Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №276/129/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/129/26

Провадження по справі №2/276/321/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

при секретарі судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін

26.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, укладений між ними та який зареєстрований 24 січня 2018 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 97.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що від спільного проживання у сторін народилися два сини ОСОБА_3 , 2018 року народження, та ОСОБА_4 , 2015 року народження. Подальше шлюбне життя та збереження шлюбу між сторонами є неможливе, тому Позивач вважає за необхідне звернутися з позовною заявою до суду про розірвання шлюбу. Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя з Відповідачем не склалося через різні характери та погляди на сімейне життя і ведення побуту. Між подружжям зникло почуття любові, тому подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Сімейні відносини фактично втратили свій зміст, зберігаючись лише формально. Подружжя не

проживає разом та не веде спільного побуту більше чотирьох років. За таких обставин подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам Позивача.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 30.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишено без руху.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 11.02.2026, після подання позивачем до суду доказів надсилання відповідачу ОСОБА_2 за дійсною адресою його проживання копії позовної заяви з додатками до неї, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачу ОСОБА_2 було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Однак, поштове відправлення повернулося до суду 04.05.2026 з відміткою АТ «Укрпошта» про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно із ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач повідомлявся судом про розгляд справи шляхом направлення повідомлення за зареєстрованим місцем проживання, що згідно ч.8 ст.128 та п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України є належним повідомленням особи про розгляд справи.

У встановлений судом п`ятнадцятиденний строк, відповідач відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не направив, про причини своєї неявки чи неподання відзиву суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований 24 січня 2018 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 97. Після державної реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 24 січня 2018 року.

Від спільного подружнього життя сторони мають:

-Сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 18 квітня 2018 року;

-Сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим 17 листопада 2015 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 064,96 грн, що підтверджується квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі – СК України) та Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Згідно із ч. 2 ст. 24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 51 Конституції України та ст. 5 СК України проголошено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Право одного з подружжя на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу передбачено ч. 1 ст. 110 СК України.

Переходячи до вирішення спору по суті, суд керується положеннями ст. 112 СК України. Відповідно до ч. 1 цієї статті, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач у позовній заяві наполягає на розірванні шлюбу, вказуючи про фактичне припинення шлюбних відносин. Відповідач, будучи обізнаним про наявність у суді справи про розірвання шлюбу, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в якому міг би висловити свої заперечення проти позову або просити суд надати строк для примирення. Така процесуальна пасивність відповідача та його повна байдужість до судового процесу розцінюється судом як опосередковане підтвердження доводів позивача про фактичний розпад сім`ї. Відсутність з боку відповідача будь-яких дій, спрямованих на збереження шлюбу, свідчить про те, що шлюбні відносини між сторонами існують лише формально, а збереження такого шлюбу не відповідає волі та інтересам принаймні одного з подружжя – позивача.

Оскільки відповідач не виявив жодного бажання зберегти сім`ю, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка не просила суд про відновлення свого дошлюбного прізвища.

Щодо судових витрат, Позивач у позовній заяві просив не вирішувати питання про розподіл судових витрат. Враховуючи вказане, суд залишає судові витрати за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 24 січня 2018 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 97.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити – « ОСОБА_6 ».

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя А.С. Семенюк