Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №534/2634/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/2634/25

Провадження №2/534/1062/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Морозова В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Костюченко О.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Філіповського В.В.,

представника відповідача адвоката Пономаренко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів за договором позики,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі також – Позивач) звернувся до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі також – Відповідачі) про стягнення грошових коштів за договором позики.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.02.2025 року, до Позивача звернувся відповідач ОСОБА_2 з проханням позичити йому 22700,00 доларів США, для придбання автомобіля для потреб сім`ї, по курсу Національного банку України на момент укладення договору позики (18.02.2025) сума становила 943307,58 грн. (дев`ятсот тридцять тисяч сімсот гривень п`ятдесят вісім копійок). За домовленістю з Відповідачем дата повернення коштів була визначена в розписці до 24.02.2025.

Позивач добре знав Відповідача і погодився позичити йому 22700,00 доларів США за умови повернення Позивачу зазначеної вище суми до 24.02.2025 року.

Саме на цих умовах сторони і уклали договір позики. На підтвердження передачі грошей Відповідач власноруч написав розписку і отримав гроші.

Однак, Відповідач свої зобов`язання згідно договору та вказані в борговій розписці строки не виконав. Позивач неодноразово звертався до нього з вимогою повернути гроші, однак ОСОБА_2 гроші не повертає. Це змусило Позивача звернутися за захистом порушеного права до суду у вересні 2025 року.

Посилаючись, серед іншого, на вимоги законодавства Позивач просив суд: стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 943307,58 грн. (дев`ятсот тридцять тисяч сімсот гривень п`ятдесят вісім копійок). Стягнути понесені Позивачем судові витрати з Відповідачів.

Відповідач ОСОБА_2 та співвідповідач ОСОБА_3 правом на подання відзиву не скористались.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Пономаренко А.Є. подала до суду відзив на позовну заяву, яким позов не визнала, заперечила проти задоволення позову у повному обсязі.

Так, навівши правове обґрунтування своєї позиції, представник Відповідача у відзиві зазначила, що у розписці не конкретизовано повне ім`я, по батькові Відповідача, що саме за правочин, валюту зобов`язання тощо; відповідач ОСОБА_3 не знала про борг чоловіка (відповідача ОСОБА_2 ), з січня 2024 року фактично не мала шлюбних відносин із цим чоловіком, мають намір розлучитись, стосунки у них погані і т. ін.

У судовому засіданні позивач, допитаний за його клопотанням як свідок, надав покази суду, за змістом яких він підтримав позов, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Пономаренко А.Є. надала пояснення суду, відповідно заперечувала проти задоволення позову.

Заяви, клопотання; інші процесуальні дії у справі.

Задоволені судом клопотання: представника Відповідача (про проведення судових засідань у режимі ВКЗ), Позивача (про допит як свідка Позивача та свідка ОСОБА_4 ).

Встановлені судом фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами у цій судовій справі виникли спірні правовідносини за договором позики грошових коштів.

18.01.2025 до ОСОБА_1 звернувся відповідач ОСОБА_2 з проханням позичити йому 22700,00 доларів США. Проте, Відповідач не виконав своєї обіцянки, навіть частини суми заборгованості не погасив.

Факт перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у шлюбі під час укладеного ОСОБА_2 договору позики сторонами не заперечується; спірний договір був укладений в інтересах сім`ї ОСОБА_5 , одержані кошти саме у валюті доларів США були використані в інтересах цієї сім`ї. Як і наполягав Позивач, підлягає стягненню саме грошові кошти у валюті зобов`язання – доларах США.

Встановивши фактичні обставини справи, з`ясувавши правові позиці сторін, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, та здійснюючи розгляд справи виключно в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, зазначає, що виниклі між сторонами спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV.

Оцінка наведених учасниками справи аргументів, норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, доказам у справі у цілому, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, ґрунтуючись на засадах верховенства права, законності і обґрунтованості судового рішення, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей, або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором

Стаття 526 Цивільного кодексу України регламентує, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. За ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Суд застосував під час розгляду справи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 154/3443/18 де встановлено, що наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Допитані позивач ОСОБА_1 як свідок пояснив суду за змістом, що відповідач з ОСОБА_2 спілкувався неодноразово з приводу автомобілів, 18.01.2025 зранку Відповідач зателефонував і попросив позичити йому кошти для придбання авто, Цього ж дня о 20.00-20.30 Позивач до нього приїхав разом зі свідком. Відповідач повідомив Позивачу, що хоче придбати авто для сім`ї. Позивач дав гроші Відповідачу під розписку потім останній пішов додому.

Позивачу відомо, що 21.01.2025 Відповідач придбав авто на дружину ОСОБА_3 , розписка була написана ОСОБА_2 власноруч і свідок це також бачив. Позивач передав 22 700 доларів США. Позивач повідомив суду, що народився і прописаний в м. Горішні Плавні, навчався тут та знав Відповідача. ОСОБА_2 знали в місті як бізнесмена. Свідка брав, щоб хтось міг підтвердити цей факт. Позивач запросив щоб свідок був присутній. Позивач довірливо віднісся до Відповідача, і взяв розписку для підстрахування. Відповідач взяв гроші 18.01.2025, а 21.01.2025 вже було придбано авто. Передача грошей тривала хвилин 30-40. На вулиці було темно. Відповідач писав розписку в автомобілі на панелі.

Позивач не сприймав Відповідача як шахрая, та довіряв, але взяв таку розписку. ОСОБА_2 займався купівлею і продажу авто. Позивач зрозумів, що Відповідач брав авто для себе. На протязі спілкування Відповідач казав, що хоче придбати собі для сімейних потреб авто. Відповідач казав, що в нього грошей нема, просив позичити на місяць.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду за змістом, що ОСОБА_5 взяв гроші у ОСОБА_6 і не віддав вчасно. Свідок бачив як ОСОБА_5 брав кошти в борг і як писав розписку. ОСОБА_5 казав, що авто потрібно для сім`ї. Передавалися кошти в сумі 22 700 доларів США. ОСОБА_5 особисто писав розписку. Авто був біля під`їзду ОСОБА_5 . Сторони є знайомі свідка, тому мабуть і взяли. Свідка запросив ОСОБА_6 для того, щоб свідок був присутній при передачі коштів.

Свідку не відомо, чому його не зазначили в розписці. ОСОБА_5 займався авто. ОСОБА_5 казав, що треба авто для сім`ї. Передача грошей зайняла хвилин 30-40. Сім`ю ОСОБА_5 свідок знає. Гроші які були передані в доларах мали номінал у 100 доларів США.

Копія боргової розписки (а.с. 5), досліджена в судовому засіданні судом і перевірена з її оригіналом, є належним, достатнім доказом наявності зобов`язання Відповідачів перед Позивачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх доказів існування зобов`язань за договором позики грошових коштів в сумі 22700 доларів США між Позивачем (кредитор) та боржниками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення саме у валюті грошового зобов`язання (долари США).

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, згідно зі ст. 19 Конвенції, його забезпеченні дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов`язань за Конвенцією та Протоколами до неї. Зокрема, питання помилок щодо фактів та права, які начебто були припущені національним судом, не належить до компетенції Суду доти, доки такі помилки не порушують прав та свобод, що захищаються Конвенцією (див. Garcia Ruiz v. Spain). Більше того, тоді як ст. 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів чи способу їх оцінки. Це питання регулюється, головним чином, національними законодавством та судами. Суд нагадує, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди аргументувати прийняті ними рішення, це не можна розуміти як вимогу надавати вичерпну відповідь на кожне питання, підняте стороною під час судового розгляду справи.

Судові витрати підлягають стягненню з Відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 264-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позову по 4716 грн. 50 коп. з кожного, та судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову по 302 грн. 80 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Повне ім`я відповідача1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Повне ім`я відповідача2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ

Повний текст рішення виготовлено 07.05.2026.