Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №376/654/26 — Сквирський районний суд Київської області

Суд: Сквирський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №376/654/26

Суддя: Батовріна І. Г.

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/654/26

Провадження № 3/376/246/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з батальйону №2 патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм в КНП ФРР «Фастівська ЦРЛ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 23 лютого 2026 року близько 21.50год., керував транспортним засобом Audi 100 д.н.з. НОМЕР_2 по автомобільній дорозі Сквира-Кривошиїнці Білоцерківського району Київської області з явними ознаками наркотичного сп`яніння ( звуженні зіниці очей, що нереагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями порушив п.2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав, пояснив, що він працює водієм швидкої допомоги, кожного дня проходить огляд нарколога, після завершнення робочого дня віз на своєму автомобілі гуму на транспортний засіб волонтерів. Будучи зупиненим працівниками поліції виконав всі їх вимоги та погодився пройти медичний огляд, проте працівники поліції стали тягнути час, пропонували йому гарно подумати. Вважає, що такі дії поліцейських були направлені на створення для нього, як водія, настільки обтяжливих, нерозумних та незаконних умов проходження, щоб він був змушений відмовитись. Проте він не відмовлявся, але пояснював що поспішає, оскільки має відвезти гуму у Вінницьку область та повернутись, щоб вранці йти на роботу. Коли працівники поліції повідомили, що будуть складати протокол про адміністративне правопорушення попросив роз`яснити наслідки, на що йому сказали що надалі все буде вирішувати суд, направлення для проходження самостійного огляду не вручили, участь адвоката не забезпечили. Пройти обстеження самостійно протягом двох годин не зміг, оскільки через кілька годин його було затримано працівниками ТЦК, які відразу провели йому ВЛК та всі необхідні медичні дослідження, за результатами яких наркотичних засобів в його організмі не виявлено. Просив провадження по справі закрити.

Суддя дослідивши протокол, додані до нього письмові докази та відеозапис, дійшла висновку, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до практики Верховного Суду, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 липня 2020 року, у справі ЄУН 463/1352/16-а, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 27 червня 2019 року, у справі ЄУН № 536/1703/17, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82707106).

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад вказаного адміністративного правопорушення, серед іншого, характеризується:

- наявністю спеціального суб`єкта, яким є осудна особа, яка керує транспортним засобом (водій) і досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність;

- наявністю умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;

- наявністю об`єктивної сторони, яка виражається у формі одного з таких протиправних діянь (дії чи бездіяльності): керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу; передача керування особі, яка перебуває в такому стані; відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Як свідчить протокол, ОСОБА_1 у провину ставилося вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягає не будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, а лише та у якої виявлені ознаки такого стану.

До того ж, у випадку виявлення ознак наркотичного сп`яніння, особа, яка керує транспортним засобом направляється на огляд не до будь-якого закладу охорони здоров`я, а до найближчого, якому надане таке право.

Натомість, у випадку ОСОБА_1 , за результатами дослідження наданих доказів, а саме: протоколу серыъ ЕПР1 №599284; акту огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.02.2026; копії листа КНП СМР «Сквирська центральна міська лікарня» від 12 січня 2026 року № 29; рапорту сержанта поліції Ткачука А. від 23 лютого 2026 року; диску з нагрудної камер № 477922; 477948 від 23 лютого 2026 року у судді виникає обґрунтований сумнів, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння та підлягав огляду на визначення такого стану.

Суддею оглянутий диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та службового автомобіля, на якому містилися одинадцять файлів: «clip-0», «clip-1», «clip-2», «clip-3», «clip-4», «clip-5», «clip-6», «clip-7», «clip-8», «clip-9», «clip-10»

З відеозапису «clip-0» суддею установлено, що автомобіль «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 був зупинений через неосвітлений номерний знак в темну пору доби, після чого водій вийшов для спілкування з працівниками поліції.Після перевірки документів, спілкування, з`ясування напрямку руху, причин, місця роботи ОСОБА_1 , огляду транспортного засобу і. т.д., поліцейським повідомлено, що він вбачає ознаку наркотичного сп`яніння у вигляді звужених зіниць очей, які не реагують на світло (7.22 хв. ) і пропонує пройти огляд, на що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності погоджується (7.33хв. запису), після чого з`ясовують скільки часу займе огляд, де він буде проходити та надають йому час для роздуму. (7.49хв.)

На думку судді , такі дії створювали мови, за яких він мав би змушений відмовитись.

Інші ознаки наркотичного сп`яніння працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 лише після запитання останнього, які саме ознаки наркотичного сп`яніння він має в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення . ( clip-1 05.05хв.)

Суддя вважає, що такі непослідовні і нелогічні дії працівників поліції свідчать про те, що у них не було підстав вважати, що ОСОБА_1 має ознаки стану наркотичного сп`яніння, оскільки за їх наявності, ОСОБА_1 мав бути направлений на огляд на стан наркотичного сп`яніння відразу без часу на роздуми, а у разі відмови видано направлення для з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння огляду для можливості пройти огляд самостійно, чого так і не відбулось.

До того ж, як встановлено суддею із відеозапису «clip-0», ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся.

На вказаному відеозаписі, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 повідомив, що від огляду не відмовляється, а не має на це часу, готов пройти всі необхідні дослідження на місці зупинки транспортного засобу.

Отож, сукупність зафіксованих на відеозаписі подій, які відбувалися протягом короткого проміжку часу (лише близько десяти хвилин) свідчить, що ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся та не ухилявся.

Крім того, як встановлено судом за наданими ОСОБА_1 документами, останнього 24.02.2026 було мобілізовано для служби в ЗСУ медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано придатним для служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, з наданих медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 пройшов ряд медичних досліджень та фахівці не знайшли слідів вживання заборонених речовин, психоактивних препаратів.

Покази ОСОБА_1 , як в судовому засіданні, так і під час зупинки транспортного засобу ідентичні, відповідають переглянутим в судовому засіданні відеозаписам з нагрудних боді камер працівників поліції.

Таким чином суддя вважає, що інші докази в своїй сукупності не підтверджують відмову ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння, або наявність у нього ознак стану наркотичного сп`яніння.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції («Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria), пункт 30).

Першочергова оцінка ЄСПЛ застосовності кримінального аспекту ст.6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82-83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.

При цьому, в практиці ЄСПЛ перший критерій має відносну значимість та слугує тільки як відправна точка. Другий та третій критерії являються альтернативними та необов`язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст.6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належало в цілому до «кримінальної» сфери («Озтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), пункт 54; «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), пункт 55).

Аналізуючи вказані вище джерела права, враховуючи вид та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, порівнюючи її з санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, вважаю, що адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП з точки зору Конвенції можна вважати «кримінальним». Тому, з урахуванням засад правосуддя та принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вважаю обґрунтованим застосування в даному випадку положень ст.62 Конституції України, відповідно до ч.3 якої, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що всі сумніви в даному випадку суддя у відповідності до ст.62 Конституції України трактує на його користь, та, відповідно, приходить беззаперечного висновку про недоведеність допустимими і належними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, суддя дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає недоведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отож, відповідно до вказаної норми, суддя провадження закриває.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.

Суддя І. Г. Батовріна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua