Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №420/6948/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №420/6948/26

Суддя: Стефанов С.О.

Справа № 420/6948/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 12 березня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в частині не вжиття заходів з виключення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов`язаний», присвоєння звання та військо-облікової спеціальності, протиправною;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про взяття на військовий облік, визначення статусу «військовозобов`язаний», спеціальності. присвоєння звання та військо-облікової спеціальності;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) включити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про результати проходження військово-лікарської комісії від 20.01.1995 щодо визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)»;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалід з дитинства 3 групи (довічно), що підтверджується довідкою СЕР МСЕ № 007144, виданою Фтизіо-офтальмологічною МСЕК 16.07.2002 та пенсійним посвідченням серія НОМЕР_3 , виданим 12.08.2002 Суворовським РУ ПФУ м. Херсона, 20 січня 1995 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)», що підтверджується записами у оригіналі тимчасового посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_4 , виданого 20.06.1997 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Отже, після виключення з військового обліку ОСОБА_1 не є військовозобов`язаним, а тому на нього не поширюються закони про військовий обов`язок та військову службу. Зокрема, він не може бути призваний під час мобілізації, проходити повторно ВЛК, тощо. Рішення про виключення з військового обліку є остаточним - особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно. 04 лютого 2026 року, сформувавши військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 встановив, що його з незрозумілих причин було поновлено на військовому обліку як військовозобов`язаного, у званні солдат ВОС 956647 «Будівельні роботи» за посадою «Робітник підсобний». В порушення абзацу 2 п. 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 зміни за його заявою до відповідних реєстрів, якими є Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+» не внесено.

Позивач вважає вказані дії відповідача, які виразились у незаконному поновленні позивача на військовому обліку та не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо нього, є протиправними, та такими, що порушують право позивача на виконання щодо нього встановлених законом гарантій, що і змусило позивача звернутися до суду з цим позовом за захистом порушених прав.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

Зазначеною ухвалою також витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії документів щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), а саме матеріали особової справи військовозобов`язаного, облікову картку військовозобов`язаного, документи, що стали підставою для взяття його на військовий облік, визначення статусу «військовозобов`язаний», присвоєння військового звання та військово-облікової спеціальності, відомості та витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо зазначеної особи, а також матеріали військово-лікарської комісії від 20.01.1995 щодо проходження медичного огляду та прийнятого рішення про придатність або непридатність до військової служби.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 надати витребувані судом докази у строк до 01 квітня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази до суду не подав.

Станом на 07 травня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалід з дитинства 3 групи (довічно), що підтверджується довідкою СЕР МСЕ № 007144, виданою Фтизіо-офтальмологічною МСЕК 16.07.2002 та пенсійним посвідченням серія НОМЕР_3 , виданим 12.08.2002 Суворовським РУ ПФУ м. Херсона, 20 січня 1995 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)», що підтверджується записами у оригіналі тимчасового посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_4 , виданого 20.06.1997 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Отже, як вважає позивач, після виключення з військового обліку ОСОБА_1 не є військовозобов`язаним, а тому на нього не поширюються закони про військовий обов`язок та військову службу. Зокрема, він не може бути призваний під час мобілізації, проходити повторно ВЛК, тощо. Рішення про виключення з військового обліку є остаточним - особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно.

Водночас, на виконання розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.01.2026 № 4/736, яке було адресовано ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », роботодавцем було здійснено оповіщення ОСОБА_1 про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 29.01.2026 року о 10-00 год.

29 січня 2026 року, як зазначив позивач, ОСОБА_1 особисто прибув о 10-00 год. до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 , працівник ІНФОРМАЦІЯ_7 перевіривши документи, причини виклику до ІНФОРМАЦІЯ_7 особи, яка є невійськовозобов`язаною та виключеною з обліку, так і не пояснив.

Під час візиту до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до керівника ІНФОРМАЦІЯ_7 про внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання його 20 січня 1995 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)».

До заяви було додано наступні оригінали документів: довідку серія СЕР МСЕ № 007144, видану Фтизіо-офтальмологічною МСЕК 16.07.2002 про визнання ОСОБА_1 інвалідом з дитинства 3 групи (довічно); пенсійне посвідчення серія НОМЕР_5 , видане 12.08.2002 Суворовським РУ ПФУ м. Херсона; тимчасове посвідчення (взамін військового квитка) № НОМЕР_4 , видане 20.06.1997 ІНФОРМАЦІЯ_6 (де зазначено відомості щодо виключення з військового обліку); паспорт та ідентифікаційний код.

Як зазначив позивач у позові, у подальшому працівники ІНФОРМАЦІЯ_7 з вищевказаних документів зробили копії та додали їх до заяви ОСОБА_1 . Ще раз було звернуто увагу працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 , що ОСОБА_1 не є військовозобов`язаним, в силу виключення його з військового обліку за станом здоров`я. Крім того, скориставшись нагодою перебування у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 , позивач намагався з`ясувати, коли буде виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі № 420/2551/25, яким відповідача було зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.12.2024 року про видачу оновленого військово-облікового документу, за формою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, та яке відповідачу було спрямовано 19.08.2025 для виконання. У відповідь представник ІНФОРМАЦІЯ_7 запропонував позивачу написати повторно заяву на заміну військово-облікового документу.

У той же день, 29 січня 2026 року, ОСОБА_1 повторно написав на ім`я керівника ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву про видачу оновленого військово-облікового документу.

До заяви було долучено оригінал тимчасового посвідчення (взамін військового квитка) № НОМЕР_4 , виданого 20.06.1997 ІНФОРМАЦІЯ_6 (де зазначено відомості щодо виключення з військового обліку).

04 лютого 2026 року, сформувавши військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 встановив, що його було поновлено на військовому обліку як військовозобов`язаного, у званні солдат ВОС 956647 «Будівельні роботи» за посадою «Робітник підсобний». Зміни за його заявою до відповідних реєстрів, якими є Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+» не внесено.

06 лютого 2026 року за № 106/7вих-26 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було спрямовано адвокатський запит з проханням повідомити про причини поновлення позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного, у званні солдат ВОС 956647 «Будівельні роботи» за посадою «Робітник підсобний» та не внесення за заявою позивача до відповідних реєстрів, якими є Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+» актуальної інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні (замість військового квитка) № НОМЕР_4 , виданому 20.06.1997 ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання 20 січня 1995 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)».

14 лютого 2026 року на електронну пошту адвоката надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2026 за № 10/1875, в якому повідомлено, що чинним законодавством не врегульовано подібні правовідносини та не передбачено можливості внесення ІНФОРМАЦІЯ_7 інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема про непридатність військовозобов`язаного до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі виключно відміток у копії тимчасового посвідчення, за відсутності відповідного рішення ВЛК.

Водночас позивач наголошує, що до ІНФОРМАЦІЯ_7 було надано саме оригінал тимчасового посвідчення, який станом на день подання позову до суду знаходиться у відповідача.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 1 цієї статті визначені обов`язки громадян, а саме: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Пункт 3 цієї ж статті передбачає, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 2 Закону №1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1951-VІІІ, держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону №1951-VІІІ, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VІІІ, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частинами другою, третьою статті 13 Закону №1951-VІІІ передбачено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону №1951-VІІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 2 Порядок №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно пункту 3 Порядку №1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 14 Порядку №1487, військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку №1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Пунктом 20 Порядку №1487, визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 23 Порядку №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

У пункті 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому, взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку №1487 (далі - Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Згідно із абзацами першим-четвертим підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:

у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);

мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення №154).

Пунктом 8 Положення №154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно із абзацом дев`ятим пункту 11 Положення №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі- Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

У пункті 8 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема: відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (підпункт 7); відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (підпункт 12).

Суд зазначає, що не є спірним той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалід з дитинства 3 групи (довічно), що підтверджується довідкою СЕР МСЕ № 007144, виданою Фтизіо-офтальмологічною МСЕК 16.07.2002 та пенсійним посвідченням серія НОМЕР_3 , виданим 12.08.2002 Суворовським РУ ПФУ м. Херсона, 20 січня 1995 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)», що підтверджується записами у оригіналі тимчасового посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_4 , виданого 20.06.1997 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до графи І ст. 93-д Додатку № 1 «Розклад хвороб і фізичних вад», затвердженого наказом Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)» визначено «Захворювання очей та їх придатків. Астигматизм любого виду з різницею рефракції у двох головних меридіанах більш 6,0 Д», що є підставою для визнання осіб непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку. З урахуванням вказаних положень діючого на той час законодавства та з урахуванням наявного доказу, а саме відмітки у оригіналі тимчасового посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_4 , виданого позивачу 20.06.1997 ІНФОРМАЦІЯ_6 , про те, що 20 січня 1995 року за наслідками проведеної медичної комісії військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)», останній набув статусу невійськовозобов`язаного в розумінні Закону № 2232-XII.

Видане позивачу Тимчасове посвідчення виготовлено, заповнено та підписано відповідною посадовою особою з засвідченням гербовою печаткою та проставленням реєстраційного номеру, у спосіб передбачений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Таким чином, уповноваженим державою органом по веденню військового обліку, відповідно до вимог спеціальних нормативно-правових документів - Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного позивача було визнано непридатним до військової служби за станом здоров`я та виключено з військового обліку з остаточним документальним оформленням цього юридичного факту, шляхом проставлення відповідних відміток в військово - обліковому документі, який видано в його особистій присутності у спосіб, передбачений діючим на той час законодавством.

Суд також встановив, що позивачем неодноразово, з метою актуалізації своїх даних, в останній раз – 06 лютого 2026 року за № 106/7вих-26 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було спрямовано адвокатський запит з проханням повідомити про причини поновлення позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного, у званні солдат ВОС 956647 «Будівельні роботи» за посадою «Робітник підсобний» та не внесення за заявою позивача до відповідних реєстрів, якими є Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+» актуальної інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні (замість військового квитка) № НОМЕР_4 , виданому 20.06.1997 ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання 20 січня 1995 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)».

Згідно сформованого військово-облікового документу, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, станом на 04 лютого 2026 року, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, у званні солдат ВОС 956647 «Будівельні роботи» за посадою «Робітник підсобний». Відомості про підстави виключення його з військового обліку — відсутні, що підтверджено копією сформованого військово-облікового документу станом на 04.02.2026 року.

Суд зауважує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

Як вже вище було вказано, позивач виключений з військового обліку 20 січня 1995 року з визнанням його непридатним до військової служби, через що він з січня 1995 року не має статусу військовозобов`язаного чи призовника чи резервіста, тобто вищенаведеними нормами не визначено його обов`язку звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та постановки на військовий облік за місцем проживання для уточнення військово-облікових даних.

З урахуванням наведеного, зважаючи, що саме ІНФОРМАЦІЯ_10 взяв на військовий облік позивача, суд дійшов висновку, що саме ІНФОРМАЦІЯ_10 допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних за його заявою від 06.02.2026 року.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 зауважив: «з аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Попри це, позивач у відповідності до Порядку №559 неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 із відповідною заявою щодо уточнення даних, однак відповідач не здійснив внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

Суд повторює, що ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом України №3543-XII, ні Порядком №559 не передбачено обов`язку особистого фізичного відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби та приведення таких відомостей у відповідність до паперової форми військово-облікового документа. Обов`язок «особисто подати заяву», «особисто повідомити» не означає особисту фізичну присутність, особисто прибути.

При цьому, у спірних правовідносинах відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_10 не ставив під сумнів факт, що заява направлена засобами поштового зв`язку позивачем особисто.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

З огляду на встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що: відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку; відповідь відповідача про відсутність документів у зв`язку з їх знищенням не є належним обґрунтуванням відмови у внесенні змін до Реєстру, оскільки наявні у позивача документи (довідка ВЛК та військово-обліковий документ) є достатніми підтвердженнями відповідних обставин; обов`язок щодо ведення та актуалізації Реєстру покладено саме на відповідача, а тому негативні наслідки неналежного ведення документації не можуть покладатися на позивача.

Натомість встановлено, що після звернення позивача від 06.02.2026 року відповідачем фактично не було забезпечено належного розгляду заяви по суті та не вчинено дій, спрямованих на внесення відповідних змін до Реєстру.

Суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є:

визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка полягає у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я, відповідно до даних Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого 20.06.1997 року та результатів проходження військово-лікарської комісії від 20.01.1995 року, відповідно до яких ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 року № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)»;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_10 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення інформації (відомостей) щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я, відповідно до даних Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого 20.06.1997 року та результатів проходження військово-лікарської комісії від 20.01.1995 року, відповідно до яких ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 року № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)».

Окрім того, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини зазначає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111).

Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп).

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини є їх обмеженням.

Тож повторне взяття на військовий облік позивача на підставі нових законів, який вже був виключений з обліку остаточно в 1995 році, є дією, яка погіршує його існуюче становище, та буде обмеженням його конституційних прав і свобод.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не містить положень, які б скасовували чинність рішень про непридатність осіб до військової служби за станом здоров`я та про їх виключення з військового обліку, що були прийнятими уповноваженими на те органами до набрання чинності Положенням №402 та Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», або зобов`язували б таких осіб підтверджувати раніше прийняті щодо них рішення про непридатність їх до військової служби за станом здоров`я та про їх виключення з військового обліку шляхом повторного проходження військово-лікарської комісії на підставі Положення №402.

Відповідно, факт виключення позивача з військового обліку у 2022 році за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» позивач не є військовозобов`язаним, а оскільки виключені з військового обліку за станом здоров`я вже не є військовозобов`язаними, то на них не розповсюджуються правила щодо військового обліку та мобілізації військовозобов`язаних, в тому числі і ті, що визначені Положенням №402.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов був задоволений, судові витрати позивача в сумі 1331 грн. 20 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я, відповідно до даних Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого 20.06.1997 року та результатів проходження військово-лікарської комісії від 20.01.1995 року, відповідно до яких ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 року № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення інформації (відомостей) щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я, відповідно до даних Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого 20.06.1997 року та результатів проходження військово-лікарської комісії від 20.01.1995 року, відповідно до яких ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку по хворобі на підставі графи І ст. 93-д (захворювання очей та їх придатків) наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 року № 260 «Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)».

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривеня 20 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Суддя С.О. Cтефанов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua