Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №761/50841/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/50841/25

Провадження № 2-о/761/175/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Голуб О.А.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Дехтярова В.В.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Державна міграційна служба України про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

08.12.2025 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 , заінтересована особа: Державна міграційна служба України про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій заявник просить встановити факт народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була його бабою, на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме у місті Херсон, яке на сьогоднішній день є місто Херсон, Україна.

Заяву обґрунтовує тим, що заявник ОСОБА_2 на даний час є громадянином Сполучених Штатів Америки, проте, має намір набути громадянство України за територіальним походженням, для чого йому попередньо необхідно встановити наявність підстав для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням шляхом встановлення вищевказаного факту у судовому порядку, оскільки його баба - ОСОБА_4 народилася в м. Херсон.

Однак, єдиним документом, що підтверджує вищевказаний факт, є свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , що видане 16.12.1948 року, а тому на думку заявника, це є недостатнім для підтвердження факту народження бабусі на території УРСР, а саме щодо входження на момент народження бабусі території м. Херсон до складу УРСР.

Зазначає, що у зв`язку з тим, що не є можливим надати територіальному управлінню ДМС України архівні документи про народження ОСОБА_3 ) ОСОБА_5 для підтвердження факту її народження на території м. Херсон УРСР, змушений звернутися до суду, оскільки однією з умов набуття громадянства України за територіальним походженням є факт народження до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», самого заявника або близького родича для оформлення громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку окремого провадження.

26.02.2026 року до суду надійшли письмові додаткові пояснення від представника ДМС України, в якій представник просить залишити заяву без задоволення.

Посилається на те, що у додатках до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, знаходиться копія свідоцтва про народження заявника, виданого відділом ЗАЦС виконкому Кіровської районної Ради народних депутатів м. Москви, копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , виданого відділом ЗАЦС Куйбишевського району Ленінград та копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 16.12.1948, виданого м. Ленінград, Куйбишевське р/б ЗАЦС, які не надають можливості встановити факт народження баби заявника саме на території України для подальшого отримання громадянства України за територіальним походженням. Зазначає, що сторона заявника не вчиняла жодних заходів для з`ясування більш конкретних обставин, які б вплинули на виявлення додаткових, прямих чи опосередкованих доказів, які б у їх сукупності свідчили б на користь заявленого факту та дослідження яких давало б підставу його достовірного встановлення. Крім того, заявник з питань отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, отримання дозволу на іміграцію в Україні, набуття громадянства України до територіальних органів/підрозділів ДМС не звертався.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву в повному обсязв та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи заперечував щодо задоволення поданої заяви з підстав, викладених в письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників заявника та заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

За положеннями ч. 1 ст. 293 ЦК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в Москві, РРФСР. Батько заявника - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_8 .

В подальшому заявник змінив ім`я з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .

Заявником додано до матеріалів справи свідоцтво про шлюб дідуся та баби, а саме: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та свідоцтво про народження його батька ОСОБА_6 , де зазначено батьків - ОСОБА_11 та ОСОБА_13 .

Державним архівом Херсонської області повідомлено, що записи рабинів міста Херсон за 1916 рік на зберігання до державного архіву Херсонської області не надходили, місце їх знаходження архіву невідоме, тому надати архівну довідку та архівну копію актового запису про народження ОСОБА_14 1916 року не мають змоги.

Метою встановлення зазначеного у заяві факту є намір набуття заявником громадянства України за територіальним походженням.

Стаття 4 Конституції України визначає, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Відповідно до Конституції України правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року №2235- III.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затверджено Указом Президента України від 27.03.2001 року №215 (в редакції від 27.06.2006 року №588/2006).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону, особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного - проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Пунктом 28 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» п. 24 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт народження діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

У разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду (п. 44 Порядку).

Однак, рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а сторона заявника не вчинила жодних заходів для з`ясування більш конкретних обставин, які б вплинули на виявлення, навіть за ініціативою суду у разі неможливості їх одержання заявником, додаткових, прямих чи опосередкованих, доказів, які у їх сукупності свідчили б на користь заявленого факту та дослідження яких давало б підставу його достовірного встановлення.

Таким чином, в наданих матеріалах відсутні документи, які надають можливість встановити факт народження баби заявника саме на території України для подальшого отримання громадянства України за територіальним походженням.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Зокрема, доказами у цьому випадку можуть слугувати довідки органів місцевого самоврядування, картки прописки, інші документи, в яких чітко зазначений період проживання на території України, а також показання свідків.

В судовому порядку встановлюються саме ті фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистий чи майнових прав фізичної особи, а заявник не має можливості в позасудовому порядку одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Разом з тим, заявником не викладено достатніх обставин та не надано доказів вважати, що за викладених ним обставин можливо встановити факт, що має юридичне значення.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи заявника та не приймає до уваги вказане свідоцтво про шлюб його баби як належний та допустимий доказ.

Отже, твердження заявника відносно того, що надані ним документи є достатніми для можливості підтвердити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась у м. Херсон, не підтверджені викладенням правових підстав та посиланням на належні докази для встановлення даного факту.

Керуючись Законом України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, ст.ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа: Державна міграційна служба України про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 06 травня 2026 року.

Суддя Н.В. Сіромашенко