Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №738/739/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/739/26

№ провадження 3-в/738/8/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

07 травня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський pайонний суду Чеpнiгiвської областi в складі головуючого судді Волошиної Н.В., за участю секpетаpя судового засідання Минець П.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Менського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

встановив:

30 квітня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Менського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Заявник, посилаючись на скрутне матеріальне становище, просить відстрочити виконання постанови Менського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року по справі № 738/739/26 (№ провадження 3/738/292/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП щодо стягнення штрафу в розмірі 17 000,00 грн на 6 місяців.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав своє клопотання, посилаючись на те, що немає фінансової можливості сплатити штраф одним платежем протягом строку наданого на добровільне виконання постанови, а стягнення штрафу у порядку примусового виконання у подвійному розмірі поставить його ще у більш скрутне матеріальне становище, оскільки, окрім накладеного судом адміністративного стягнення у вигляді штрафу його було позбавлено ще й преміальних виплат до заробітної плати у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення. Інших доходів, окрім заробітної плати, він не має. Також за станом здоров`я потребує лікування.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. ст. 298, 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Відповідно до частини першої статті 307 КпАП України, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із частиною другою статті 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Отже, нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тоді як розстрочка сплати штрафу передбачена законом.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 (справа № 2-54/08) при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Згідно зі статтею 268 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови, що обумовлює необхідність застосування усіх передбачених КУпАП заходів забезпечення виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування накладеного адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Беручи це до уваги, суд виходить з того, що виконання судового рішення не повинно становити особу у скрутне матеріальне становище та покладати на неї надмірний тягар.

Судом встановлено, що постановою Менського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн..

Заявником подано до суду докази, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, зокрема: довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовця по мобілізації солдата ОСОБА_1 від 05 березня 2023 року за № 272, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ за №486049 про встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, посвідчення НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , виписку по картці (довідка про рух коштів) Приватбанку за період з 04.03.2023-29.04.2026.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, на даний час, окрім заробітної плати, розмір якої є незначним, інших доходів не має, розмір штрафу, який призначений судом як адміністративне стягнення, в свою чергу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, а тому суд приходить до висновку, що сплата штрафу в розмірі 17000,00 грн одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар, ОСОБА_1 умисно не ухиляється від виконання адміністративного стягнення за постановою суду, а тому вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 та відстрочити виплату штрафу на три місяці.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 301, 303-304, 307 КУпАП, статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Менського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, – задовольнити.

Відстрочити виконання постанови Менського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить розмірі 17 000,00 грн (справа № 738/739/26 (№ провадження 3/738/292/2026) строком на три місяці, який обчислюється з дня набрання постановою законної сили.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.В. Волошина