Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №120/16104/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 квітня 2026 р. Справа № 120/16104/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни,

за участі секретаря судового засідання: Бугай Олени Валентинівни

представника позивача: Зотової Людмили Павлівни

представника відповідача: Лозінської Ілони Анатоліївни

представника відповідача: Лєсєвої Наталії Михайлівни

представника відповідача: Іскри Ірини Петрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025;

- №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025;

- №1140931-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025;

- №1140930-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2022-2025 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку другої групи, використовує свої земельні ділянки у підприємницькій діяльності та звільнений від сплати земельного податку відповідно до норм підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України. Крім того, позивач вказує, що податкові повідомлення – рішення про нарахування земельного податку за звітний період 2022-2023 рік прийняті за межами строків, встановлених статтею 102 ПК України. Також, вказує на невірний розрахунок сум земельного податку.

З огляду на вказане просить позов задовольнити та скасувати вказані податкові повідомлення – рішення.

Ухвалою від 24.11.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

25.11.2025 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.12.2025.

Головне управління ДПС у Вінницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених ПК України. Позивач, як власник земельної ділянки кадастровий номер 0510400000:00:004:0709 площею 3,371 га, що розташована на території Могилів-Подільського ОТГ за адресою м. Могилів-Подільський, вул. Незалежності 152, відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку. За даними Держгеокадастру та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.07.2025 №437316521, земельна ділянка за кадастровим номером 0510400000:00:011:0709 передана в оренду ТОВ «Кондитерський дім «Вацак» з 01.07.2023 згідно договору оренди на 7 років з правом пролонгації, що виключає можливість звільнення від оподаткування згідно пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України. Також, вказує, що у зв`язку з дією карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), а у подальшому – у зв`язку з дією воєнного стану в Україні перебіг строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, було зупинено. Відтак, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

25.12.2025 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

29.12.2025 через систему Електронний суд від представника позивача надійшла заява, в якій підтримала клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Згідно довідки від 29.12.2025, складеної секретарем судового засідання, підготовче засідання, призначене на 29.12.2025, було знято з розгляду у зв`язку із перебування головуючого судді у відпустці.

Представник позивач подала відповідь на відзив, в якій зазначила про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві тверджень. Також додатково зазначила, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті не уповноваженою на те особою. Оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація про Ірину Іскру як керівника, заступника керівника, підписанта від імені Головного управління ДПС у Вінницькій області як відокремленого підрозділу ДПС України.

В підготовчому засіданні 21.01.2026 поновлено строк на подання відповіді на відзив та надано строк відповідачу для подання заперечень, оголошено перерву в підготовчому засіданні на 28.01.2026.

28.01.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, а від представника відповідача заперечення на відповідь на відзив.

04.02.2026 представником відповідача подано клопотання в порядку ч. 4 ст. 79 КАС України.

09.02.2026 представником позивача подано додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 09.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2026

В судовому засіданні 02.03.2026 задоволено клопотання представника відповідача та долучено надані відповідачем докази.

11.03.2026 представник позивача подала додаткові пояснення щодо заперечень відповідача, в яких вказала на протиправність обрахунку земельного податку за 2022-2024 роки за відсутності даних про нормативну грошову оцінку та використовуючи коефіцієнти індексації на зменшення, взявши за основу нормативно-грошову оцінку землі за 2025 рік.

30.03.2026 представником відповідача надано додаткові докази в спростування використання позивачем земельної ділянки за кадастровим номером 0510400000:00:004:0709 у власній господарській діяльності.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області (Могилів-Подільська ДПІ) з 18.06.2012 року по теперішній час.

Основні види діяльності (КВЕД) позивача є: 10.71- виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, 10.72 – виробництво сухарів печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав (номер 437316521) ОСОБА_1 з 18.02.2022 року на праві власності належить земельна ділянка площею 3,371 га, що розташована на території Могилів-Подільської ОТГ за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510400000:00:004:0709 з цільовим призначенням: 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

ГУ ДПС у Вінницькій області проведено розрахунки земельного податку на 2025 рік за даною земельною ділянкою та винесені позивачу податкові повідомлення-рішення:

№738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025;

№1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025;

№1140931-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025;

№1140930-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2022-2025 роки.

Позивач у порядку досудового врегулювання спору здійснював адміністративне оскарження оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Рішеннями ДПС України за результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги – без задоволення.

Вказано, що скаржник обліковується як фізична особа-підприємець платник єдиного податку 2 групи з 01.10.2023. Проте, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 власну земельну ділянку з кадастровим номером 0510400000:00:004:0709 надає у оренду ТОВ «Кондитерський дім «ВАЦАК» (ЄДРПОУ 42796845). Відтак, є платником податку на майно в частині земельного податку на земельну ділянку і у податкового органу відсутні підстави застосування вимог підпункту п. 297.1 ст. 297 ПКУ при нарахуванні земельного податку за зазначену земельну ділянку та відкликання.

Вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду з метою захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями статті 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У відповідності до пункту 269.2 статті 269 Податкового кодексу України, особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

У статті 270 Податкового кодексу України зазначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України закріплено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Положеннями пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Суд звертає увагу на те, що у межах правовідносин сторін спірним є питання застосування положення підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України щодо звільнення позивача від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), зважаючи на відсутність оформлення платником податків права власності або користування на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно належне платнику податків на праві власності.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, передбачених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

За приписами підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 16.01.2020 №466-IX) платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, крім податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

У значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 Податкового кодексу України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.

Правове відношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обов`язком сплати земельного податку не припиняється у разі набуття власником чи користувачем земельної ділянки статусу суб`єкта господарювання та обрання ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають використання земельної ділянки в господарській діяльності. Тобто з набуттям ознак (якості) суб`єкта господарювання фізична особа, яка ним стала, не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов`язку сплати земельного податку.

У свою чергу, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що для надання пільг платнику єдиного податку потрібно наявність двох умов:

1) використання позивачем власної земельної ділянки у своїй господарській діяльності;

2) наявність у нього статусу платника єдиного податку І-ІІІ групи.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області (Могилів-Подільська ДПІ) з 18.06.2012 року по теперішній час.

В оскаржуваний період 2022-2025 роки позивач здійснював підприємницьку діяльність з 10.71- виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71); виробництво сухарів печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (10.72), за наступними системами оподаткування:

01.07.2021-30.09.2023 – загальна система оподаткування;

01.10.2023 – теперішній час – спрощена система оподаткування (єдиний податок 2 група).

За даними Держгеокадастру та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.07.2025 року №437316521, земельна ділянка за кадастровим номером 0510400000:00:011:0709 передана в оренду ТОВ «Кондитерський дім «ВАЦАК» (код ЄДРПОУ 42796845) з 01.07.2023 року згідно договору оренди на 7 років з правом пролонгації.

Відтак, оскільки позивач у період з 01.01.2021 по 30.09.2023 році перебував на загальній системі оподаткування та з 01.07.2023 земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Кондитерський дім «ВАЦАК», що виключає можливість звільнення позивача від оподаткування згідно п.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України.

Суд критично оцінює надані позивачем договори постачання виробленої продукції, договори на водопостачання та водовідведення, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 на підтвердження використання земельної ділянки у господарській діяльності, оскільки такі докази не спростовують вище встановлені судом обставини.

Разом з тим, надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності нарахування сум грошового зобов`язання з земельного податку за період 2022-2024 роки за відсутності даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та із застосування коефіцієнту індексації у спосіб, не передбачений ст. 289 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України, об`єктами оподаткування платою за землю є: об`єкти оподаткування земельним податком: 270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

За пунктом 286.1 статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою правильності нарахування земельного податку ГУ ДПС у Вінницькій області надіслано запит (вих. №5670/5/02-32-24-10-17 від 11.06.2025) Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області щодо нормативно-грошової оцінки земельних ділянок за цільовим призначенням земельної ділянки 11.02 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» в 2025 році. Відповідно до отриманої відповіді від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за вх.№39300/6 від 18.06.2025 здійснено нарахування земельного податку відповідно до нормативно-грошової оцінки земельних ділянок на 2025 рік. 12.08.2025 ГУ ДПС у Вінницькій області було надіслано запит № 46802/5/02-32-24-10- 17 Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області щодо нормативно-грошової оцінки земельних ділянок за цільовим призначенням земельної ділянки 11.02 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» в 2022- 2024 роках.

Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (№ 53034/6 від 13.08.2025) надано нормативно-грошову оцінку на 2025 рік; надання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022-2024 роки не вбачається за можливе, так як дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, однак по даних земельних ділянках не замовлялись і не формувались витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Відповідно до листа Держгеокадастру від 12.01.2026 повідомлено, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік становить 1,08. Додатково зазначено, що коефіцієнти індексації НГО у розрізі років становить, зокрема, 2022- 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 – 1,051 (для всіх категорій земель); 2024 – 1,12 (для всіх категорій земель).

В 2025 році відповідно до рішення Могилів-Подільської міської ради № 02-22/1462 від 24.07.2024 визначена ставка податку у розмірі 2% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

В 2022-2024 роках відповідно до рішення Могилів-Подільської міської ради № 249 від 30.06.2021 визначена ставка податку у розмірі 2% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Таким чином, ГУ ДПС у Вінницькій області, керуючись нормами ст. 289 ПК України, здійснено нарахування земельного податку за земельну ділянку площею 3,371 га за кадастровим номером 0510400000:00:004:0709 з цільовим призначенням та використанням (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за адресою: м. Могилів-Подільський, вул. Незалежності, 152, яка перебуває у власності ОСОБА_1 з 18.02.2022 р. та винесені податкові повідомлення-рішення:

За 2025 рік - №738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025 на суму 528 048,32 грн. Розрахунок: 26402415,92 (НГО земельної ділянки за 2025 р.) * 2% (ставка)=528048,32 грн.

За 2024 рік - №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025 на суму 471 471,7 грн. Розрахунок: 23573585,64 (НГО земельної ділянки за 2025 р., зменшена на коефіцієнт індексації - 1,12) * 2%=471471,7 грн.

За 2023 рік - № 1140931-2410-012-UA05080050000023603 від 29.08.2025 на суму 448 593,45 грн. Розрахунок: 22429672,5 (НГО земельної ділянки за 2024 р., зменшена на коефіцієнт індексації 1,051) * 2%=448593,45 грн.

За 2022 рік - № 1140930-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025 на суму 389 600,34 грн. Розрахунок: 19504063,00 (НГО земельної ділянки за 2023 р., зменшена на коефіцієнт індексації 1,15) * 2%=390081,2 грн, проте оскільки земельна ділянка перебуває у власності з 17.02.2022, земельний податок розраховано: 390081,2:365*318=389600,34 грн.

З метою нарахування земельного податку за 2022 - 2024 роки ГУ ДПС у Вінницькій області використано коефіцієнти індексації НГО на зменшення, взявши за основу НГО на 2025 рік.

Однак, суд не погоджується із правильністю нарахування земельного податку за 2022-2024 роки, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Базою оподаткування платою за землю відповідно до статті 271 ПК України є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахування коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України.

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Абзацом першим і п`ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Це означає, що індексація нараховується не лише за поточний рік, а накопичується за всі роки, починаючи з дати останньої нормативної грошової оцінки ділянки. Отже, за рік, у якому затверджено НГО земельної ділянки, коефіцієнт не застосовується (він дорівнює 1), а коефіцієнти за кожен рік перемножуються.

Кумулятивний коефіцієнт індексації — це добуток щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки (НГО) земель за весь період з моменту останньої оцінки до поточного року. Він показує загальне зростання вартості землі та застосовується для розрахунку земельного податку й орендної плати.

Тобто, в Податковому кодексі України чітко зазначено, що коефіцієнт індексації застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки.

Відповідно в даному випадку, враховуючи, що згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на запит ГУ ДПС у Вінницькій області нормативна грошова оцінка земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 за періоди до 2025 року відсутня, то ГУ ДПС у Вінницькій області мало право нараховувати земельний податок починаючи з 2025 року і далі із кумулятивним врахуванням щорічних коефіцієнтів індексації НГО.

ГУ ДПС у Вінницькій області протиправно використано коефіцієнти індексації за 2021 - 2023 роки на зменшення, взявши за основу нормативно грошову оцінку земельної ділянки на 2025 рік.

Отже, суд вважає, що ГУ ДПС України, при визначенні та нарахуванні земельного податку позивачу за 2022-2024 роки діяла поза межами повноважень, не на підставі та не у спосіб, визначений законами України, що вказує на протиправність винесених податкових повідомлень-рішень якими визначено податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2022-2024 роки.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025; №1140931-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025; №1140930-2410-0212- A05080050000023603 від 27.08.2025 підлягають визнанню протиправними та скасуванню як такі, що не відповідають вимогам, встановленим до рішення суб`єкта владних повноважень, передбачених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області обґрунтовано нараховано позивачу податкове зобов`язання щодо сплати земельного податку за 2025 рік та прийнято податкове повідомлення-рішення №738398-2410-0212-UA05080050000023603 від 17.06.2025.

Водночас, суд відхиляє посилання відповідача на лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.10-1557/2-26 від 19.02.2026, яким нібито підтверджено правильність застосування такої ретроспективної методики до нарахування земельного податку за 2022-2024 роки, оскільки органи Держгеокадастру не є контролюючим органом, що адмініструє вказаний податок і такий порядок оподаткування суперечить нормам п. 289.1, п. 289.2 ст. 289 ПК України.

Щодо доводів позивача, що контролюючим органом спірні податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов`язання з земельного податку за 2022-2023 роки винесено поза межами встановлених ст. 102.1 ст.102 ПК України строків, суд зазначає наступне.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Тобто, земельний податок на 2025 рік мав бути нарахований до 01 липня 2025 року; на 2024 рік - до 01 липня 2024 року; на 2023 рік - до 01 липня 2023 року, на 2022 рік – до 1 липня 2022 року.

Відповідно до п. 287.10 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання з земельного податку фізичних осіб може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-ІХ, який набрав чинності 18.03.2020, до ПК України внесено зміни.

Зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктами 52-1-52-5.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (із змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 року № 591-ІХ, що набрав чинності 29.05.2020року на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Отже, пункт 52-2 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від З березня 2022 року № 2118-ІХ, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-ІХ).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом № 2118-ІХ підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктом 69.9 пункту 69 такого змісту: «для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

В подальшому, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ (далі Закон № 2120-ІХ), який набрав чинності 17.03.2022, відповідно до якого дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Законом № 2120-ІХ запроваджувалась альтернативна норма щодо зупинення перебігу строків п. 102.9. ст. 102 ПК України, згідно якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022№ 2260-ІХ (далі Закон № 2260-ІХ), що набрав законної сили 27.05.2022 та яким п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, виклавши його наступним чином: «для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

- строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок".

Відповідно, з набранням 27.05.2022 року чинності Закону № 2260-ІХ діяло загальне правило п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України про зупинення перебігу строків згідно ПК України, з якого могли передбачатися виключення, та пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з наступними змінами та доповненнями), який фактично повторював загальне правило та визначав відповідні конкретні виключення з нього, які не стосувалися перебігу строку нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання з земельного податку фізичних осіб.

Проте, 01.08.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-ІХ (далі - Закон № 3219-ІХ), яким п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України виключено, а редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено наступним чином:

«Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім» виключень, які не стосуються перебігу строку нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання з земельного податку фізичних осіб.

Отже, з 01.08.2023 року остаточно скасовано зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, яке було запроваджено в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану.

При цьому, необхідно зазначити, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який був установлений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Таким чином, перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи» було зупинено в період з 18.03.2020 по 16.03.2022, в зв`язку з дією карантину, та з 17.03.2022 по 31.07.2023, в зв`язку з дією правового режиму воєнного стану. Тобто, узагальнено вищезазначене свідчить, що перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу, зупинено з 18.03.2020 по 31.07.2023 року (включно), у зв`язку з чим з 01.08.2023 року перебіг строку відновився.

Тобто, з 01.08.2023 для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, нарахування фізичним особам сум плати за землю, яке проводиться контролюючими органами, може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) протягом 1095 календарних днів, з урахуванням періоду зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року по 31 липня 2023 року включно.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача щодо протиправного прийняття податкових повідомлень - рішень поза межами строку давності, визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

Крім того, суд вважає помилковими доводи представника позивача про відсутність в Ірини Іскри права на винесення спірних податкових-повідомлень-рішень, оскільки відповідно до наказу ГУ ДПС у Вінницькій області № 516 від 23.10.2023 «Про делегування повноважень посадовим особам управління оподаткування фізичних осіб» ОСОБА_2 – начальника Могилів-Подільського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області уповноважено на виконання певних функцій, передбачених Податковим кодексом України, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема на право: підписання (прийняття) податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов`язань, передбачених пунктом 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»; підписання (прийняття) податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов`язань, передбачених пунктом 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України «Порядок обчислення плати за землю».

Крім того, згідно з наказом ГУ ДПС у Вінницькій області № 516 від 31.03.2025 «Про уповноважених осіб» ОСОБА_2 – начальника Могилів-Подільського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області уповноважено на отримання та використання електронних печаток ГУ ДПС у Вінницькій області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Крім того, згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.

У пункті 53 у рішенні по справі "Федорченко та Лазоренко про України" Суд зазначив, що суди повинні при оцінці доказів керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Отже, надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025 року, №1140931-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025 року, №1140930-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025 року, якими визначено податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2022-2024 роки, а відтак адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №1121884-2410-0212-UA05080050000023603 від 15.08.2025 року, №1140931-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025 року, №1140930-2410-0212-UA05080050000023603 від 27.08.2025 року.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 9538,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна