Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №576/2840/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м.Суми

Справа №576/2840/25

Номер провадження 22-ц/816/1914/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), суддів Собини О. І. , Сізова Д. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом МОРОКО Сергієм Олеговичем на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2026 року у складі судді Сапона О.В., ухваленого в м. Глухів,

у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У листопаді 2025 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі – АТ «ПУМБ») звернулося до суду з указаним позовом.

Свої вимоги мотивує тим, що 19.08.2019 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладений кредитний договір № 2001382443201, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 16365 грн 00 коп. 05.04.2021 між сторонами укладено кредитний договір №1001851447701, за яким позичальнику надано кредит у сумі 10 100 грн. Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином, внаслідок чого його заборгованість за указаними кредитними договорами станом на 03.06.2025 становить 33 818 грн 67 коп., з яких:

за кредитним договором від 19.08.2019 № 2001382443201 в сумі 26 269 грн 60 коп., з яких: 16 301 грн 27 коп. – заборгованість за кредитом; 9968 грн 33 коп. – заборгованість за процентами;

за кредитним договором від 05.04.2021 № 1001851447701 в сумі 7549 грн 07 коп., з яких: 3320 грн 46 коп. – заборгованість за кредитом; 0,75 грн – заборгованість за процентами; 4227 грн 86 коп. – заборгованість за комісією.

Посилаючись на указані обставини, просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у сумі 33 818 грн 67 коп.

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2026 року позов АТ «ПУМБ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 33 818 грн 67 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за кредитними договорами № 2001382443201 від 19.08.2019 та № 1001851447701 від 05.04.2021 відповідачем не погашена, тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

14.03.2026 представник відповідача адвокат Мороко С.О.. через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подав апеляційну скаргу в електронній формі, в якій просить скасувати рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2026 рокута ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості є результатом розрахунків, а не самим розрахунком, що ускладнює вирішення питання судом про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи. Крім того, відсутня інформація про посадову особу, яка видала або підписала розрахунок заборгованості. Відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем комісії в розмірі 4227 грн 86 коп. за кредитним договором № 1001851447701 від 05.04.2021. Вважає, що позивачем пропущено строки позовної давності. Крім того, у ОСОБА_3 були відсутні повноваження на звернення до суду з позовом від імені АТ «ПУМБ». Також з посиланням на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, зазначає про те, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивач дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист права споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Узагальнені доводи та заперечення відзиву на апеляційну скаргу

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

18 серпня 2019 року між сторонами укладено договір шляхом підписання відповідачем Заяви № 200138244201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви ОСОБА_2 підтвердив прийняття Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті pumb.ua в повному обсязі. За змістом заяви відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та надати кредитну картку. Номер картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_1 .

За умовами договору кредитний ліміт становить 10 000 грн 00 коп.; розрахунковий день 30 число місяця; платіжна дата 30 число місяця; реальна річна процентна ставка 47,88%; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь час користування кредитом (у тому числі, тіло, відсотки, комісії та інші платежі) 12577 грн 58 коп. (а.с. 11).

Також 18 серпня 2019 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 11 на звороті).

05 квітня 2021 року між сторонами укладено договір шляхом підписання відповідачем Заяви № 1001851447701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви ОСОБА_2 підтвердив прийняття Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті pumb.ua в повному обсязі (а.с. 16 на звороті).

За умовами договору №1001851447701 відповідачу наданий споживчий кредит в розмірі 10 100 грн на строк 24 місяці зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% та процентів у розмірі 0,01% річних; повернення кредиту здійснюється відповідно до Графіку платежів; реальна річна процентна ставка 76,8394%, загальна вартість кредиту 17348,68 грн.

05.06.2025 банком направлено на адресу відповідача письмову вимогу (повідомлення) № КНО-44.2.1/795 про погашення заборгованості протягом 30 днів з дня отримання цього листа, яка станом на 03.06.2025 становить: за договором № 20013824443201 – 26 269 грн 60 коп.; за договором № 1001851447701 – 7549 грн 07 коп. (а.с. 29).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1001851447701 від 05.04.2021 заборгованість відповідача станом на 03.06.2025 становить: за тілом кредиту - 3320 грн 46 коп., за відсотками – 0,75 грн, за комісією – 4227 грн 86 коп., а всього 7549 грн 07 коп. (а.с. 39 на звороті – 41).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 200138244201 від 18.08.2019 заборгованість відповідача станом на 03.06.2025 становить: за тілом кредиту – 16 301 грн 27 коп., за відсотками - 9968 грн 33 коп., а всього 26 269 грн 60 коп. (а.с. 41-43).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

У контексті доводів апеляційної скарги щодо недоведеності обставин погодження сторонами умов кредитних договорів слід зазначити таке

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

За змістом частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

З матеріалів справи установлено, що кредитні договори № 200138244201 та №1001851447701 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 укладені в письмовій формі шляхом підписання відповідачем 18.08.2019 та 05.04.2021 Заяв на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено у відповідних договорах.

Указані договори відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковими до виконання кредитором та позичальником.

Позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог було надано детальні розрахунки заборгованості за кредитними договорами № 200138244201 та № 1001851447701.

Зокрема розрахунок заборгованості за договором № 1001851447701 містить відповідно до погодженого сторонами договору графіку платежів дати платежів, розмір суми кредиту, які підлягали сплаті, суми погашення кредиту, залишок заборгованості за кредитом, періоди нарахування відсотків за користування кредитними коштами, розмір процентної ставки, суми нарахованих процентів, дати та суми фактичних погашень за відсотками, залишок непогашених відсотків на дату розрахунку тощо.

Так само, розрахунок заборгованості за договором № 200138244201 містить періоди нарахування, суми використаного тіла кредиту, дати та суми погашень за кредитом, залишок непогашеної суми кредиту; періоди нарахування відсотків та нараховані суми відсотків, дати погашень відсотків та їх суми, залишок непогашеної суми відсотків.

Відповідач на спростування розрахунків заборгованості, складених позивачем за указаними договорами, не надав власного розрахунку та доказів, що підтверджують повернення позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договорами, що є його процесуальним обов`язком у разі заперечення проти них.

Апеляційний суд вважає, що нараховані позивачем суми відсотків за користування відповідачем сумами отриманих кредитів відповідають умовам договорів № 200138244201 та №1001851447701.

Водночас заслуговують на увагу доводи заявника апеляційної скарги щодо незгоди зі стягненням комісії за договором № 1001851447701 в сумі 4227 грн 86 коп.

Відповідно до пункту 4 Кредитного договору № 1001851447701 передбачено, обов`язок відповідача сплачувати Банку щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99%.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Пункт 4 Кредитного договору № 1001851447701 у справі, яка переглядається, зобов`язує ОСОБА_2 щомісячно сплачувати позивачу суму комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99% .

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок відповідає висновкам Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постановах від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

Зважаючи на викладене, положення пункту 4 Кредитного договору № 1001851447701щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 4 Кредитного договору № 1001851447701, яким установлений обов`язок позичальника сплачувати щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% є нікчемним, апеляційний суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Зокрема, сума боргу за кредитним договором № 1001851447701 підлягає зменшенню на суму комісії за надання кредиту у розмірі 4227 коп. 86 коп.

Крім того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором №1001851447701 установлено, що сплачені відповідачем кошти на загальну суму 3019 грн 90 коп. позивачем були зараховані на погашення заборгованості за комісією. Таким чином, загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 1001851447701 слід також зменшити на указану суму коштів. Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № 1001851447701 становить 301 грн 31 коп. (3320,46 грн + 0,75 грн – 3019,90 грн).

Позиція апеляційного суду щодо доводів заявника апеляційної скарги стосовно пропуску позивачем строку позовної давності.

У відзиві на позовну заяву стороною відповідача було заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності.

Стаття 256 ЦК України передбачає, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено і триває надалі.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Підсумовуючи, апеляційний суд зазначає, що з 02.04.2020 року по 30.06.2023 року включно на території України було установлено карантин, на період дії якого строки позовної давності продовжувалися, а з 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан, на період дії якого перебіг позовної давності від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року продовжено, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився до набрання чинності 04 вересня 2025 року Законом України № 4434. 04 вересня 2025 року набрав чинності Закон № 4434, яким було виключено пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та відновлено перебіг строків позовної давності.

У справі, яка переглядається, позивач не пропустив трирічний строк позовної давності ні за вимогами за Кредитним договором № 2001382443201 від 18.08.2019, ні за вимогами за Кредитним договором №1001851447701 від 05.04.2021, оскільки станом на 02 квітня 2020 року позовна давність щодо визнаних судом обґрунтованими позовних вимог не спливла, то з урахуванням продовження цього строку на період карантину та на час воєнного стану, а потім зупинення його перебігу з 30.01.2024 по 04.09.2025 року станом на момент звернення позивача з позовом до суду 03.11.2025 року трирічний строк позовної давності не закінчився.

З огляду на викладене, апеляційний суд відхиляє як помилкові доводи апелянта про наявність підстав для відмови у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Крім того, апеляційний суд вважає неспроможними доводи заявника апеляційної скарги щодо відсутності повноважень у ОСОБА_3 на звернення до суду з указаним позовом, оскільки її повноваження як представника АТ «ПУМБ» підтверджуються довіреністю від 11.09.2025, сформованою в системі «Електронний суд», за змістом якої керівник АТ «ПУМБ» Черненко С.П. уповноважив Супрун Є.В. представляти інтереси указаного банку в судах України, що відповідно до частини другої статті 60, частини першої статті 62 ЦПК України є достатньою підставою для підтвердження повноважень сторони у справі, яка є малозначною (а.с. 5, 6).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 375 ЦПК України). Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача за кредитними договорами та в частині розподілу судових витрат.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнутої з відповідача суми заборгованості, необхідно змінити рішення в частині розподілу судових витрат, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1903 грн 25 коп. судового збору.

За подання апеляційної скарги позивач сплатив 3633 грн 60 коп. судового збору, тому, оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, з позивача на користь відповідача необхідно стягнути указану суму судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог апеляційної скарги в розмірі 778 грн 73 коп.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом МОРОКО Сергієм Олеговичем, задовольнити частково.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2026 року змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, виклавши перший та другий абзаци резолютивної частини рішення в такій редакції:

«Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»:

заборгованість за кредитним договором №2001382443201 від 18.08.2019 у розмірі 26269 гривень 60 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 16 301 гривня 27 копійок та заборгованості за відсотками у сумі 9968 гривень 33 копійки;

заборгованість за кредитним договором №1001851447701 від 05.04.2021 за тілом кредиту у розмірі 301 гривня 31 копійка».

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2026 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати зі сплати судового збору в сумі 1903 гривні 25 копійок.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 778 гривень 73 копійки.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

Д. В. Сізов