Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №320/7811/20 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 07 травня 2026 р.

Справа: №320/7811/20

Суддя: Майстренко Наталія Миколаївна

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Житомир справа № 320/7811/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби України, в якому просив: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300029/2 від 11.08.2020 року та картку відмови в прийняті митної декларації №UA100530/2020/00496 від 31.07.2020 року, картку відмови в прийняті митної декларації №UA100530/2020/00505 від 01.08.2020 року, картку відмови в прийняті митної декларації №UA100530/2020/00540 від 03.08.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано до Київської митниці України митну декларація № UA100530.2020.035208 від 31.07.2020 року. Для підтвердження митної вартості товару подано відповідний перелік документів. Незважаючи на надані документи, Київською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300030/2 від 11.08.2020 року та картки відмови в прийняті митної декларації №UA100530/2020/00496 від 31.07.2020 року, №UA100530/2020/00505 від 01.08.2020 року, №UA100530/2020/00540 від 03.08.2020 року. При митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, позивачем визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товару та незаконно прийняв рішення про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 адміністративну справу №320/7811/20 передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2020 року було відкрито провадження у справі №320/7811/20 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

09.11.2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва Київською митницею подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки дії митниці є правомірними. Відповідач стверджував, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, а надані документи не містять достовірних і об`єктивних відомостей числових значень складових митної вартості. Зокрема, відповідно до поданого платіжного доручення від 23.07.2020 б/н сплачено 20520 евро, в якому відсутнє посилання на рахунок, за який здійснюється проплата. Згідно рахунку фактури від 24.07.2020 сума, що підлягає сплаті, має становити 20495,70 євро. В наданій довідці про транспортні витрати від 28.07.2020 № 28-1/28/20 не зазначено, який саме товар переміщювався, його асортимент та вага. Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, які відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300029/2 від 11.08.2020 року. Митна вартість визначена за резервним методом. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: за митною декларацією № UA101070/2019/072275 від 07.12.2019 (вартість товару згідно джерела інформації - 1,05 евро за кілограм).

Відповідач вважає, що дії посадових осіб митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, коригування митної вартості товару та надання карток відмови відповідають приписам законодавства з питань державної митної справи, а тому підстави для скасування спірних рішень Київської митниці відсутні.

Законом України №2825-IX від 13 грудня 2022 року "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, який з дня набрання чинності цим Законом (з 15.12.22 року) припинив здійснювати правосуддя.

17.02.2025 року дана справа надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі, та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями 07.03.2025 року передана до судді Майстренко Н.М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу №320/7811/20. Розгляд справи призначено спочатку у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 замінено неналежного відповідача у справі № 320/7811/20 - Київську митницю Держмитслужби України (код ЄДРПОУ 43337359) на належного відповідача: Житомирську митницю (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ ВП: 44005610).

14.08.2025 року до суду через систему "Електронний суд" представником Житомирської митниці подано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме: декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. Прийняте рішення про коригування митної вартості від 11.03.2020 №UA100530/2020/300029/2 містить всі необхідні відомості, передбачені ч. 2 ст. 55 МК України та Правилами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.

15.08.2025 року через систему "Електронний суд" позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якому вказано, що розбіжності, на яких акцентує увагу відповідач, жодним чином не формують митну вартість та не впливають на правильність визначення її числового значення. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Від Житомирської митниці до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив. Представник відповідача заперечує щодо доводів позивача з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 20.01.2016 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Gruplast Gruba Spolka Jawna (Польща) укладено контракт № 20012016. Предметом контракту є поставка стрейч-плівки ПЕ, поліетиленових пакетів та інших поліетиленових виробів. Кожне замовлення оформлюється у формі Специфікації. Валюта розрахунків - євро. Строк дії контракту до 31.12.2018 з подальшою пролонгацією на той же строк.

До контракту №20012016 укладались додаткові угоди №1 від 26.08.2016, №2 від 09.02.2018, №3 від 27.12.2018, №4 від 31.07.2019, №6 від 03.01.2020.

Відповідно до специфікації №134/1 від 24.07.2020 до Контракту № 20012016 від 20.01.2016 сторони погодили поставку стрейч-плівки поліетиленової, технічний артикул GP500-17-ST, 6010 кг, за ціною 0,90 євро/кг, на загальну суму 5409,00 євро; стрейч-плівки поліетиленової, артикул GP500-20-ST, 8404 кг, за ціною 0,90 євро/кг, на загальну суму 7563,20 євро; стрейч-плівки поліетиленової. артикул GP500-23-ST, 8408 кг, за ціною 0,90 євро/кг, на загальну суму 7567,20 євро. Загальна вартість товару склала 20539,80 євро.

27.07.2020 до митного оформлення в режимі імпорт до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби декларантом ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію № UA100530/2020/035208.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації надано такі документи: пакувальний лист б.н. від 24.07.2020, рахунок-фактуру FVEXP/1025/20 від 24.07.2020, автотранспортну накладну № 690727 від 24.07.2020, специфікацію з перевезення №PL/MF/AP0036176 від 24.07.2020, платіжний документ б.н. від 22.07.2020, підтвердження вартості перевезення б.н. від 27.07.2020, прайс-лист б.н. від 22.07.2020, додаткову угоду № 2 від 09.02.2018, додаткову угоду № 6 від 03.01.2020, додаткову угоду № 4 від 31.07.2019, додаткову угоду № 3 від 27.12.2018, додаткову угоду № 1 від 26.08.2016, специфікацію №134/1 від 24.07.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20012016 від 20.01.2016.

Митним органом оформлено картку відмову у прийнятті митної декларації №UA100530/2020/00499 з причин: митне оформлення товару не може бути здійснено в зв`язку з помилками при заповненні графи 49 митної декларації (не заповнено графу 49). Роз`яснено позивачу про необхідність подати нову належним чином заповнену митну декларацію, сплатити митні платежі в повному обсязі.

01.08.2020 до митного оформлення в режимі імпорт до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби декларантом ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію № UA100530/2020/036288.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації надано такі документи: митну декларацію № UA100530/2020/035208, пакувальний лист б.н. від 24.07.2020, рахунок-фактуру FVEXP/1025/20 від 24.07.2020, автотранспортну накладнуа № 690727 від 24.07.2020, специфікацію з перевезення №PL/MF/AP0036176 від 24.07.2020, платіжний документ б.н. від 22.07.2020, підтвердження вартості перевезення б.н. від 27.07.2020, прайс-лист б.н. від 22.07.2020, додаткову угоду № 2 від 09.02.2018, додаткову угоду № 6 від 03.01.2020, додаткову угоду № 4 від 31.07.2019, додаткову угоду № 3 від 27.12.2018, додаткову угоду № 1 від 26.08.2016, специфікацію №134/1 від 24.07.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20012016 від 20.01.2016, договір про перевезення №2020-017 від 22.07.2020, судове рішення у справі №460/1453/20 від 28.07.2020, лист №28/07/2020 від 28.07.2020, лист №31/07/2020 від 31.07.2020, технічну карту б/н від 27.07.2020, копію митної декларації країни відправлення №20PL445010E1097207 від 24.07.2020.

Митним органом оформлено картку відмову у прийнятті митної декларації №UA100530/2020/00504, з причин: митне оформлення товару не може бути здійснено в зв`язку з невідповідністю графи 44 митної декларації товаросупровідним документам, а саме: невірно зазначено номер фактури та не подано декларантом письмове звернення щодо внесення змін до митної декларації чи її відкликання, чим порушено вимоги ст. ст. 257, 266, 269 Митного кодексу України, Положення про митну декларацію, затверженого постановою КМ України №450 від 21.05.2012, та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012р. №651. Роз`яснено позивачу про необхідність подати нову належним чином заповнену митну декларацію, сплатити митні платежі в повному обсязі.

03.08.2020 до митного оформлення в режимі імпорт до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби декларантом ОСОБА_1 надано електронну митну декларацію, яка зареєстрована за № UA100530/2020/036408 з метою митного оформлення в митному режимі імпорту товару «стрейч-плівки з полімерів етилену технічної для пакування палет», що надійшов на адресу ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Митну вартість визначено декларантом самостійно за основним методом на рівні 0,92 Євро/кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації надано такі документи: митні декларації № UA100530/2020/035208, №UA100530/2020/036288, пакувальний лист б.н. від 24.07.2020, рахунок-фактуру FVEXP/0125/20 від 24.07.2020, автотранспортну накладну № 690727 від 24.07.2020, специфікацію з перевезення №PL/MF/AP0036176 від 24.07.2020, платіжний документ б.н. від 22.07.2020, підтвердження вартості перевезення б.н. від 27.07.2020, прайс-лист б.н. від 22.07.2020, додаткову угоду № 2 від 09.02.2018, додаткову угодуа № 6 від 03.01.2020, додаткову угоду № 4 від 31.07.2019, додаткову угоду № 3 від 27.12.2018, додаткову угоду № 1 від 26.08.2016, специфікацію №134/1 від 24.07.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20012016 від 20.01.2016, договір про перевезення №2020-017 від 22.07.2020, судове рішення у справі №460/1453/20 від 28.07.2020, лист №28/07/2020 від 28.07.2020, лист №31/07/2020 від 31.07.2020, технічну карту б/н від 27.07.2020, копію митної декларації країни відправлення №20PL445010E1097207 від 24.07.2020.

Митним органом оформлено картку відмову у прийнятті митної декларації №UA100530/2020/00539 з причин: митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом у графі 45 декларації невірно розрахована митна вартість товару №1 та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, чим порушено вимоги ст.ст. 52, 53 цього Кодексу. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару № UA100530/2020/300029/2 від 11.08.2020, дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного оформлення товару, а крім того це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги стст. 266, 289, 293 МК України.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2020 №UA100530/2020/300029/2, яким за результатами перевірки митної декларації №UA100530/2020/036408, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, митним органом було повідомлено, що документи, подані для митного оформлення, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості товару. Відповідно до поданого платіжного доручення від 23.07.2020 б/н сплачено 20520 евро, проте відсутнє посилання на рахунок, за який здійснюється проплата. Згідно рахунку фактури від 24.07.2020 сума, що підлягає сплаті, становить 20495,70 євро. В наданій довідці про транспортні витрати від 28.07.2020 № 28- 1/28/20 не зазначено, який саме товар переміщювався, його асортимент та вага. З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту доведено інформацію щодо вартості ідентичного товару. Митна вартість визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів за МД №UA101070/2019/072275 від 07.12.2020 «стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет».

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2020 №UA100530/2020/300029/2, яким за результатами перевірки митної декларації №UA100530/2020/036408, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, митним органом було повідомлено, що документи, подані для митного оформлення не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті за товар, а також відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості товару.

Стосовно розбіжності у вартості оплати товару, суд зазначає, що згідно з контрактом № 20012016 від 20.01.2016 року оплата товару проводиться у формі попередньої оплати, яка сформована на підставі рахунку-проформи №FPRO/0329/20 від 20.07.2020 року. На підставі рахунку-проформи позивач сплатив грошові кошти 20520,00 євро (відповідно до платіжного доручення Swift 22.07.2020 року), водночас під час виготовлення та підписання специфікації №134/1, датованої 24.07.2020 року, плівки отримано більше (на 22 кг), а саме на суму 20539,80 євро. У зв`язку з розбіжністю у кількості поставки товару виникла розбіжності у сумі оплати на 19,80 євро. Відповідно до рахунку-фактури FVEXP/0125/20 від 24.07.2020 вартість товару склала 20539,80 євро, яка сплачена позивачем: 20520,00 євро 22.07.2020 та 19,80 євро 27.07.2020.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості, відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Стосовно незазначення у довідці про транспортні витрати інформації, який саме товар переміщувався, його асортимент та вагу, то суд зазначає, що з довідкою про транспортні витрати позивач, надав разовий Договір-Замовлення №2020-017 від 22.07.2020 року, в п. 1.6 якого вказано: пакувальні матеріали на піддонах, 19 шт, вага до 22,8 т. Крім того, під час митного оформлення позивачем було надано міжнародну транспортну накладну, в якій також містилась інформація про найменування вантажу, його вагу, кількість, місце завантаження та розвантаження.

Отже, у цій справі судом не встановлено існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору.

Суд зазначає, що вказані митним органом недоліки не дають підстави для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.

Аналізуючи доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Окрім цього, митна вартість відповідачем визначена за резервним методом. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: за митною декларацією № UA101070/2019/072275 від 07.12.2019 (вартість товару згідно джерела інформації - 1,05 евро за кілограм).

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 08.05.2025 у справі № 380/25301/23 зазначено, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Суд зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300029/2 від 11.08.2020 року відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом. Тому митна декларація № UA101070/2019/072275 від 07.12.2019 не могла бути використана митним органом як джерело інформації для коригування митної вартості товару за митною декларацією № UA100530/2020/036408.

Із наведених вище підстав суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300029/2 від 11.08.2020 року, яке не відповідає вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Щодо вимог позивача про скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки на час прийняття карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2020/00499, №UA100530/2020/00504, №UA100530/2020/00539 були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, беручи до уваги наведене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2102 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Житомирської митниці.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП: 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення та карток відмови в прийнятті митних декларацій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2020 року №UA100530/2020/300029/2.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів, комерційного призначення №UA100530/2020/00499, №UA100530/2020/00504, №UA100530/2020/00539.

Стягнути з Житомирської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

08.05.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua