Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №155/327/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/327/26

Провадження №1-кп/155/118/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026035600000007 від 15.02.2026 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Горохів, Горохівського району, Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, на утриманні в якого перебуває одна малолітня дитина, з вищою освітою, працюючого на посаді вчителя фізичної культури Мар`янівського ліцею Мар`янівської селищної ради Луцького району Волинської області, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 14 лютого 2026 року приблизно о 22 годині 40 хвилин, в АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у громадському місці, на території місцевого кафе-бару «Вишневий сад», діючи умисно, з хуліганських спонукань керуючись мотивом явної неповаги до установлених норм поведінки в суспільстві, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, з особливою зухвалістю, яка виразилася у прагненні самоутвердитися, а також в нахабному поводженні, словесними образами, спричиненні тілесних ушкоджень іншій особі, з мотиву явної неповаги до суспільства, порушуючи громадський порядок, використовуючи дріб`язковий привід, схопив за верхній одяг і повалив на землю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого не зупинившись на цьому, користуючись безпорадним станом потерпілого і своєю перевагою, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, коли ОСОБА_5 перебував у лежачому положенні, шляхом нанесення хаотичних, множинних ударів руками зжатими в кулак, а також коліном та взутою ногою по голові, спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , у вигляді синців обличчя та волосяної частини голови, які за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, а також ЗЧМТ у вигляді струсу головного мозку, рану в надбрівній ділянці зліва, правобічну параорбітальну гематому з крововиливом в білкову оболонку очного яблука, які за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров`я. Протиправні дії ОСОБА_3 тривали декілька хвилин і були припиненні лише після втручання сторонніх осіб.

У судовому засіданні обвинувачений вину визнав частково, пояснив, що працює на посаді вчителя фізичної культури Мар`янівського ліцею Мар`янівської селищної ради Луцького району Волинської області, 14 лютого 2026 року в кафе «Вишневий сад», що в с. Борочиче Луцького району святкував день народження доньки, за сусіднім столом сиділа незнайома компанія в якій помітив дружину потерпілого ОСОБА_5 – ОСОБА_6 . Під час перебування в закладі підійшов до ОСОБА_6 та повідомив, що він є вчителем фізичної культури її сина та попросив щоб вона посприяла тому, щоб дитина на уроки фізичної культури ходила в спортивній формі, на цьому їхня розмова закінчилася. Будучи в приміщенні кафе, через деякий час до нього підійшов потерпілий ОСОБА_5 , який представився і запропонував поспілкуватись на вулиці на рахунок шкільної форми, будучи на вулиці з потерпілим і спілкуючись з ним до них підійшла свідок ОСОБА_6 , в цей час ОСОБА_5 відштовхнув його та намагався нанести йому удар, від даного удару він ухилився та наніс удар у відповідь, після цього взяв потерпілого за куртку та повалив на землю і наніс ще один удар кулаком в ділянку голови, оскільки потерпілий почав відбиватись ногами то наніс йому удари руками і ногами в ділянку голови, після цього їх розборонили і конфлікт між ними вичерпався. Матеріальну шкоду заявлену в цивільному позові визнав, моральну шкоду вважає завищеною. Просив постановити законне рішення.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю та об`єктивно стверджується сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який зазначив, що 14.02.2026 приблизно він перебував в с. Борочиче на святкуванні дня народження в місцевому кафе, до нього підійшов ОСОБА_3 та запитав чи він батько ОСОБА_7 , представився що є його вчителем, повідомив, що ОСОБА_8 приходить на урок фізичної культури без спортивної форми. Спитав у обвинуваченого, чому це питання вирішується у барі, а не у школі, оскільки обидва перебувають в стані алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_3 повідомив, що хтось з сім`ї ОСОБА_5 повідомив в школу про те, що ОСОБА_9 порвав в школі спортивний костюм, в цей час до них підійшла ОСОБА_6 , яка повідомила, що вона повідомляла про це в школу, разом з тим зазначила, що це питання необхідно вирішувати школі, а не в барі. В подальшому ОСОБА_3 повідомив, що на рахунок порваного спортивного костюма з ним говорила директор школи і напевно маючи через це образу наніс йому удар кулаком в лице, потім штовхнув на землю і наніс удари кулаком та ногою в лице та по голові. Зазначив, що обвинуваченим йому збитки не відшкодовані, цивільний позов просив задовольнити повністю та призначити обвинуваченому найсуворіше можливе покарання.

- показаннями свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні суду показала, що є дружиною потерпілого ОСОБА_5 , а обвинуваченого ОСОБА_3 ніколи не знала. Щодо подій які відбулися 14.02.2026 року пояснила, що того вечора разом із чоловіком перебували в кафе «Вишневий сад» де святкували день народження подруги. ОСОБА_3 також був у цьому кафе з компанією та також щось святкували. По завершенню святкування орієнтовно о 22 год. 20 хв. збиралися йти додому. Чоловік стояв в кафе одягнутий та чекав на неї. У цей час до ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_3 та попросив вийти на вулицю для розмови. ОСОБА_3 повідомив, що є вчителем фізичної культури його сина, який на уроці порвав спортивний костюм через що його - ОСОБА_3 сварила директор школи у присутності інших осіб. Свідок вказує, що почувши це зауважила, що про це питання необхідно розмовляти в школі, а не у кафе. В подальшому між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з цього приводу відбувся словесний конфлікт з образами так криком. ОСОБА_3 сказав потерпілому «не бикуй» та вдарив останнього кулаком в обличчя, після чого обидва впали на землю, почали качатися. Свідок вказала, що обвинувачений наносив потерпілому удари по голові руками та ногами, водночас ОСОБА_5 ударів не наносив. В той час коли учасники сутички впали на землю свідок злякавшись та перебуваючи в «шоці» побігла кликати на допомогу. В подальшому через короткий проміжок часу за допомогою інших осіб вдалося відтягти обвинуваченого. Згодом викликала поліцію та швидку допомогу. Додатково свідок показала, що аудіо файл долучений до матеріалів провадження був зроблений нею після описаної події біля медичного закладу, в якому надавали допомогу ї чоловіку;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що є тестем обвинуваченого. В с. Борочиче в кафе «Вишневий сад» в суботу 14 лютого 2026 року святкували день народження онуки. Близько 24 год. 00 хв. коли завершили святкування вийшов на вулицю, побачив як б`ються двоє людей на галявині біля кафе. Початку бійки не бачив, а побачив як потерпілий впав на землю. Підійшовши ближче почав розбороняти, впізнав ОСОБА_3 , який потім відійшов. Нагнувшись до особи яка лежала, виставив руку аби його не вдарили та впізнав ОСОБА_5 . Вказує на місці події в момент сутички крім нього інших осіб не було. Жодних дій спрямованих на завдання тілесних ушкоджень іншим особам не вчиняв;

- показаннями свідка ОСОБА_11 яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 є її зятем із яким 14 лютого 2026 року в суботу святкували день народження онуки в кафе «Вишневий сад». Під кінець святкування близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_3 розмовляв з дружиною ОСОБА_5 , який покликав його розмовляти на вулицю. Через трошки почула шум. Вийшовши на вулицю побачила як неподалік входу ОСОБА_3 . б`є ногою ОСОБА_5 по верхній частині тіла, який лежав на землі. Разом із чоловіком ОСОБА_10 намагалася відтягнути обвинуваченого аби припинити сутичку та підняти потерпілого. Чоловік ОСОБА_10 не вчиняв фізичний вплив на потерпілого, який міг би завдати фізичної шкоди останньому;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , яка суду показала, що ОСОБА_3 є її онуком. По суті справи пояснила, що 14 лютого 2026 року святкували день народження правнуки в кафе «Вишневий сад». Під кінець святкування орієнтовно о 22 год. 00 хв. почула шум на вулиці, вийшла подивитись та побачила бійку. Однак хто був учасником бійки не бачила, але впізнала ОСОБА_3 який вже стояв неподалік. Після цього повернулась назад в приміщення;

- показаннями свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 є її сином, з яким 14 лютого 2026 року святкували день народження онуки в кафе «Вишневий сад». Вже після 21 год. 00 хв. проводжала гостей до дороги, коли поверталася до кафе почула шум. Одразу не зрозуміла що відбувається, але побачила як двоє людей один з яких був ОСОБА_3 знаходячись лежачи на землі зчепилися, валялися, штовхалися. Одразу підійшла, щоб спробувати розборонити відтягнути ОСОБА_3 проте її відштовхнув син, після чого вона відійшла і пішла в середину. Коли повернулась бійка вже припинилася усі вже підвелися на ноги та розмовляли. На обличчі сина були подряпини, а на обличчі потерпілого кров. Нанесення тілесних ушкоджень безпосередньо не бачила. Окрім неї також намагалися припинити сутичку ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні показала, що 14 лютого 2026 року святкували її день народження кафе «Вишневий сад». В даному закладі також святкувала компанія у якій був ОСОБА_3 . По закінченню святкування ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 , вони розмовляли. Однак коли почула, що ОСОБА_3 почав підвищувати голос до ОСОБА_5 повідомила про це його дружині ОСОБА_6 , а сама пішла по верхній одяг. Коли вийшла на вулицю побачила бійку та відразу не зрозуміла хто є її учасниками і що там відбувається. Побачила що ОСОБА_5 лежить на землі і біля нього стоїть ОСОБА_3 . До неї підбігла ОСОБА_6 та попросила покликати когось на допомогу. Після цього до учасників бійки підійшов ОСОБА_10 , який навалився з заду на потерпілого та притиснув його руки щоб він не міг встати. В той час обвинувачений наносив потерпілому удари руками та ногами. Коли підбігла ОСОБА_6 ОСОБА_10 відштовхнув її рукою аби вона не заважала. Потім підбіг ще один чоловік, який відтягнув ОСОБА_3 . Коли ОСОБА_5 підвівся на ноги побачила на ньому кров та набряк. Сутичка тривала 1-2 хв;

- - витягом з ЄРДР за №120260035600000007 від 14.02.2026 року, згідно якого внесено відомості до реєстру про вчинення ОСОБА_3 хуліганських дій, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (а.с.33);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.02.2026 року, якою ОСОБА_5 повідомив про його побиття ОСОБА_3 (а.с.36);

- повідомленням Горохівської багатопрофільної лікарні від 14.02.2026 року о 23 год. 30 хв. на адресу ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про діагноз та причини травми ОСОБА_5 (а.с.35);

- постановою начальника СД ВП №2 (м. Горохів) ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про визнання потерпілим ОСОБА_5 (а.с.41);

- копією запису №261392115/1 КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради щодо консультації ОСОБА_5 у лікаря офтальмолога, встановлення діагнозу, проведених дій та діагностичних звітів, обстежень та процедур (а.с.44-46);

- висновком експерта №05 від 17 лютого 2026 року яким встановлено тілесні ушкодження у ОСОБА_5 у вигляді синців, закритої ЧМТ у вигляді струсу головного мозку, рани, а також параорбітальної гематоми з субкон`юктивальним крововиливом, виразкою рогівки та відшаруванням задньої гіалоїдної мембрани правого ока, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Експерт утримався від встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за діагнозом «периферичний розрив сітківки правого ока» у зв`язку із «Невизначеності клінічної картини чи недостатнього клінічного і лабораторного обстеження потерпілого» (а.с.50, 51);

- висновком експерта №10 від 27 лютого 2026 року яким встановлено тілесні ушкодження у ОСОБА_5 : синці обличчя та волосяної частини голови, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Закрита ЧМТ у вигляді струсу головного мозку, рана, а також параорбітальна гематома з субкон`юктивальним крововиливом, виразкою рогівки по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Експерт утримався від встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за непідтвердженими діагнозами «відшарування задньої гіалоїдної мембрани правого ока» та «периферичний розрив сітківки правого ока» (а.с.53-54);

- відеозаписом долученим до матеріалів кримінального провадження 17 лютого 2026 року постановою начальника СД ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, вбачається, що в зимову пору року в темну пору доби біля стежки на снігу лежить одна особа чоловічої статі в темному одязі, якому наносить удари кулаками в ділянку голови інша особа чоловічої статі. Особа, яка знаходиться в лежачому положенні, відштовхує ногами від себе іншу особу, яка спричиняла тілесні ушкодження, після чого намагався підвестися на ноги, проте чоловік який наносив удари обходить, лежачу особу і продовжує наносити йому удари кулаками рук та ногами в ділянку голови.

В цей момент до учасників події підходить три особи жіночої статі, які вживають заходів щодо припинення даної бійки та особа чоловічої статі, який правою рукою взяв лежачого учасника бійки за верхній одяг на спині, тим самим заважав йому підвестися.

Під час цього до учасників конфлікту підходить ще одна особа чоловічої статі в полосатому светрі та взявши обома руками за руку чоловіка який наносив удари потерплому відтягнув його і бійка припиняється. Тривалість відео 45 секунд. (а.с.55);

- протоколом огляду предмету від 17 лютого 2026 року, відповідно до якого, було оглянуто комп`ютерний диск DVD-R наданий свідком ОСОБА_6 з відеозаписом подій 14.02.2026 року на території кафе-бару «Вишневий сад» в с. Борочиче по вул. Шевченка 7а (а.с.56);

- відеозаписом камери відеонагляду кафе-бару ««Вишневий сад» що у с. Борочиче долученого до матеріалів кримінального провадження 23 лютого 2026 року постановою начальника СД ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, з якого вбачається, що 14 лютого 2026 року о 22:35 (час на відео) дві особи чоловічої статі виходять із приміщення та розмовляють на стежці перед входом. О 22:40:06 учасники розмови почали штовханину та шарпанину. О 22:40:10 відео переривається та відновлюється о 22:40:15. В цей час учасники сутички перемістились вліво на кілька метрів від стежки на сніг та знаходились у затемненій частині подвір`я за кронами дерев, а згодом впали. О 22:40:21 до їх місця розташування підійшла дві особи жіночої статі та одна особа чоловічої статі. О 22:40:39 до місця події підходить особа чоловічої статі одягнений у полосатий светр, який ривками відтягує одного із учасників. Після цього сутичка припиняється. Якість даного відеозапису через крони дерев, що ростуть на місці події та недостатнє освітлення не дає можливості встановити вчинені дії безпосередніх учасників конфлікту відносно один до одного, їх кількість, характер і локалізацію, а також фізичний вплив інших осіб стосовно них. Відео припиняється о 22:56:44 (а.с.60);

- протоколом огляду предмету від 23 лютого 2026 року, відповідно до якого, було оглянуто комп`ютерний диск DVD-R наданий приватним підприємцем ОСОБА_15 з відеозаписом подій 14.02.2026 року на території кафе-бару «Вишневий сад» в с. Борочиче по вул. Шевченка 7а (а.с.61);

- постановою начальника СД ВП №2 (м. Горохів) ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 28 лютого 2026 року про зміну правової кваліфікації кримінального провадження №120260035600000007 від 14.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України на ч.1 ст. 296 КК України;

- фото із зображенням тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_5 долучених потерпілим в судовому засіданні (а.с.105).

Надаючи оцінку діям обвинуваченого суд виходить з наступного.

У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2025 року у справі №131/213/21 сформульовано висновок, що за змістом ст.296 КК України хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

При кваліфікації хуліганства безпосереднім об`єктом хуліганства є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також морально-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання протиставити себе оточуючим, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст.296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к).

У даній справі обстановка й обставини подій, динаміка їх розвитку та об`єктивні ознаки поведінки обвинуваченого свідчать, що, перебуваючи в громадському місці, останній діяв зухвало, спрямовуючи свою агресивну поведінку на незнайомих до цього людей, за відсутності вагомого приводу. Указані обставини й тривалість дій безсумнівно зумовлює висновок про свідоме бажання обвинуваченого саме порушити громадський порядок із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Наведені обставини повністю спростовують версію обвинуваченого щодо відсутності умислу вчинення хуліганських дій.

У результаті безпосередньо досліджених у сукупності та взаємозв`язку доказів у кримінальному провадженні, які є достатніми, суд установив дійсні обставини кримінального правопорушення, в основу обвинувального вироку суд покладає описані вище докази, що беззаперечно та безсумнівно вказують на факт вчинення кримінального правопорушення та обвинуваченого як особу, яка його вчинила.

Суд не бере до уваги пояснення обвинуваченого про здійснення провокативних дій відносно нього потерпілим ОСОБА_5 (намагання нанести удар), оскільки такі пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 не підтверджуються допитаними в судовому засіданні свідками та дослідженими відеозаписами з наявними в матеріалах кримінального провадження.

Часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому кримінальному проступку суд визнає способом захисту, направленим на уникнення відповідальності за вчинене.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразились в грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії його вчинення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_3 , хоча раніше не судимий, має постійне місце проживання де характеризується посередньо, живе у громадянському шлюбі, має на утриманні одну малолітню особу, працює на посаді вчителя фізичної культури Мар`янівського ліцею Мар`янівської селищної ради Луцького району Волинської області , за місцем роботи характеризується виключно позитивно, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за допомогою до вказаних лікарів не звертався, здійснює підтримку ЗСУ, що підтверджується квитанцією про здійснення фінансової благодійної допомоги в розмірі 3000 гривень на адресу ВЧ НОМЕР_1 , однак вчинив кримінальне правопорушення проти громадського порядку та моральності, перебуваючи при цьому стані алкогольного сп`яніння, з потерпілим не примирився, не відшкодував завдану кримінальним правопорушенням матеріальну та моральну шкоду, враховуються судом також і позиція потерпілого ОСОБА_5 , який обвинуваченого не пробачив, просив призначити йому максимальне покарання.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, позицію потерпілого, вважає за необхідне призначити останньому покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу, однак в максимальному його розмірі.

На переконання суду, призначене покарання, є виваженим, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень і не є таким, що має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід задовольнити частково, а саме:

- стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_5 2609 грн. 20 коп. завданої матеріальної шкоди;

- стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_5 40 000 гривень завданої моральної шкоди. При цьому, суд враховує майновий стан обвинуваченого, який працює офіційно, частково визнав позовні вимоги потерпілого, а також виходив із засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілого ОСОБА_5 та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід стосовно обвинуваченого, не застосовувались.

Керуючись ст.ст.100, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімуми доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Речові докази: DVD-R диск із аудіозаписом та відеозаписом наданий ОСОБА_6 та оптичний диск DVD-R із відео файлом наданий ПП ОСОБА_15 – залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_5 :

- 2609 (дві тисячі шістсот дев`ять) гривень 20 копійок завданої матеріальної шкоди;

- 40 000 (сорок тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду учасниками судового провадження протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Горохівський районний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області ОСОБА_1