Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №742/1524/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1577/26

Єдиний унікальний № 742/1524/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання – Бурмаці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Кредит Капітал», представник позивача – Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №273098 від 20.11.2019 у розмірі 26508,55 грн, а також просив стягнути понесені судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного провадження (а.п.33), але не надала відзиву на позовну заяву у строк, передбачений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість часткового задоволення позову з наступних підстав.

20.11.2019 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №273098 про надання споживчого кредиту, який укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором, відповідно до умов якого його було укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е980, після чого позивач надав ОСОБА_1 кредит у сумі 6700,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 строком на 25 днів зі стандартною процентною ставкою 693,50% річних, у зв`язку з чим реальна річна процентна ставка становить 485,45%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – 8927,75 грн, що також підтверджується графіком платежів, паспортом споживчого кредиту,додатковим договором №304661 до договору №273098 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 20.11.2019, довідкою про ідентифікацію (а.п. 9-10,10,10-11, 11, 11-12, 12 ).

Відповідно до п. 1.1 Договору, товариство надає клієнту грошові кошти у розмірі 6700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 1.2 Договору перебачено, що позика видається строком на 25 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Виконання кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 6700,00 грн, які було йому перераховано 20.11.2019 підтверджується листом ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 08.01.2026 (а.п.13).

16.11.2020 між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу №ККЛУ-16112020, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 (а.п.18-19), що також підтверджується копією Акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 (а.п.20) та копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 (а.п.19).

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідачку ОСОБА_1 (а.п.20), однак відповідачка своєчасно не повернув кредитні кошти та ухиляється від виконання зобов`язань по кредитному договору, у зв`язку з чим станом на 17.11.2020 з розрахунку заборгованості за вказаним вище кредитним договором вбачається, що його заборгованість перед кредитором становить 26508,55 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 6700,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом – 15091,75 грн, заборгованість за штрафом – 4716,80 грн (а.п.13-14).

Крім того, як вбачається з довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 09.02.2026, банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . 20.11.2019 на дану платіжну картку було зарахування коштів у сумі 6700,00 грн (а.с.34-38).

Аналізуючи правові норми, що регулюють спірні правовідносини, і надані докази, суд доходить таких висновків.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку, або якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ст. 207 ЦК України).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Заперечень щодо укладення кредитного договору з ТОВ «Лінеура Україна» від ОСОБА_1 до суду не надходило. Доказів сплати ним коштів на виконання кредитного договору, про який йдеться суду не надано.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц орієнтує суди нижчих ланок на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В пункті 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За змістом ст. 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 1077 цього ж Кодексу, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Отже кредитор у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається до закінчення строку кредитування, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, в тому числі нового кредитора щодо отримання процентів за правомірне користування позичальником грошовими коштами на підставі ст. 1048 ЦК України.

З урахуванням встановленого, судом встановлено, що відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми тіла кредиту 6700,00 грн та процентів 15091,75 грн.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідачки вказаної суми заборгованості є доведеною.

Щодо вимог в частині стягнення 4716,80 грн заборгованості за штрафами, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частина 1статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див.постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зауважує, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово було продовжено.

З урахуванням викладеного, нарахування ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованості за штрафом відповідно до кредитного договору у сумі 4716,80 грн є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідачка ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 273098, який був укладений 20.11.2019 між нею та ТОВ «Лінеура Україна», в обумовлені договором строки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» підлягають частковому задоволенню та з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 21791,75 грн, з яких: 6700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 15091,75,00 грн заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача 2183,17 грн в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн.

Позивач поніс витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн, що підтверджується копією договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.п.22), що підтверджується Актом наданих послуг №1151 від 09.03.2026 (а.п.22) та детальним описом наданих послуг до Акту №1151 за договором про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.п.22).

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи малозначність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, які в даному випадку підлягають до стягнення з відповідачки на корить позивача.

На підставі наведеного та Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про захист прав споживачів», ст.6, 204-205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625-629, 634, 638-630, 642, 1049, 1050, 1054, 1083 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 134,141 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ – 35234236, юридична адреса: вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м.Львів, 79029), представник позивача – Усенко Михайло Ігорович (юридична адреса: вул.Смаль-Стоцького, буд.1, м.Львів, 79029), до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ - 35234236, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №273098 від 20 листопада 2019 року у розмірі 21791 (двадцять одна тисяча сімсот дев`яносто одна) гривня 75 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ - 35234236, судовий збір у розмірі 2183 (дві тисячі сто вісімдесят три) гривні 17 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, а всього 7183 (сім тисяч сто вісімдесят три) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного заочного рішення.

Повне заочне рішення складено та підписано 08.05.2026.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Анна КОРОТКА