Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №582/110/25 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №582/110/25

Суддя: Криворотенко В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м.Суми

Справа №582/110/25

Номер провадження 22-ц/816/268/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Замченко А. О. , Черних О. М.

сторони:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 березня 2025 року, ухваленого в селищі Недригайлів у складі судді Яковенко Н.М.,

в с т а н о в и в:

21 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі – ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1298-8406 від 07 листопада 2023 у розмірі 25000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 листопада 2023 року з відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1298-8406, за умовами якого позичальник отримав 5000 грн споживчого кредиту на 300 днів та сплатою за базовий період 14 днів - зниженої процентної ставки - 2,5 % в день, стандартною процентною ставкою - 3% в день. Відповідач, отримавши кредитні кошти, протягом 14 календарних днів не відмовився від договору, проте борг не повернув і проценти не сплатив і станом на 02 січня 2025 року борг склав 49650 грн. Позивач застосував до відповідача програму лояльності та частково списав борг по процентам у сумі 24650 грн, а решта боргу становить 25000 грн та складається з 5000 грн простроченого боргу за кредитом та 20000 грн простроченого боргу по процентам.

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Доводи скарги зводяться до того, що перед укладенням кредитного договору відповідач ознайомився з умовами кредитування і погодився з ними та, крім того, впродовж 14 днів після укладення договору не відмовився від отриманих 07 листопада 2023 року на свою банківську картку № НОМЕР_1 коштів. Сторони уклали електронний договір шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором А8979, тобто спосіб укладення договору відповідає вимогам законодавства про електронну комерцію. Договором узгоджено розмір процентів за користування кредитом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2026 року: 3328 * 30 = 99840 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 листопада 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1298-8406 (а.с. 18-30).

Договір про відкриття кредитної лінії № 1298-8406 від 07 листопада 2023 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8979.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 5 000 грн; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; знижена ставка – 2,50 % в день; стандартна ставка – 3 % в день; базовий період – проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у договорі і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця.

Перерахування суми кредиту за договором № 1298-8406 від 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 через систему платежів LiqPay засвідчено довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с. 68).

Листом від 30 грудня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» підтверджує, що на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року банк перерахував кошти по відповідним платежам, серед яких на аркуші справи 58 є інформація про платіж № 2388526950, який був здійснений 07 листопада 2023 року за номером договору 1298-8406 на карту № НОМЕР_2 на суму 5000 грн (а.с. 53-67).

Згідно з розрахунком станом на 02 січня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору за період з 07 листопада 2023 року по 02 січня 2025 року становить 49650 грн та складається з 5000 грн боргу по тілу кредиту та 44650 грн боргу по простроченим процентам за користування кредитом (а.с. 69-74).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що відповідач заперечує сам факт отримання коштів від позивача, а позивачем не виконані умови п. 4.6. договору про відкриття кредитної лінії № 1298-8406 від 07 листопада 2023 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Зокрема, суд дійшов до висновку про відсутність доказів, які б підтверджували належність електронного платіжного засобу саме ОСОБА_1 , реквізити якого неповно зазначені у тексті договору. Крім того, суд вважав, що довідка позивача про перерахування коштів відповідачу не є первинним документом, тобто не є доказом належного виконання кредитором своїх обов`язків за договором про відкриття кредитної лінії. Лист банку про перерахування коштів не містить інформацію, за якою можливо ідентифікувати платіж 2388526950, який був здійснений 07 листопада 2023 року за номером договору 1298-8406 на карту № НОМЕР_2 на суму 5000 грн, тобто не є доказом надходження коштів на рахунок відповідача, як не підтверджує належність відповідного рахунку саме ОСОБА_1 . Також суд вважав, що розрахунок заборгованості за договором сам по собі не є підставою для задоволення позовних вимог, є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Оскільки первинні бухгалтерські документи, зокрема виписка по рахунку, докази належності електронного платіжного засобу відповідачу не надані, тому суд вважав, що відсутні підстави для задоволення позову через недоведеність позовних вимог.

Проте, з такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом вказаних норм будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому виді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Матеріалами справи підтверджується, що договір про відкриття кредитної лінії від 07 листопада 2023 року № 1298-8406, Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки підписані ОСОБА_1 07 листопада 2023 року електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А8979.

Аналізуючи зміст договору від 07 листопада 2023 року № 1298-8406 та його складових, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку про доведення позивачем факту отримання відповідачем 5000 грн кредиту. Утворення боргу підтверджується розрахунком заборгованості по договору, а правові підстави для стягнення боргу позивачем доведені відповідними письмовими доказами, які по своїй суті є паперовими копіями складових кредитного договору, з якими відповідач ознайомився та погодився з їх змістом в електронній формі шляхом електронного підпису цих документів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що отриманню доступу до кредитних коштів передує ознайомлення і погодження позичальником на веб-сайті фінансової установи шляхом електронного підпису відповідних умов кредитної угоди. Тобто скористатись кредитними коштами попередньо не погодившись з розміром процентної ставки та іншими умовами використання кредиту фактично не є можливим, а тому суд не має сумнівів у існуванні 5000 грн боргу по тілу кредиту за договором споживчого кредитування.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Умовами кредитування передбачена плата за користування кредитними коштами у формі процентів. Позивач здійснював відповідне нарахування боргу по процентам за користування кредитом за базовою та збільшеною відсотковими ставками, передбаченими умовами договору, на які відповідач фактично погодився.

Водночас, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», положення ч. 5 ст. 8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року.

Отже, перші 120 днів максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, наступні 120 днів - 1,5 %. Днем набрання чинності Закону №3498 є 24 грудня 2023 року. Таким чином, починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року – не більше 1,5%, а з 20 серпня 2024 року – не більше 1%.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач нараховував борг по процентам за користування кредитом з 07 листопада 2023 року по 20 листопада 2023 року за денною ставкою 2,5% у розмірі 125 грн на день, а з 21 листопада 2023 року по 01 вересня 2024 року за денною ставкою 3% у розмірі 150 грн на день. Такий розрахунок частково суперечить вказаним вище нормам закону, оскільки з 24 грудня 2023 року денна ставка не мала перевищувати 2,5 % на день, з 22 квітня 2024 року – не більше 1,5%, а з 20 серпня 2024 року – не більше 1%.

Таким чином, заборгованість по процентам за користування кредитом згідно з умовами кредитного договору та вимогами закону нараховується наступним чином:

- з 07 листопада 2023 року по 23 грудня 2023 року 1750 грн (за 14 днів по 125 грн виходячи зі ставки 2,5% на день) + 4950 грн (за 33 дні по 150 грн виходячи зі ставки 2,5% на день), а всього 6700 грн;

- з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року - 15000 грн (за 120 днів по 125 грн за ставкою 2,5% на день);

- з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року - 9000 грн (за 120 днів по 75 грн за ставкою 1,5% на день);

- з 20 серпня 2024 року по 01 вересня 2024 року - 650 грн (за 13 днів по 50 грн за ставкою 1% на день).

Всього борг по процентам за користування кредитом за період з 07 листопада 2023 року по 01 вересня 2024 року становить 31350 грн.

З урахуванням меж заявлених позовних вимог стягненню підлягає 20000 грн боргу по процентам, а з урахуванням боргу по тілу кредиту всього з відповідача підлягає стягненню 25000 грн.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення позов задовольняється у повному обсязі, тому за рахунок відповідача позивачу слід компенсувати 2422,40 грн судового збору за подання позову та 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити.

Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 березня 2025 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598) 25000 грн заборгованості за кредитним договором № 1298-8406 від 07 листопада 2023.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2422 грн 40 коп. судового збору за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 3633 грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: А. О. Замченко

О. М. Черних

Оригінал: reyestr.court.gov.ua