Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №164/2399/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Суд: Маневицький районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №164/2399/25

Суддя: Токарська І. С.

Справа № 164/2399/25

п/с 1-кп/164/110/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 травня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12025030540000192 від 11 серпня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Комарово Волинської області, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, військовослужбовець, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, -

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 лютого 2022 року №32/321/501/13т, солдата ОСОБА_3 , 24 лютого 2022 року призвано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 04 грудня 2024 року №349 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, солдат ОСОБА_3 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.

Так, 10 серпня 2025 року о 8 годині 00 хвилин поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області старший сержант поліції ОСОБА_5 , інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та начальник сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області капітан поліції ОСОБА_7 , будучи службовими особами, перебуваючи у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, відповідно до графіку чергувань працівників в складі ГРПП відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП із 4 серпня 2025 року по 10 серпня 2025 року, затвердженого начальником відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області з 8 години 00 хвилин 10 серпня 2025 року по 8 годину 00 хвилин 11 серпня 2025 року, заступили на чергування у складі наряду «Мотор 12», а ОСОБА_7 - "відповідальним від керівництва", на патрульному автомобілі марки «Тойота Пріус» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з логотипами та символікою Національної поліції.

У ході здійснення патрулювання на ввіреній території обслуговування, о 17 годині 09 хвилин 10 серпня 2025 року вказаними працівниками поліції за адресою: вул. Набережна, с. Комарове Камінь-Каширського району Волинської області зупинено автомобіль марки "Opel", номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .

У подальшому, вказаними поліцейськими під час перевірки особи встановлено, що ОСОБА_3 перебуває за кермом автомобіля з ознаками алкогольного сп`яніння та без посвідчення водія.

Однак, ОСОБА_3 близько 17 години 15 хвилин, знаходячись за вищевказаною адресою, з метою уникнення притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, перебуваючи на автомобільній дорозі по вул. Набережна с. Комарове Камінь-Каширського району, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання неправомірної вигоди за ч. 1 ст. 369 КК України, умисно неодноразово висловив пропозицію поліцейському ОСОБА_7 , який відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є службовою особою правоохоронного органу у зв`язку з постійним виконанням функцій представника влади із правоохоронними і правозастосовними повноваженнями та використовує надану йому владу та службове становище, надання неправомірної вигоди в розмірі 1000 (тисячу) гривень, після чого 2000 (дві тисячі) гривень та 3000 (тисячі) гривень, за невчинення дій з використанням наданого поліцейським службового становища, зокрема нескладання відносно нього вищезазначених протоколів про адміністративне правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України – пропозиція службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь – якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Позиція обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті. Дав суду показання про те, що 10 серпня 2025 року він перебував за кермом власного автомобіля марки «Opel», коли був зупинений працівниками поліції. Так як напередодні вживав алкогольні напої, то вирішив запропонувати працівникам поліції неправомірну винагороду, щоб його не освідували та не складали протокол. Спочатку запропонував 1 000 гривень, потім 2 000 і 3000 гривень, незважаючи на те, що поліцейські попереджали про увімкнену бодікамеру та кримінальну відповідальність за неправомірні дії. У вчиненому щиро розкаюється, зазначає, що на шлях вчинення злочинів більше не стане та просить суд суворо не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні встановленого кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання, не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При призначенні покарання суд керується положеннями статей 50, 65 КК України, в силу яких суд зобов`язаний призначаючи покарання врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання з тим, щоб особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, як цією особою, так і суспільними спостерігачами, які оцінюють співмірність вчиненого діяння та покарання.

При цьому покарання має на меті не тільки кару, але й має реалізувати принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На підставі викладеного, ураховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебував, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На думку суду, таке покарання буде необхідним для досягнення легітимної мети призначення покарання, а саме виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.368, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.

Речові докази: оптичний диск DVD-R із відеозаписами, упакований в паперовий конверт – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua