Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №240/20939/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/20939/25

категорія 102010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадської організації "Проти придурків та ідіотів". про визнання незаконною відповіді, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного агентства лісових ресурсів України, в якому просить:

- визнати відповідь Державного агентства лісових ресурсів України на звернення ОСОБА_1 від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова», яка викладена в листі від №13-05/4608-25 від 22.08.2025 незаконною;

- зобов`язати Державне агентство лісових ресурсів України розглянути звернення ОСОБА_1 від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова» згідно з нормами Закону України "Про звернення громадян".

В обґрунтування позову зазначив, що 23.07.2025 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» звернувся до Державного агентства лісових ресурсів України з заявою «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова», в якій вказав що 10.06.2025 року направляв на E-mail victor.smal@forest.gov.ua звернення (д. 2) з пропозицією простого спілкування по телефону, просив передзвонити заявнику в любий час 0970572952, 0661599281, або повідомити час та телефон, за яким заявник міг би передзвонити, вказував, що службовий тел +38 (044) 235-56-20 не відповідає. Пропонував повторно провести обговорення питань, вказаних в зверненні від 10.06.2025 року. У відповіді №13-05/4608-25 від 22.08.2025 року відповідач вказав, що «відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян», усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку ... ». Вважаючи вказану відповідь незаконною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.09.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач звернувся до відповідача із заявою від «23.07.2025 ДАЛРУ телефонна розмова» «з пропозицією простого спілкування по телефону» та «просив передзвонити». Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження - ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян». Відповідач листом № 13-05/4608-25 від 22.08.2025 повідомив позивача, що особистий прийом громадян відбувається відповідно до «Порядку організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами Держлісагентства та його територіальних органів», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 14.04.2023 № 229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2023 за № 918/39974, в тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку. Тобто, де-юре і де-факто позивач отримав відповідь на заяву від «23.07.2025 ДАЛРУ телефонна розмова» в порядку та строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян». Додатково відповідач вказав, що в заяві від «23.07.2025 ДАЛРУ телефонна розмова» позивач не просив про запис на особистий прийом і не зазначив часу та дати запису, в тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку. З огляду на ч. 1 ст. 19 КАС України та Закон України «Про звернення громадян» вимога «визнати відповідь № 13-05/4608-25 від 22.08.2025 незаконною» не передбачена чинним законодавством України як спосіб та/або порядок захисту прав, адже до листа-відповіді не може використовуватися поняття незаконності. Лист-відповідь не є актом індивідуальної дії і не має зобов`язального характеру. Чинне законодавство не встановлює критеріїв до листа-відповіді, за яким такий можна визнати «незаконним».

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує, що вважає доводи відповідача безпідставними та зазначає, що звернення з пропозицією «провести обговорення питань, вказаних у зверненні від 10.06.025» є доказом прохання особистого прийому, а «передзвонити заявнику в любий час за номером телефону» є доказом «часу та дати запису».

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до голови Державного агентства лісових ресурсів України із заявою від 23.07.2025 щодо телефонної розмови з головою Державного агентства лісових ресурсів України, в якій вказав, що "10.06.2025 року ОСОБА_1 направляв на E-mail victor.smal@forest.gov.ua звернення з пропозицією простого спілкування по телефону, просив передзвонити заявнику в любий час 0970572952, 0661599281 або повідомити час та телефон, за яким він може передзвонити, +38 (044) 235-56-20 не відповідає. Жодної відповіді на звернення заявник не отримав. Повторно пропонував провести обговорення питань, вказаних в зверненні від 10.06.2025 року (можна в телефонному режимі)".

Відповідач листом № 13-05/4608-25 від 22.08.2025 повідомив позивача, що особистий прийом громадян відбувається відповідно до «Порядку організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами Держлісагентства та його територіальних органів», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 14.04.2023 № 229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2023 за № 918/39974. Попередній запис громадян на особистий прийом до керівництва Держлісагентства може здійснюватися засобами телефонного зв`язку та електронною поштою не пізніше ніж за 3 доби до дня прийому. Для запису на особистий прийом до керівництва Держлісагентства громадянин пред`являє документи, що посвідчують його особу, а в разі представлення інтересів інших осіб - також документи, що підтверджують відповідні повноваження. Під час запису на особистий прийом громадянин або його представник також надає за особистим підписом письмовий виклад змісту питань, що порушуватимуться перед керівництвом Держлісагентства. та копії наявних рішень, прийнятих із цих питань, а також інші документи по суті порушеного питання. Графіки особистого прийому громадян керівництвом Держлісагентства розміщено у відповідному розділі вебсайту Держлісагентства.

Вважаючи відповідь Державного агентства лісових ресурсів України на звернення ОСОБА_1 від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова», яка викладена в листі від №13-05/4608-25 від 22.08.2025 незаконною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати право особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI) .

Статтею 1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, необхідною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно положень статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, що передбачено пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI.

Приписами статті 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі та має містити наступні відомості: ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною 1 статті 13 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

- суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

- суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

- юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону №2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Частиною 1 статті 20 Закону №2939-VI визначено обов`язок розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, положеннями частин 1 та 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Приписами статті 23 Закону №2939-VI визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Закон України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон 393/96-ВР) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Частиною 1 статті 1 Закону №393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Положеннями частини 1 статті 5 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

В той же час, суд акцентує увагу на тому, що відмінність наведених вище понять (термінів) звернення згідно Закону №393/96-ВР і запит на інформацію згідно Закону №2939-VI вказують на те, що саме змістовна направленість цих звернень визначає спосіб та порядок розгляду таких звернень.

Проаналізувавши зміст звернення позивача від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова», суд вважає, що порушене позивачем у зверненні питання не є запитом на інформацію (інформаційним запитом) у розумінні Закону № 2939-VI, а є зверненням відповідно до Закону №393/96-ВР та має розглядатися у порядку та у спосіб, передбачені саме Законом №393/96-ВР.

За результатами розгляду звернення відповідач листом № 13-05/4608-25 від 22.08.2025 повідомив позивача, що особистий прийом громадян відбувається відповідно до «Порядку організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами Держлісагентства та його територіальних органів», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 14.04.2023 № 229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2023 за № 918/39974, в тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 14.04.2023 № 229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2023 за № 918/39974, затверджено «Порядок організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами Держлісагентства та його територіальних органів» (надалі – Порядок №229).

Пунктами 2-4 Розділу 1 Порядку № 229 передбачено, що посадові особи Держлісагентства та його територіальних органів, які здійснюють особистий прийом громадян, у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 07 лютого 2008 року № 109 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, що врегульовують порядок прийому та розгляду звернень громадян.

Особистий прийом громадян Головою Держлісагентства, його першим заступником та заступниками (далі - керівництво Держлісагентства) проводиться за попереднім записом у дні та години, визначені графіком особистого прийому громадян, затвердженим наказом Держлісагентства.

Особистий прийом громадян начальниками територіальних органів Держлісагентства, їх першими заступниками та заступниками (керівництво територіальних органів Держлісагентства) проводиться за попереднім записом у дні та години, визначені графіками особистого прийому громадян, затвердженими наказами територіальних органів Держлісагентства.

У разі відсутності керівництва Держлісагентства та/або територіальних органів Держлісагентства особистий прийом громадян здійснюють уповноважені ними посадові особи.

Інформація про порядок і графік особистого прийому громадян у Держлісагентстві розміщується на офіційному вебсайті Держлісагентства та у вестибюлі адміністративної будівлі Держлісагентства (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, перший поверх) в місці, доступному для вільного огляду громадянами.

Інформація про порядок і графіки особистого прийому громадян у територіальних органах Держлісагентства розміщується на офіційних вебсайтах територіальних органів Держлісагентства та у вестибюлях адміністративних будівель територіальних органів Держлісагентства в місці, доступному для вільного огляду громадянами.

Запис громадян на особистий прийом до Голови Держлісагентства проводиться у разі, якщо порушене громадянином питання залишилося не вирішеним по суті після особистого прийому його першим заступником або заступниками відповідно до компетенції.

Запис громадян на особистий прийом до начальника територіального органу Держлісагентства проводиться у разі, якщо порушене громадянином питання залишилося не вирішеним по суті після особистого прийому його першим заступником або заступниками відповідно до компетенції.

Пунктом 2 Розділу 2 Порядку №229 визначено, що попередній запис громадян на особистий прийом до керівництва Держлісагентства та/або його територіальних органів здійснюється відповідальними працівниками Держлісагентства та/або його територіальних органів (далі - відповідальні працівники), не пізніше ніж за 3 доби до дня прийому за адресою Держлісагентства: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, перший поверх, або відповідного територіального органу Держлісагентства. Попередній запис може здійснюватися засобами телефонного зв`язку та електронною поштою.

Щодо суті вимоги позивача про проведення телефонної розмови, суд зазначає, що стаття 22 Закону України «Про звернення громадян» зобов`язує керівників та інших посадових осіб органів державної влади проводити особистий прийом громадян. Проте, згідно з цією ж статтею, прийом проводиться у встановлені дні та години згідно з графіком. Детальна процедура такої взаємодії визначена у Порядку № 229, де у пунктах 2–4 Розділу 1 та пункті 2 Розділу 2 чітко прописано, що особистий прийом громадян керівництвом Держлісагентства, у тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку, здійснюється виключно за попереднім записом. Такий запис має проводитися не пізніше ніж за три доби до дня прийому, а громадянин зобов`язаний надати письмовий виклад змісту питань, що будуть порушуватися.

Отже, чинне законодавство не передбачає обов`язку посадової особи державного органу здійснювати телефонні дзвінки громадянам за їх вимогою поза межами офіційно встановленого порядку особистого прийому.

Відповідач, роз`яснивши позивачу у листі № 13-05/4608-25 від 22.08.2025 вимоги Порядку № 229 та вказавши на необхідність попереднього запису та дотримання графіку прийому, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідь Державного агентства лісових ресурсів України відповідає нормам Закону України «Про звернення громадян» та Порядку № 229, правові підстави для визнання її незаконною та зобов`язання відповідача до повторного розгляду звернення ОСОБА_1 від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова» відсутні.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства лісових ресурсів України (вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01023, код ЄДРПОУ 37507901), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадської оргнізації "Проти придурків та ідіотів" (вул. Святкова, 48, м. Коростишів, Житомирська обл., 12504, код ЄДРПОУ 41029047) про визнання незаконною відповіді, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко