Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №120/2500/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 квітня 2026 р. Справа № 120/2500/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

за участі секретаря судового засідання: Сивак Марії Миколаївни

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Радзіковської Інни Тимофіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, податкових повідомлень-рішень відповідача №0341242405 та №0341262405 від 30.10.2025.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

У встановлений судом строк від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Ухвалою від 24.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити, зазначивши про відсутність правових підстав для призначення позапланової документальної перевірки, за результатом якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, та стверджувала про порушення відповідачем порядку надсилання їй кореспонденції.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши в судових засіданнях учасників справи, розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР), позивач ОСОБА_1 в період з 01.01.2022 по 30.06.2022 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування, а з 01.07.2022 по 31.12.2024 оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності здійснювала на загальній системі оподаткування та була платником акцизного податку, податку з доходів фізичних осіб, військового збору.

На підставі ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, п.2 частини 1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 05 червня 2025 року №2694к посадовою особою Головного управління ДПС у Вінницької області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2022 року по 31.12.2024 року.

Копію наказу №2694к від 05.06.2025 року та повідомлення про початок перевірки №756 від 09.06.2025 року направлено ФОП ОСОБА_1 листом з повідомленням про вручення 09.06.2025 року, який вручено особисто ОСОБА_1 20.06.2025 року, що підтверджується матеріалами справи.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 26.06.2025р. №2759/02-32-24-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено наступні порушення:

- заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість за перевіряємий період в сумі 341238,00 грн. чим порушено вимоги п.181.1 ст.181 п.183.10 ст.183 п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (відповідальність передбачена п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України);

- порядку подання декларації платника єдиного податку за 2022 рік, а саме п.294.1 ст.294, п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (відповідальність передбачено п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України).

Згідно висновків акта документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.10.2025 №0341242405 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 426 547,50 грн. (нарахування ПДВ - 341 238,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 85 309,50 грн.) та №0341262405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася із позовом до суду у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію, а норми статті 67 Конституції України передбачають обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзаци 1 та 2 пункту 1.1 статті 1 ПК України).

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як встановлено судом, спірні податкові повідомлення рішення прийняті на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 26.06.2025 року №2759/02-32-24-05/2353016922, яким встановлені порушення:

- заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість за перевіряємий період в сумі 341238,00 грн. чим порушено вимоги п.181.1 ст.181 п.183.10 ст.183 п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (відповідальність передбачена п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України);

- порядку подання декларації платника єдиного податку за 2022 рік, а саме п.294.1 ст.294, п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (відповідальність передбачено п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України).

Позивач в обґрунтування своєї позиції зазначає про протиправність податкових повідомлень-рішень за заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість та порушення порядку подання декларації платника єдиного податку за 2022 рік, оскільки вона за її твердженням своєчасно не отримувала запиту про надання інформації та інших документів, пов`язаних з перевіркою, що на думку позивача, свідчить про відсутність в неї поведінки, направленої на ухилення від виконання обов`язку з надання контролюючим органам документів.

Пункт 79.2 статті 79 ПК України передбачає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місцем проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Отже, наказ та повідомлення повинні бути надіслані та отримані платником податків до початку проведення перевірки. Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постановах від 18.07.2019 у справі №0440/5993/18, від 11.05.2023 у справі №640/18756/21 та від 17.05.2023 у справі №160/5892/20.

З наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які позивачем в установленому порядку не спростовані, суд в ході судового розгляду справи встановив, що за результатами аналiзу податкової iнформацiї, отриманої у встановленому законом порядку, Головним управлiнням ДПС у Вiнницькiй областi було виявлено факт отримання фiзичною особою-пiдприємцем Майкою Ольгою Юхимiвною, яка перебуває на загальнiй системi оподаткування та не зареєстрована платником податку на додану вартість, згідно сум розрахункових операцiй за даними РРО/ПРРО за перiод грудень 2023 року - листопад 2024 року доходу вiд провадження господарської діяльності в сумі 1 242 972,90 грн

ГУ ДПС у Вінницькій області листом від 13.02.2025 №5021/6/02-32-24-08-38 звернулося до ФОП ОСОБА_1 із пропозицією надати заяву за формою 1-ПДВ для реєстрації в якості платника податку на додану вартість, а в разі відсутності підстав для реєстрації платником податків на додану вартість, керуючись статтями 19№, 20, 73 Податкового кодексу України, протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу перевищення сукупного доходу від здійснення господарських операцій, що підлягають оподаткуванню з приводу наведених вище фактів

Вказаний лист був надісланий 13.02.2025 поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_2 та повернувся 03.03.2025 року на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання»

Приписами статті 42 ПК України встановлено порядок листування платників податків та контролюючих органів, яким серед іншого передбачено, що:

- п. 42.1. податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті;

- п. 42.2. документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику);

- п. 42.5. у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків, є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Водночас, у постановах від 09.10.2018 у справі №820/1864/17, від 23.09.2021 у справі №640/8096/19, від 04.05.2020 у справі №826/11455/15, від 04.08.2023 у справі №120/7318/21 Верховний Суд зазначив про те, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, а у разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

З урахуванням наведеного і того, що уся досліджена в ході судового розгляду справи поштова кореспонденція, яка стосується предмета спору, надсилалася контролюючим органом для ОСОБА_1 через поштову службу (АТ «Укрпошта») рекомендованими листами з повідомленням про вручення на її податкову адресу як платника податків: ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), що є зареєстрованим в установленому порядку місцезнаходження позивача, за яким вона як платних податків (фізична особа) взята на облік контролюючим органом, суд дійшов до висновків про те, що така поштова кореспонденція відповідно до наведених вище приписів статті 42 ПК України вважається врученою платнику податків ( ОСОБА_1 ) у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а тому такий платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

За таких обставин, згідно вимог діючого законодавства, контролюючим органом подано запит, в якому вказано інформацію про виявлене перевищення отриманого сукупного доходу за останні 12 календарних місяців та прохання надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) щодо вказаних обставин.

Тобто, відповідач діяв в межах норм діючого законодавства, надавши можливість ФОП ОСОБА_1 подати заяву про реєстрацію платником ПДВ або ж надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо встановлених обставин.

Суд також зауважує, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення наказу на перевірку, запрошення, запиту, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення надісланих документів. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №360/4692/19, від 20.10.2020 у справі №140/30/20 та від 14.07.2022 у справі №120/479/21-а.

При цьому, суд приходить до висновку, що позивач належним чином не обґрунтувала того, яким чином не отримання нею відповідних документів мало вплив на суть зазначеного податковим органом допущеного податкового порушення та відповідного нарахування податкових зобов`язань. Не кожне можливе допущене порушення процедурного питання може мати безумовні наслідки протиправності прийнятого рішення.

З цього приводу у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

За таких встановлених судом обставин справи фактичне неотримання позивачем документів від контролюючого органу, на переконання суду, не може бути підставою для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Як свідчать матеріали справи, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 допущено порушення п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, а саме обов`язок суб`єкта господарювання зареєструватися платником ПДВ — коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищить 1 млн. грн..

Так, положеннями п.181.1 ст. 181 ПК України визначено - у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Як зазначалося раніше, ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2022 по 31.12.2024 перебувала на загальній системі оподаткування.

Згідно даних системи обліку, даних реєстраторів розрахункових операцій за період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року позивачкою отримано загальний дохід від здійснення підприємницької діяльності за перевіряємий період в сумі 3 061 170,57 грн..

Сукупне перевищення доходу в розмірі 1 млн. грн. відбулося у липні 2023 року та становило 1 023 518,90 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не реєструвалася платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України платник зобов`язаний подати заяву, щодо реєстрації платником ПДВ до контролюючого органу не пізніше 10-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто встановленого обсягу оподатковуваних операцій.

Отже, обов`язок з нарахування та сплати ПДВ виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнутий граничний обсяг.

В даному випадку такий обов`язок настав для позивачки з 11.08.2023 року.

ФОП ОСОБА_1 в порушення вказаних вимог податкового законодавства заява до 10.08.2023 року для реєстрації платником ПДВ до контролюючих органів не подавалась.

Згідно положень пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування

Таким чином, за період з 11.08.2023 року по 31.12.2024 року ФОП ОСОБА_1 отримала дохід згідно даних системи обліку, даних реєстраторів розрахункових операцій та банківських виписок, що підлягає оподаткуванню податком на додану вартість в сумі 1 706 190,87 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 11.08.2023 року по 31.12.2024 року встановлено їх заниження всього у сумі 341 238,00 грн..

Отже, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість що підлягає сплаті або бюджетному відшкодуванню та/або включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період 11.08.2023 року по 31.12.2024 року встановлено порушення п.183.1 та 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачкою допущення його заниження в сумі 341 238,00 грн.

Положеннями п.123.1 ст.123 ПК України визначено: вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідальність за вказані вище порушення передбачена п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України, зокрема: діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, контролюючим органом обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2025 №0341242405 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 426 547,50 грн. (нарахування ПДВ - 341 238,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 85 309,50 грн.).

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 30.10.2025 №0341262405 на загальну суму 340,00 грн, суд зазначає наступне.

Як зазначалося судом, перевіркою встановлено, що в період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування, здійснювала діяльність із застосуванням ставки єдиного податку ІІ групи та сплачувала до бюджету єдиний податок.

Так, згідно пп.49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України - податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У відповідності з п.294.1 ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Таким чином, граничний строк подачі декларації за звітний податковий період 2022 року настав для ФОП ОСОБА_1 01.03.2023 року.

Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій, порушень граничних термінів встановлено порушення подання податкових декларацій з єдиного податку за звітний податковий період 2022 року - податкову декларацію не подано.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України визначено - неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, суд вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 30.10.2025 №0341262405 законним та не вбачає підстав для його скасування.

За даних обставин, оскільки суд не встановив порушень з боку відповідача під час повідомлення позивача та проведення спірної перевірки, за наслідками якої було винесено спірні податкові повідомлення-рішення, суд вважає такі рішення контролюючого органу правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Таким чином суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

У зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову позивача до суб`єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028, код ЄДРПОУ: ВП 44069150)

Повний текст рішення виготовлено 08.05.2026 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна