Суд: Миколаївський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: що виникають з договорів оренди
Дата: 27 квітня 2026 р.
Справа: №469/1393/23
Суддя: Яворська Ж. М.
28.04.26
22-ц/812/967/26
Справа №469/1393/23
Провадження № 22-ц/812/967/26
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28 квітня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,
із секретарем судового засідання - Чистою В.В.,
за участі позивача - ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції
апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2
на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2026 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Тавлуєм В.В., дата складання повної ухвали не зазначена, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Деметра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Райн-Стар", Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості за оренду землі, визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства "Деметра" про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості за оренду землі.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: площею 8,36 га з кадастровим номером 4820983500:05:000:00166 та площею 0,44 га з кадастровим номером 4820983500:02:000:0492 та площею 0,12 га з кадастровим номером 4820983500:05:000:0165, які розташовані на території Новофедорівської сільської ради Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області. Цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки належать позивачеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 березня 2023 року серії НАВ257808.
Вказував, що зазначені земельні ділянки згідно з договором оренди від 03 квітня 2017 року були передані матір`ю позивача - ОСОБА_3 в оренду ФГ «Деметра». Строк дії договору 15 років.
Відповідно до п. 4.3 договору оренди землі від 03 квітня 2017 року орендна плата сплачується орендарем до 31 грудня кожного року.
Відповідач за 2021-2023 роки орендну плату по 18000 грн за кожний рік не виплатив.
10 жовтня 2023 року між відповідачем ФГ «Деметра» та ТОВ «Райн-Стар» було укладено договір купівлі-продажу права земельних ділянок, зокрема і право оренди належних йому земельних ділянок.
Позивач вказує, що вказаний договір укладено без його згоди та без проведення земельних торгів.
Посилаючись на викладене, та з урахуванням уточнених позовних вимог, залучивши до участі в справі в якості відповідача, крім ФГ «Деметра, ТОВ "Райн-Стар", Бородінську селищну раду Болградського району Одеської області, позивач остаточно просив:
- розірвати договори оренди землі, укладені між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Деметра» від 03.04.2017 року;
- стягнути з відповідача Фермерського господарства «Деметра» на його користь борг за оренду належної йому на праві власності земельної ділянки за 2023 рік в сумі 18000 грн.;
- визнати недійсним договір №10/10/23 купівлі-продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 10.10.2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙН СТАР» та Фермерським господарством «Деметра» в частині купівлі-продажу права на оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення на належні йому на праві власності земельні ділянки:
-площею 8,3566 га (кадастровий номер 4820983500:05:000:00166;
-площею 0,4364 га (кадастровий номер 4820983500:02:000:0492;
-площею 0,1205 га (кадастровий номер 4820983500:02:05:000:0165, які розташовані на території Новофедорівської сільської ради Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області;
- скасувати рішення про державну реєстрацію майнових прав щодо земельної ділянки площею 8,3566 га за кадастровим номером 4820983500:05:000:00166, земельної ділянки площею 0,4364 га за кадастровим номером 4820983500:02:000:0492, земельної ділянки площею 0,1205 га за кадастровим номером 20983500:02:05:000:0165, відносно яких 27 жовтня 2023 року Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області зареєстровано зміну орендаря земельної ділянки згідно договору №10/10/23 купівлі-продажу права на оренду земельної ділянки від 10 жовтня 2023 року.
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2024 року, у зв`язку із зміною назви Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, до участі у справі у якості співвідповідача залучено Буджацьку селищну раду Болградського району Одеської області.
27 березня 2025 року представник відповідача ФГ "Деметра" арбітражний керуючий Пляка С.В. подав до суду клопотання, у якому зазначив, що відносно одного із відповідачів у даній справі - ФГ «Деметра» відкрито провадження у справі про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Пляку С.В. (справа №915/16/24).
Вказував, що приписами статті 20 ГПК України унормовано перелік справ, які відносяться до господарської юрисдикції, а саме, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника. Стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Зазначав, що вимоги позовної заяви у даній справі заявлені в тому числі до боржника ФГ «Деметра» та стосуються визнання недійсним укладеного боржником договору оренди земельної ділянки.
Вважав, що за таких обставин, дана справа має розглядатись у Господарському суді Миколаївської області в межах справи №915/16/24 про банкрутство ФГ «Деметра».
Посилаючись на наведені обставини, просив суд розглянути вказане клопотання та передати справу №469/1393/23 до Господарського суду Миколаївської області для розгляду в межах справу №914/16/24 (а.с.183).
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2026 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ "Деметра", ТОВ "Райн-Стар", Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області про розірвання договорів оренди землі, стягнення заборгованості за орендній платі, визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.
У задоволенні клопотання представника відповідача ФГ "Деметра" арбітражного керуючого Пляки С.В. про передачу справи №469/1393/23 до Господарського суду Миколаївської області для розгляду в межах справи №914/16/24 відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з грошовими вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області 22.09.2023 року, уточнену позовну заяву подав 02.08.2024 року.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30 січня 2024 року (справа №915/16/24) відкрито провадження у справі № 915/16/24 про банкрутство ФГ "ДЕМЕТРА", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 30.01.2024 року, введено процедуру розпорядження майном боржника з 30.01.2024 року на строк до 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного Пляку Сергія Валерійовича.
Суд першої інстанції, посилаючись на висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 564/1770/13-ц, виснував, що позовні вимоги у даній справі заявлені, у тому числі до ФГ "ДЕМЕТРА", стосовно якого порушена справа про банкрутство, зазначений спір підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що виключає можливість розгляду справи у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи особливості розгляду справ про банкрутство (неплатоспроможність), заявлені вимоги позивача до відповідача ФГ "ДЕМЕТРА" про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі, визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав мають розглядатися в межах справи №915/16/24 про неплатоспроможність Фермерського господарства "ДЕМЕТРА", у спосіб, передбачений Кодексом України з процедур банкрутства. Отже, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі.
Також суд вважав, що клопотання представника відповідача ФГ "Деметра" арбітражного керуючого Пляка С.В. про передачу справи №469/1393/23 до Господарського суду Миколаївської області для розгляду в межах справи №914/16/24 задоволенню не підлягає, оскільки за змістом частини 1 статті 256 ЦПК України право заявити таке клопотання, належить виключно позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника Вороненко Т.М., вказував, що ухвала суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана справа перебувала в провадженні Березанського районного суду Миколаївської області справа з 22 вересня 2023 року, тобто майже три роки.
Через перебування представника позивача на лікарняному за кордоном, нею було надіслано суду клопотання про проведення відеоконференції, але суд першої інстанціі жодного разу не підключив її на відеоконференцію. Через тривалий розгляд справи судом першої інстанції позивач подав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.
Звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області(на яку посилається суд першої інстанції в своїй ухвалі) провадження у справі № 915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства "ДЕМЕТРА", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 30.01.2024 року, введено процедуру розпорядження майном боржника з 30.01.2024 року на строк до 170 календарних днів, тобто до 10.08.2024 року. Суд першої інстанції не перевірив те, що на день постановлення ухвали процедура про банкрутство ФГ «Деметра» вже закінчилась.
Зазначає, що виходячи з підстав та предмету позову, позивачем заявлено вимоги щодо: розірвання договорів оренди землі, укладених між вже померлою ОСОБА_3 та ФГ «Деметра» від 03.04.2017 року; стягнення з відповідача ФГ «Деметра» на його користь борг за оренду належної йому на праві власності земельної ділянки тільки за 2023 рік в сумі 18000 грн так як в 2023 році відповідач сплатив орендну плату за 2022 рік.; визнання недійсним договір №10/10/23 купівлі-продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 10.10.2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙН СТАР» та ФГ «Деметра» в частині купівлі-продажу права на оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення на належні йому на праві власності земельних ділянок: площею 8,3566 га (кадастровий номер 4820983500:05:000:00166); площею 0,4364 га (кадастровий номер 4820983500:02:000:0492); - площею 0,1205 га (кадастровий номер 4820983500:02:05:000:0165), які розташовані на території Новофедорівської сільської ради Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області, і які було продано без згоди ОСОБА_4 та без проведення земельних торгів, право на оренду належних йому земельних ділянок (згідно додатку №1 до вищезазначеного договору за номерами 184 та за номером 185 та за номером 186); скасувати рішення про державну реєстрацію майнових прав: земельної ділянки площею 8,3566 га за кадастровим номером 4820983500:05:000:00166, відносно якої 27.10.2023 року Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області зареєстровано зміну орендаря земельної ділянки згідно договору №10/10/23 купівлі-продажу права на оренду земельної ділянки від 10.10.2023 року; земельної ділянки площею 0,4364 га за кадастровим номером 4820983500:02:000:0492, відносно якої 27.10.2023 року Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області зареєстровано зміну орендаря земельної ділянки згідно договору №10/10/23 купівлі-продажу права на оренду земельної ділянки від 10.10.2023 року;- земельної ділянки площею 0,1205 га за кадастровим номером 20983500:02:05:000:0165, відносно якої 27.10.2023 року Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області зареєстровано зміну орендаря земельної ділянки згідно договору №10/10/23 купівлі-продажу права на оренду земельних ділянок від 10.10.2023 року.
Договори на оренду належних позивачу земельних ділянок з ТОВ «РАЙН СТАР» до теперішнього часу так і не укладені.
Також, вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 у питанні щодо застосування правил виключної підсудності розгляду спорів щодо стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна дійшла до наступних висновків: «що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.
Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових. Отже, предметом позову є припинення порушень, пов`язаних з належним використанням об`єкту нерухомого майна у господарській діяльності суб`єктом господарювання, що зумовлює застосування правил виключної підсудності для розгляду даного спору у відповідності до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Зазначає, що ухвалення Березанським районним судом Миколаївської області рішення за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_4 до Фермерського господарства Деметра та до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙН СТАР» про визнання договору недійсним та стягнення коштів, яка не підсудна цьому суду, оскільки підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, не відповідатиме критеріям судового рішення, які визначені статтею 263 ЦПК України, та є підставою, передбаченою ст. 378 ЦПК України, для його скасування
Правом на подачу відзиву на час перегляду справи судом апеляційної інстанції від відповідачів не надходило.
Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином.
Проте представники відповідачів у судове задання не з`явилися, що в силу приписів частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, позивача та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи, що 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФГ "Деметра" про розірвання договорів оренди землі від 03 квітня 2017 року, укладених між ФГ «Деметра» та його матір`ю ОСОБА_3 , стягнення заборгованості по орендній платі за 2021-2023 року у розмірі 54000 грн.
02 серпня 2024 року позивач, з врахуванням сплати відповідачем частково заборгованості по орендній платі за 2021-2022 роки та продаж ФГ «Деметра» за договором купівлі - продажу від 10 жовтня 2023 року ТОВ «Райн-Стар» права оренди земельних ділянок, в тому числі власником яких він є, подав уточнений позов, який пред`явив до ФГ «Деметра, ТОВ "Райн-Стар", Бородінську селищну раду Болградського району Одеської області та остаточно просив:
- розірвати договори оренди землі, укладені між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Деметра» від 03.04.2017 року;
- стягнути з відповідача Фермерського господарства «Деметра» на його користь борг за оренду належної йому на праві власності земельної ділянки за 2023 рік в сумі 18000 грн.;
- визнати недійсним договір №10/10/23 купівлі-продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 10.10.2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райн Стар» та ФГ ермерським господарством «Деметра» в частині купівлі-продажу права на оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення на належні йому на праві власності земельні ділянки:
-площею 8,3566 га (кадастровий номер 4820983500:05:000:00166;
-площею 0,4364 га (кадастровий номер 4820983500:02:000:0492;
-площею 0,1205 га (кадастровий номер 4820983500:02:05:000:0165, які розташовані на території Новофедорівської сільської ради Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області;
- скасувати рішення про державну реєстрацію майнових прав щодо земельної ділянки площею 8,3566 га за кадастровим номером 4820983500:05:000:00166, земельної ділянки площею 0,4364 га за кадастровим номером 4820983500:02:000:0492, земельної ділянки площею 0,1205 га за кадастровим номером 20983500:02:05:000:0165, відносно яких 27 жовтня 2023 року Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області зареєстровано зміну орендаря земельної ділянки згідно договору №10/10/23 купівлі-продажу права на оренду земельної ділянки від 10 жовтня 2023 року.
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини1 статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги позивача до відповідача ФГ "Деметра" про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості за орендну плату, визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав мають розглядатися в межах справи №915/16/24 про неплатоспроможність ФГ "Деметра", у спосіб, передбачений Кодексом України з процедур банкрутства. Отже, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі.
Клопотання представника відповідача ФГ "Деметра" арбітражного керуючого Пляка С.В. про передачу справи №469/1393/23 до Господарського суду Миколаївської області для розгляду в межах справи №914/16/24 задоволенню не підлягає, оскільки за змістом частини 1 статті 256 ЦПК України право заявити таке клопотання, належить виключно позивачу.
Колегія суддів не погоджується з такими висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30 січня 2024 року у справі 915/16/24 за заявою ТОВ «Сабази» було відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ «Деметра».
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ФГ «Деметра» про закриття провадження у справі від 21.07.2025; припинено процедуру розпорядження майном ФГ «Деметра», повноваження розпорядника майна ФГ «Деметра» арбітражного керуючого Пляки С.В., закрито провадження у справі №915/16/24 про банкрутство ФГ «Деметра»; скасовано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ФГ «Деметра»; залишено без розгляду заяву ТОВ «ВВІ-АГРО» про грошові вимоги до боржника, заяву ТОВ «ПРИВАТ ВЕСТ» про грошові вимоги до боржника, заяву АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про грошові вимоги до боржника, заяву АТ «Банк Кредит Дніпро» про надання дозволу на звернення стягнення на майно та клопотання розпорядника майна про продовження строку розпорядження майном та дії мораторію; виконавчому комітету Миколаївської міської ради постановлено виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записи про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ«Деметра» .
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2025 року ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025 про закриття провадження у справі №915/16/24 скасовано. Справу №915/16/24 направлено до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 лютого 2026 року касаційну скаргу ФГ «Деметра» залишено без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 у справі №915/16/24 залишено без змін.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно до частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Юрисдикція господарського суду поширюється на спір, що виник між сторонами, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
ВП ВС у постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц вказала, що 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, згідно статті 7 якого спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (частина друга).
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
За обставин цієї справи, вбачається, що має місце спір згідно частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо якого відкрито справу про банкрутство, суд мав надіслати матеріали справи до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства), а не закривати провадження у справі на підставі приписів частини 1 статті 255 ЦПК України, адже у даному випадку має місце окреме спеціальне правове регулювання процесуальних дій суду у разі наявності в нього на розгляді справ, стороною в яких є особа, щодо якої розпочато процедуру банкрутства.
Як вказано в постанові ВП ВС від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, прийнятій за обставин, аналогічних даній справі, висновки про те, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції є вірними. Однак не можна погодитися з висновками суду про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу з питань банкрутства, які є нетривалими.
Таким чином законодавцем визначено, що розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинно розглядатися лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19, від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов помилкових висновків, викладених у мотивувальній частині рішення, про те, що провадження у справі в частині вимог позивача до ФГ «Деметра» про стягнення заборгованості по орендній платі підлягає закриттю, при цьому не врахував вищевикладені правові висновки ВП ВС та за встановлених обставин мав задовольнити клопотання арбітражного керуючого та передати справу до Господарського суду Миколаївської області, на розгляді якого перебуває справа №915/16/24 про банкрутство ФГ «Деметра».
Позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання договорів оренди земельних ділянок. Спір за такою вимогою не входить до числа тих, що відповідно до вимог Закону № 2343-XII та ГПК України належать до юрисдикції господарського суду в межах справи про банкрутство. Той факт, що право оренди є майновим і охоплюється поняттям "власність" за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод, не змінює бухгалтерський облік такого права як нематеріального активу та не впливає на кваліфікацію спору про розірвання договору оренди як немайнового.
Із матеріалів справи вбачається, що спірні земельні ділянки є земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а отже на них відсутнє будь-яке майно ФГ «Деметра», яке можна було б вважати активом боржника, що у подальшому може бути направлений на погашення грошових вимог кредиторів боржника.
Таким чином, позовні вимоги до відповідача є немайновими, а спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не пов`язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство ФГ «Деметра», а отже, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За матеріалами справи встановлено, що 10 жовтня 2023 року між ФГ «Деметра» та ТОВ «Райн Стар» укладено договір про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема і щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4820983500:02:000:0492, 4820983500:02:05:000:0165, 20983500:02:05:000:0165, які належить позивачеві.
Зазначений договір укладено до відкриття процедури банкрутства.
Установлено, що право оренди ТОВ " Райн Стар" на земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 , зареєстровано у встановлено законом порядку на підставі договору про продаж права оренди земельних ділянок від 10 жовтня 2023 року.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що після продажу права оренди на спірну земельну ділянку, ці земельні ділянки не входять до складу ліквідаційної маси боржника ФГ «Деметра», в результаті чого будь-які речові та майнові права на спірні земельні ділянки у ФГ «Деметра» припинились.
Отже, наразі стороною договорів оренди землі від 03 квітня 2017 року є ТОВ «Райн Стар " у порядку відступлення за договором купівлі-продажу. Позивачем ініційовано спір про розірвання договорів оренди землі.
Таким чином, позовні вимоги до відповідача є немайновими, а спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не пов`язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство ФГ «Деметра» , а отже, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на суб`єктний склад, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин заявлені ОСОБА_1 до ФГ «Деметра», ТОВ «Райн Стар» позовні вимоги про розірвання договорів оренди землі, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права підлягають розгляду в порядку, визначеному ЦПК України.
Таким чином, суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі в цій частині із посиланням на підвідомчість цього спору суду господарської юрисдикції, а тому ухвала Березанського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2026 року в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі вищенаведеного, ухвала Березанського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2026 року в частині вимог ОСОБА_1 до ФГ "Деметра", ТОВ "Райн-Стар", Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області про розірвання договорів оренди землі, визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав, підлягає скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.
Виходячи з викладеного, внаслідок порушення норм процесуального права місцевим судом було постановлено помилкову ухвалу про закриття провадження у справі та відмову у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю, що є підставою для скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали якою цивільну справу №469/1393/23 за позовом ОСОБА_1 до ФГ "Деметра" про стягнення заборгованості за оренду землі направити до Господарського суду Миколаївської області, а в іншій частині оскаржувану ухвалу скасувати, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2026 року скасувати та прийняти нове судове рішення.
Цивільну справу №469/1393/23 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Деметра" про стягнення заборгованості за оренду землі направити до Господарського суду Миколаївської області.
Цивільну справу в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Деметра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Райн-Стар", Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області про розірвання договорів оренди землі, визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк
Повний текст постанови складено 08 травня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua