Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №420/7499/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7499/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 18 березня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. на місяць, за період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року, яка передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 в розрахунку на місяць, пропорційно часу участі, як такому, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 до наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. на місяць, за весь період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року, виплата якої передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 в розрахунку на місяць, пропорційно часу участі, як такому, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Позивач зазначає, що 29.10.2025 року представник позивача звернувся до загону з заявою про досудове врегулювання спору в якому зазначив, що з відповідної довідкової інформації вбачається, що капітан ОСОБА_1 брав безпосередню участь в районі бойових дій в період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року під час оперативного підпорядкування НОМЕР_4 прикордонному загону в операційній зоні УВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та виконував бойові (спеціальні) завдання, між тим йому безпідставно не були враховані в повному обсязі дні під час виконання бойових та спеціальних завдань. 07.11.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло повідомлення, відповідно до якого вбачається, що повна інформація щодо порядку інформування про виконання зазначених завдань і заходів військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 , а також довідкові дані про періоди виконання цих завдань Вашим клієнтом, були надані у відповіді на адвокатський запит (вих. № 04.3.1/13082-25-Вих від 24.09.2025). Крім того, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування здійснювалась відповідно до відомостей, які містилися у інформуваннях військової частини НОМЕР_5 про участь військовослужбовців у бойових діях, заходах або у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Враховуючи викладене, виплата додаткової винагороди позивачу проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, яке діяло на період його перебування у відрядженні. Порушень у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди не встановлено.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування ОСОБА_1 та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. на місяць, за період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року, яка передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 в розрахунку на місяць, пропорційно часу участі, як такому, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на те, що умовами виплати на період воєнного стану військовослужбовцям, у т.ч. Держприкордонслужби, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, є: безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ державиагресора, у період здійснення зазначених цих заходів. При цьому, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі відповідних документів, що передбачені вищенаведеними нормативно-правовими актами, тобто: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службовобойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах. Отже, в спірні періоди з 08.01.2025-17.07.2025 року позивачу відповідачем нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою та Особливостями відповідно до чинного законодавства, яке діяло у відповідні періоди. Відповідач нараховував додаткову винагороду у відповідності до виконаних позивачем бойових (спеціальних) завдань та поданих рапортів начальників підрозділів, в підпорядкуванні яких позивач перебував, про що надаю відповідні витяги з рапортів начальників.

Процесуальні дії

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Також зазначеною ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України копії бойових наказів (розпоряджень) та наказів по особовому складу щодо залучення ОСОБА_1 до виконання бойових завдань, журналів бойових дій, оперативні донесення, рапорти командирів, документи про фактичне місце дислокації підрозділу та район виконання завдань у спірний період, за участю ОСОБА_1 , наказів про призначення ОСОБА_1 на посаду, посадових інструкції та документів, що визначають його функціональні обов`язки, офіційних довідок про безпосередню участь у заходах ОСОБА_1 , передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №168, витягу із списків осіб, яким нараховувалась додаткова винагорода, щодо ОСОБА_1 , а також фінансових документів щодо здійснення виплат передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №168, наявних усіх документів та додатків, на які посилаються сторони у своїх поясненнях, рапортах, довідках командирів підрозділів та військових частин.

Зобов`язано відповідача надати витребувані судом документи у строк до 06 квітня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

02 квітня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими доказами.

28 квітня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про залишення відзиву без розгляду.

Станом на 07 травня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, згідно довідки за вих. № 08/51 від 09.01.2026 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 Державної прикордонної служби України з 24.01.2017 року.

Представником позивача, 15.09.2025 року, був здійснений запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання інформації:

- чи брав капітан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , військовослужбовець НОМЕР_6 прикордонного загону безпосередню участь у бойових діях або був залучений до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій та де саме, в який період (в 2025 році);

- повний розрахунок з наданням відповідної роздруківки щодо виплати капітану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 грошового забезпечення в тому числі додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які брали безпосередню участь у бойових діях;

- копію бойового наказу (бойове розпорядження) відносно капітана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

- копію журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них, в якому брав участь капітан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

- копію рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь капітана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або в заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням кількості днів участі у таких діях або заходах.

24.09.2025 року за вих. № 04.3.1/13082-25Вих надійшла відповідь на запит, в якому вказано, що протягом 2025 року, відповідно до вимог бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.01.2025 No2т, сили прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 , до розрахунку яких входив ОСОБА_2 , перебували в операційній зоні угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у оперативному підпорядкування начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, військова частина НОМЕР_5 та в період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року виконував бойові (спеціальні) завдання, включно в населених пунктах, які входять в райони ведення бойових дій згідно наказів Головнокомандувача ЗС України; згідно обліків виконання бойових (спеціальних) завдань у журналах бойових дій, на підставі отриманих бойових наказів, розпоряджень командувача УВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », складались рапорти коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування на ім`я начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, за час оперативного підпорядкування, які в свою чергу надходили інформуванням на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проходження служби військовослужбовця, згідно вимог п`ятого абзацу 8 пункту «Особливостей виплати додаткової винагороди в/сл Держприкордонслужби України» (далі - Особливостей), затверджених наказом МВС України від 01.09.2023 No726. Відповідно вище зазначеного, розпорядчі документи з постановкою завдань та рапорти керівника підрозділу в НОМЕР_6 прикордонному загоні відсутні; дані зазначені в отриманих інформувань включені до наказів ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди, у розрахунку 30 000 та 100 000 грн. пропорційно дням виконання визначених завдань.

29.10.2025 року представник позивача звернувся до загону з заявою про досудове врегулювання спору в якому зазначив, що з відповідної довідкової інформації вбачається, що капітан ОСОБА_1 брав безпосередню участь в районі бойових дій в період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року під час оперативного підпорядкування НОМЕР_4 прикордонному загону в операційній зоні УВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та виконував бойові (спеціальні) завдання, між тим йому безпідставно не були враховані в повному обсязі дні під час виконання бойових та спеціальних завдань.

07.11.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло повідомлення, відповідно до якого вбачається, що повна інформація щодо порядку інформування про виконання зазначених завдань і заходів військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини НОМЕР_1 , а також довідкові дані про періоди виконання цих завдань Вашим клієнтом, були надані у відповіді на адвокатський запит (вих. № 04.3.1/13082-25-Вих від 24.09.2025). Крім того, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування здійснювалась відповідно до відомостей, які містилися у інформуваннях військової частини НОМЕР_5 про участь військовослужбовців у бойових діях, заходах або у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Враховуючи викладене, виплата додаткової винагороди позивачу проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, яке діяло на період його перебування у відрядженні. Порушень у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди не встановлено.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування ОСОБА_1 та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. на місяць, за період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року, яка передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 в розрахунку на місяць, пропорційно часу участі, як такому, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 № 661-IV.

Статтею 1 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" визначені завдання Державної прикордонної служби України, а саме: на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

У відповідності з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі Інструкція №558).

Відповідно до пункту 2 розділу I Інструкції №558, термін "грошове забезпечення" означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції №558, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан продовжувався та триває на сьогодні.

Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №168 ( у редакції із змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023), пунктом 1 якої установлено, що о на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2023 р. № 836 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168" постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 доповнено пунктом 1-1, який у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року.

Так, пунктом 1-1 Постанови КМУ №168 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2023 р. № 836) установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Пунктом 1-2 постанови № 168 передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, із зазначених норм Постанови КМУ №168 вбачається, що право на додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн мають перелічені у такому пункті особи у двох окремих випадках:

- якщо вони беруть безпосередню участь у бойових діях;

- якщо вони беруть участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора .

Пунктом 2-1 постанови КМУ № 168 (в редакції станом на період служби позивача з 01.01.2023 передбачалось: "Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень".

В подальшому постановою КМУ від 09.08.2023 № 836 пункт 2-1 викладено в редакції "Установити, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1 і 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.".

У постанові від 31.01.2025 року по справі № 460/2645/24 Верховний Суд зробив висновок, що за своєю правовою природою, додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану, яка має компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни та не має регулярного характеру й виплачується на підставі наказів командирів (начальників), за певних умов.

Разом з тим, для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн., яка встановлена пунктом 1-1 Постанови № 168, позивач мав надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази щодо:

- безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- безпосереднього його перебування в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

У період служби позивача з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року включно механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168 визначався Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 року № 36 (далі - Порядок № 36), який втратив чинність 05.09.2023 на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ № 726 від 01.09.2023.

Пункт 2 Порядку № 36 визначав: " На період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:...3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах".

Пунктами 3, 4 та 7 Порядку № 36 визначено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;

8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

Документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

В свою чергу, з 05.09.2023 процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), передбачених Постановою № 168 визначають Особливості виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених Постановою № 168, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 року № 726, (далі - Особливості № 726).

Особливостями № 726 встановлено, що "На період воєнного стану додаткова винагорода виплачується: 1) у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах".

Пунктом 3 Особливостей № 726 визначено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в підпункті 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:

1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:

на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;

з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;

2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій.

Пунктом 8 Особливостей № 726 встановлено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктом 12 Особливостей № 726 установлено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Отже, у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Однак, суд звертає увагу, що таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

При цьому, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються виключно рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України, що прямо встановлено пунктом 7 Порядку №36 та пунктом 12 Особливостей № 726.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, у період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року, відповідно до вимог бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.01.2025 №2т, сили прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 , до розрахунку яких входив ОСОБА_2 , перебували в операційній зоні угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у оперативному підпорядкування начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, військова частина НОМЕР_5 та в період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року виконував бойові (спеціальні) завдання, включно в населених пунктах, які входять в райони ведення бойових дій згідно наказів Головнокомандувача ЗС України; згідно обліків виконання бойових (спеціальних) завдань у журналах бойових дій, на підставі отриманих бойових наказів, розпоряджень командувача УВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », складались рапорти коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування на ім`я начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, за час оперативного підпорядкування, які в свою чергу надходили інформуванням на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проходження служби військовослужбовця, згідно вимог п`ятого абзацу 8 пункту «Особливостей виплати додаткової винагороди в/сл Держприкордонслужби України» (далі - Особливостей), затверджених наказом МВС України від 01.09.2023 №726.

Судом встановлено, що у спірний період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року позивачу відповідачем нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168 та Особливостями відповідно до чинного законодавства у розмірі 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Відповідач нараховував додаткову винагороду у відповідності до виконаних позивачем бойових (спеціальних) завдань та поданих рапортів начальників підрозділів, в підпорядкуванні яких позивач перебував, про що відповідачем надані до суду: відповідні витяги з рапортів начальників на виконання вимог наказу МВС України від 01.09.2023 №726 «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» за спірний період, які направлені за належністю для встановлення та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону які приймали участь у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань; витяги з наказів Начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України; Архівна відомість за період з січня 2025 р. по грудень 2025 р., Витяг з журналу бойових дій прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 (Інв. № 1 (гриф) від 04.01.2025, стор. 34-156, Інв. № 2 (гриф) від 04.01.2025, стор. 34-158, Інв. № 9 (гриф) від 04.01.2025, стор. 34-148, Інв. № 10 (гриф) від 04.01.2025, стор. 34-158, Інв. № 11 (гриф) від 04.01.2025, стор. 34-159, Інв. № 12 (гриф) від 04.01.2025, стор. 34-161, Інв. № 13 (гриф) від 04.01.2025, стор. 34-156, Інв. № 14 (гриф) від 04.01.2025, стор. 34-158, Інв. № 15 (гриф) від 04.01.2025, стор. 34-158); Таблиця – розрахунок відносно ОСОБА_1 у якій зафіксовані дані щодо: днів виконання завдань, за які передбачена додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. пропорційно виконання їх за місяць за спірний період; днів виконання завдань, за які передбачена додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн пропорційно виконання їх за місяць за спірний період; виплачених сум за фактичне виконання завдань, грн. за спірний період.

Відтак на підставі досліджених судом доказів встановлено, що відповідачем здійснювалось нарахування та виплата позивачу спірний період додаткової винагороди, виключно у межах та спосіб, визначений чинним законодавством, на підставі належно оформлених документів, що підтверджують участь військовослужбовців у відповідних заходах.

За таких обставин, наявними матеріалами справи не підтверджено допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неповного нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 за спірний період.

Оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неповного нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. За приписами ч.ч. 1-2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 08.01.2025 року по 17.07.2025 року, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Суддя С.О. Cтефанов

.