Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №552/3420/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3420/26

Провадження № 3/552/565/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026

07 травня 2026 року суддя Київського районного суду м. Полтави Любчик В.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Селидівським МЗУ МВС України у Донецькій області від 01.02.2002,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211982 від 19.04.2026, громадянка ОСОБА_1 19.04.2026 близько 13 год 45 хв за адресою: АДРЕСА_3 , вчинила відносно громадянина ОСОБА_2 , з яким спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягають у штовханнях, ударах по шиї, образах та погрозах, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілого. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

Відповідно до п. 38 постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 0870/8014/12 сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що між ним та співмешканкою ОСОБА_1 виник конфлікт, наразі вони помирились, шкоди психологічного або фізичного характеру йому спричинено не було, про що попередньо подав відповідну письмову заяву (а.с. 10).

Заслухавши ОСОБА_2 , дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Частиною першою ст. 173-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 14 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211982 від 19.04.2026 (а.с. 1), пояснення ОСОБА_2 (а.с. 2)., терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а.с. 3) відеозапис.

Відеозаписом події зафіксовані обставини, які відбувались вже по прибуттю працівників поліції на місце події, коли ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розповідали свою версію події.

В матеріалах справи відсутні пояснення ОСОБА_1 та свідків які були присутні на відеозаписі під час складання адміністративного матеріалу.

На цей час потерпілий ОСОБА_2 підтримав подану ним заяву в якій вказав, що шкоди фізичному та психічному здоров`ю йому спричинено не було, вони примирились.

З наявних в справі доказів неможливо зробити однозначний висновок про те, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за обставин, вказаних в протоколі, дійсно мало місце.

Інші докази, які містяться в матеріалах справи не є достатніми для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На думку суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 276-280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня її отримання.

Суддя В.М. Любчик