20.08.2021, є безпідставною.

З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню в сумі 8 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 1 219,00 грн заборгованості за відсотками.

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Позивач набув право вимоги до Відповідачки внаслідок низки послідовних відступлень цього права. Спочатку ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" відступило право вимоги ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Реєстр прав вимоги № 152 від 21.09.2021). Згодом ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступило це право ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" (Договір факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 та Реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024). Врешті, ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" відступило право вимоги Позивачу, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (Договір факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 та Реєстр боржників б/н від 08.07.2025).

Відповідачка не надала Суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності договорів факторингу. До Позивача, нового кредитора, перейшли права Первісного кредитора щодо права вимоги.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачка не реалізувала своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надала Суду жодних доказів, які б підтверджували повне погашення існуючої заборгованості.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Визначаючи розмір заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості та інфляційних втрат), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанова Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду і від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24)).

Суд, керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, а також ураховуючи висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, визнав, що позовні вимоги слід задовольнити частково, обмеживши розмір процентів строком кредитування та виходячи з розрахунку, наведеного Судом.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам (частина друга статті 137 ЦПК України).

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Також Позивач просить відшкодувати 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, укладений між Позивачем та Адвокатським бюро "ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ". Згідно з Додатковою угодою № 25770711202 від 09.07.2025 до вказаного Договору, Позивач доручив бюро надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості з Відповідачки за кредитним договором № 318544580 від 06.08.2021.

Фактичний обсяг наданих послуг та їхня вартість підтверджуються Актом прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025. Згідно з цим Актом, адвокат витратив загалом 6 годин робочого часу, а загальна вартість наданих послуг становить 7 000,00 грн без ПДВ, що складається з: Складання позовної заяви до Відповідачки про стягнення заборгованості (2 години) вартістю 5 000,00 грн; Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з Відповідачки (2 години) вартістю 1 000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок Відповідачки (1 година) вартістю 500,00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок Відповідачки (1 година) вартістю 500,00 грн.

Повноваження адвоката Тараненка Артема Ігоровича як представника Позивача належним чином підтверджуються копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012 та відповідним ордером.

Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті відповідною стороною (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

За висновком Суду розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідач не доводив неспівмірності витрат, не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Суд задовольнив позовні вимоги на загальну суму 9 219,00 грн, що становить 36,019% (9 219,00/25 595,00) задоволених вимог. Відповідно з Відповідачки підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 872,52 грн (2 422,40 грн х 36,019%) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 521,31 грн (7 000,00 грн х 36,019%).

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок) заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором № 318544580 від 06.08.2021, 1 219,00 грн (одну тисячу двісті дев`ятнадцять гривень 00 копійок) заборгованості за відсотками, 872,52 грн (вісімсот сімдесят дві гривні 52 копійки) судового збору та 2 521,31 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять одну гривню 31 копійку) витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02090, Україна, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 8, офіс 310а, ЄДРПОУ: 42986956).

Відповідачка ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяву про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи не з`явилися в судове засідання. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України), 08.05.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО