Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 03 травня 2026 р.
Справа: №755/4938/26
Суддя: Сазонова М. Г.
Справа № 755/4938/26
Провадження №: 3/755/2424/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" травня 2026 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
установив:
Суддею визнано доведеним, що ОСОБА_1 25.03.2026 року о 16 годині 20 хвилин в м. Києві, по пр. Миру, 2/3, керуючи транспортним засобом марки « Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та не зреагувала на її зміну під час перелаштування з першої смуги в другу ліворуч, не надала перевагу транспортному засобу марки «Subaru», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в другій смузі в попутному напрямку, внаслідок чого відбулось їх зіткнення. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнала, зазначила, що вона рухалась на сигнал світлофора, який дозволяв рух (зелена стрілка), іншого водія не бачила, він рухався на великій швидкості.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, іншого водія, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що також доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624035 від 25.03.2026 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.03.2026 року; письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 від 25.03.2026 року та письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 25.03.2026 року.
У ході розгляду даної справи було встановлено, що водійка транспортного засобу марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот праворуч на зелений сигнал додаткової секції зі стрілкою та перелаштоючись в другу смугу руху, не надала переваги транспортному засобу марки «Subaru», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в смузі руху, в яку перелаштовувалась ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.
Вимога п. 10.1 Правил дорожнього руху України передбачає повну відповідальність водія, який розпочинає рух, перестроювання або змінює напрямок, за безпеку дорожнього руху від початку і до закінчення маневру. Крім того, згідно з пунктом 1.4 кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники руху виконують ці правила.
Так, перестроювання це зміна в процесі руху положення транспортного засобу в межах поперечного профілю проїзної частини, пов`язане зі зміною смуги руху. Виконання перестроювання умовно розділяються на два етапи: подача попереджувального сигналу і сам маневр. Подача попереджувального сигналу виконується відповідно до вимог пунктів 9.3 та 9.4. Однак, подача попереджувального сигналу жодних переваг в русі не надає, а лише інформує інших учасників дорожнього руху про намір виконати маневр. Відповідно до п. 10.3, водій, починаючи перестроювання, має обов`язково переконатися, що не буде створена небезпека для руху тим транспортним засобам, на смугу руху яких водій буде перестроюватися. У разі виникнення небезпечної ситуації, водій, який перестроюється, повинен відмовитись від зміни смуги руху.
Таким чином, приходжу до висновку, що водійка транспортного засобу марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 дійсно порушила п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення з транспортним засобом марки «Subaru», д.н.з. НОМЕР_2 .
Суддею при винесенні постанови враховуються також положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, джерело права.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Заперечення водійки ОСОБА_1 щодо порушенням нею п. 10.3 Правил дорожнього руху України спростовуються матеріалами справи, зокрема схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана обома водіями без жодних зауважень, де зафіксовано розташування транспортних засобів та їх пошкодження, а також поясненнями обох водіїв, які узгоджуються із схемою ДТП.
Таким чином, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що водійка транспортного засобу марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 дійсно порушила п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення з транспортним засобом марки «Subaru», д.н.з. НОМЕР_2 . Саме дії водія «Hyundai» перебувають в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням та наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи викладене, суддя вважає доведеною винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП передбачає, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини правопорушення, докази наявні у матеріалах справи, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкцій ст. 124 КУпАП.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 665 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 124, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Роз`яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М. Сазонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua