Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 06 травня 2026 р.
Справа: №759/29426/25
Суддя: Жмудь В. О.
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/29426/25
пр. № 1-кп/759/750/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2025 за № 12025105080001272, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, яка здобула середню спеціальну освіту, не працює, неодружена, має малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:
- 24.04.2025 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки на підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 2 роки;
- 09.09.2025 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309; ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачена - ОСОБА_3 ,( в режимі ВКЗ)
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачена ОСОБА_3 , будучи раніше засудженою 24.04.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України Святошинським районним судом міста Києва та 09.09.2025 Святошинським районним судом міста Києва за ч.2 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не стала та протягом року після засудження вчинила умисний злочин у сфері обігу психотропних речовин, за таких обставин.
Так, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, 27.10.2025, за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 4, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, придбала паперовий згорток білого кольору з кристалоподібною речовиною, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,157 г.
Усвідомлюючи, що дана речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено, - PVP, маючи злочинний намір, спрямований на зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, поклала її до лівої кишені джинсів, у які була вдягнута, таким чином придбала та стала зберігати особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено, - PVP, без мети збуту, для особистого вживання.
У подальшому, 27.10.2025 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Володимира Покотила, 9, була викрита працівниками поліції, яким добровільно, у присутності двох понятих, видала з лівої кишені джинсів, в які була одягнута, паперовий згорток білого кольору з кристалоподібною речовиною.
Згідно з висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111- 25/66251-НЗПРАП від 24.11.2025, у наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,157 г.
Згідно зі Списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України, є маса від 0,15 г до 1,5 г.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконному зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, вченого особою протягом року після засудження за цією статтею.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася та підтвердила обставини вчинення нею кримінального правопорушення, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення, та показала, що вона 27.10.2025 перебувала за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 4, та побачила паперовий згорток білого кольору, який підняла та поклала до кишені джинсів. Вона розуміла, що у згортку психотропна речовина, бо на той час вживала психотропні речовини. Цього ж дня, коли вона перебувала за адресою: м. Київ, вул. Володимира Покотила, 9, її зупинили працівники поліції, яким вона добровільно видала паперовий згорток. Також показала, що на даний час вона психотропні речовини не вживає.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинувачену ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинила незаконне зберігання психотропної речовини, без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею, а тому її дії кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та розкаянні; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона неодружена, має малолітню дитину, не працює, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про її осудність, раніше неодноразово судима та вчинила нове кримінальне правопорушення не відбувши призначене покарання.
Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у виді позбавлення волі.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Крім того, вироком Святошинського районного суду міста Києва від 09.09.2025 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинила після постановлення вироку Святошинським районним судом міста Києва від 09.09.2025 року.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 2 (два) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 09.09.2025, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
У строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати строк відбування покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 09.09.2025 року.
Речовий доказ: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,157 г., яка поміщена до спец. пакету № 6618236 та передана на зберігання до кімнати збереження речових доказів Святошинського УП ГУ НП в у м. Києві, - знищити.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної установи, 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 к.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua