Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №420/40768/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40768/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання повторно розглянути заяву про відстрочку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

визнати незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у:

непродовжені відстрочки ОСОБА_1 автоматично;

ігноруванні наданих у 2024 році документів;

порушенні Порядку №560.

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву про відстрочку, врахувавши:

інвалідність матері (ІІ група, безстроково);

факт догляду та всі документи УСЗН;

факт вже наданої відстрочки у 2024;

перебування ОСОБА_1 за кордоном разом із матір`ю.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є єдиною дитиною і єдиним доглядачем матері – ОСОБА_2 , особи з інвалідністю ІІ групи довічно (МСЕК №082368 від 03.03.1999).

У 2024 році позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 повний пакет документів щодо інвалідності матері та фактів постійного догляду за нею, підтверджені Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси. Ці документи були повністю прийняті ІНФОРМАЦІЯ_3 і 29.04.2024 позивачу було офіційно надано відстрочку та видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 , чинне до 03.11.2024.

Через необхідність лікування матері позивач законно виїхав з нею за кордон до Німеччини, де здійснює за нею постійний догляд. Усі зміни місця проживання позивач вчасно і повністю вносив у застосунок «Резерв+», що підтверджують надані скріншоти.

Також позивач зазначає наступне: «… Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зміни 2024– 2025)

Нові норми передбачають:

відстрочки, надані раніше, продовжуються автоматично, якщо підстави не змінилися;

у разі інвалідності члена сім`ї, встановленої довічно,

повторне подання документів НЕ потребується;

ТЦК зобов`язаний враховувати відомості, які вже є в матеріалах особової справи.

У моєму випадку:

- інвалідність матері — довічна,

- відстрочка вже була надана у 2024 році,

- підстави не змінилися,

- документи вже були подані, прийняті і зберігаються в ТЦК.

Отже, ТЦК ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ автоматично продовжити відстрочку.

Ненадання продовження — незаконна бездіяльність…».

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 19.12.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.12.2025 роз`єднано позовні вимоги в адміністративній справі №420/40768/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання повторно розглянути заяву про відстрочку.

В межах адміністративної справи №420/40768/25 розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо:

- визнання незаконною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у:

непродовжені відстрочки ОСОБА_1 автоматично;

ігноруванні наданих у 2024 році документів;

порушенні Порядку №560;

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву про відстрочку, врахувавши:

інвалідність матері (ІІ група, безстроково);

факт догляду та всі документи УСЗН;

факт вже наданої відстрочки у 2024;

перебування ОСОБА_1 за кордоном разом із матір`ю.

Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо:

- скасування постанови про накладення адміністративного штрафу, оскільки:

вона не була вручена;

її реквізити невідомі;

повістку не вручено;

постанови фактично не існує у юридичному вигляді.

Матеріали адміністративної справи №420/40768/25 в частині виділених в самостійні провадження позовних вимог передано до відділу з організаційного забезпечення суду для виконання вимог, передбачених розділом ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 року.

Ухвалою суду від 19.12.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів усіх матеріалів, що стосуються перебування ОСОБА_1 на військовому обліку з внесенням запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_1 відстрочки від призову.

27.01.2026 року за вхід.№9946/26 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки після 03.11.2024 ОСОБА_1 із заявою про отримання відстрочки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не звертався.

Щодо автоматичного надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , як особі, що доглядає за рідною матір`ю особою з інвалідністю II групи, повідомляємо наступне.

По перше: пунктом 58 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, передбачено, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування): адресу електронної пошти; контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таки документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560 (Офіційний вісник України, 2024 р., №49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 №364.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Пункт 58 в редакції Постанов КМ №1558 від 31.12.2024, №1364 від 24.10.2025 - застосовується з 1 листопада 2025 року).

По друге: згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня.

28.01.2026 за вхід.№ЕС/10291/26 надійшли заперечення позивача, в яких зазначено, що відповідно до ст. 77 КАС України обов`язок доведення правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача. Натомість Відповідач:

не надав рішення про відмову у відстрочці;

не довів відсутність у позивача підстав для її надання;

не спростував факт попереднього надання відстрочки.

Ухвалою суду від 16.02.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 за вхід.№ЕС/10507/26 про витребування доказів відмовлено повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з 12.02.2011 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний другої категорії загального військового обліку солдатів і сержантів запасу, за військово обліковою спеціальністю «ВОС 956647 А». Підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

За результатами військово-лікарської комісії ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби у Збройних Силах України по гр. ІІ (наказ МО України Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ №402 від 14.08.2008), відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Протокол №13/1409 від 17.04.2024 року.

Згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з 03.05.2024 по 03.11.2024, як військовозобов`язаний якій має дружину із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

29.04.2024 ОСОБА_1 отримав тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 , в якому наявна інформація про те, що ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 03.11.2024.

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Заява датована 25.03.2025 року.

Також матеріали справи містять скріншот електронного військово-облікового документу «РЕЗЕРВ+» ОСОБА_1 , який оновлено 26.10.2025 та який містить інформацію: «Відстрочку не надано. У Державному реєстрі актів цивільного стану (ДРАЦС) не знайшли даних про батьків. Зверніться до зручного відділу ДРАЦС, щоб актуалізувати інформацію.».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваних наказів, далі - Закон №2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-XII).

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» №1932-ХІІ від 06.12.1991 особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації" в Україні введений воєнний стан. В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);

здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

На військову службу під час мобілізації призиваються військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не мають відстрочки або не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. У свою чергу територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ (в редакції закону станом на 19.04.2024), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.

29.04.2024 ОСОБА_1 отримав тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 , в якому наявна інформація про те, що ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 03.11.2024.

У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_7 підтвердив ту обставину, що ОСОБА_1 користувався правом на відстрочку у період з 03.05.2024 по 03.11.2024 на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ.

При цьому, наявність іншого права на відстрочку, або строку її дії судом не встановлено і такі докази в матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу на те, що відстрочка у позивача закінчувалась 03.11.2024, а тому з метою встановлення обставин її можливого автоматичного продовження суд застосовує до спірних правовідносин Порядок №560 у редакції саме станом на 03.11.2024.

Так, відповідно до пункту 60 Порядку №560 у редакції чинній станом на дату закінчення у ОСОБА_1 відстрочки від призову по мобілізації (станом на 03.11.2024), комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, суд зазначає, що пункт 60 Порядку №560 у редакції станом на дату закінчення у ОСОБА_1 відстрочки від призову по мобілізації (станом на 03.11.2024) не передбачав автоматичного продовження відстрочки, яку позивач мав на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ.

Редакція пункту 60 Порядку №560, яка дозволяє автоматичне продовження відстрочки набула чинності лише з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 №1558.

Згідно абзацу 10 пункту 60 Порядку №560 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 №1558, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Отже, абзац 10 пункту 60 Порядку №560 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 №1558 передбачає автоматичне продовження лише дійсної відстрочки яка була чинною станом на 31.12.2024.

З огляду на встановлені судом обставини справи, ОСОБА_1 , станом на 31.12.2024, не мав діючої відстрочки від призову по мобілізації, відтак, суд дійшов висновку, що відстрочка від призову по мобілізації у ОСОБА_1 автоматично не могла бути продовжена.

Слід зазначити, що у відповідності до положень підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Отже, праву позивача не бути призваним (не підлягати призову) на військову службу під час мобілізації кореспондує його обов`язок з дотримання правил військового обліку.

Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 11.04.2024 по справі №520/7954/22, де зазначено, що «право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом, зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця».

Відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 22.05.2023 по справі №260/1851/22, від 18.01.2024 у справі №280/6033/22, від 11.04.2024 у справі №520/7954/22, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Разом з цим, суд враховує, що матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Заява датована 25.03.2025 року.

Також матеріали справи містять скріншот електронного військово-облікового документу «РЕЗЕРВ+» ОСОБА_1 , який оновлено 26.10.2025 та який містить інформацію: «Відстрочку не надано. У Державному реєстрі актів цивільного стану (ДРАЦС) не знайшли даних про батьків. Зверніться до зручного відділу ДРАЦС, щоб актуалізувати інформацію.».

Встановлене судом, спростовує твердження відповідача, зазначене у відзиві, що після 03.11.2024 ОСОБА_1 із заявою про отримання відстрочки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не звертався.

При цьому, відповідачем не надано до суду рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 .

Статтею 23 Закону №3543-XII визначений вичерпний перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації та на особливий період.

Також, на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 року, №3633-ІХ Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024 року (набрала чинності 18.05.2024 року), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції чинній на момент виникнення оспорюваних правовідносин), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Зокрема, відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);

дату народження;

адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);

адресу електронної пошти;

контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Крім цього, згідно пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Постановою КМУ від 23 лютого 2022 року №154 затверджено «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», відповідно до якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, згідно із абзацом 9 пункту 11 цього Положення, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оформлює для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.

Крім цього, згідно із ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

За приписами ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина у письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови.

Предметом даного адміністративного позову є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає в не розгляді заяви ОСОБА_1 від 23.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації на особливий період.

Доказів розгляду цієї заяви відповідно до Порядку №560 або Закону України «Про звернення громадян» - немає, що свідчить про не розгляд заяви позивача. Граничний строк розгляду заяви, який передбачений Законом України «Про звернення громадян» сорок п`ять днів сплив, як і сплив строк розгляду заяви про відстрочку, передбачений Порядком №560.

Водночас суд акцентує увагу на тому, що будь-яка відповідь на заяву позивача відповідачем не надана. При цьому, матеріали справи містять скріншот електронного військово-облікового документу «РЕЗЕРВ+» ОСОБА_1 , який оновлено 26.10.2025 та який містить інформацію: «Відстрочку не надано. У Державному реєстрі актів цивільного стану (ДРАЦС) не знайшли даних про батьків. Зверніться до зручного відділу ДРАЦС, щоб актуалізувати інформацію.».

Суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_7 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого відноситься вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання заяви позивача разом з пакетом документів був зобов`язаний прийняти рішення за результатами її розгляду - про надання відстрочки або про відмову в її наданні. У цих правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Нерозгляд заяви позивача у встановлений законом строк та ненадання відповіді є протиправною бездіяльністю відповідача, яка порушує право позивача на своєчасний розгляд його заяви та отримання рішення за її наслідками.

Суд наголошує, що ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Порядком №1487 не передбачено обов`язку призовникам, військовозобов`язаним та резервістам особистого відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання ними заяви та документів для вирішення питання про відстрочку. Сам по собі обов`язок «особисто подати» - не означає «особисто прибути» до ТЦК.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, подавши особисто заяву та документи для вирішення питання про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дотримався процедури особистого їх подання.

Відсутність вмотивованого по суті рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправність бездіяльності відповідача.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1211,20 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №АТКТ-2YK1-KLSE від 07.12.2025 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання повторно розглянути заяву про відстрочку – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.05.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА