Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №761/11753/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11753/26

Провадження № 3/761/3152/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Євген Олександрович, за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 21 березня 2026 року серії ВАД № 880419, 21 березня 2026 року о 00 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме словесно принижував нецензурною лайкою та бив, що завдало їй фізичного болю.

Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та надав пояснення, що у зазначені в протоколі час та дату він перебував вдома. При цьому, його співмешканка ОСОБА_2 приїхала за речами до квартири, в якій він проживає, в результаті чого між ними сталась сварка. У подальшому, ОСОБА_2 вчинила безлад у кімнатах, у зв`язку з чим ОСОБА_1 неодноразово просив її покинути квартиру. Так, ОСОБА_1 вирішив обмежити її пересування квартирою та не впустити до іншої частини квартири, оскільки особистих речей ОСОБА_2 там не було. Однак будь-якого насильства по відношенню до співмешканки він не вчиняв.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та вирішити питання про направлення його на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство. Так, 20 березня 2026 року вона приїхала до квартири ОСОБА_1 забрати свої особисті речі. При цьому, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в черговий раз почав поводити себе агресивно, кричати, нецензурно висловлюватись, в результаті чого між ними виник конфлікт. Під час цього конфлікту ОСОБА_1 не давав ОСОБА_2 забрати особисті речі та застосував до неї фізичне насильство, а саме штовхав, заламував їй руки, навалювався на неї вагою свого тіла та стискав шию, вчиняв дії, які супроводжувалися агресією, фізичним впливом, залякуванням, перешкоджанням залишити приміщення та забрати особисті речі, внаслідок чого ОСОБА_2 відчула фізичний біль, приниження, страх і небезпеку. При цьому, ОСОБА_2 голосно кричала та кликала на допомогу, однак ніхто не прийшов, у зв`язку з чим викликала поліцію. На підтвердження своїх доводів надала відеозаписи з телефону, зроблені за вказаних обставин.

Відповідно до статті 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880419 від 21 березня 2026 року, повідомлення по лінії «102», рапорт інспектора СПДН ВП Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Остахова М., письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , відеозаписи, долучені потерпілою до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми, а тому приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим, він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у межах санкції зазначеної статті, оскільки таке адміністративне стягнення, застосоване до ОСОБА_1 , є необхідною мірою відповідальності, з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також з метою запобіганню вчиненню нових правопорушень ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на таких осіб: особи, які спільно проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою.

Положеннями ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 8 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.

Таким чином, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , з метою реалізації комплексного підходу до вирішення проблеми насильства, вважаю за необхідне, направити останнього до Центру у справах сім`ї та жінок Шевченківського району міста Києва для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» на строк 6 (шість) місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 39-1, 173-2, 245, 251, 280, 283-285, 287-291, 307-308 КУпАП, ст.ст. 1, 3, 28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП (протокол серії ВАД № 880419 від 21 березня 2026 року).

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Центру у справах сім`ї та жінок Шевченківського району міста Києва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 43, для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк 6 (шість) місяців.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Постанова суду підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Євген МАРТИНОВ