Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №200/2054/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року Справа№200/2054/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Туренка Дмитра Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби,

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

20 березня 2026 року адвокат Туренко Дмитро Олегович в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач-2) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ №972 від 21 лютого 2026 року командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року»;

- визнати протиправним та скасувати параграф 3 пункту 6 наказу командира 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №16 від 23 лютого 2026 року щодо звільнення від займаної посади і зарахування у розпорядження командира 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України та утримання у списках особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону управління;

- визнати протиправним та скасувати параграф 3 пункт 13 наказу №19 від 04 березня 2026 року командира 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_3 (по особовому складу) в частині «призначення ОСОБА_1 офіцером резерву 14 запасної роти ІНФОРМАЦІЯ_2 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України».

За змістом викладеного представник позивача вважає, що відповідач-1 прийшов хибного висновку щодо відсутності поважних причин самовільного залишення позивачем Військової частини НОМЕР_1 , невихід на службу без поважних причин та самоусунення від виконання службових обов`язків у період з 11 лютого 2026 року по 12 лютого 2026 року та з 13 лютого 2026 року по час завершення службового розслідування, які б підтверджувались відповідними документами, а навпаки позивач 11 лютого 2026 року не будучи обізнаним про необхідність перебування на ОКП в м. Слов`янськ, перебував на службі на ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-1 умисно створив умови для службового розслідування та ігнорування факту присутності та лікування позивача. Крім того, представник позивача зазначає, що розпорядженням командира НОМЕР_3 ОМБР №699 дск від 10 лютого 2026 року про прибуття 11 лютого 2026 року до ОКП – Слов`янськ, позивач ознайомився лише 12 лютого 2026 року о 14 год. 15 хв. про, що зробив відмітку на зворотному боці, про що ані в матеріалах службового розслідування, ані в самому акті службового розслідування не зазначено. На виконання наказу №353 від 09 лютого 2026 року позивач з 09 лютого 2026 року по 12 лютого 2026 року перебував на місці несення служби на КСП – Краматорськ, де останній раніше проходив службу, оскільки в наказі на відсторонення не зазначено місце знаходження позивача на час відсторонення, та інших наказів доведено не було.

Також, представник позивача зауважує, що 12 лютого 2026 року позивачу стало зле та о 14 год. 00 хв. він звернувся до медичної роти Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , де його поверхнево обстежено та надано додаткові направлення на обстеження стану здоров`я, про що медична рота цього ж дня повідомила керівництво Військової частини НОМЕР_1 . О 14 год. 15 хв. Позивачу під підпис доведено розпорядження №699 дск. від 10 лютого 2026 року про перебування останнього на ОКП – Слов`янськ, однак, жодних відомостей про те, що відносно позивача проводиться службове розслідування останньому не було повідомлено. Акт відмови від надання пояснень не складався. Ввечері 12 лютого 2026 року позивачу стало зле, внаслідок чого позивач залишився на КСП – Краматорськ. 13 лютого 2026 року до обіднього часу позивач знову звернувся до медичної роти м. Слов`янськ для подальшого проходження лікування, однак, в ході обстеження медичною ротою відмовлено позивачу в наданні медичної допомоги. Не отримавши належної медичної допомоги та погіршення стану здоров`я, позивач 14 лютого 2026 року звернувся за медичною допомогою до спеціалізованої установи Військової частини НОМЕР_4 , де останнього невідкладно госпіталізовано та надано невідкладну медичну допомогу. Після закінчення лікування 21 лютого 2026 року позивач повернувся на місце несення служби, де останньому повідомлено про результати службового розслідування, з якими позивач не погоджується та вважає, що накладене на нього дисциплінарне стягнення та порядок його виконання вчинено з порушенням встановленого порядку, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Відповідач-1 заперечив проти задоволення заявлених вимог, обґрунтував це тим, що розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_1 від 10 лютого 2026 року №699 дск командир Військової частини НОМЕР_1 наказав позивачу з 11 лютого 2026 року прибути до ОКП Військової частини НОМЕР_1 для виконання завдань. Даний наказ був доведений позивачу усно засобами технічного зв`язку тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу Військової частини НОМЕР_1 . 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні ОКП Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 , виявлено відсутність позивача на ОКП військової частини. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2026 року №372 призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 позивачем у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року. 12 лютого 2026 року о 14:00 позивач повернувся до розташування Військової частини НОМЕР_1 . Надати пояснення своєї відсутності відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України, погодження на фіксування пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді, відповідно до пункту 2 розділу ІV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом міністра оборони України від 21 листопада 2017 року №608, не надавав. 12 лютого 2026 року позивач поскаржився на самопочуття та попросив медичної допомоги, останньому було забезпечено безперешкодне супроводження до медичної роти Військової частини НОМЕР_1 . О 17:11 того ж дня, ТВО начальника медичної служби Військової частини НОМЕР_1 повідомив, що позивач вибув із розташування медичної роти Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що йому стало краще. Позивач відмовився повертатись до розташування ОКП Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог бойового розпорядження від 10 лютого 2026 року №699. 13 лютого 2026 року позивач надіслав засобами технічного зв`язку фото медичної карти стаціонарного хворого №699 від 14 лютого 2026 року, згідно якої знаходиться у військовому госпіталі м. Полтава. Надати пояснення своєї відсутності відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України. Засобами СЕДО довідки про проходження лікування позивача до Військової частини НОМЕР_1 не надходили. Також, відповідач-1 зауважує, що не було отримано документально підтверджених підстав призупинення строків проведення службового розслідування на виконання норм пункту 14 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом міністра оборони України від 21 листопада 2017 року №608, тому відповідно підстав для внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2026 року №372 щодо подовження строків проведення службового розслідування не було. Відповідні направлення на стаціонарне або ургентне лікування позивачу не надавались, позивач убув до військового госпіталя м. Полтава безпідставно на власний розсуд в порушення статті 260 Статуту внутрішньої служби і рекомендацій медичної служби Військової частини НОМЕР_1 . 24 лютого 2026 року позивач повернувся до розташування Військової частини НОМЕР_1 , проте, жодних пояснень не надав. Відповідач-1 також вважає, що наявність заохочень, відзнак чи позитивних характеристик не виключає можливості застосування дисциплінарного стягнення у разі встановлення факту порушення військової дисципліни.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що наданими Військовою частиною НОМЕР_1 разом з планом переміщення осіб офіцерського складу від 22 лютого 2026 року №2670 матеріалами підтверджується відсутність позивача на службі понад 10 діб, тому звільнення позивача від займаної посади і зарахування у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 здійснено в межах повноважень останнього та відповідно до передбачених чинним законодавством підстав. Крім того, відповідач-2 зазначає, що позивачем заявлено вимогу про скасування параграфу 3 пункт 13 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 04 березня 2026 року №19, натомість пункт 13 параграфу 3 цього наказу стосується іншого військовослужбовця, а не позивача, що вказує на відсутність порушення його прав. Відповідач-2 вважає, що наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 04 березня 2026 року №19 є законним, виданим з урахуванням вимог чинного законодавства та кадрове рішення командиром Військової частини НОМЕР_2 було прийнято відповідно до плану переміщення командира Військової частини НОМЕР_1 від 28 лютого 2026 року №2827. При цьому, переміщення позивача до запасної роти не вважається дисциплінарним стягненням, оскільки не є пониженням у військовому званні, грошове забезпечення військовослужбовця нараховується за попередньою займаною посадою та, в загальному, не передбачається будь яке звуження його прав. Також, відповідач-2 зауважує, що є підстави вважати про наявність умислу позивача тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби під приводом стаціонарного лікування, та проведенням часу на власний розсуд в місті свого проживання, що лише підтверджує висновки службового розслідування, проведеного у Військовій частині НОМЕР_1 , про безпідставну відсутність позивача за місцем проходження військової служби.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано визначені судом докази по справі. Вирішено ряд процесуальних питань.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 .

Відповідач-1, Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідач-1, Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Позивач має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_9 , що видано Управлінням персоналу штабу Військової частини НОМЕР_10 14 липня 2015 року. Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 02 вересня 2017 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 вересня 2017 року №66 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який прибув з Військової частини НОМЕР_11 , призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_10 (по особовому складу) від 23 серпня 2017 року №154 на посаду начальника польового вузла зв`язку Військової частини НОМЕР_1 , прибув і приступив до виконання службових обов`язків у Військову частину НОМЕР_1 з 02 вересня 2017 року, з 02 вересня 2017 року зараховано до списків особового складу, та вважати таким що з 02 вересня 2017 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25 серпня 2025 року №239 підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону зв`язку, відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (зі змінами), призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 21 серпня 2025 року №100 на посаду командира батальйону управління, вважати таким, що з 25 серпня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно з рапортом заступника командира Військової частини НОМЕР_1 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , вих.№4329 від 09 лютого 2026 року, дійсним доповідає, що 06 лютого 2026 року, пiд час перевірки стану справ в батальйоні управління, дотримання вимог розпоряджень командира в/ч НОМЕР_1 №8дск вiд 01 січня 2026 року, №407дск вiд 29 січня 2026 року, №481дск вiд 31 січня 2026 року, №555дск вiд 03 лютого 2026 року, №635дск вiд 08 лютого 2026 року, щодо недопущення скупчення озброєння та військової техніки в місцях розташування підрозділів, розосередження особового складу, зразків озброєння та військової техніки, було виявлено, що командир батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_4 ігнорує вимоги розпорядження з безпеки застосування. Недоліки виявлені напередодні підполковник ОСОБА_4 не усунув, тим самим поставив в пiд загрозу бойову готовність підрозділу, а також життя та здоров`я підлеглого особового складу.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09 лютого 2026 року №353 «Про призначенця службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_12 підполковником ОСОБА_1 та усунення його вiд службових обов`язків з відстороненням вiд виконання службових повноважень командира батальйону управління» відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України вiд 21 листопада 2017 року №608 (зi змiнами), на підставі рапорту заступника командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 вiд 09 лютого 2026 року №4329 з метою з`ясування причин та обставин, що сприяли не виконанню розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_1 №8дск вiд 01 січня 2026 року, №407дск вiд 29 січня 2026 року, №481дск вiд 31 січня 2026 року, №555дск вiд 03 лютого 2026 року, №635дск вiд 08 лютого 2026 року, щодо недопущення скупчення озброєння та військової техніки в місцях розташування підрозділів, розосередження особового складу, зразків озброєння та військової техніки, а також встановленню ступеня вини підполковника ОСОБА_1 та командування батальйону управління чиї дiї або бездіяльність стали причиною вчинення ймовірного порушення, наказано:

«1. Провести службове розслідування у складі Koмісії за даним фактом та покласти обов`язки голови кoмісії на начальника відділення підготовки Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 , членів комісії: офіцеру групи безпеки застосування військ Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_7 , старшого офіцера групи безпеки військової служби Військової частини НОМЕР_12 майора ОСОБА_8 .

2. Голові комісії, підполковнику ОСОБА_6 , начальнику відділення підготовки Військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування та надати встановленим порядком акт службового розслідування для прийняття рішення у строк до 25 лютого 2026 року.

3. Усунути від виконання службових обов`язків та відсторонити від виконання службових повноважень командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 .

3.1. На період усунення від виконання службових обов`язків та відсторонення від виконання службових повноважень командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 до тимчасового виконання обов`язків командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 допустити старшого оперативного чергового відділення оперативних чергових командного пункту штабу Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_9 .

4. Начальнику штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 на період проведення службового розслідування визначити підполковнику ОСОБА_1 завдання окремим розпорядженням.

5. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

6. Наказ довести до особового складу в частини, що його стосується у дводенний термін.».

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 лютого 2026 року №42 підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону управління, усунуто від виконання службових обов`язків та відсторонено від виконання службових повноважень командира батальйону управління на період службового розслідування.

Підполковнику ОСОБА_1 , начальнику зв`язку – начальнику відділення зв`язку та кібербезпеки штабу 54 омбр, розпорядженням командира НОМЕР_3 омбр №699 дск., ОКП – Слов`янськ, від 10 лютого 2026 року, з метою посилення спроможностей відділення зв`язку та кібербезпеки штабу, підвищення ефективності виконання завдань за призначенням, наказано:

«1. Підполковнику ОСОБА_1 : з 11 лютого 2026 року прибути до ОКП НОМЕР_3 омбр для виконання завдань у складі відділення зв`язку та кібербезпеки штабу НОМЕР_3 омбр.

2. Начальнику зв`язку – начальнику відділення зв`язку та кібербезпеки штабу: прийняти вищезазначеного військовослужбовця у своє розпорядження. […]

4. Час готовності до дії: з отримання даного розпорядження. Термін виконання завдань – до окремого розпорядження.».

Згідно з доповіддю ТВО начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , без номеру та дати, про самовільне залишення розташування військової частини (без зброї) військовослужбовця військової служби за контрактом Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні ОКП Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 начальником штабу – заступником командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_10 виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки не відповідає. Розташування залишив без зброї та боєприпасів, (з 09 лютого 2026 року був відсторонений від виконання службових обов`язків, знаходився на ОКП бригади, виконував окреме розпорядження командира бригади).

11 лютого 2026 року ТВО начальника штабу – заступник командира Військової частини НОМЕР_1 подав рапорт на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , вх.№4588 від 11 лютого 2026 року, в якому дійсним доповідає, що 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні підрозділу в районі АДРЕСА_1 було виявлено відсутність підполковника ОСОБА_1 . Просив призначити службове розслідування за даним фактом.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11 лютого 2026 року №372 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року» відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року та на підставі рапорту від 11 лютого 2026 року вх.№4588 ТВО начальника штабу - заступника командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_10 стало відомо, що 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні підрозділу в районі н.п. Слов`янськ, Краматорського району. Донецької області було виявлено відсутність командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 , з метою з`ясування причин та обставин даного факту. Наказано:

«1. Начальнику групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень Військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_11 заданим фактом провести службове розслідування.

2. Матеріали службовою розслідування надати до 21 лютого 2026 року.

3. Контроль із виконанням даного наказу покласти на начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 .

4. Наказ довести до особового складу в частині, що його стосується.».

11 лютого 2026 року заступник керівника СiЗ ДВКР СБУ УВ «Схiд» листом вих.№17/5/3-106нт «Щодо включення до складу комісії», вх.№219 від 13 лютого 2026 року, звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначив, що силами i засобами ДВКР СБУ УВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в ході аналізу стану дисципліни окремих підрозділів СОУ встановлені негативні тенденції в організації виконання службових обов`язків військовослужбовців батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи викладене пропонує ввести до складу комісії по проведенню службового розслідування з виявлених фактів офіцера СiЗ ДВКР СБУ УВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 лютого 2026 року №44 підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону управління, знято з усіх видів забезпечення з 11 лютого 2026 року, а з продовольчого забезпечення з 12 лютого 2026 року, у зв`язку з самовільним залишенням військової частини. Вилучено зі складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Згідно з доповіддю начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , без номеру та дати, про повернення до розташування військової частини (без зброї) військовослужбовця військової служби за контрактом Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні підрозділу в районі АДРЕСА_1 начальником штабу –заступником командира НОМЕР_3 омбр підполковником ОСОБА_10 було виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки не відповідає. Розташування підрозділу залишив без зброї та боєприпасів, (з 09 лютого 2026 року був відсторонений від виконання службових обов`язків, знаходився на OKП бригади в розпорядженні командира бригади). 12 лютого 2026 року о 14:00 повернувся до розташування Військової частини НОМЕР_1 командир батальйону управління підполковник ОСОБА_1 .

Згідно з доповіддю начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , без номеру та дати, про самовільне залишення розташування військової частини (без зброї) військовослужбовця військової служби за контрактом Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 12 лютого 2026 року о 15:00 підполковник ОСОБА_1 вибув до розташування медичної роти Військової частини НОМЕР_1 для отримання медичної допомоги. 12 лютого 2026 року о 19:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні медичної роти в районі АДРЕСА_1 начальником штабу – заступником командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_10 було виявлено відсутність підполковника ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки не відповідає. Розташування підрозділу залишив без зброї та боєприпасів. Місце знаходження військовослужбовця невідоме, організовано пошуки силами батальйону управління.

12 лютого 2026 року ТВО начальника штабу – заступник командира Військової частини НОМЕР_1 подав рапорт на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , вх.№4736 від 12 лютого 2026 року, в якому зазначено, що відповідно до вимог cтатті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Miністерства оборони України вiд 21 листопада 2017 року №608 (зi змінами), просив надати дозвіл на внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарчої діяльності) вiд 09 лютого 2026 року №353 «Про призначення службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 та усунення його вiд службових обов`язків з відстороненням вiд виконання службових повноважень командира батальйону управління» з метою з`ясування причин та обставин, що сприяли не виконанню розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_12 . Згідно листа про включення до комiciї вiд ДВКР СБУ УВ «Схiд» вiд 11 лютого 2026 року.

12 лютого 2026 року ТВО начальника штабу – заступник командира Військової частини НОМЕР_1 подав рапорт на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , вх.№4737 від 12 лютого 2026 року, в якому дійсним доповідає, що о 14:45 12 лютого 2026 року підполковник ОСОБА_1 , перебуваючи на ОКП поскаржився на самопочуття та попросив медичної допомоги. Він зателефонував ТВО начальнику медичної служби майору м/с ОСОБА_12 та викликав медичну сестру чергової зміни лікувального відділення медичної роти. Після первинного огляду, вимірювання тиску та температури тіла підполковника ОСОБА_1 було доставлено в розташування медичної роти для подальшого обстеження черговим лікарем. О 17:11 12 лютого 2026 року він зателефонував м/с ОСОБА_12 та поцікавився станом підполковника ОСОБА_1 . Майор м/с ОСОБА_12 повідомив, що підполковнику ОСОБА_1 стало краще і він вибув з медичної роти. По телефону майор ОСОБА_1 повідомив що знаходиться вдома, відпочиває, прибути на ОКП відмовляється.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12 лютого 2026 року №387 «Про внесення змiн до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) вiд 09 лютого 2026 року №353 «Про призначенця службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_12 підполковником ОСОБА_1 та усунення його вiд службових обов`язків з відстороненням вiд виконання службових повноважень командира батальйону управління» відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України вiд 21 листопада 2017 року №608 (зi змiнами), на підставі рапорту начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_10 вiд 12 лютого 2026 року №4736 з метою внесення змiн до комісiї для подальшого проведення службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Вiйськової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 , наказано:

«1. Винести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) вiд 09 лютого 2026 року №353, «Про призначення службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 та усунення його вiд службових обов`язків з відстороненням вiд виконання службових повноважень командира батальйону управлення».

2. Пункт 1 наказової частини Наказу викласти в наступній редакції: «Провести службове розслідування у складі комісії за даним фактом та покласти обов`язки голови комісії на начальника відділення підготовки Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 , членові комісії: офіцера групи безпеки застосування військ Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_13 , старшого офіцера групи безпеки військової служби Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_8 , офіцера НОМЕР_13 ДВКР СБУ УВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » полковника ОСОБА_14 ».

3. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

4. Наказ довести до особового складу в частини, що його стосується у дводенний термін.».

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09 лютого 2026 року №353 «Про призначенця службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_12 підполковником ОСОБА_1 та усунення його вiд службових обов`язків з відстороненням вiд виконання службових повноважень командира батальйону управління (з внесеними змінами згідно наказу (з адміністративно-господарської діяльності) від 12 лютого 2026 року №387)» відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України вiд 21 листопада 2017 року №608 (зi змiнами), на підставі рапорту заступника командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 вiд 09 лютого 2026 року №4329 з метою з`ясування причин та обставин, що сприяли не виконанню розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_1 №8дск вiд 01 січня 2026 року, №407дск вiд 29 січня 2026 року, №481дск вiд 31 січня 2026 року, №555дск вiд 03 лютого 2026 року, №635дск вiд 08 лютого 2026 року, щодо недопущення скупчення озброєння та військової техніки в місцях розташування підрозділів, розосередження особового складу, зразків озброєння та військової техніки, а також встановленню ступеня вини підполковника ОСОБА_1 та командування батальйону управління чиї дiї або бездіяльність стали причиною вчинення ймовірного порушення, наказано:

«1. Провести службове розслідування у складі Koмісії за даним фактом та покласти обов`язки голови кoмісії на начальника відділення підготовки Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 , членів комісії: офіцеру групи безпеки застосування військ Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_7 , старшого офіцера групи безпеки військової служби Військової частини НОМЕР_12 майора ОСОБА_8 , офіцера НОМЕР_13 ДВКР СБУ УВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » полковника ОСОБА_14 .

2. Голові комісії, підполковнику ОСОБА_6 , начальнику відділення підготовки Військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування та надати мені встановленим порядком акт службового розслідування для прийняття рішення у строк до 25 лютого 2026 року.

3. Усунути від виконання службових обов`язків та відсторонити від виконання службових повноважень командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 .

3.1. На період усунення від виконання службових обов`язків та відсторонення від виконання службових повноважень командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 до тимчасового виконання обов`язків командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 допустити старшого оперативного чергового відділення оперативних чергових командного пункту штабу Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_9 .

4. Начальнику штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 на період проведення службового розслідування визначити підполковнику ОСОБА_1 завдання окремим розпорядженням.

5. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

6. Наказ довести до особового складу в частини, що його стосується у дводенний термін.».

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 лютого 2026 року №45 підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону управління, зараховано на всі види забезпечення з 12 лютого 2026 року, а на продовольче забезпечення з 13 лютого 2026 року, у зв`язку з поверненням з самовільного залишення військової частини, та знято з усіх видів забезпечення з 12 лютого 2026 року, а з продовольчого забезпечення з 13 лютого 2026 року, у зв`язку з самовільним залишенням військової частини.

ТВО начальника штабу – заступник командира Військової частини НОМЕР_1 подав рапорт, без дати, на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , вх.№5019 від 14 лютого 2026 року, в якому зазначено, що відповідно до вимог cтатті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Miністерства оборони України вiд 21 листопада 2017 року №608 (зi змінами), просив надати дозвіл на внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарчої діяльності) 11 лютого 2026 року №372 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року» з метою з`ясування причин та обставин, що сприяли не виконанню розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_1 . Згідно листа про включення до комiciї вiд ДВКР СБУ УВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » вiд 11 лютого 2026 року.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13 лютого 2026 року №398 «Про внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11 лютого 2026 року №372 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті Слов`янськ» відповідно до вимог етапі 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (зі змінами), на підставі рапорту ТВО начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_10 від 11 лютого 2026 року №4588 з метою внесення змін для подальшого проведення службовою розслідування за фактом самовільного залишення частини командиром батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 , наказано:

«1. Внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11 лютого 2026 року №372, «Про призначення службового розслідування за фактом самовільною залишення Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року».

2. Пункт 1 наказової частини Наказу викласти в наступній редакції: «Провести службове розслідування у складі комісії за даним фактом та покласти обов`язки голови комісії на начальника групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_15 , членів комісії: офіцера групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень Військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_16 , офіцера СіЗ ДВКР СБУ УВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковника ОСОБА_14 ».

3. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

4. Наказ довести до особового складу в частині, що його стосується у дводенний термін.».

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №699 ОСОБА_1 у період з 14 лютого 2026 року по 21 лютого 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні у ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_4 ).

15 лютого 2026 року командир Військової частини НОМЕР_4 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із запитом вих.№1170/1072, в якому просив в найкоротший термін надіслати на адресу Військової частини НОМЕР_4 продовольчий атестат підполковника ОСОБА_1 .

18 лютого 2026 року представник позивача в інтересах останнього звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із повідомленням (про знаходженні на лікуванні), в якому серед іншого зазначив, що командуванням Військової частини НОМЕР_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 спрямовано повідомлення про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем за контрактом, підполковником ОСОБА_1 , який обіймає посаду командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 . Повідомляє, що військовослужбовець ОСОБА_1 , з 14 лютого 2026 року перебуває на стаціонарному лікуванні у Військовому госпіталі у м. Полтава. Про факт госпіталізації та знаходження на лікуванні, військовослужбовцем ОСОБА_1 особисто невідкладно повідомлено: оперативного чергового Військової частини НОМЕР_1 , уповноважену особу медичної служби НОМЕР_1 та ТВО начальника штабу – заступника командира НОМЕР_3 ОМБР. У зв`язку із викладеним, просить прийняти до уваги поважність причини відсутності військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 – ОСОБА_1 при розгляді повідомлення про самовільне залишення військової частини та врахувати вказані обставини при прийнятті рішення.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_4 №84 від 19 лютого 2026 року підполковник ОСОБА_1 знаходиться на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_4 з 14 лютого 2026 року по теперішній час 2026 року.

19 лютого 2026 року Військова частина НОМЕР_1 листом вих.№907/1786 на запит вих.№1170/1072 від 15 лютого 2026 року повідомив, що підполковник ОСОБА_1 не вибував до шпиталю з Військової частини НОМЕР_1 , оскільки з 12 лютого 2026 року перебуває у самовільному залишенні частини.

Відповідно до медичної характеристики ТВО начальника медичної служби Військової частини НОМЕР_1 від 19 лютого 2026 року 12 лютого 2026 року – підполковник ОСОБА_17 звернувся до медиків медичної роти Військової частини НОМЕР_1 , на погіршення стану здоров`я. Лікарями медичної роти Військової частини НОМЕР_1 було встановлено первинний діагноз: ГХ, остеохондроз, вертеброгенна тораколгія. Було призначено амбулаторне лікування у медичній роті Військової частини НОМЕР_1 , після якого підполковник ОСОБА_17 повернувся до підрозділу. 13 лютого 2026 року – при зверненні до медичної роти Військової частини НОМЕР_1 об 11:30, виміряно тиск ЧСС=78 уд/хв., АТ=130/80, життєво важливі показники в нормі, загальний стан задовільний, показів до госпіталізації чи надання невідкладної допомоги, не було. На консультацію до лікарів закладів МОЗУ га МОУ не направлявся. Самовільно залишив розташування Військової частини НОМЕР_1 , не повернувся. Інформації про стан здоров`я підполковника ОСОБА_18 , нічого не відомо.

Згідно з актом від 21 лютого 2026 року без номера службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року, затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 21 лютого 2026 року, відповідно до вимог 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 листопада 2017 року №608 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2026 року №372 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 », начальником групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_15 проведено службове розслідування:

«1. Нормативно-правова база:

1.1. Кримінальний кодекс України.

1.2. Кримінальний процесуальний кодекс України.

1.3. Дисциплінарний статут Збройних Сил України.

1.4. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України.

1.5. Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008.

1.6. Інструкція з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року №604.

1.7. Порядок виплати грошовою забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України га деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260

1.8. Наказ Міністра оборони України від 21 листопада 2017 року №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України».

2. Опис обставин вчиненого правопорушення.

Відповідно до рапорту ТВО начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2026 року вх.№4588 стало відомо, що 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні ОКП Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 , начальником штабу - заступником командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_10 було виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки не відповідає. Розташування залишив без зброї та боєприпасів. З 09 лютого 2026 року був відсторонений від виконання службових обов`язків, знаходився на ОКП бригади, виконував окреме розпорядження командира бригади.

Підполковник ОСОБА_10 , тимчасово виконуючий обов`язки начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 18 січня 2026 року №20 пояснив наступне:

«11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні ОКП Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 , начальником штабу – заступником командира Військової частини НОМЕР_1 мною було виявлено відсутність командира батальйону управління підполковники ОСОБА_1 , де останній знаходився на виконання окремого розпорядження командира військової частини від 10 лютого 2026 року №699 на період відсторонення від посади. На мої телефонні дзвінки останній не відповідав. Засобами телефонного зв`язку я наказав майору ОСОБА_9 , тимчасово допущеному до виконання обов`язків за посадою командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 та майору ОСОБА_19 , начальнику зв`язку - начальнику відділення зв`язку та кібербезпеки штабу провести пошук підполковника ОСОБА_1 , в місці розташування батальйону зв`язку та в околицях ОКП військової частини відповідно, та спробувати зв`язатись з останнім засобами телефонного зв`язку. Пошуки виявились марними.

12 лютого 2026 року о 14:00 командир батальйону управління підполковник ОСОБА_1 повернувся до розташування військової частини. Свою відсутність поясняти відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

12 лютого 2026 року підполковник ОСОБА_1 поскаржився на самопочуття та попросив медичної допомоги. Останньому було забезпечено безперешкодне супроводження до медичної роти Військової частини НОМЕР_1 . О 17:11 того ж дня. ТВО начальника медичної служби Військової частини НОМЕР_1 повідомив мені, що підполковник ОСОБА_1 вибув із розташування медичної роти Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що йому стало краще. Назад на ОКП підполковник ОСОБА_1 відмовився повертатись, повідомивши, що відпочиває вдома.

13 лютого 2026 року підполковник ОСОБА_1 надіслав фото медичної карти стаціонарного хворого №699 від 14 лютого 2026 року, згідно якої знаходиться у військовому госпіталі м. Полтава. Яким чином він туди потрапив не відомо. Направлення на лікування з Військової частини НОМЕР_1 , як і виїзд до м. Полтава він не отримував.

Засобами СЕДО військовою частиною було отримано запит від військового госпіталя м. Полтава від 15 лютого 2026 року №1170/1072 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо надання продовольчого атестату на ім`я підполковника ОСОБА_1 .».

Заперечень, заяв та клопотань під час службового розслідування від підполковника ОСОБА_10 не надходило.

Майор ОСОБА_9 , тимчасово допущений до виконання обов`язків за посадою командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 лютого 2026 року №42 пояснив наступне:

«11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні ОКП військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 начальником штабу - заступником командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_10 було виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 на ОКП військової частини, де останній знаходився у зв`язку з відстороненням від посади для виконання окремого розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 . Підполковник ОСОБА_10 повідомив про це мені засобами телефонного зв`язку, наказав перевірити наявність підполковника ОСОБА_1 в розташуванні батальйону управління та спробувати зв`язатись з останнім засобами телефонного зв`язку. Всі мої пошуки та спроби виявились марними.

Зброя та речі, що були обліковані за підполковником ОСОБА_20 залишись у місці розташування батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 .».

Заперечень, заяв та клопотань під час службового розслідування від майора ОСОБА_21 не надходило.

Майор ОСОБА_22 , який обіймає посаду начальника штабу-заступника командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25 серпня 2025 року №239 пояснив наступне:

«Майор ОСОБА_9 , тимчасово виконуючий обов`язки командира батальйону управління військової частини повідомив мені 11 лютого 2026 року близько 09:15, що 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні ОКП Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 було виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 на ОКП військової частини, де останній знаходився у зв`язку з відстороненням від посади. Майор ОСОБА_9 наказав спробувати зв`язатись з підполковником ОСОБА_1 засобами телефонного зв`язку. На телефонні дзвінки останній не відповідав.».

Заперечень, заяв та клопотань під час службового розслідування від майора ОСОБА_22 не надходило.

Майор ОСОБА_19 , який обіймає посаду начальника зв`язку –начальника відділення зв`язку та кібербезпеки штабу Військової частини НОМЕР_1 , згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 січня 2025 року №28 пояснив наступне:

«11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні ОКП Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 начальником штабу заступником командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_10 було виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 на ОКП військової частини, де останній знаходився у зв`язку з відстороненням від посади для виконання окремого розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 . Підполковник ОСОБА_10 повідомив про це мені засобами телефонного зв`язку, наказав перевірити наявність підполковника ОСОБА_1 в околицях ОКП Військової частини НОМЕР_1 та спробувати зв`язатись з останнім засобами телефонного зв`язку. Всі мої пошуки та спроби виявились марними.».

Заперечень, заяв та клопотань під час службового розслідування від майора ОСОБА_19 не надходило.

Відібрати пояснення у підполковника ОСОБА_1 не вдалось, оскільки останній відмовився надавати пояснення, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

3. Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування.

В ході проведеного службового розслідування було встановлено, що 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні основного командного пункту Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 начальником штабу – заступником командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_10 було виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 , де останній знаходився на виконання окремого розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 10 лютого 2026 року №699 на період відсторонення від посади. Відсторонений від посади підполковник ОСОБА_1 був на період проведения службовою розслідування, призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09 лютого 2026 року №353 «Про призначення службовою розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 та усунення його від службових обов`язків з відстороненням від виконання службових повноважень командира батальйону управління».

Неодноразові спроби встановити місцезнаходження та зв`язок із підполковником ОСОБА_1 позитивного результату не дали.

Підполковник ОСОБА_1 залишив основний командний пункт Військової частини НОМЕР_1 без зброї та боєприпасів. Інше військове майно, закріплене за підполковником ОСОБА_1 також залишилось на місці.

12 лютого 2026 року о 14:00 підполковник ОСОБА_1 повернувся до розташування Військової частини НОМЕР_1 . Надати пояснення своєї відсутності відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

12 лютого 2026 року підполковник ОСОБА_1 поскаржився на самопочуття та попросив медичної допомоги. Останньому було забезпечено безперешкодне супроводження до медичної роти Військової частини НОМЕР_1 . О 17:11 того ж дня, ТВО начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 повідомив, що підполковник ОСОБА_1 вибув із розташування медичної роти Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що йому стало краще. Назад на ОКП підполковник ОСОБА_1 відмовився повертатись, повідомивши, що відпочиває вдома.

13 лютого 2026 року підполковник ОСОБА_1 надіслав за допомого месенджера фото медичної карти стаціонарного хворого №699 від 14 лютого 2026 року, згідно якої знаходиться у військовому госпіталі м. Полтава. Яким чином він туди потрапив – не відомо. Направлення на лікування з Військової частини НОМЕР_1 , як і виїзд до м. Полтава він не отримував.

Засобами СЕДО військовою частиною було отримано запит від військового госпіталя АДРЕСА_2 (військова частина НОМЕР_10 ) щодо надання продовольчого атестату на ім`я підполковника ОСОБА_1 .

3.1. Командир батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 (тимчасово відсторонений, згідно із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 лютого 2026 року №353) підполковник ОСОБА_1 самовільно залишив основний командний пункт Військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , чим ухилився від виконання обов`язків військової служби.

3.2. Такі дії підполковника ОСОБА_1 стались через його особисту недисциплінованість і йдуть всупереч вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

3. 3. Так, службовим розслідуванням встановлено, що підполковник ОСОБА_1 в період з 11 лютого 2026 року по 12 лютого 2026 року та з 13 лютого 2026 року по момент завершення розслідування перебуває за межами розташування Військової частини НОМЕР_1 без законних на те підстав.

Під час проведення службового розслідування були розглянуті додаткові документи, які характеризують службову діяльність підполковника ОСОБА_1 та встановлено, що згідно службової характеристики він зарекомендував себе невідповідальним та недисциплінованим військовослужбовцем. Висновок – займаній посаді не відповідає.

Згідно медичної характеристики, 12 лютого 2026 року – підполковник ОСОБА_1 звернувся до медиків медичної роти Військової частини НОМЕР_1 , на погіршення стану здоров`я. Лікарями медичної роти Військової частини НОМЕР_1 було встановлено первинний діагноз: ГХ, остеохондроз, вертеброгенна тораколгія. Було призначено амбулаторне лікування у медичній роті Військової частини НОМЕР_1 , після якого підполковник ОСОБА_1 повернувся до підрозділу.

13 лютого 2026 року – при зверненні до медичної роти Військової частини НОМЕР_1 о 11:30, було виміряно тиск ЧСС=78 уд/хв., АТ=130/80 життєво важливі показники в нормі, загальний стан задовільний, показів до госпіталізації чи надання невідкладної допомоги, не було.

На консультацію до лікарів закладів МОЗУ та МОУ не направлявся.

Самовільно залишив розташування Військової частини НОМЕР_14 , не повернувся. Інформації про стан здоров`я підполковника ОСОБА_1 , нічого не відомо.

4. Відомості про особу, стосовно якої призначено службове розслідування.

Військовослужбовець військової служби за контрактом підполковник ОСОБА_1 , командир батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 , призначений на посаду згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 серпня 2025 №239, (тимчасово відсторонений, згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09 лютого 2026 року №353), українець, 31 травня 1989 року народження, освіта – вища.

[…].

Неправомірні дії військовослужбовця та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, шо трапилась:

підполковник ОСОБА_1 через свою особисту недисциплінованість в період з 11 лютого 2026 року по 12 лютого 2026 року та з 13 лютого 2026 року по час завершення службового розслідування ухилявся від виконання обов`язків військової служби визначених статтями 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статтями 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Також службовим розслідуванням встановлено, що підполковник ОСОБА_23 самовільно залишив Військову частину НОМЕР_1 без зброї та боєприпасів. Інше військове майно, закріплене за підполковником ОСОБА_1 також залишилось на місці.

В діях підполковника ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 Кримінального кодексу України.

Дані обставини вчиненого правопорушення підтверджуються свідченнями підполковника ОСОБА_10 , тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_9 , тимчасово допущеного до виконання обов`язків за посадою командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_22 , начальника штабу-заступника командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 та майора ОСОБА_19 , начальника зв`язку - начальника відділення зв`язку та кібербезпеки штабу, а також пунктами 3.1, 3.2, 3.3 розділу 3 акту службового розслідування.

Вина військовослужбовця:

виходячи з матеріалів службового розслідування, вина військовослужбовця виражається\формі прямого умислу ухилення від виконання обов`язків військової служби.

Своїми діями підполковник ОСОБА_1 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів:

статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у відповідності до якої кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, проте підполковник ОСОБА_1 самоусунувся від виконання службових обов`язків.

Згідно наказу Міністра оборони України від 29 листопад 2018 року №604 «Про затвердження Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні порушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», додатку 12 «до Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України за Державній спеціальній службі транспорту», пункту 5 «Невихід військовослужбовця (крім строкової військової служби) на службу та самовільне залишення місця служби без поважних причин більше 3 годин протягом робочого дня», підполковник ОСОБА_1 , допустив порушення військової дисципліни, що в свою чергу входить до переліку порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість та безвідповідальність підполковника ОСОБА_1 .

5. Виходячи із више викладеного, пропоную наступне:

5.1. Службове розслідування, призначене військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2026 року №372 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року» вважати завершеним.

5.2. За самовільне залишення Військової частини НОМЕР_1 , невихід на службу без поважних причин та самоусунення від виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності, позбавити премії та додаткової грошової винагороди за лютий 2026 року у повному обсязі.

5.3. Копії матеріалів службового розслідування направити до Територіального управління Державною бюро розслідувань розташованому у м. Краматорськ та Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для прийняття правового та процесуального рішення, внесення інформації до єдиного реєстру досудових розслідувань.».

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 21 лютого 2026 року №972 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року» відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої о наказом Міністра оборони України від 21 листопада 2017 року №608, наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2026 року №372 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року» начальником групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень Військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_15 проведено службове розслідування.

Відповідно до рапорту ТВО начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2026 року вх.№4588 стало відомо, що 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні ОКП Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 начальником штабу заступником командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_10 було виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 . Па телефонні дзвінки не відповідач. Розташування залишив без зброї та боєприпасів. З 09 лютого 2026 року був відсторонений від виконання службових обов`язків, знаходився на OKП бригади, виконував окреме розпорядження командира бригади.

В ході проведеною службового розслідування було встановлено, що 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні основною командного пункту Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 начальником штабу заступником командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_10 було виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 , де останній знаходився на виконання окремого розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 10 лютого 2026 року №699 на період відсторонення від посади. Відсторонений від посади підполковник ОСОБА_1 був на період проведення службовою розслідування, призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09 лютого 2026 року №353 «Про призначення службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 та усунення його від службових обов`язків з відстороненням від виконання службових повноважень командира батальйону управління».

Неодноразові спроби встановити місцезнаходження та зв`язок із підполковником ОСОБА_1 позитивного результату не дали.

Підполковник ОСОБА_1 залишив основник командний пункт Військової частини НОМЕР_1 без зброї та боєприпасів. Інше військове майно, закріплене за підполковником ОСОБА_1 також залишилось на місці.

12 лютого 2026 року об 14:00 підполковник ОСОБА_1 повернувся до розташування Військової частини НОМЕР_1 . Надати пояснення своєї відсутності відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

Командир батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 (тимчасово відсторонений, згідно із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 лютого 2026 року №353) підполковник ОСОБА_1 самовільно залишив основний командний пункт військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , чим ухилився від виконання обов`язків військової служби.

Такі дії підполковника ОСОБА_1 стались через його особисту недисциплінованість і йдуть всупереч вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Так, службовим розслідуванням встановлено, що підполковник ОСОБА_1 в період з 11 лютого 2026 року по 12 лютого 2026 року та з 13 лютого 2026 року по момент завершення розслідування перебуває за межами розташування Військової частини НОМЕР_1 без законних на те підстав.

Під час проведення службового розслідування були розглянуті додаткові документи, які характеризують службову діяльність підполковника ОСОБА_1 та встановлено, що згідно службової характеристики він зарекомендував себе невідповідальним та недисциплінованим військовослужбовцем. Висновок – займаній посаді не відповідає.

Згідно медичної характеристики, 12 лютого 2026 року – підполковник ОСОБА_1 звернувся до медиків медичної роти Військової частини НОМЕР_1 , на погіршення стану здоров`я. Лікарями медичної роти військової частини НОМЕР_15 було встановлено первинний діагноз: ГХ, остеохондроз, вертеброгенна тораколгія. Було призначено амбулаторне лікування у медичній роті Військової частини НОМЕР_1 , після якого підполковник ОСОБА_1 повернувся до підрозділу.

13 лютого 2026 року – при зверненні до медичної роти Військової частини НОМЕР_1 об 11:30, було виміряно тиск ЧСС=78 уд/хв., АТ= 130/80 життєво важливі показники в нормі, загальний стан задовільний, показів до госпіталізації чи надання невідкладної допомоги, не було.

На консультацію до лікарів закладів МОЗУ та МОУ не направлявся.

Самовільно залишив розташування Військової частини НОМЕР_14 , не повернувся, інформації про стан здоров`я підполковника ОСОБА_1 нічого не відомо.

Діагноз: на даний момент стан здоров`я невідомий у зв`язку із самовільним залишенням військової частини.

Підполковник ОСОБА_1 через свою особисту недисциплінованість в період з 11 лютого 2026 року по 12 лютого 2026 року та з 13 лютого 2026 року по час завершення службового розслідування ухилявся від виконання обов`язків військової служби визначених статтями 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статтями 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Також службовим розслідуванням встановлено, що підполковник ОСОБА_1 самовільно залишив Військову частину НОМЕР_1 без зброї та боєприпасів. Інше військове майно, закріплене за підполковником ОСОБА_1 також залишилось на місці.

В діях підполковника ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 Кримінального кодексу України.

Дані обставини вчиненого правопорушення підтверджуються свідченнями підполковника ОСОБА_10 , тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_9 , тимчасово допущеного до виконання обов`язків за посадою командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_22 , начальника штабу-заступника командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 та майора ОСОБА_19 , начальника зв`язку – начальника відділення зв`язку та кібербезпеки штабу, а також пунктами 3.1. 3.2, 3.3 розділу 3 акта службового розслідування.

Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина військовослужбовця виражається у формі прямого умислу ухилення віл виконання обов`язків військової служби.

Своїми діями підполковник ОСОБА_1 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів:

статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у відповідності до якої кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, то визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, проте підполковник ОСОБА_1 самоусунувся від виконання службових обов`язків.

Згідно наказу Міністра оборони України від 29 листопада 2018 року №604 «Про затвердження Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні порушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», додатку 12 «до Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та /Державній спеціальній службі транспорту», пункту 5 «Невихід військовослужбовця (крім строкової військової служби) па службу та самовільне залишення місця служби без поважних причин більше 3 годин протягом робочого дня», підполковник ОСОБА_1 , допустив порушення військової дисципліни, що в свою чергу входить до переліку порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість та безвідповідальність підполковника ОСОБА_1 . Виходячи із вище викладеного, наказано:

«1. За самовільне залишення Військової частини НОМЕР_16 , невихід на службу без поважних причин та самоусунення від виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 , па підполковника ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана», позбавити премії та додаткової грошової винагороди за лютий 2026 року у повному обсязі.

2. Начальнику відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 на підставі підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, направити клопотання вищому командуванню про зарахування командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 у розпорядження як військовослужбовця, що відсутній понад десять діб, - до повернення військовослужбовця у військову частину.

3. Майору ОСОБА_11 копії матеріалів службового розслідування направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованому у м. Краматорськ та Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для прийняття правового та процесуального рішення, внесення інформації до єдиного реєстру досудових розслідувань.

4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_1 .

5. Наказ довести до всього особового складу в частині, що його стосується в триденний термін.».

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 лютого 2026 року №56 підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону управління, з 23 лютого 2026 року відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до параграфу 3 пункту 6 наказу командира 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №16 від 23 лютого 2026 року відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону управління, звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України, утримується у списках ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_17 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 лютого 2026 року №57 підполковника ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_2 , зараховано на всі види забезпечення з 24 лютого 2026 року, а на продовольче забезпечення з 25 лютого 2026 року, у зв`язку з поверненням з самовільного залишення військової частини.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2026 року зареєстровано кримінальне провадження №42026052210000374 за частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: До Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від Військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення про те, що 13 лютого 2026 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , підполковник ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану з метою ухилитись від військової служби, самовільно залишив місце розташування Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 .

24 лютого 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_9 листом вих.№803/2983 повідомив представника позивача про те, що його повідомлення щодо знаходження на лікуванні відносно військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 направлено до Військової частини НОМЕР_1 , для врахування при проведенні військовою частиною службового розслідування.

Згідно з актом від 25 лютого 2026 року без номера службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 та усунення його вiд службових обов`язків з відстороненням вiд виконання службових повноважень командира батальйону управлення, затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 25 лютого 2026 року, запропоновано:

«1. Службове розслідування, призначене наказом командира Військової частини НОМЕР_1 вiд 09 лютого 2026 року №353 «Про призначення службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 та усунення його вiд службових обов`язків з відстороненням вiд виконання службових повноважень командира батальйону управління (з внесеними змінами згідно наказу (з адміністративно-господарської діяльності) від 12 лютого 2026 року №387)» вважати завершеним.

2. За порушення статей 11, 16, З7 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.

3. Пункти 3 та 3.1. наказу командира Військової частини НОМЕР_1 вiд 09 лютого 2026 року №353 «Про призначення службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 та усунення його вiд службових обов`язків з відстороненням вiд виконання службових повноважень командира батальйону управління» скасувати.

4. Копії матеріалів службового розслідування направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Краматорськ та Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для прийняття правового та процесуального рішення, внесення інформації до єдиного реєстру досудових розслідувань.».

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 лютого 2026 року зареєстровано кримінальне провадження №42026052210000564 за частиною третьою статті 403 Кримінального кодексу України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: До Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від Військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення про те, що 06 лютого 2026 року під час перевірки було встановленні порушення військовослужбовцем, командиром батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 . Підполковник ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, не виконував (частково не виконував) розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 лютого 2026 року №1126 «Про результати службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 та усунення його від службових обов`язків з відстороненням від виконання службових повноважень командира батальйону управління» наказано:

«1. За порушення статей 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 1, 3,4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на підполковника ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення «Попередження про неповну службову відповідальність».

2. Пункти 3 та 3.1. наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 лютого 2026 року №353 «Про призначення службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_24 та усунення його від службових обов`язків з відстороненням від виконання службових повноважень командира батальйону управління» скасувати.

3. Підполковнику ОСОБА_6 копії матеріалів службового розслідування направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованому у м. Краматорськ та Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для прийняття правового та процесуального рішення, внесення інформації до єдиного реєстру досудових розслідувань.

4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 .

5. Наказ довести до всього особового складу в частині, що його стосується в триденний термін.».

Відповідно до пункту 13 параграфу 2 наказу командира 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №19 від 04 березня 2026 року відповідно до пункту 117 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України підполковника ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України та утримується у списках ІНФОРМАЦІЯ_2 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України призначено офіцером резерву 14 запасної роти ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_17 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07 березня 2026 року №69 підполковника ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_2 , колишнього командира батальйону управління, відповідно до пункту 117 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, призначено за наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 04 березня 2026 року №19 на посаду офіцера резерву 14 запасної роти, вважати таким, що з 07 березня 2026 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Відповідно до частин першої, другої статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно зі статтею 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений, та діє станом на час розгляду справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон №2232-XII).

Частиною першою статті 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частинами другою-четвертою статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Стратегія залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України визначається Міністерством оборони України.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб, правил внутрішнього порядку у військовій частині визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі – Статут №548-XIV).

Відповідно до статті 3 Статуту №548-XIV військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 9 Статуту №548-XIV військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Статуту №548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Статтею 14 Статуту №548-XIV визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити – до наступного прямого начальника.

Згідно зі статтею 16 Статуту №548-XIV кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рапортом заступника командира Військової частини НОМЕР_1 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , вих.№4329 від 09 лютого 2026 року, дійсним доповідає, що 06 лютого 2026 року, пiд час перевірки стану справ в батальйоні управління, дотримання вимог розпоряджень командира в/ч НОМЕР_1 №8дск вiд 01 січня 2026 року, №407дск вiд 29 січня 2026 року, №481дск вiд 31 січня 2026 року, №555дск вiд 03 лютого 2026 року, №635дск вiд 08 лютого 2026 року, щодо недопущення скупчення озброєння та військової техніки в місцях розташування підрозділів, розосередження особового складу, зразків озброєння та військової техніки, було виявлено, що командир батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_4 ігнорує вимоги розпорядження з безпеки застосування. Недоліки виявлені напередодні підполковник ОСОБА_4 не усунув, тим самим поставив в пiд загрозу бойову готовність підрозділу, а також життя та здоров`я підлеглого особового складу.

Положеннями статей 26, 27 Статуту №548-XIV передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до статті 28 Статуту №548-XIV єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Згідно зі статтею 30 Статуту №548-XIV начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

З положень наведених статей закону слідує, що компетенція кожного військового командира Збройних Сил України включає, як владні повноваження з приводу організації та контролю, так і персональну відповідальність за усі без виключення діяння підлеглих по службі військовослужбовців особового складу (у тому числі і за результати виконання доведених завдань, стан військової дисципліни, морально-психологічний стан, планування та організацію ведення бойових дій, створення необхідних належних умов для успішного виконання доведених завдань; усунення недоліків, прорахунків, ризиків, небезпек та загроз негативного виконання доведених завдань тощо).

Відповідно до статті 36 Статуту №548-XIV командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Статтею 37 Статуту №548-XIV встановлено, що військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Як встановлено судом вище, згідно з доповіддю ТВО начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , без номеру та дати, про самовільне залишення розташування військової частини (без зброї) військовослужбовця військової служби за контрактом Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні ОКП Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 начальником штабу – заступником командира Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_10 виявлено відсутність командира батальйону управління підполковника ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки не відповідає. Розташування залишив без зброї та боєприпасів, (з 09 лютого 2026 року був відсторонений від виконання службових обов`язків, знаходився на ОКП бригади, виконував окреме розпорядження командира бригади).

11 лютого 2026 року ТВО начальника штабу – заступник командира Військової частини НОМЕР_1 подав рапорт на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 , вх.№4588 від 11 лютого 2026 року, в якому дійсним доповідає, що 11 лютого 2026 року о 09:00 під час перевірки наявності особового складу у розташуванні підрозділу в районі АДРЕСА_1 було виявлено відсутність підполковника ОСОБА_1 . Просив призначити службове розслідування за даним фактом.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11 лютого 2026 року №372 призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року.

Разом із цим, відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09 лютого 2026 року №353 «Про призначенця службового розслідування за фактом систематичного ймовірного не виконання розпоряджень командиром батальйону Військової частини НОМЕР_12 підполковником ОСОБА_1 та усунення його вiд службових обов`язків з відстороненням вiд виконання службових повноважень командира батальйону управління» усунуто від виконання службових обов`язків та відсторонити від виконання службових повноважень командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 лютого 2026 року №42 підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону управління, усунуто від виконання службових обов`язків та відсторонено від виконання службових повноважень командира батальйону управління на період службового розслідування.

Представником позивача жодним чином не заперечується факт того, що позивач знав про факт прийняття зазначених наказів відносно нього, якими саме останнього усунуто від виконання службових обов`язків та відсторонено від виконання службових повноважень командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 на період службового розслідування.

Статтею 58 Статуту №548-XIV визначено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Обов`язок командира з приводу вмілого керування ввіреним військовим підрозділом згаданий законодавцем і у приписах статті 59 Статуту №548-XIV.

Як встановлено судом вище, підполковнику ОСОБА_1 , начальнику зв`язку – начальнику відділення зв`язку та кібербезпеки штабу 54 омбр, розпорядженням командира НОМЕР_3 омбр №699 дск., ОКП – Слов`янськ, від 10 лютого 2026 року, з метою посилення спроможностей відділення зв`язку та кібербезпеки штабу, підвищення ефективності виконання завдань за призначенням, наказано:

«1. Підполковнику ОСОБА_1 : з 11 лютого 2026 року прибути до ОКП 54 омбр для виконання завдань у складі відділення зв`язку та кібербезпеки штабу НОМЕР_3 омбр.

2. Начальнику зв`язку – начальнику відділення зв`язку та кібербезпеки штабу: прийняти вищезазначеного військовослужбовця у своє розпорядження. […]

4. Час готовності до дії: з отримання даного розпорядження. Термін виконання завдань – до окремого розпорядження.».

У позовній заяві представник позивача серед іншого зазначає, що з розпорядженням командира НОМЕР_3 ОМБР №699 дск від 10 лютого 2026 року про прибуття 11 лютого 2026 року до ОКП – Слов`янськ, позивач ознайомився лише 12 лютого 2026 року о 14 год. 15 хв. про, що зробив відмітку на зворотному боці, про що ані в матеріалах службового розслідування, ані в самому акті службового розслідування не зазначено. На виконання наказу №353 від 09 лютого 2026 року позивач з 09 лютого 2026 року по 12 лютого 2026 року перебував на місці несення служби на КСП – Краматорськ, де останній раніше проходив службу, оскільки в наказі на відсторонення не зазначено місце знаходження позивача на час відсторонення, та інших наказів доведено не було.

Водночас, з наданих відповідачем-1 пояснень вбачається, що розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_1 від 10 лютого 2026 року №699 дск командир Військової частини НОМЕР_1 наказав позивачу з 11 лютого 2026 року прибути до ОКП Військової частини НОМЕР_1 для виконання завдань. Даний наказ доведено позивачу усно засобами технічного зв`язку тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу Військової частини НОМЕР_1 .

У той час, суд констатує, що жодних зауважень та/або заперечень, що значені вище накази відповідача є явно злочинними та не підлягають виконанню, від позивача або його представника не надходило.

Суд звертає увагу представника позивача, що усний наказ має таку ж юридичну силу, як і письмовий, тому військовослужбовець зобов`язаний його виконати, крім явно злочинних наказів.

Так, відповідно до статті 35 Статуту №548-XIV накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Поряд із цим, суд констатує, що представником позивача жодним чином не спростовується факт того, що розпорядження командира НОМЕР_3 омбр №699дск. від 10 лютого 2026 року доведено позивачу усно засобами технічного зв`язку.

Відтак, суд висновує, що відповідачем-1 розпорядження командира НОМЕР_3 омбр №699дск. від 10 лютого 2026 року доведено позивачу з урахуванням норм Статуту №548-XIV, тому доводи представника позивача відносно того, що з розпорядженням командира НОМЕР_3 ОМБР №699дск. від 10 лютого 2026 року про прибуття 11 лютого 2026 року до ОКП – Слов`янськ, позивач ознайомився лише 12 лютого 2026 року о 14 год. 15 хв., відхиляються судом як помилкові та не обґрунтовані.

Водночас, відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 лютого 2026 року №45 підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону управління, зараховано на всі види забезпечення з 12 лютого 2026 року, а на продовольче забезпечення з 13 лютого 2026 року, у зв`язку з поверненням з самовільного залишення військової частини, та знято з усіх видів забезпечення з 12 лютого 2026 року, а з продовольчого забезпечення з 13 лютого 2026 року, у зв`язку з самовільним залишенням військової частини.

Представником позивача також не оскаржується законність та правомірність прийняття відповідачем такого наказу.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2026 року зареєстровано кримінальне провадження №42026052210000374 за частиною четвертою статті 408 Кримінального кодексу України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: До Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від Військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення про те, що 13 лютого 2026 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , підполковник ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану з метою ухилитись від військової служби, самовільно залишив місце розташування Військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 .

Разом з тим, матеріали справи не містять належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, на підставі яких суд може встановити факт направлення позивача на стаціонарне лікування до ІНФОРМАЦІЯ_10 (Військова частина НОМЕР_4 ) з 14 лютого 2026 року.

Поряд із цим, суд також звертає увагу відповідача-1, що не є предметом розгляду у цій справі наявність або відсутність у позивача підстав для стаціонарного лікування у ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_4 ) у період з 14 лютого 2026 року по 21 лютого 2026 року, тому судом в межах цієї справ не досліджується та не встановлюється наявність таких підстав.

Отже, доводи відповідача-1 в цій частині є безпідставними та помилковими, а заявлені у відзиві, які належним чином не оформлено окремими процесуальними документами, та навіть на зазначено в прохальній частині відзиву, клопотання про витребування доказів судом та заява про виклик свідка, не підлягають задоволенню.

Спеціальним нормативним актом в сфері регулювання відносин при проходженні військової служби є Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі – Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

За змістом статті 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом, зокрема: особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Отже, правова категорія «військова дисципліна» поглинає критерій «якість виконання наказу військового командира вищого рівня».

Тому порушення військової дисципліни може мати прояв у формі діяння (як вчинку, так і бездіяльності) з приводу дотримання вимог чинного національного закону України, з приводу неуспішних/непозитивних/негативних результатів виконання наказу військового командира вищого рівня, з приводу неналежного виконання обов`язків за штатною посадою в організаційній структурі відповідного органу військового управління, військового з`єднання, військової частини тощо.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Згідно зі статтями 83, 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. У кожному випадку вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

У відповідності до частин першої та восьмої статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

За правилами статті 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Таким чином, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарного проступку. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого командир вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Суд зазначає, що за змістом статті 84 Дисциплінарного статуту не стосовно кожного дисциплінарного проступку військовослужбовця має бути обов`язково призначено службове розслідування, але приписи статті 86 Дисциплінарного статуту вимагають, щоби на момент винесення наказу про накладення на військовослужбовця дисциплінарного покарання подія, склад та вина військовослужбовця були повністю доведені.

Згідно з частиною другою статті 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Разом з тим, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що до прийняття оскаржуваного у цій справі наказу №972 від 21 лютого 2026 року командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року», службове розслідування призначалось та проводилося, а отже наявні докази дотримання відповідачем-1 вимог частини другої статті 86 Дисциплінарного статуту.

Так, актом від 21 лютого 2026 року без номера службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року, затвердженим командиром Військової частини НОМЕР_1 21 лютого 2026 року, встановлено, що підполковник ОСОБА_1 , допустив порушення військової дисципліни, що в свою чергу входить до переліку порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни, причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість та безвідповідальність підполковника ОСОБА_1 .

Зазначене також підтверджено наявними в матеріалами справи доказами.

Відтак, суд висновує, що відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №972 від 21 лютого 2026 року (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 , 11 лютого 2026 року», яким за самовільне залишення Військової частини НОМЕР_16 , невихід на службу без поважних причин та самоусунення від виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командира батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 , на підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана», позбавлено премії та додаткової грошової винагороди за лютий 2026 року у повному обсязі.

Крім того, суд погоджує твердження відповідача-2, що позивачем заявлено вимогу про скасування параграфу 3 пункт 13 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 04 березня 2026 року №19, натомість пункт 13 параграфу 3 цього наказу стосується іншого військовослужбовця, а не позивача, що вказує на відсутність порушення прав останнього.

Враховуючи зазначене та відсутність підстав для скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №972 від 21 лютого 2026 року, як наслідок також відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування параграфу 3 пункту 6 наказу командира 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №16 від 23 лютого 2026 року та параграфу 3 пункту 13 наказу командира 11 армійського корпусу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_3 (по особовому складу) №19 від 04 березня 2026 року.

Крім того, враховуючи встановлені судом обставини цієї справи, та відсутність передбачених КАС України підстав для залишення позову без розгляду, заявлене відповідачем-1 у відзиві та не обґрунтоване клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню, у зв`язку з його безпідставністю.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, №303-A, пункт 29).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи, суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог заявлених позивачем.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягає стягненню.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову адвоката Туренка Дмитра Олеговича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 ; рнокпп НОМЕР_8 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби – відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08 травня 2026 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна