Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №754/4629/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1231/26

Справа №754/4629/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чудви Костопільського району Рівненської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення(КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

12.03.2026 о 15 год. 15 хв. ОСОБА_1 будучи фізичною особою-підприємцем, під час проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , вчинила порушення порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО без створення та видачи у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленого зразка (фіскальний чек), чим порушила вимоги п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся судовими повістками, які надсилались за місцем її проживання. Також ОСОБА_1 викликалась повідомленням про розгляд справи відносно неї на сайті «Судова влада». Протокол про адміністративне правопорушення складався в присутності ОСОБА_1 , де її також повідомлено, про розгляд справи Деснянським районним судом міста Києва.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155-1 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

При цьому рішенням ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року визначено, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розумних строків розгляду, суддя вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи що, судом вжито всіх заходів, щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості приймати участь у судовому засіданні, однак вона не скористалась зазначеним правом та суд про причини своєї неявки не повідомила.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною першою ст. 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що обставини правопорушення й вина ОСОБА_1 підтверджуються зібраними по справі доказами, згідно ст. 251 КУпАП України.

Так обставини правопорушення й вина порушника підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення № 955 від 12.03.2026, актом фактичної перевірки реєстраційний № 17063/Ж5/26/15/07/3213311541 від 12.03.2026.

Таким чином, суд робить висновок, що в діях особи яка притягується до адміністративної відповідальності вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, вказане правопорушення тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадя.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, є необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню інших правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, за яке накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 (тридцять чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665(шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК