Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №740/5996/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5996/25

Провадження № 2/740/286/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участі секретаря судового засідання Хомінець Т. В.,

за участі:

- представника позивачки – адвоката Прокопця С. М.,

- представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області – Усачової М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр агро успіх» про визнання частково незаконним та скасування рішення, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельних ділянок з одночасним скасуванням державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки,

установив:

У жовтні 2025 року позивачка звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила:

- визнати частково недійсним та скасувати рішення Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області 22-ї сесії 8-го скликання від 24.01.2023 № 4-22/VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та реєстрацію права власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї)» у частині передачі у власність земельної частки (паю) № НОМЕР_1 ОСОБА_2 за рахунок земель, переданих у колективну власність сільськогосподарському підприємству ім. Мічуріна, яка розташована на території Перебудівського старостинського округу в адміністративних межах Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7423387100:02:001:0118 та припинити право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2699037574233, номер запису про речове право – 49413805);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7423387100:02:001:0114 та припинити право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2699047874233, номер запису про речове право – 49414078);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7423387100:02:001:0111 та припинити право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2699025074233, номер запису про речове право – 49413463).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , зокрема, на 1/3 частки земельних ділянок із кадастровими номерами: 7423387100:02:011:0264, 7423387100:02:051:1264, 7423387100:02:008:2264, розташовані на території Крутівської сільської ради Перебудівського старостинського округу, які належали ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на землю серії IV-ЧН № 032063 від 22.03.2002.

Після відкриття спадщини позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою нотаріуса від 02.09.2025 їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутністю відомостей про відповідні земельні ділянки у Державному земельному кадастрі. З листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 12.09.2025 позивачці стало відомо, що земельна частка (пай) № НОМЕР_1 , яка належала спадкодавцю, на підставі рішення Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 24.01.2023 № 4-22/VIII передана у власність ОСОБА_2 .

На підставі зазначеного рішення було здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 7423387100:02:001:0118, 7423387100:02:001:0111, 7423387100:02:001:0114 та зареєстровано право власності на них за ОСОБА_2 . Позивачка вважає, що зазначене рішення органу місцевого самоврядування прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки спірні земельні ділянки належали спадкодавцю ОСОБА_3 та входять до складу спадщини, у зв`язку з чим не могли бути передані у власність іншій особі.

Рішенням Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 24.01.2023 № 4-22/VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та реєстрацію права власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї)» земельну частку (пай) №264 передано у власність ОСОБА_2 .

На підставі зазначеного рішення здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 7423387100:02:001:0118, 7423387100:02:001:0111, 7423387100:02:001:0114 та зареєстровано право власності на них за ОСОБА_2 , які перебувають в оренді ТОВ «Укр Агро Успіх».

Позивачка вважає, що вказане рішення органу місцевого самоврядування прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки спірні земельні ділянки належали спадкодавцю та входять до складу спадщини, у зв`язку з чим не могли бути передані у власність іншій особі, що порушує її право на спадкування.

У відзиві на позовну заяву ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області заперечила проти задоволення позову, зазначаючи, що державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 7423387100:02:001:0118, 7423387100:02:001:0111 та 7423387100:02:001:0114 здійснена правомірно на підставі належної технічної документації із землеустрою, затвердженої рішенням Крутівської сільської ради від 24.01.2023. Державний кадастровий реєстратор діяв у межах своїх повноважень та не здійснював перевірку законності рішень органів місцевого самоврядування, а здійснював виключно реєстраційні дії на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з урахуванням рішення Крутівської сільської ради. Позивачем не наведено підстав неправомірності дій Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22 грудня 2025 року 09-00 год.

У подальшому підготовче засідання призначено на 12 лютого 2026 року 12-00 год.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.02.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 11.03.2026 14:00 год.

У подальшому судовий розгляд відкладено на 08 травня 2026 року 14:00 год.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позов з викладених у ньому обставин та просив задовольнити.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області – Усачова М. В. заперечила проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві.

Від представника відповідача – Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області – Бузуна О. В. до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позовних вимог висловився на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_2 , ТОВ «Укр агро успіх» у судове засіданні не з`явилися, відзиву на позов, заяв/клопотань – не подавали, при цьому повідомлені про день, час ті місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що позивачка є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 170/2021, заведеної приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Варавою Н. П.; на частину спадкового майна позивачці видано свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. 41 – 86).

Згідно з копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 18.11.2011 року, виданих державним нотаріусом Ніжинської районної державної нотаріальної контори Гребенюк С. М., та зареєстрованих у реєстрі за № 2-2031, 2-2025, 2-2028, на ім`я ОСОБА_3 , він успадкував після смерті ОСОБА_4 по 1/3 частці земельних ділянок із кадастровими номерами: 7423387100:02:011:0264, 7423387100:02:051:1264, 7423387100:02:008:2264, наданими для ведення особистого селянського господарства, розташованими на території Перебудівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, які належали спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЧН № 032063 від 22.03.2002.

Постановою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Варави Н. П. від 02.09.2025 відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно: 1/3 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 1,5834 га, кадастровий номер 7423387100:02:011:0264; 1/3 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,8966 га, кадастровий номер7423387100:02:051:1264; 1/3 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,4499 га, кадастровий номер 7423387100:02:008:2264, що розташовані на території Перебудівського старостинського округу, Крутівської сільської територіальної громади Ніжинського району.

У листі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 12.09.2025 повідомило позивачку, що земельна частка (пай) № НОМЕР_1 , яка належала спадкодавцю, на підставі рішення Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 24.01.2023 № 4-22/VIII передана у власність іншій фізичній особі з кадастровими номерами: 7423387100:02:001:0118, 7423387100:02:001:0114, 7423387100:02:001:0111.

У листі від 08.10.2025 голова Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області повідомив позивачку, що земельна частка (пай) № НОМЕР_1 «помилково» була передана у власність іншій особі у зв`язку з тим, що державний акт, який був виданий у 2002 році, не був оформлений належним чином, і в системі Держгеокадастру «світився» вільною ділянкою без кадастрових номерів. Земельна ділянка була передана у власність рішенням 22-ї сесії 8-го скликання від 24.01.2023 № 4-22/VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та реєстрацію права власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї)».

Рішенням Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області 22-ї сесії 8-го скликання від 24.01.2023 № 4-22/VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та реєстрацію права власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї)», зокрема, передано ОСОБА_2 у власність земельну частку (пай) № 264 за рахунок земель, переданих у колективну власність сільськогосподарському підприємству ім. Мічуріна, яка розташована на території Перебудівського старостинського округу в адміністративних межах Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_2 здійснила державну реєстрацію: земельної ділянки з кадастровим номером 7423387100:02:001:0118 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2699037574233, номер запису про речове право – 49413805); земельної ділянки з кадастровим номером 7423387100:02:001:0114 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2699047874233, номер запису про речове право – 49414078); земельної ділянки з кадастровим номером 7423387100:02:001:0111 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2699025074233, номер запису про речове право – 49413463).

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Такими способами захисту можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. (пункти 3, 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом. Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (стаття 55 Конституції України).

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Стаття 12 ЗУ Земельного кодексу України регулює повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.

Так, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; встановлення та зміна меж сіл, селищ; внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про місцеве самоврядування» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина 10 цього Закону).

Частиною 1 статті 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (частина 3 статті 24 цього Закону).

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. За змістом наведеної норми право на спадщину є майновим правом спадкоємця, юридичний факт виникнення якого пов`язаний з часом її прийняття, неотримання ж свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця такого права.

Відповідно до частин першої, другої статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Стаття 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначає, що земельній ділянці присвоюється державний кадастровий номер, який є ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і який скасовується лише в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно із ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020 року) передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав, законодавець уточнив, що ухвалення зазначених рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі № 569/15704/18.

У силу положень Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суть державної реєстрації прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

Всі реєстраційні дії, рішення та записи, які здійснюються чи приймаються державними реєстраторами, по суті носять технічний характер, направлений на виконання встановленого Законом та іншими нормативно-правовими актами порядку здійснення такої державної реєстрації, проте, не носять самостійного правовстановлюючого характеру та здійснюються на підставі саме наданих державному реєстратору відповідних правовстановлюючих документів.

При цьому ч. 1, 2 ст. 12 Закону прямо встановлюють пріоритет таких документів перед відомостями, що містяться у Державному реєстрі прав.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону та п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень таким правовстановлюючим документом для державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності є рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до наведеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор зобов`язаний внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 року у справі №906/538/16.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що з авданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, з дійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що н алежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України встановлено, що с уд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Д остатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За правилами ст. 89 ЦПК України с уд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Так, на підставі досліджених судом письмових доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про скасування рішення Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області 22-ї сесії 8-го скликання від 24.01.2023 № 4-22/VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та реєстрацію права власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї)» у частині передачі у власність земельної частки (паю) № НОМЕР_1 ОСОБА_2 за рахунок земель, переданих у колективну власність сільськогосподарському підприємству ім. Мічуріна, яка розташована на території Перебудівського старостинського округу в адміністративних межах Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Зазначеним рішенням сільської ради в оскаржуваній частині порушуються права позивачки на спадщину, внаслідок чого вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права, тому суд вважає, що порушене право позивачки підлягає судовому захисту в указаний спосіб.

Разом з цим суд не вбачає підстав для скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 7423387100:02:001:0118, 7423387100:02:001:0114, 7423387100:02:001:0111, та припинення права власності ОСОБА_2 на ці земельні ділянки, адже скасування судом самого рішення, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності, є підставою та обов`язком державного реєстратора внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав.

Крім цього, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимог до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ТОВ «Укр агро успіх», оскільки позов у цій частині необгрунтований, і позивачкою не доведено, яким чином Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області і ТОВ «Укр агро успіх» порушуються її права.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову і задовольнив одну позовну вимогу немайнового характеру щодо двох відповідачів - Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , то суд вважає за необхідне стягнути з цих двох відповідачів на користь позивачки судовий збір у сумі 1211,20 грн, тобто по 605,60 грн з кожного.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 – 81, 89, 128, 141, 223, 263 – 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр агро успіх» про визнання частково незаконним та скасування рішення, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельних ділянок з одночасним скасуванням державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки – задовольнити частково.

Скасувати рішення Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області 22-ї сесії 8-го скликання від 24.01.2023 № 4-22/VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та реєстрацію права власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї)» у частині передачі у власність земельної частки (паю) № НОМЕР_1 ОСОБА_2 за рахунок земель, переданих у колективну власність сільськогосподарському підприємству ім. Мічуріна, яка розташована на території Перебудівського старостинського округу в адміністративних межах Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

У задоволенні позову в іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути в рівних частинах з Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04414388; вул. Незалежності, 49, с. Крути, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, тобто по 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок – з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко