Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №165/3758/23 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/3758/23

провадження №1-кп/165/114/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську обвинувальний акт у кримінальному провадження №12022035520000289 від 01.09.2022 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нововолинськ, українець, громадянин України, не працює, неодружений, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.09.2025 за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк п`ять років, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 125 КК України,-

встановив:

01 вересня 2022 року, близько 12 год. обвинувачений ОСОБА_5 , з метою вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення недоторканності права власності та статті 30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканність житла, діючи умисно, без передбачених законом підстав та всупереч волі законного власника, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення особистих прав і свобод громадян, будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом відкриття врізного замка вхідних дверей за допомогою відмичок, намагався незаконно проникнути у приміщення квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , таким чином порушивши недоторканність житла ОСОБА_6 , і вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії були припинені ОСОБА_7 .

В подальшому, ОСОБА_5 01 вересня 2022 року близько 12 год., перебуваючи поруч з будинком № 8 по вулиці Святого Володимира міста Нововолинськ Володимирського району Волинської області, в ході спротиву при його затриманні ОСОБА_7 , діючи умисно, керуючись мотивом уникнення кримінальної відповідальності та метою нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та свідомо бажаючи їх настання, розпилив газ в обличчя ОСОБА_7 та умисно завдав декілька ударів кулаком руки в ліву частину тулуба, чим спричинив останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи №90 від 09.09.2022, тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівому плечі в середній третині по передній поверхні, чисельних подряпин та синця на грудній клітці зліва по бічній поверхні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (пункт 2.3.5. «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

В судовому зсіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень та не оспорював фактичних обставин, викладених у обвинуваченні, пояснивши, що 01.09.2022 перед обідом, зайшов до дверей однієї з квартир в будинку по АДРЕСА_3 і відпрацьовував навики відкриття замків на вхідних дверях. Відкрив одну із квартир, у якій був вдома ОСОБА_8 . Між ними виникла сутичка, в ході якої він, ОСОБА_5 застосував газовий балончик, вміст якого розпилив на потерпілого, щоб фізично не травмувати останнього. Не заперечив, що виявлені у потерпілого ОСОБА_9 тілесні ушкодження, могли утворитися під час шарпанини, а також в момент, коли ОСОБА_10 наздоганяв його в під`їзді будинку. У вчиненому щиро розкаюється, не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Не заперечує кваліфікації його протиправних дій. Просить й ого суворо не карати.

Суд, враховуючи згоду всіх учасників розгляду, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про місце, день і час розгляду справи, належним чином, шляхом надіслання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу проживання потерпілого, вказану в обвинувальному акті. Клопотань про відкладення судового розгляду з поважних причин, не надавав, правом подачі цивільного позову у кримінальному провадженні, не скористався.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, 14.02.2024 надсилала до суду заяву про розгляд провадження стосовно ОСОБА_5 у її відсутності. 26.11.2025 приймала участь у судовому розгляді провадження в режимі ВКЗ і показала, що на даний час проживає за кордоном, а станом на 01.09.2022 квартира АДРЕСА_4 , належала їй на праві власності. Потерпілий ОСОБА_10 її колишній чоловік, де він перебуває зараз, його контакти, їй невідомі, вони не контактують, шлюб розірвали два роки тому. Зі слів останнього, їй відомо, що він, 01.09.2022, перебував у квартирі і почув скрегіт в замку вхідних дверей. Ручка замка рухалася, він різко відкрив вхідні двері і між ним та ОСОБА_5 ,який намагався незаконно потрапити в житло, почалася шарпанина. Обвинувачений почав втікати, ОСОБА_10 наздогнав його. Під час сутички, ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, в зв`язку з чим, звертався до лікарні. За яких конкретно обставин ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, їй невідомо. ЇЇ цікавить тільки факт незаконного проникнення до належного їй житла. Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявляла. Щодо покарання ОСОБА_5 , то покладається на розсуд суду.

Суд визнає ОСОБА_5 винним у закінченому замаху на порушення недоторканності житла, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 162 КК України.

Суд визнає ОСОБА_5 винним в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 ,суд враховує ступінь тяжкості та стадію вчинених ним кримінальних правопорушень, які гідно ст.12 КК України відносяться до кримінальних проступків, і дані про особу обвинуваченого.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, що передбачено п.1, ч.1 ст.66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що він вину у вчиненні кримінальних правопорушень беззаперечно визнав, у вчиненому щиро розкаявся, в судовому засіданні висловлював щирий жаль, запевняв, що більше не буде вчиняти протиправних дій, готовий нести покарання, має постійне місце проживання, молодий за віком, здоровий, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, відбував покарання у виді позбавлення волі, але вчинив нові кримінальні правопорушення, що свідчить про його вперте небажання ставати на шлях виправлення і про його підвищену суспільну небезпечність.

Суд також враховує думку потерпілої ОСОБА_11 , що покладається на розсуд суду, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення та недопущення вчинення нових кримінальних правопорушень ОСОБА_5 доцільно призначити покарання, передбачене санкцією статей обвинувачення із застосуванням положень ч.1, ч.4 ст.70, ст.72 КК України у виді позбавлення волі.

Питання стосовно речових доказів, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у провадженні, що становлять всього 3 586, 82 грн., згідно ст.124 КПК України, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_5 .

Цивільний позов у провадженні, не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна-не застосовувались.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.370, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 162, ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.15, ч.1 ст.162 КК України – у виді обмеження волі на строк один рік;

- за ч.1 ст.125 КК України – у виді громадських робіт на строк двісті годин;

Згідно ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, з розрахунку, згідно ст.72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та покарання призначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2025 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років чотири місяці.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 за цим вироком, обчислювати з дня набрання вироком законної сили. В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 частково відбуте ним покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 3586,82 грн. (три тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень) 82 копійки, судових витрат за проведені у провадженні судові експертизи.

Речові докази: два фрагменти сліду взуття, три сліди пальців рук, відкопійовані за допомогою липких стрічок типу «скотч» на аркуш паперу, два DVD диски з відеозаписами з відеокамер з приміщення магазину «Альфа» та магазину «F-5», ВЕБ-ЧЕК №69 від 01.09.2022 - зберігати при матеріалах кримінального провадження, циліндровий механізм із ключем до нього з вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , фольговий згорток, металевий предмет прямокутної форми, металевий предмет з наявним фіксатором і отвором всередині, пластикову пляшку ємкістю 0,5 л. з етикеткою «Моршинська» - знищити; шапку-панамку чорного кольору – повернути ОСОБА_5 .

На вирок може бути подано апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, через Нововолинський міський суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий підпис ОСОБА_12