Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №199/12261/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №199/12261/25

Суддя: ЯКИМЕНКО Л. Г.

Справа № 199/12261/25

(2/199/1023/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Суховарова Наталія Володимирівна, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалася на те, що вона 20.10.1982 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданим 20.10.1982 року Амур-Нижньодніпровським відділом ЗАГС м. Дніпропетровська, актовий запис №1524.

16.01.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 , виданим 16.01.2013 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис №9.

У подальшому, 10.09.2024 року ОСОБА_1 з ОСОБА_4 повторно зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , виданим 10.09.2024 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №307.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 04.02.2025 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради , актовий запис №74.

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_4 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина. Заповіт ОСОБА_4 не складався, тому спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_1 (Позивач по справі) та його донька - ОСОБА_2 (дівоче прізвище якої « ОСОБА_5 ») – (Відповідач по справі).

На підставі заяви ОСОБА_1 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Суховаровою Наталією Володимирівною була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/2025, реєстровий № 73867200.

ОСОБА_2 також подала приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Суховаровій Наталії Володимирівні заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_6 (син ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) подав приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Суховаровій Наталії Володимирівні заяву про відмову від спадщини на користь матері ОСОБА_1 .

У період перебування вказаних осіб у шлюбі, а саме: із 15 травня 2006 року (дата початку будівництва) до 25 листопада 2010 року (дата завершення будівництва) був побудований житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом №ДП1612311272313 з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 27.11.2023 року, зареєстрованого 07.12.2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер майна: 2871306312020, та технічним паспортом від 31.07.2023 року, що підтверджується витягом із Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №ТІ01:1002-8968-8817-0216 (а.с.40-49).

Позивачка зазначає, що житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , побудований у період перебування у шлюбі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , а тому є спільною сумісною власністю подружжя.

Із метою отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя ( частку) ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Суховарової Наталії Володимирівни із заявою про видачу свідоцтва.

Однак, 06.08.2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Суховаровою Наталією Володимирівною було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та відмовлено ОСОБА_1 у видачі на її ім`я свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що відповідно до ст.ст. 182, 331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Житловий будинок знаходиться на приватизованій земельній ділянці, що підтверджується Витягом із державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7117358232021 від 29.11.2021 року, із якої вбачається, що власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 1210100000:01:656:0155, на підставі рішення органу місцевого самоврядування Дніпропетровської міської ради від 25.01.2006р. за №95/33 та державного акту від 03.05.2006р. ЯБ 873179, є ОСОБА_4 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У державному акті на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 873179 від 03.05.2006р. зазначено, що ОСОБА_4 на підставі рішення органу місцевого самоврядування Дніпропетровської міської ради від 25.01.2006р. за №95/33 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га на території АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, із кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:01:656:0044 (а.с.65,66).

У листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.04.2026 року за вих. №16169 зазначено, що відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:656:0044 перенесені до архівного шару Державного земельного кадастру, а земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:656:0155 зареєстрована 29.11.2021 відділом 2 Управління у Золотоніському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на підставі технічної інвентаризації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробник ТОВ «ГЕОСИСТЕМА ПЛЮС».

При цьому, із витягу з Державного реєстру речових прав №363955330 від 31.01.2024 року вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:01:656:0155.

У витязі №ДП1612311272313 із реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 27.11.2023 року, зареєстрованого 07.12.2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер майна: 2871306312020, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:01:656:0155.

Позивачка зазначає, що оскільки житловий будинок на відведеній для цієї мети земельній ділянці був збудований у період шлюбу, дата початку будівництва: 15.05.2006 року та дата завершення будівництва: 25.11.2010 року, хоча й введений в експлуатацію вже після його розірвання, він є спільним майном подружжя і підлягає поділу як нерухоме майно. Сам факт розірвання шлюбу не впливає на правовий статус цього майна, оскільки будівництво житлового будинку було завершено до його розірвання у 2013 році.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд: визнати спільною сумісною власністю майно подружжя житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 211,4 кв.м., житловою площею 87,7 кв.м.; у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності по частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності на вказане нерухоме майно; Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:656:0155.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Дворецька Я.І. у судове засідання не з`явились, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили справу слухати у їх відсутність, про що представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Дворецька Я.І. надала відповідну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Бардаченко Д.В. у судове засідання не з`явились та просили справу слухати у їх відсутність, позовні вимоги визнали, про що представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Бардаченко Д.В. надав відповідну заяву (а.с.154).

Представник третьої особи Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Суховарової Наталії Володимирівни у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.10.1982 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданим 20.10.1982 року Амур-Нижньодніпровським відділом ЗАГС м. Дніпропетровська, актовий запис №1524 (а.с.24).

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_4 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_1 та його донька - ОСОБА_2 (дівоче прізвище якої « ОСОБА_5 »).

ОСОБА_2 також подала приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Суховаровій Наталії Володимирівні заяву про прийняття спадщини (а.с.192).

Разом із цим, у період із 15 травня 2006 року (дата початку будівництва) до 25 листопада 2010 року (дата завершення будівництва) був побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом №ДП1612311272313 з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 27.11.2023 року, зареєстрованого 07.12.2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер майна: 2871306312020, та технічним паспортом від 31.07.2023 року, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №ТІ01:1002-8968-8817-0216 (а.с.40-49).

Судом встановлено, що житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , побудований у період перебування в шлюбі ОСОБА_1 із ОСОБА_4 .

Із метою отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя ( частки) ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Суховарової Наталії Володимирівни із заявою про видачу свідоцтва (а.с.164).

06.08.2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Суховаровою Наталією Володимирівною було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій відмовлено ОСОБА_1 у видачі на її ім`я свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що відповідно до ст.ст. 182, 331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації (а.с.206).

Житловий будинок знаходиться на приватизованій земельній ділянці, що підтверджується Витягом із державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7117358232021 від 29.11.2021 року, із якого вбачається, що власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 1210100000:01:656:0155, на підставі рішення органу місцевого самоврядування Дніпропетровської міської ради від 25.01.2006р. за №95/33 та державного акту від 03.05.2006р. ЯБ 873179 є ОСОБА_4 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.60).

У державному акті на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ № 873179 від 03.05.2006 року зазначено, що ОСОБА_4 на підставі рішення органу місцевого самоврядування Дніпропетровської міської ради від 25.01.2006р. за №95/33 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га на території АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, із кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:01:656:0044 (а.с.65,66).

У листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.04.2026 року за вих. №16169 зазначено, що відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:656:0044, перенесені до архівного шару Державного земельного кадастру, а земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:656:0155 зареєстрована 29.11.2021 відділом 2 Управління у Золотоніському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на підставі технічної інвентаризації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробник ТОВ «ГЕОСИСТЕМА ПЛЮС» (а.с.214).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.13 Конституції України Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

За приписами ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частини 1-2 ст. 69 СК України передбачають, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частина 1 ст. 68 СК України передбачає, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Майно збудоване у шлюбі, але введене в експлуатацію одним із подружжя (спадкодавцем) після його розірвання, підлягає поділу як нерухоме майно, оскільки сам по собі факт розірвання шлюбу не впливає на правовий статус такого майна, оскільки його будівництво закінчено до розірвання шлюбу.

У ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об`єкт нерухомого майна» (ч. 1 ст. 181, п. 6 ч. 1 ст. 346, ст. 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об`єкт незавершеного будівництва» (ст. 331), «об`єкт будівництва» (ст. 876, 877, 879 — 881, 883), проте прямого визначення цих понять не міститься.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Під час шлюбу сторони створили майно — збудували будинок, а введення його в експлуатацію — це вимога закону, як і державна реєстрація, що необхідна для юридичного оформлення права власності на цей об`єкт нерухомості.

Введення об`єкта в експлуатацію — це завершальний етап зведення об`єкта, що дозволяє отримати право власності і надає можливість підключення до інженерних мереж (обов`язкових для його повноцінного функціонування). Готовим до введення в експлуатацію вважається об`єкт архітектури або інженерна споруда, щодо якого закінчені всі роботи (будівельно-монтажні, оздоблювальні, пуско-налагоджувальні) і підготовлена (оформлена) належним чином вся виконавча документація.

Введений в експлуатацію після розірвання шлюбу будинок, але побудований за час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя і підлягає поділу як будинок між колишнім подружжям.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Як зазначено в п. 18-2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2007 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

Оскільки житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - є спільною сумісною власністю позивача та спадкодавця, тому за позивачкою належить визнати право власності на частки земельної ділянки, на якій розташований цей будинок.

Інших доказів, які б спростовували наведені обставини чи свідчили про набуття спірного майна не у шлюбі, суду не подано.

За таких обставин, враховуючи те, що суду надано належні та допустимі докази, які підтверджують факт набуття спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період шлюбу, а також те, що зазначений будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га з кадастровим номером 1210100000:01:656:0155, яка перебувала у власності спадкодавця та використовується для будівництва й обслуговування житлового будинку, суд приходить до висновку, що житловий будинок разом із господарськими будівлями є спільною сумісною власністю подружжя та в порядку поділу майна підлягають розподілу між ними у рівних частках — по кожному, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останнім за подачу позовної заяви у розмірі 3000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 9, 10, 13, 19, 23, 76, 80, 89, 258, 264 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Суховарова Наталія Володимирівна, про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю майно подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОПП НОМЕР_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОПП НОМЕР_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 211,4 кв.м., житловою площею 87,7 кв.м..

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОПП НОМЕР_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОПП НОМЕР_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності по частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності на вказане нерухоме майно.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОПП НОМЕР_5 право власності на частину земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:656:0155.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра від 10.12.2025 року у справі № 199/12261/25 у вигляді заборони приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Суховаровій Наталії Володимирівні (місцезнаходження: 49080, м.Дніпро, вул.Висоцького, буд.2, прим.312) вчиняти дії, спрямовані на видачу свідоцтва про право на спадщину, видавати будь-кому із спадкоємців свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Якименко Л.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua