Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №277/464/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/464/26

РІШЕННЯ

іменем України

"07" травня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, позивача – не з`явився, відповідача – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине в порядку спрощеного позовного провадження цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб з відповідачем, при цьому зазначила, що з 18.07.1992 вони перебувають у шлюбі, який зареєстрований Неділищенською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області за актовим записом № 9.

Від спільного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін спільне життя не склалося, на протязі п`яти років сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, не підтримують подружніх стосунків. На переконання позивача, шлюб розпався остаточно та носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме її інтересам у зв`язку з чим вона наполягає на його розірванні.

Ухвалою суду від 09.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, подала до суду письмову заяву з проханням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав до суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони з 18.07.1992 перебувають у шлюбі, який зареєстрований Неділищенкою с/радою Ємільчинського району Житомирської області за актовим записом № 9, що підтверджується оригіналом свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.07.1992 (а.с.2).

Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Доказів в спростування зазначених обставин відповідачем до суду не надано.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України (далі - СК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Аналогічне положення містить частина перша статті 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно з ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося у зв`язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, а тому на даний час не ведуть спільного господарства та шлюбних відносин не підтримують. Така поведінка створила обстановку при якій спільне проживання і збереження сім`ї є неможливим. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, у зв`язку з чим сім`я розпалась остаточно. Позивач обдумала своє рішення і остаточно визначилася із серйозністю своїх намірів щодо розірвання шлюбу.

Відтак, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, у зв`язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позовних вимог щодо порядку виховання та утримання дитини, поділу спільного майна сторін не заявлено.

Частиною 2 ст. 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що позивач скористалася правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягала на розірванні шлюбу.

Крім того, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Обставин, за яких визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач визнав позов, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивач не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.

Крім цього, враховуючи положення ст. 113 СК України, відповідно до якої особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, суд вважає за можливе залишити позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при подачі позову звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивачем не було сплачено судовий збір та відповідно до ч. 1. ст.142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позов, з відповідача необхідно стягнути на користь держави 50 відсотків судового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 18.07.1992 Неділищенською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області, актовий запис № 9.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун