Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №460/3528/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2026 року м. Рівне№460/3528/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2

доВиконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі по тексту – позивачі) до Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області Скиби Марини Олександрівни №83022704 від 27.01.2026 про відмову ОСОБА_1 в проведенні реєстраційних дій за заявою реєстраційний № 71 104333 від 21.01.2026 та рішення № 83023200 від 27.01.2026 про відмову ОСОБА_2 в проведенні реєстраційних дій за заявою реєстраційний та № 71104352 від 21.01.2026; зобов`язати Виконавчий комітет Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області, в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно, здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме – по ? частині за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 46,2 м2, житловою 30,1 м2.

На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що є співвласниками квартири, право власності на яку набуте у 1999 році та належним чином зареєстроване в органах БТІ до 01.01.2013. У зв`язку з тимчасовою окупацією території місцезнаходження нерухомого майна вони не мають доступу до архівів, однак подали державному реєстратору всі наявні правовстановлюючі документи. Незважаючи на це, державний реєстратор відмовив у державній реєстрації права власності з підстав відсутності підтверджуючої інформації з архівів. Позивачі вважають таку відмову протиправною, оскільки їх право власності виникло та було зареєстроване відповідно до законодавства, чинного на момент його набуття, а неможливість отримання додаткових відомостей зумовлена обставинами окупації. У зв`язку з цим просять скасувати рішення про відмову та зобов`язати відповідача здійснити державну реєстрацію їхнього права власності.

Ухвалою від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу, а також позов та додані до нього матеріали надсилалися позивачу засобами поштового зв`язку, а також на його електронну адресу, зазначену на офіційному сайті Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області

У встановлений строк відповідачем не подано до суду відзиву на адміністративний позов, будь-яких заяв чи клопотань до суду також не надходило.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений судом про можливість подання відзиву на позовну заяву, однак зазначеним правом не скористався. А тому, враховуючи приписи ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачі через портал «ДІЯ» подали до відповідача заяви (реєстраційні №71104333 від 21.01.2026 та №71104352 від 21.01.2026) про здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме – по 1/2 частині за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 46,2 м2, житловою 30,1 м2.

До вказаних заяв останніми долучено свідоцтво про право власності від 25.11.1999 №1319 відділу приватизації і комунальної власності Приморської районної державної адміністрації, витяг з реєстру будівельної діяльності від 06.10.2021 №733 товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро оцінки та технічної інвентаризації Пра Векс", довідку про технічний стан нерухомого майна від 06.10.2021 товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро оцінки та технічної інвентаризації Пра Векс», технічний паспорт від 06.10.2021 товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро оцінки та технічної інвентаризації Пра Векс".

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області №83022704 від 27.01.2026 та № 83023200 від 27.01.2026 вирішено відмовити у проведенні реєстраційних дій за заявами позивачів, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. У таких рішення, зокрема, зазначено, що до 01.01.2013 державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та па паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними, за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (положення статті 3 Закону про державну реєстрацію). При цьому Закон про державну реєстрацію не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях. Відповідно до пункту 3 частини 3 етапі 10 Закону -державний реєстратор, під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Чинним законодавством не передбачено винятків щодо застосування вищевказаної норми. Під час розгляду заяви було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію прана власності на заявлений об`єкт нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - відсутня. Враховуючи вищевикладене. державним реєстратором в день прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху направлено запит до відповідного органу. У відповіді на запит державного реєстратора, стосовно реєстрації права власності на заявлений об`єкт речових прав Приморська міська військова адміністрація Запорізької області повідомила, що внаслідок збройної агресії РФ проти України, відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 територія Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області вважається тимчасово окупованою з 26.02.2022. До архівних документів Комунального підприємства технічної інвентаризації, що містили запитувану інформацію, втрачено доступ, оскільки на теперішній час знаходяться на тимчасово окупованій території. У зв`язку із викладеним, надати підтвердження права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 наразі неможливо".

Вважаючи протиправними рішення державного реєстратора №83022704 та №83023200 від 27.01.2026, а також наявності у виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області, в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно, обов`язку здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 5 цього Закону визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Крім того, за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України (частини 4, 5 статті 11 № 1207-VII).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч. 4 ст. 3 Закону № 1952-IV).

За правилом абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 1952-IV визначено, що суб`єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) які набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Так, ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV врегульовано, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Пунктом 1 ст. 20 Закону № 1952-IV визначено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 13-3) договору про передачу страхового портфеля; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно

Статтею 24 Закону № 1952-IV передбачено умови для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону).

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Згідно із п. 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Пунктом 14 Порядку № 1127 визначено, що у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення щодо зупинення розгляду заяви виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, а також у разі коли державним реєстратором протягом 30 робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення на запит отримано документи та/або інформацію, необхідні для державної реєстрації прав, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора щодо відновлення розгляду заяви.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог або неотримання на запит документів та/або інформації, необхідних для державної реєстрації прав, у строк, встановлений в абзаці другому цього пункту, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 23 Порядку № 1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що законодавцем чітко встановлено процедуру розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, яка включає в себе перевірку документів на предмет відповідності таких вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявності підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Судовим розглядом встановлено, що до Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області були подані заяви щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме – по 1/2 частині за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 46,2 м2, житловою 30,1 м2.

Одночасно, державним реєстратором було направлено запит до Приморської міської військової адміністрації Запорізької області та отримано відповідь в якій повідомлено, що внаслідок збройної агресії РФ проти України, відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 територія Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області вважається тимчасово окупованою з 26.02.2022. До архівних документів Комунального підприємства технічної інвентаризації, що містили запитувану інформацію, втрачено доступ, оскільки на теперішній час знаходяться на тимчасово окупованій території. У зв`язку із викладеним, надати підтвердження права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 наразі неможливо".

Отже, державним реєстратором було відмовлено в проведенні державної реєстрації права власності на по 1/2 частині за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 46,2 м2, житловою 30,1 м2.

Однак, приймаючи рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій державним реєстратором не було прийнято до уваги норми Постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 "Про деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану", норми Цивільного законодавства та норми Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Слід урахувати, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, територія Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області, до складу якої входить місто Приморськ, 26.02.2022 по теперішній час відноситься до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Як зазначено вище, набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу на те, що система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону № 1952-IV, запроваджена в Україні з 01.01.2013, до цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон про державну реєстрацію не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто, до 2013 року державна реєстрація таких об`єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

Проте, запитувана державним реєстратором інформація не може бути надана у зв`язку з об`єктивними обставинами (знаходження архівів КП технічної інвентаризації на тимчасово окупованій території).

Разом із тим, позивачами для державної реєстрації права власності на нерухоме майно у реєстрі речових прав було подано державному реєстратору заяву із наявними у неї документами, які належним чином підтверджують їх право власності на квартиру.

У наявному в матеріалах справи свідоцтві про право власності на житло від 25.11.1999 24.01.2002 здійснено реєстраційний напис посадовою особою підприємства технічної інвентаризації про те, що зазначена у свідоцтві про право власності на житло від 25.11.1999 квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної часткової власності за гр. ОСОБА_2 — 1/2 та гр. ОСОБА_1 — 1/2, про що 24.01.2001 здійснено запис у реєстрову книгу № 30 за реєстром № 4693.

Таким чином, реєстрацію права власності позивачі здійснили у передбаченому Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності порядку. Отже, з наявного нотаріально посвідченого свідоцтва про право власності на житло від 25.11.1999, речове право на яке зареєстровано Приморським КПТІ, можна встановити наявність реєстраційного напису, який, у свою чергу, є підтвердженням реєстрації відповідного речового права, що виникло до 01.01.2013.

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок, позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,2 м?, житловою — 30,1 м? (по 1/2 частки).

Документів щодо переходу права власності третім особам матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Судом установлено, що реєстрація права власності позивачів на квартиру АДРЕСА_1 , була здійснена відповідно до вимог законодавства, що було чинним на момент проведення такої реєстрації. У позивача не існувало обов`язку щодо реєстрації права власності на будинок у відповідному реєстрі речових прав до початку повномасштабної війни, а отже відсутні підстави стверджувати на наявність його вини щодо непроведення такої реєстрації.

Отже, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 46,2 м2, житловою 30,1 м2, належить на праві власності позивачам (по 1/2 частки) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.11.1999.

При цьому, статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, як вже зазначалося вище, нормами ст. 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, у тому числі територіальною громадою міста Севастополя, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону, запроваджена в Україні з 01.01.2013, до цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон про державну реєстрацію не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто, до 2013 року державна реєстрація таких об`єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

Підсумовуючи зазначене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у випадку позивачів наявні у матеріалах справи документи, що посвідчують набуття ними права власності на квартиру, свідчать про проведення державної реєстрації до 01.01.2013, та такі документи були долучені до пакету документів, з яким останні звернулися до державного реєстратора у відповідності до норм чинного законодавства, для проведення державної реєстрації речового права на об`єкт нерухомого майна.

При цьому, запитувана державним реєстратором у КПТІ інформація не може бути надана у зв`язку з перебуванням міста в окупації починаючи з 26.02.2022.

Суд зауважує, що відсутність у державного реєстратора можливості направити запит до організацій, які проводили оформлення та/або реєстрацію прав, що передбачено положеннями статті 10 Закону № 1952-IV, або отримати відповідь на такий запит не може позбавляти права особи на державну реєстрацію права власності та слугувати підставою для відмови у проведенні державної реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з частиною 5 статті 24 Закону № 1952-IV встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Разом з тим, така підстава для відмови як відсутність можливості через окупацію територіальної громади або пошкодження приміщення бюро технічної інвентаризації, надавати інформацію за запитами про зареєстровані права власності до 01.01.2013, не зазначена серед підстав, визначених ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV

Крім того, суд звертає увагу на те, що, посилаючись на п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV, державний реєстратор не надав оцінку тим документам, які були подані безпосередньо позивачами; не зазначив, які саме існують суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; не зазначив, чому подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області №83022704 від 27.01.2026 про відмову ОСОБА_1 в проведенні реєстраційних дій за заявою реєстраційний № 71104333 від 21.01.2026 та рішення № 83023200 від 27.01.2026 про відмову ОСОБА_2 в проведенні реєстраційних дій за заявою реєстраційний та № 71104352 від 21.01.2026, прийняті без врахування дотримання порядку встановленого положеннями чинного законодавства та наданих заявниками документів.

У зв`язку із зазначеним, такі рішення є таким, що порушують матеріальне право позивачів та підлягають скасуванню, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, суд зазначає, що з початку повномасштабної війни 24.02.2022 громадяни, які мають у власності об`єкти нерухомого майна на територіях областей, де відбуваються бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, право власності на які оформлене до 2013 року, стикаються з неможливістю провести операції з власною нерухомістю, отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване майно, зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки значна частина архівів у населених пунктах, які знаходяться в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях, на даний час недоступна або знищена, одним із способів підтвердити право власності на нерухоме майно залишається визнання права власності в судовому порядку.

Враховуючи те, що єдиною фактичною підставою для відмови позивачам в проведенні реєстраційних дій слугувала відсутність інформації про зареєстровані права власності до 01.01.2013, яку неможливо отримати в відповідному комунальному підприємстві технічної інвентаризації, оцінку якій судом надано в межах даного рішення, надані позивачами документи не оцінювались відповідачем при прийнятті рішень, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача, з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, наявні підстави для виходу за межі позовних вимог, шляхом зобов`язання Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,2 м2, житловою площею 30,1 м2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, і спір по суті вирішено на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області (далі по тексту – відповідач) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області №83022704 від 27.01.2026 та № 83023200 від 27.01.2026 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Зобов`язати виконавчий комітет Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,2 м2, житловою площею 30,1 м2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Виконавчий комітет Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області (просп. Соборний, 226, корп. 10, каб. 411,м. Запоріжжя,Запорізький р-н, Запорізька обл.,69006. ЄДРПОУ/РНОКПП 04526928)

Повний текст рішення складений 07.05.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО