Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №755/578/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/578/26

Провадження №: 3/755/553/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 28.12.2025 ЕПР1 № 552613, 27 грудня 2025 року о 23 год 30 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Е 200», д.н.з. НОМЕР_1 , по мосту Патона, м. Київ, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 подав письмові пояснення, у яких зазначено, що він не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, не відмовлявся від проходження огляду, а лише наполягав, виключно, на дотриманні працівниками поліції законної процедури, зокрема на правильному оформленні матеріалів, наданні доказів, наданні можливості внести пояснення та реалізувати своє право на захист, передбачене статтею 268 КУпАП.

Зазначив, що саме через його послідовну вимогу дотримуватися закону працівники поліції, неодноразово змінювали правову і фактичну основу своїх дій, спочатку посилалися на нібито вимкнене ближнє світло фар, потім на забруднений номерний знак, а згодом на вигадані та необ`єктивно зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння.

Наголошує, що його поведінка, зафіксована на відеозаписах не містить ознак, характерних для стану сп`яніння, оскільки він орієнтується в обстановці, чітко формулює свої вимоги, не виявляє агресії та не чинить опору. Водночас, твердження працівників поліції щодо наявності ознак сп`яніння мають суб`єктивний характер і, за твердженням особи, не підтверджуються ніякими даними.

Також звернув увагу на систематичне ігнорування його клопотань працівниками поліції, зокрема щодо складання протоколу, надання доказів та можливості подання пояснень, що, на його думку, свідчить про істотні порушення оформлення матеріалів.

Додатково вказав на те, що він добровільно пройшов медичний огляд у закладі охорони здоров`я, за результатами якого ознак сп`яніння не виявлено, що, на його думку, є об`єктивним доказом його невинуватості.

Відтак, просить суд визнати, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази вчинення адміністративного правопорушення, врахувати незаконність зупинки транспортного засобу та порушення процедури оформлення матеріалів, і на цій підставі закрити провадження у справі щодо нього за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також ОСОБА_1 подав клопотання про витребування доказів, а саме інформацію про всі телефонні звернення (дзвінки) з його номера телефону 095 715 00 05 на лінію «102» у період з 23 год 00 хв 27.12.2025 до 01 год 00 хв 28.12.2025 року; копії карток обліку повідомлень, електронних записів, рапортів, журналів реєстрації та інших документів, у яких зафіксовані зазначені звернення; усі аудіозаписи телефонних розмов з операторами лінії «102» у зазначений період у повному обсязі, без скорочень, монтажу чи технічного редагування, з належною якістю, що дозволяє ідентифікувати зміст розмови; інформацію щодо кожного звернення; інформацію про те чи було відправлено екіпаж поліції, який саме, та які заходи були вжиті; відео-, аудіо- матеріали з бодікамер, які фіксували події за участю сержанта поліції ОСОБА_2 , біля блокпосту на мосту Патона, м. Києва; аналогічні записи з боді камер інших поліцейських; дані про поліцейських присутніх під час фіксації; пояснення та документи, складені під час подій; всі службові документи, які містять пояснення/рапорт поліцейських про обставини зупинки, оформлення постанови чи інших дій; журнали, технічні записи, логи.

Проаналізувавши матеріали справи, суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін. Закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи, оскільки це може порушити принцип рівності сторін.

Будучи наділеним правом збирати докази, Андросюк Ю.Є. мав можливість витребувати належним чином завірені копії вищевказаних документів, а також отримання відповідних технічних засобів відеофіксації, якщо вважав ці докази необхідними для доручення до справи, однак своїм правом своєчасно не скористався.

В матеріалах справи наявні достатні докази для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Підстав для витребування доказів, суддя не вбачає. Тому, у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 28.12.2025 серії ЕПР1 № 552613; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; витяг з АРМОР, відеозапис, що міститься на диску та інші матеріали в сукупності, дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено ст. 254 КУпАП, уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, який повинен бути складений у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 розділу ІІ «Порядку застосування портативних відеореєстраторів та карт пам`яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів» Наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Із відеозапису, долученого до матеріалів справи, виявлено, що під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції змінювалися підстави такої зупинки від порушення правил користування зовнішніми світловими приладами до посилання на забруднення номерного знака, а в подальшому, до зазначення про наявність у водія ознак сп`яніння. Така непослідовність у діях працівників поліції ставить під сумнів законність первинної зупинки транспортного засобу.

Суд враховує, що відповідно до вимог законодавства, зокрема ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу повинна ґрунтуватися на чітко визначених законом підставах, які мають бути об`єктивно підтверджені.

Крім того, вбачається, що у водія жодних проявів, які зазвичай супроводжують алкогольне сп`яніння, зокрема обличчя водія, його поведінка, порушення мовлення, неприродної жвавості або, навпаки, загальмованості, нестійкої ходи, неадекватної міміки чи поведінкових реакцій, або будь яких інших зовнішніх проявів, які могли б об`єктивно свідчити про наявність ознак наркотичного сп`яніння на відеозаписі не зафіксовано.

Навпаки, із досліджених відеозаписів убачається, що поведінка ОСОБА_1 є послідовною, логічною та не містить очевидних ознак, притаманних стану алкогольного чи іншого сп`яніння. Він орієнтується в обстановці, чітко висловлює свою позицію, не виявляє агресії та не чинить опору працівникам поліції, не допускає поведінкових порушень, що свідчить про те, що ознаки алкогольного сп`яніння, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення нічим не підтверджені та не дозволяють встановити, той факт що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом у нетверезому стані.

Суддя також бере до уваги, що ОСОБА_1 неодноразово висловлено вимогу щодо дотримання встановленої законом процедури оформлення матеріалів, зокрема, на складанні протоколу, наданні доказів та можливості подання письмових пояснень.

Доводи про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння суддя оцінює критично, оскільки дії ОСОБА_1 відповідають змісту права на захист, передбаченого ст. 268 КУпАП, і не можуть розцінюватися як ухилення від виконання вимог працівників поліції, що свідчить про те, що обставини, викладені у протоколі містять в собі суперечності, та не можуть лягати в основу його складання.

Разом з тим, за результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів, які були надані ОСОБА_1 встановлено, що після складання протоколу, він в той же день самостійно звернувся до медичного закладу та був оглянутий лікарем і відповідно до висновку КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» від 28.12.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 не перебував в стані сп`яніння.

Уповноваженими особами КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» направлено належним чином завірені копії результату лабораторного дослідження № 20007 від 08.01.2026 на виявлення етанолу, результату лабораторного дослідження № 4405 від 29.12.2025 на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини, результату обстеження для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі з використанням технічного засобу Газоаналізатора Drager alcotest 6820 (тест № 13114), Акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 006528 складеного за результатом медичного огляду на стан сп`яніння, проведеного 28.12.2025 за його письмовою заявою у відділенні медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Відтак, за результатом огляду водій ОСОБА_1 в стані будь-якого сп`яніння не перебував. Вказані факти повністю узгоджуються з його поясненнями, наданими в судовому засіданні та відеозаписом з бодікамери поліцейських.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «Кобець проти України» («Kobetsv. Ukraine») no. 16437/04ECHR14.02.2008 у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 самостійно у визначений спосіб пройшов огляд на стан сп`яніння, суддя вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження відносно нього на підставі вказаного протоколу слід закрити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 122-4, 124, 245, 251, 252, 247, 280, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: Віра Левко