Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №359/502/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/502/26

Провадження №2-а/359/32/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Ступарик К.В.,

за участю представника позивача Соколовської О.О.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасуван-ня постанови, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого адміністративного позову.

1.1. В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним адміністративним позовом та обґрунтовує його тим, що 6 січня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 склав постанову по справі про адміністративне правопорушення №2166, якою він наклав на позивача штраф в розмірі 17000 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП. Зі змісту цієї постанови вбачається, що ОСОБА_1 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у строк до 5 червня 2025 року, чим порушив п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-ІХ від 21 березня 2024 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Позивач посилається на те, що він не був повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження повторного медичного огляду. Ця обставина свідчить про відсутність в бездіяльності ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП. Крім того, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності вже після закінчення строку накладення адміністративного стягнення. Тому ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову №2166 від 6 січня 2026 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

1.2. У судовому засіданні представник позивача Соколовська О.О. підтримує адміні-стративний позов та наполягає на його задоволенні.

1.3. Представник відповідача Тарасенко В.Є. не з`явився у судове засідання та подав відзив (а.с.33-39), в якому він не визнає адміністративний позов та просить суд відмовити в його задоволенні.

2. Інформація про рух адміністративної справи.

2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2026 року (а.с.29) вбачається, що адміністративну справу за адміністративним позовом, пред`явленим ОСОБА_1 , було розподілено судді Бориспільського міськрайон-ного суду Борцю Є.О.

2.2. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 26 січня 2026 року (а.с.30) було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд адміні-стративної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1. 6 січня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 Тарасенко В.Є. склав постанову по справі про адміністративне правопорушення №2166 (а.с.22-24, 48-49), якою він наклав на ОСОБА_1 штраф в розмірі 17000 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП.

3.2. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у строк до 5 червня 2025 року, чим порушив п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-ІХ від 21 березня 2024 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

3.3. Спірні відносини регулюються главою 15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» розділу ІІ «Особлива частина» КУпАП.

4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

4.1. Відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-ІХ від 21 березня 2024 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

4.2. Згідно з ч.1 ст.2101 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізацій-ну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань – від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.3. Відповідно до ч.3 ст.2101 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань – від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковува-них мінімумів доходів громадян.

4.4. Згідно з ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст.210, 2101 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

4.5. Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

4.6. Згідно з п.1, п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне право-порушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративне правопорушення, а також у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

4.7. Відповідно до п.1 ч.3 ст.2, ч.2 ст.6 КАС України однією з основних засад адміністративного судочинства є верховенство права. Суд застосовує принцип верховен-ства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

4.8. Згідно з п.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.

5.1. Зі змісту військово-облікового документа, сформованого в системі «Резерв+» (а.с.10), вбачається, що 26 квітня 2011 року ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним у воєнний час. Тому на підставі п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-ІХ від 21 березня 2024 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» у позивача виник обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначен-ня придатності до військової служби у строк до 5 червня 2025 року. У визначений строк ОСОБА_1 не виконав вказаний імперативний обов`язок, у зв`язку чим в його без-діяльності наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП. Правилами п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-ІХ від 21 березня 2024 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» перед-бачено, що громадяни України, визнані обмежено придатними до військової служби, були зобов`язані самостійно звернутись до ТЦК та СП або через електронний кабінет призов-ника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, а не очікувати надсилання відповідної повістки. Тому посилання ОСОБА_1 та його представника Соколовської О.О. на те, що позивач не був повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження повторного медичного огляду, підлягає критичній оцінці.

5.2. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №2166 від 24 грудня 2025 року (а.с.11-12, 46-47) вбачається, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП, було виявлено о 15 годині 48 хвилин 24 грудня 2025 року. З того ж дня розпочався тримісячний строк накладення на позивача адміністративного стягнення. Перебіг цього строку підлягав закінченню лише 24 березня 2026 року, тоді як оскаржувана постанова була складена ще 6 січня 2026 року. Крім того, станом на день її складення не закінчився річний строк з дня вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що розпочався 6 червня 2025 року. Тому довід ОСОБА_1 та його представника Соколовської О.О. про те, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, також підлягає критичній оцінці.

5.3. Очевидно, що накладення на ОСОБА_1 штрафу, тим більше в розмірі 17000 гривень 00 копійок, є втручанням держави в його право на мирне володіння майном (в даному випадку – грошовими коштами). Таке втручання є виправданим, оскільки воно ґрунтується на законі та спрямовано на утвердження суспільних інтересів, що полягають у забезпеченні виконання громадянами України військового обов`язку. Значущість таких інтересів збільшується в період військової агресії проти територіальної цілісності та суверенітету України. Тому застосування до позивача оскаржуваного стягнення кореспон-дується з гарантіями, передбаченими п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.4. З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №2166 від 6 січня 2026 року, а також для закриття провадження у справі як у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, так і у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Тому у задоволенні адміністративного позову, пред`явленого ОСОБА_1 , належить відмовити.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.242, ч.1 ст.243, 244-246, ч.1 ст.250 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець