Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №759/7982/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/7982/26

пр. № 1-кп/759/1121/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026105080000255 від 10.03.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий

-29.04.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України до 3 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України вчинив новий умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а саме незаконно придбав і зберігав психотропну речовину без мети збуту за таких обставин.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2025, який набрав законної сили 30.05.2025, ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13 год. 30 хв. 09.03.2026 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої досудовим розслідування особи, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб ОСОБА_3 незаконно придбав для власного вживання та без мети подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін (таблиця І список № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 № 770), яка знаходилась в прозорому поліетиленовому пакеті з пазовими замками, після чого зберігав її при собі.

В подальшому 09.03.2026 у період часу з 14:25 по 14:51 за адресою: м. Київ, вул. Василя Доманицького, 2 у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено 1 поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, у якій згідно з висновком експерта виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,752 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що відомості, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Пояснив, що він за певний час до 09.03.2026, точно час не пам`ятає, шляхом знахідки придбав поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною. Розуміючи, що вказана речовина є психотропною - амфетаміном, він вирішив залишити її при собі для подальшого вживання. 09.03.2026 в обідній час, коли він знаходився на вул. Василя Доманицького у м. Києві, до нього підійшли працівники поліції, яким він у присутності понятих добровільно видав вказану речовину. У вчиненому щиро кається, до своїх дій ставиться критично.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене особою, яка протягом року була засуджена за цією статтею.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, отже відсутні сумніви в його осудності, не працює, не одружений, дітей на утриманні не має, раніше неодноразово судимий, після засудження за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує його покарання, є щире каяття обвинуваченого, яке виразилося в наданні правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2025 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Таким чином обвинуваченому необхідно призначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань відповідно до ст. 71 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України .

Процесуальні витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 необхідно залишити до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2025 та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня ухвалення даного вироку.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період його попереднього ув`язнення з 26.03.2026 по 06.05.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за проведення експертизи.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- психотропну речовину амфетамін масою 0,752 г, передану на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду, при цьому вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_5