Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №357/6836/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне вбивство

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №357/6836/26

Суддя: Гавенко О. Л.

Справа № 357/6836/26

1-кп/357/833/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1 ,

суддів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі – ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_6

захисника обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12025111030002506, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, республіки Азейбарджан, вірменина, без громадянства, освіта середня, не одруженого, зі слів розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 03.10.1990 року вироком Фастівського міського суду Київської області за ст. 94, ч. 2 ст. 220, ч. 3 ст. 222 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого 23.04.1998 по відбуттю строку покарання;

2) 04.04.2001 вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 12.01.2004 по відбуттю строку покарання;

3) 06.05.2004 вироком Фастівського мвського суду Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 22.02.2006 по відбуттю строку покарання;

4) 03.08.2007 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київськї області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 17.03.2014 по відбуттю строку покарання;

5) 18.12.2015 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київськї області за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі. 14.06.2023 звільнений по відбуттю строку покарання

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_6 , будучи раніше судимим, а саме 03.10.1990 вироком Фастівського міського суду Київської області за вчинення умисного вбивства, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин проти життя особи за наступних обставин. Так, 02.12.2025 в період часу з 16 год 50 хв до 18 год 30 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 перебував на другому поверсі сторожового приміщення за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Незалежності, 85. У цей же час до вказаного приміщення прибув ОСОБА_8 , після чого між ним та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, пов`язаних із грошовими коштами, виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_6 наніс потерпілому декілька ударів долонями по обличчю.

Після цього ОСОБА_6 тимчасово припинив конфлікт та пішов до вбиральні, залишивши ОСОБА_8 у приміщенні. Через декілька хвилин, повернувшись, ОСОБА_6 виявив, що ОСОБА_8 без його дозволу вжив належний йому алкогольний напій (коньяк), у зв`язку з чим між ними конфлікт продовжився. У цей момент у ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, виник раптовий умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 взяв скляну пляшку та наніс не менше одного удару в область голови ОСОБА_8 . Надалі, продовжуючи реалізацію єдиного умислу, спрямованого на умисне вбивство потерпілого, ОСОБА_6 , використовуючи наявні у приміщенні предмети, а саме металеву палицю, металеву сковорідку та пластиковий барабан з металевими бічними вставками, почергово наніс потерпілому не менше восьми ударів у життєво важливу ділянку тіла – голову.

Внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 спричинено несумісні з життям тілесні ушкодження у вигляді: ран на голові, перелому кісток основи черепа, перелому зовнішньої компактної пластинки правої лобної кістки, субрахноїдального крововиливу, забію головного мозку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і є небезпечними для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

У результаті отриманих тілесних ушкоджень смерть ОСОБА_8 настала на місці події через короткий проміжок часу.

Своїми діями, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вбивстві, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України колегія суддів визнала за згодою учасників судового провадження недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежила дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , дослідженням даних, які характеризують особу винного, оскільки ці докази ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, визнав повністю. При цьому надав суду наступні показання. Два роки до цієї події він працював на пилорамі, оскільки мав встановлений адміннагляд. Після цього влаштувався неофіційно працювати на стоянку автомобілів, де і проживав. З потерпілим ОСОБА_9 познайомився на пилорамі, він ( ОСОБА_9 ) не мав місця проживання, а тому інколи приходив на автостоянку поїсти. 02.12.2025 в період часу з 16 год 50 хв до 18 год 30 хв в АДРЕСА_1 , він ( ОСОБА_6 ) перебував на території автостоянки, до нього зайшов ОСОБА_9 . Він ( ОСОБА_6 ) запитав у ОСОБА_9 де він дів гроші, на що ОСОБА_9 відповів, що пропив. На що він ( ОСОБА_6 ) дав ОСОБА_9 два ляпаса долонею руки, після чого пішов до вбиральні. Після повернення він помітив, що ОСОБА_9 випив його коньяк, він ( ОСОБА_6 ) взяв порожню пляшку з-під коньяка і наніс ОСОБА_9 2-3 удари по голові, після чого пляшка розбилася. Після цього він взяв кочергу і наніс ОСОБА_9 кілька ударів по голові. В подальшому наніс ОСОБА_9 ще 2-3 удари сковорідкою в область голови та пластиковим барабаном з металевими вставками кілька ударів по голові. Всього наніс не менше восьми ударів даними предметами по голові ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_9 впав, а він ( ОСОБА_6 ) викликав працівників поліції і «швидку допомогу». Зазначив, що перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Щиро кається, зазначив, що усвідомив тяжкість вчиненого злочину та обіцяє стати на шлях виправлення. Просив суворо не карати.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 України.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Колегія суддів кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 Кримінального кодексу України.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого, його характеристику.

Обставинами, які характеризують особу обвинуваченого є те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, зокрема 03.10.1990 вироком Фастівського міського суду Київської області за вчинення умисного вбивства, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року). Не одружений, офіційно не працевлаштований. ОСОБА_6 медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує, що підтверджується відповіддю генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» ОСОБА_10 від 03.12.2025 за № 1776.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 26 від 28.01.2026: 1. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період вчинення кримінальних правопорушень на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності. 2. ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлюват свої дії та керувати ними. 3. У ОСОБА_6 під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено. 4. ОСОБА_6 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. 5. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує. 6. ОСОБА_6 на даний час страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, епізодичне вживання (за МКХ-10 F10.26). Даних за наркотичну залежність не виявлено. На даний час лікування від алкогольної/наркотичної залежності не потребує.

Колегія суддів враховує положення ст. 3 Конституції України, що людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та констатує, що протиправні дії ОСОБА_6 мають незворотні наслідки: позбавлення найціннішого – життя громадянина ОСОБА_8 .

Колегія суддів, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості злочину, обставини злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше судимий, в тому числі 03.10.1990 вироком Фастівського міського суду Київської області за вчинення умисного вбивства, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), враховуючи наявність обставин, які б пом`якшували покарання, обставину, яка обтяжує покарання, вважає, що ОСОБА_6 представляє суспільну небезпеку та його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто призначення покарання у виді позбавлення волі. Таке покарання, на думку колегії суддів, буде достатнім для його виправлення та упередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень (злочинів).

Колегія суддів вважає, що призначення ОСОБА_6 більш м`якого покарання в частині строку покарання, на переконання суду буде явно не справедливим через м`якість, враховуючи ступінь тяжкості злочину, обставини злочину, особу обвинуваченого та обставину, яка обтяжує покарання.

Крім того, призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання, ніж позбавлення волі на певний строк, такого як довічне позбавлення волі, передбаченого санкцією п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, буде занадто суворим, враховуючи визнання винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Також колегія суддів не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 05.12.2025 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 31.01.2026.

30.01.2026 ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 34 дні до 04.03.2026.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 02.03.2026 ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 30.04.2026.

Ухвалою колегії суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, до 27.06.2026.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – у виді тримання під вартою.

ОСОБА_6 був затриманий 03.12.2025 о 12 год. 34 хв.

Строк відбування покарання рахувати з дня винесення вироку, тобто з 07.05.2026.

Зарахувати в строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_6 під вартою з 03.12.2025 року (з дня затримання) по 06.05.2026 року (включно) за ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку: одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Цивільний позов відсутній.

Речові докази: ручку від сковорідки, яку було поміщено до паперового конверту; молоток, який було поміщено до паперового конверту; рештки скла, які було поміщено до паперового конверту; чашку, яку було поміщено до паперового конверту; змиви речовини бурого кольору, які було поміщено до 6 паперових конвертів; кофту, джинси синього кольору та тапки темно-рожевого кольору, які було поміщено до картонної коробки; светр, светр, штани, пасок, спортивні штани, труси, пасок, шкарпетки, кросівки, які було поміщено до картонної коробки; металеву трубу, яку було поміщено до спец пакету WAR 1722981, які передані до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанцій № 1229, № 225, № 306 – знищити.

Речові докази: мобільний телефон чорного кольору марки «Redmi», було поміщено до спецпакету CRI 1200755; мобільний телефон блакитного кольору марки «Redmi», який було поміщено до спец пакету CRI 1200758; мобільний телефон синього кольору марку «Nokia», який було поміщено до спец пакету CRI 1200760; банківську карту жовтого кольору «ОЩАДБАНК», яку було поміщено до спец пакету ICR 0116809, які передані до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанцій № 1229, № 225 – повернути власникам за наявності пред`явлення документів, що підтверджують право власності на вказане майно.

Речовий доказ: ідентичний об?єкт, який було вилучено в ході огляду місця події за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Незалежності, 85 в пошкодженому (повністю розбитому стані з етикеткою), а саме порожня скляна пляшка з під коньяку марки «ALAZANI GORI Classic», який передано до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанції № 307 – знищити.

Речові докази: зразки букального епітелію, які поміщено до двох паперових конвертів; зразки відбитків пальців обох рук, які поміщено до двох паперових конвертів; змиви з поверхні долоней обох рук, які поміщено до двох паперових конвертів, які передані до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанцій № 16, № 101 – знищити.

Стягнути з ОСОБА_6 9 075 грн 30 коп витрат за проведення молекулярно-генетичної експертизи СЕ-19/111-25/78976-БД від 03.02.2026; 26 387 грн 64 коп за проведення молекулярно-генетичної експертизи СЕ-19/111-25/79533-БД від 13.03.2026; 18 251 грн 34 коп за проведення молекулярно-генетичної експертизи СЕ-19/111-25/79537-БД від 33.02.2026 відповідно до вимог ст. 122 КПК України на користь держави в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 12 (дванадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня винесення вироку, тобто з 07.05.2026.

Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процесу до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua